Жи́тники — село в Україні, у Жашківській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Житниці (притока Гірського Тікичу) за 9 км на південний захід від міста Жашків та за 7 км від автошляху М05. Населення становить 901 особа.
село Житники | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Жашківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71060090060022454 |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | початок 18 століття |
Населення | 901 |
Поштовий індекс | 19240 |
Телефонний код | +380 4747 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°12′07″ пн. ш. 30°01′20″ сх. д. / 49.20194° пн. ш. 30.02222° сх. д.Координати: 49°12′07″ пн. ш. 30°01′20″ сх. д. / 49.20194° пн. ш. 30.02222° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 233 м |
Водойми | р. Житниці |
Відстань до обласного центру | 148,6 (фізична) км |
Найближча залізнична станція | Жашків |
Відстань до залізничної станції | 9 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 19240, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Житники |
Сільський голова | Бабійчук Олександр Миколайович |
Карта | |
Житники | |
Житники | |
Мапа | |
Житники у Вікісховищі |
Історія
Перша згадка про Житники залишилася у книзі «Сказание о населенных местностях Киевской Губернии» написаній Лаврентієм Похилевичем у 1864 році. За описом в селі проживало православних осіб — 979, римських католиків — 20, євреїв — 15.
За легендою, під час поневолення Київської Русі монголо-татарами, із заселеної місцевості, де населення платило данину князям і зазнавало напади монголо-татар, були змушені тікати від цього гніту. В ті часи в цій місцевості були дрімучі ліси, із села Розсошки втекло спочатку 4 сім'ї, які поселилися на цьому місці, біля річки Ольшанка, яка є притокою Гірського Тікичу. Ці люди займалися рибальством, полюванням і вирубували ліс для вирощування овочів і жита. В цій місцевості люди не платили податків, не зазнавали нападів монголо-татар, жито родило високе, з велике з гарним колосом і людям було вдосталь хліба, і від того часу це поселення стали називати Житниками.
Перед жовтневим переворотом у селі проживали пани, одного з них звали Баша, від якого пішла назва Башовий ліс, який існує і зараз.
Під час Голодомору 1932—1933 років, тільки за офіційними даними, від голоду померло 315 а за неофіційними близько 980 мешканців села.
268 уродженців села брали участь у боях Радянсько-німецької війни, 132 з них загинули, 103 нагороджені орденами й медалями. На їх честь в селі встановлено пам'ятник.
Станом на 1972 рік в селі проживала 1 381 особа, тут була розміщена центральна садиба колгоспу імені Куйбишева, за яким було закріплено 2 444,6 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2 320,4 га орної землі. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Працювали автотракторна майстерня, пилорама, крупорушка, млин. Також на той час працювали середня школа, будинок культури на 500 місць, бібліотека з фондом 9,6 тисяч книг, дитячі ясла, фельдшерсько-акушерський пункт, філія зв'язку, два магазини.
Сучасність
У селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, будинок культури на 500 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, а також відділення зв'язку, АТС на 40 абонентів, магазин, філія Ощадбанку.
Відомі люди
- Бочковський Леонард Юліанович (1895 — 1918) — член Української Центральної Ради.
- Гуртовенко Валентина Андріївна (Марія Доля) — поетеса.
- Левченко Андрій Якимович (1917—1965) — український радянський фотограф-документаліст.
Галерея
- Вулиця Соборна
- Сільська рада
- Школа
- Дитсадок
- Будинок культури
- ФАП
- Церква
- Дім молитви
- Ставок
- Пам’ятник воїнам-односельчанам
- Братська могила радянських воїнів
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Джерела
Посилання
- . Архів оригіналу за 29 березня 2008. Процитовано 5 грудня 2007.
- maps.vlasenko.net [ 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 9 червня 2013.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Ресурси інтернету
- Житники на who-is-who.com.ua [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhi tniki selo v Ukrayini u Zhashkivskij miskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na oboh beregah richki Zhitnici pritoka Girskogo Tikichu za 9 km na pivdennij zahid vid mista Zhashkiv ta za 7 km vid avtoshlyahu M05 Naselennya stanovit 901 osoba selo Zhitniki Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Umanskij rajon Gromada Zhashkivska miska gromada Kod KATOTTG UA71060090060022454 Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Zasnovane pochatok 18 stolittya Naselennya 901 Poshtovij indeks 19240 Telefonnij kod 380 4747 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 12 07 pn sh 30 01 20 sh d 49 20194 pn sh 30 02222 sh d 49 20194 30 02222 Koordinati 49 12 07 pn sh 30 01 20 sh d 49 20194 pn sh 30 02222 sh d 49 20194 30 02222 Serednya visota nad rivnem morya 233 m Vodojmi r Zhitnici Vidstan do oblasnogo centru 148 6 fizichna km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zhashkiv Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi 19240 Cherkaska obl Umanskij r n s Zhitniki Silskij golova Babijchuk Oleksandr Mikolajovich Karta Zhitniki Zhitniki Mapa Zhitniki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zhitniki IstoriyaPersha zgadka pro Zhitniki zalishilasya u knizi Skazanie o naselennyh mestnostyah Kievskoj Gubernii napisanij Lavrentiyem Pohilevichem u 1864 roci Za opisom v seli prozhivalo pravoslavnih osib 979 rimskih katolikiv 20 yevreyiv 15 Za legendoyu pid chas ponevolennya Kiyivskoyi Rusi mongolo tatarami iz zaselenoyi miscevosti de naselennya platilo daninu knyazyam i zaznavalo napadi mongolo tatar buli zmusheni tikati vid cogo gnitu V ti chasi v cij miscevosti buli drimuchi lisi iz sela Rozsoshki vteklo spochatku 4 sim yi yaki poselilisya na comu misci bilya richki Olshanka yaka ye pritokoyu Girskogo Tikichu Ci lyudi zajmalisya ribalstvom polyuvannyam i virubuvali lis dlya viroshuvannya ovochiv i zhita V cij miscevosti lyudi ne platili podatkiv ne zaznavali napadiv mongolo tatar zhito rodilo visoke z velike z garnim kolosom i lyudyam bulo vdostal hliba i vid togo chasu ce poselennya stali nazivati Zhitnikami Pered zhovtnevim perevorotom u seli prozhivali pani odnogo z nih zvali Basha vid yakogo pishla nazva Bashovij lis yakij isnuye i zaraz Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv tilki za oficijnimi danimi vid golodu pomerlo 315 a za neoficijnimi blizko 980 meshkanciv sela 268 urodzhenciv sela brali uchast u boyah Radyansko nimeckoyi vijni 132 z nih zaginuli 103 nagorodzheni ordenami j medalyami Na yih chest v seli vstanovleno pam yatnik Stanom na 1972 rik v seli prozhivala 1 381 osoba tut bula rozmishena centralna sadiba kolgospu imeni Kujbisheva za yakim bulo zakripleno 2 444 6 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2 320 4 ga ornoyi zemli V gospodarstvi viroshuvali zernovi i tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Pracyuvali avtotraktorna majsternya pilorama kruporushka mlin Takozh na toj chas pracyuvali serednya shkola budinok kulturi na 500 misc biblioteka z fondom 9 6 tisyach knig dityachi yasla feldshersko akusherskij punkt filiya zv yazku dva magazini SuchasnistU seli ye zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv budinok kulturi na 500 misc biblioteka feldshersko akusherskij punkt a takozh viddilennya zv yazku ATS na 40 abonentiv magazin filiya Oshadbanku Vidomi lyudiBochkovskij Leonard Yulianovich 1895 1918 chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Gurtovenko Valentina Andriyivna Mariya Dolya poetesa Levchenko Andrij Yakimovich 1917 1965 ukrayinskij radyanskij fotograf dokumentalist GalereyaVulicya Soborna Silska rada Shkola Ditsadok Budinok kulturi FAP Cerkva Dim molitvi Stavok Pam yatnik voyinam odnoselchanam Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnij znak zhertvam GolodomoruDzherelaZhitniki u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Zhitniki u Vikishovishi Posilannya Arhiv originalu za 29 bereznya 2008 Procitovano 5 grudnya 2007 maps vlasenko net 23 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 9 chervnya 2013 Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Resursi internetu Zhitniki na who is who com ua 3 serpnya 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi