Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Житловий будинок домініканців також кам яниця Рабичковичівська конскрипційні 130 і 132 житловий будинок XVII століття ро

Житловий будинок Домініканців (Львів)

Житловий будинок Домініканців (Львів)

Житловий будинок домініканців (також кам'яниця Рабичковичівська; конскрипційні № 130 і 132) — житловий будинок XVII століття, розташований в історичному центрі Львова, на вулиці Вірменській, 35. Занесений до Реєстру пам'яток архітектури і містобудування України національного значення з охоронним номером 325.

Житловий будинок Домініканців
image
49°50′36″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.0333333333611136595209246° сх. д. / 49.84333333336110883; 24.0333333333611136595209246Координати: 49°50′36″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д. / 49.84333333336110883° пн. ш. 24.0333333333611136595209246° сх. д. / 49.84333333336110883; 24.0333333333611136595209246
Типбудівля і пам'ятка архітектури[d]
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України
Країнаimage Україна
РозташуванняЛьвів
Архітектурний стильготика і Відродження
АдресаВулиця Вірменська (Львів)
image
image
Житловий будинок Домініканців (Львів) (Україна)
image Житловий будинок Домініканців у Вікісховищі

Історія

На місці сучасного будинку № 35 у XVI столітті стояли дві кам'яниці, одно- та двовіконна, від яких збереглася хрестова система мурування у підвалах та приміщеннях першого поверху. Один із цих будинків, імовірно, був так званим «будинком Норберга», малюнок і опис якого зробив на початку XVII століття чернець-домініканець Мартін Ґруневеґ. У XVII столітті дві старі кам'яниці перепланували та об'єднали в один двоповерховий чотиривіконний ренесансний будинок, вимурований пальчатою цеглою. Внаслідок перепланування внутрішнього простору будинку з'явилися широкі сіни, простора світлиця, господарські приміщення. У підвалах під світлицею розмістили камеру гіпокауста.

У 1640—1649 роках у будинку мешкав друкар Михайло Сльозка.

У XVIII столітті будинок належав черницям-домініканкам (терціанкам), які жили тут як мінімум з 1709 року. Ймовірно, пізніше у тому ж столітті будинок перебував у власності родини Рабичковичів, від якої отримав неофіційну назву кам'яниця Рабичковичівська. У 1741 році проведено чергову перебудову кам'яниці: добудували третій поверх, підсилили фундамент, фасад на рівні першого поверху обклали кам'яними блоками. Тоді ж з'явилися ескарпи з боку вулиці Лесі Українки та пам'ятна табличка над порталом, гіпокауст замінили на пічне опалення. Внутрішнє планування лишилося практично без змін, лише перебудували сходову клітку, на тильному фасаді влаштували ще один вхід, а на головному вході замурували аркову браму, лишивши прямокутний дверний отвір.

У XIX столітті власником будинку став орден домініканців (Conventus Leopoliensis Ordinis Praedicatorum). Наприкінці XIX століття у будинку облаштували туалети та підвели каналізацію, через це довелося частково переробити перекриття у підвалах та на першому поверсі.

За радянських часів будинок перейшов у комунальну власність і використовувався як житловий. Окрім житлових приміщень у ньому також розміщувалася: у 1950-х роках база готового одягу, пізніше — бакалійний склад і склад Облкнигторгу. У 1963 році Постановою Ради Міністрів УРСР № 970 від 23 серпня 1963 року будинок внесли до Національного реєстру пам'яток під охоронним № 325. У 1970-х роках реставрували перший поверх і відновили вхідний портал, також реставраційні роботи проводилися наприкінці 1980-х років та на початку XXI століття.

З літа 1996 року в будинку розташований культурно-мистецький центр «Дзиґа», будинок частково житловий.

Опис будинку

Будинок стоїть у кінці верхньої частини вулиці Вірменської, створюючи завершальний акцент у її архітектурному ансамблі. Розташований між вулицями Вірменською та Лесі Українки, на вузькій, неправильної форми ділянці, що зумовлює нетипову для середньовічного Львова відсутність внутрішнього подвір'я та флігелів; східна стіна будинку прилягає до будівлі колишнього Домініканського монастиря. Тильний фасад виходить на вулицю Лесі Українки.

Будинок триповерховий з підвалами, цегляний, тинькований, у плані чотирикутний, із тридільним двотрактовим внутрішнім плануванням (в центрі розташовані сіни зі сходовою клітками, обабіч — житлові помешкання), вкритий двосхилим дахом. Чільний фасад чотиривіконний, вирішений у стилістиці ренесансу, асиметричний, що підсилюється прибудовою XIX століття, яка прилягає зі сходу. Головний вхід розташований трохи праворуч від центральної осі та виконаний у вигляді аркового порталу, прикрашеного кам'яним обрамуванням. Над порталом розміщена плита із датою «1741» (рік перебудови кам'яниці) та вписаним у прямокутну площину різьбленим геральдичним знаком: увінчаним короною вінком, в середині якого — стилізоване зображення зайця, що біжить.

Вікна першого і другого поверху зберегли ренесансне кам'яне обрамлення XVII століття: поличкові сандрики, лиштви та підвіконня, причому на першому поверсі сандрик об'єднує два вікна у лівій половині фасаду.

Між другим і третім поверхами — тонка горизонтальна тяга, розірвана посередині глухою арковою нішею, яка своїм білокам'яним обрамуванням перегукується з арковим вхідним порталом. Вікна третього поверху прямокутні, без декору. Завершується головний фасад вузьким карнизом.

Тильний фасад, що виходить на вулицю Лесі Українки, широкий, асиметричний, на п'ять вікон, практично не має декору. Перший поверх відокремлений від інших карнизом і укріплений кам'яними блоками у вигляді контрфорсу, розірваного по центральній осі, де розташовано ще один вхід до будинку. Вікна прості, прямокутні, на першому і частково на другому поверхах мають стримане кам'яне обрамування у стилістиці ренесансу. Фасад увінчується карнизом.

В інтер'єрі будинку збереглися деякі елементи первісного оформлення: в сінях — єдині на вулиці Вірменській кам'яні нервюри хрестового склепіння з різьбленими розетами та імпостами, у підвалах — склепіння епохи пізньої готики, у колишній світлиці на першому поверсі — ренесансні півколони в обрамленні вікон.

Див. також

Примітки

  1. Мельник І., 2011, с. 244.
  2. ПГиА, 1985, с. 22.
  3. Ігор Сьомочкін. . lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  4. Кос Ганна. З історії забудови Вірменської дільниці у Львові // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1994. — Т. CCXXVII. Праці Секції мистецтвознавства. — С. 289—295.
  5. Мельник Б., 2006, с. 152.
  6. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 36.
  7. Липка, 1983, с. 47.

Джерела

  • Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — 1000 прим. — .
  • Липка Р. М. Ансамбль вулиці Вірменської. — Л. : Каменяр, 1983. — 110 с. — 16000 прим.
  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — вид. 3-тє. — Л. : Світ, 2006. — 272 с. — (Історичні місця України) — 10000 прим. — .
  • Мельник І. В. Львівське Середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Л. : Апріорі, 2011. — Т. V. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — .
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Иллюстрированный справочник-каталог. В 4-х т / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3: Львовская, Николаевская, Одесская, Полтавская, Ровенская области. — 339 с. — 8000 прим. (рос.)
  • Кос Ганна. З історії забудови Вірменської дільниці у Львові // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1994. — Т. CCXXVII. Праці Секції мистецтвознавства. — С. 289—295.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhitlovij budinok dominikanciv takozh kam yanicya Rabichkovichivska konskripcijni 130 i 132 zhitlovij budinok XVII stolittya roztashovanij v istorichnomu centri Lvova na vulici Virmenskij 35 Zanesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi i mistobuduvannya Ukrayini nacionalnogo znachennya z ohoronnim nomerom 325 Zhitlovij budinok Dominikanciv49 50 36 pn sh 24 02 00 sh d 49 84333333336110883 pn sh 24 0333333333611136595209246 sh d 49 84333333336110883 24 0333333333611136595209246 Koordinati 49 50 36 pn sh 24 02 00 sh d 49 84333333336110883 pn sh 24 0333333333611136595209246 sh d 49 84333333336110883 24 0333333333611136595209246Tipbudivlya i pam yatka arhitekturi d Status spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaLvivArhitekturnij stilgotika i VidrodzhennyaAdresaVulicya Virmenska Lviv Zhitlovij budinok Dominikanciv Lviv Ukrayina Zhitlovij budinok Dominikanciv u VikishovishiIstoriyaNa misci suchasnogo budinku 35 u XVI stolitti stoyali dvi kam yanici odno ta dvovikonna vid yakih zbereglasya hrestova sistema muruvannya u pidvalah ta primishennyah pershogo poverhu Odin iz cih budinkiv imovirno buv tak zvanim budinkom Norberga malyunok i opis yakogo zrobiv na pochatku XVII stolittya chernec dominikanec Martin Gruneveg U XVII stolitti dvi stari kam yanici pereplanuvali ta ob yednali v odin dvopoverhovij chotirivikonnij renesansnij budinok vimurovanij palchatoyu cegloyu Vnaslidok pereplanuvannya vnutrishnogo prostoru budinku z yavilisya shiroki sini prostora svitlicya gospodarski primishennya U pidvalah pid svitliceyu rozmistili kameru gipokausta U 1640 1649 rokah u budinku meshkav drukar Mihajlo Slozka U XVIII stolitti budinok nalezhav chernicyam dominikankam terciankam yaki zhili tut yak minimum z 1709 roku Jmovirno piznishe u tomu zh stolitti budinok perebuvav u vlasnosti rodini Rabichkovichiv vid yakoyi otrimav neoficijnu nazvu kam yanicya Rabichkovichivska U 1741 roci provedeno chergovu perebudovu kam yanici dobuduvali tretij poverh pidsilili fundament fasad na rivni pershogo poverhu obklali kam yanimi blokami Todi zh z yavilisya eskarpi z boku vulici Lesi Ukrayinki ta pam yatna tablichka nad portalom gipokaust zaminili na pichne opalennya Vnutrishnye planuvannya lishilosya praktichno bez zmin lishe perebuduvali shodovu klitku na tilnomu fasadi vlashtuvali she odin vhid a na golovnomu vhodi zamuruvali arkovu bramu lishivshi pryamokutnij dvernij otvir U XIX stolitti vlasnikom budinku stav orden dominikanciv Conventus Leopoliensis Ordinis Praedicatorum Naprikinci XIX stolittya u budinku oblashtuvali tualeti ta pidveli kanalizaciyu cherez ce dovelosya chastkovo pererobiti perekrittya u pidvalah ta na pershomu poversi Za radyanskih chasiv budinok perejshov u komunalnu vlasnist i vikoristovuvavsya yak zhitlovij Okrim zhitlovih primishen u nomu takozh rozmishuvalasya u 1950 h rokah baza gotovogo odyagu piznishe bakalijnij sklad i sklad Oblknigtorgu U 1963 roci Postanovoyu Radi Ministriv URSR 970 vid 23 serpnya 1963 roku budinok vnesli do Nacionalnogo reyestru pam yatok pid ohoronnim 325 U 1970 h rokah restavruvali pershij poverh i vidnovili vhidnij portal takozh restavracijni roboti provodilisya naprikinci 1980 h rokiv ta na pochatku XXI stolittya Z lita 1996 roku v budinku roztashovanij kulturno misteckij centr Dziga budinok chastkovo zhitlovij Opis budinkuBudinok stoyit u kinci verhnoyi chastini vulici Virmenskoyi stvoryuyuchi zavershalnij akcent u yiyi arhitekturnomu ansambli Roztashovanij mizh vulicyami Virmenskoyu ta Lesi Ukrayinki na vuzkij nepravilnoyi formi dilyanci sho zumovlyuye netipovu dlya serednovichnogo Lvova vidsutnist vnutrishnogo podvir ya ta fligeliv shidna stina budinku prilyagaye do budivli kolishnogo Dominikanskogo monastirya Tilnij fasad vihodit na vulicyu Lesi Ukrayinki Budinok tripoverhovij z pidvalami ceglyanij tinkovanij u plani chotirikutnij iz tridilnim dvotraktovim vnutrishnim planuvannyam v centri roztashovani sini zi shodovoyu klitkami obabich zhitlovi pomeshkannya vkritij dvoshilim dahom Chilnij fasad chotirivikonnij virishenij u stilistici renesansu asimetrichnij sho pidsilyuyetsya pribudovoyu XIX stolittya yaka prilyagaye zi shodu Golovnij vhid roztashovanij trohi pravoruch vid centralnoyi osi ta vikonanij u viglyadi arkovogo portalu prikrashenogo kam yanim obramuvannyam Nad portalom rozmishena plita iz datoyu 1741 rik perebudovi kam yanici ta vpisanim u pryamokutnu ploshinu rizblenim geraldichnim znakom uvinchanim koronoyu vinkom v seredini yakogo stilizovane zobrazhennya zajcya sho bizhit Vikna pershogo i drugogo poverhu zberegli renesansne kam yane obramlennya XVII stolittya polichkovi sandriki lishtvi ta pidvikonnya prichomu na pershomu poversi sandrik ob yednuye dva vikna u livij polovini fasadu Mizh drugim i tretim poverhami tonka gorizontalna tyaga rozirvana poseredini gluhoyu arkovoyu nisheyu yaka svoyim bilokam yanim obramuvannyam peregukuyetsya z arkovim vhidnim portalom Vikna tretogo poverhu pryamokutni bez dekoru Zavershuyetsya golovnij fasad vuzkim karnizom Tilnij fasad sho vihodit na vulicyu Lesi Ukrayinki shirokij asimetrichnij na p yat vikon praktichno ne maye dekoru Pershij poverh vidokremlenij vid inshih karnizom i ukriplenij kam yanimi blokami u viglyadi kontrforsu rozirvanogo po centralnij osi de roztashovano she odin vhid do budinku Vikna prosti pryamokutni na pershomu i chastkovo na drugomu poverhah mayut strimane kam yane obramuvannya u stilistici renesansu Fasad uvinchuyetsya karnizom V inter yeri budinku zbereglisya deyaki elementi pervisnogo oformlennya v sinyah yedini na vulici Virmenskij kam yani nervyuri hrestovogo sklepinnya z rizblenimi rozetami ta impostami u pidvalah sklepinnya epohi piznoyi gotiki u kolishnij svitlici na pershomu poversi renesansni pivkoloni v obramlenni vikon Div takozhDominikanskij soborPrimitkiMelnik I 2011 s 244 PGiA 1985 s 22 Igor Somochkin lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 27 lyutogo 2020 Kos Ganna Z istoriyi zabudovi Virmenskoyi dilnici u Lvovi Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1994 T CCXXVII Praci Sekciyi mistectvoznavstva S 289 295 Melnik B 2006 s 152 1243 vulici Lvova 2009 s 36 Lipka 1983 s 47 DzherelaIlko Lemko Mihalik V Beglyarov G 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 528 s 1000 prim ISBN 978 966 2154 24 5 Lipka R M Ansambl vulici Virmenskoyi L Kamenyar 1983 110 s 16000 prim Melnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova vid 3 tye L Svit 2006 272 s Istorichni miscya Ukrayini 10000 prim ISBN 966 603 393 3 Melnik I V Lvivske Seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici L Apriori 2011 T V 320 s Lvivski vulici i kam yanici 1000 prim ISBN 978 617 629 032 2 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog V 4 h t N Zharikov I Artemenko i dr Kiev Budivelnik 1985 T 3 Lvovskaya Nikolaevskaya Odesskaya Poltavskaya Rovenskaya oblasti 339 s 8000 prim ros Kos Ganna Z istoriyi zabudovi Virmenskoyi dilnici u Lvovi Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1994 T CCXXVII Praci Sekciyi mistectvoznavstva S 289 295 LiteraturaVujcik V Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi 2 ge dopovnene L Kamenyar 1991 175 s ISBN 5 7745 0358 5 Denis Zubrickij Hronika mista Lvova pereklad z polskoyi Ivana Svarnika naukovij komentar Mirona Kapralya naukova redakciya Yaroslav Dashkevich Roman Shust Miske gromadsko kulturne ob yednannya Dokumentalna skarbnicya Lvova Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Lvivske viddilennya Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini ta in L Centr Yevropi 2006 T 3 602 s Lvivski istorichni pam yatki ISBN 966 7022 36 6 PosilannyaIgor Somochkin lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Arhiv originalu za 26 lyutogo 2020 Procitovano 27 lyutogo 2020

Дата публікації:
Топ