Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жи́лівка (Синжер) — село в Україні, у Ванчиковецькій сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
| село Жилівка (Синжер) | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Ванчиковецька сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1504 |
| Населення | 725 |
| Поштовий індекс | 60342 |
| Телефонний код | +380 3733 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°20′34″ пн. ш. 26°25′50″ сх. д. / 48.34278° пн. ш. 26.43056° сх. д.Координати: 48°20′34″ пн. ш. 26°25′50″ сх. д. / 48.34278° пн. ш. 26.43056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 205 м |
| Найближча залізнична станція | 21 км. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 60342, Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Жилівка |
| Карта | |
  Жилівка (Синжер) | |
 Жилівка (Синжер) | |
| Мапа | |
Географія
Відстань до міста Новоселиця становить 21 км, стільки ж і до однойменної залізничної станції. До села Жилівка із боку м. Новоселиця (через с. Черлена) можна дістатись автомобільними шляхами із асфальтним покриттям, яке в окремих ділянках переходить в гравійне, із боку міста Хотин, виключно гравійною автомобільною дорогою, через села Ворничани, Пашківці, а також іншою гравійною дорогою через село Долиняни.
До села Жилівка є регулярне автобусне сполучення із міста Новоселиця (09.00 год., 12.30 год., 15.00 год., 18.15 год.)
Клімат
Клімат помірно-континентальний. Середньорічна температура повітря становить +8,9 °C, найнижча вона у січні (-6,1 °C), найвища — в липні (+19,7 °C).
Історія
Село Жилівка, вперше згадується під назвою Синджорзени або Симжурзени у грамоті молдовського господаря Єремії Могили від 7110 (1601) року. Однак, у даному документі вказується, про те, що воно було куплене у феодала того часу Яцко Худича, якому в свою чергу воно було передане у володіння ще при Стефані Великому. Останнім роком правління останнього є 1504. Таким чином можна припустити, що населений пукнт у тому чи іншому виді був заснований не пізніше 1504 року.
Уривок із тексту вказаної вище грамоти молдовського господаря: «А также даем и подтверждаем слуге нашему Ромше и братьям его, детям Магды, внукам Марики, и родсвенникам их Иванко…, и Федорке, и Фитке, внукам и правнукам Дана Марушчи, село по имени Симжурзены, купленное ими у его милости Яцко Худича, и у Лилича, и у Марушчи из Форосны. А купчии грамоты их, полученные от Стефана воеводы Старого…, испорчены и без печатей, и подтвердительные грамоты, которые они получили от Александра воеводы, по их свидетельству, они утеряли во время похода господаря Михаила»
16 травня (28 травня) 1812 року між Османською та Російською імперіями було підписано угоду про завершення Російсько-турецька війна (1806—1812), за якою село в складі східної Молдавії та Хотинського повіту відійшло до Російської імперії.
Село «Сынжера» згадується на стр. 125 у книзі " Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886"
Станом на 1886 рік входило до «Сталинештской волости, Хотинского уезда, Бессарабской губернии», налічувало 77 дворів та 371 жителя.
Відповідно до перепису населення Російської імперії в 1897 році в селі Сынжеръ Хотинского уезда Бессарабской губернии нараховувалось 808 осіб українського походження.
28 березня 1918, після приєднання Бессарабії до Румунії, село стає частиною (Румунії).
В 1930 році в селі «Sanger» налічувалось 833 жителя, з них 18 осіб себе ідентифікували румунами, 811 росіянами, 4 українцями.
28 червня 1940 внаслідок пакту Ріббентропа-Молотова (1939), Бессарабія, Північна Буковина, Буджак та Повіт Герца були приєднані до Української РСР.
Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 7 вересня 1946 року, далі цитата — «село Синжер іменувати село Жилівка і Синжерську сільську Раду — Жилівська». Об'єктивного пояснення походження нової назви, яке б підтверджувалось більш-менш достовірними даними, наразі немає. Враховуючи велику кількість перейменувань у Чернівецькій області тільки за вищезгаданим документом, тобто у 1946 році, із більшою імовірністю можна припустити, що дана назва була вибрана тодішнім керівництвом району, у кращому випадку, у довільному порядку без будь-яких історичних, соціальних та географічних обґрунтувань.
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Новоселицького району, село увійшло до складу Чернівецького району.
Інфраструктура
На даний час у селі Жилівка Чернівецької області є сільський Будинок культури, Фельдшерсько-акушерський пункт, Жилівський навчально-виховний комплекс, Свято-Успенська церква МП, бібліотека. Також є типовий для сільської місцевості в Україні торговельний заклад — магазин.
Духовність
Відповідно до Відомостей про стан церков Бессарабії в 1812—1813 р.р., із книги «Труды Бессарабской губернской ученой Коммиссии», Кишинев, 1900—1903г.г., Свято-Успенська церква с. Синжер Хотинського повіту Бессарабської губернії було освячена в 1813 році. Також в даному документі вказується, що приміщення церкви не забезпечене церковними книгами та інвентарем. Відповідно до статті Biserici de lemn, розміщеній в щомісячному журналі Viata Basarabaei, що видавався у Румунії в 1933 році, дерев'яні конструкції церкви були привезені в 1806 році із нині румунського міста Дорофтені-Дорохой, поміщиком Георгом Теутулом. Відомості щодо перевезення готових конструкцій церкви збереглись також і в пам'яті жителів села, щоправда вже у виді розповідей, що більше нагадують легенди.
Приміщення Свято-Успенської церкви с. Жилівка (Синжер) збереглося з моменту побудови (із незначними змінами в конструкції) та належить до так званого хатнього типу архітектури дерев'яних церков. Зокрема серед конструктивних змін суттєво помітно добудову дзвіниці, яка спочатку стояла на воротах церкви, у виді арки для входу на територію Храму.
Богослужіння в церкві відбувається і нині — 2 рази на місяць або через одну неділю.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhi livka Sinzher selo v Ukrayini u Vanchikoveckij silskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo Zhilivka Sinzher Svyato Uspenska cerkvaSvyato Uspenska cerkva Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Vanchikovecka silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1504 Naselennya 725 Poshtovij indeks 60342 Telefonnij kod 380 3733 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 20 34 pn sh 26 25 50 sh d 48 34278 pn sh 26 43056 sh d 48 34278 26 43056 Koordinati 48 20 34 pn sh 26 25 50 sh d 48 34278 pn sh 26 43056 sh d 48 34278 26 43056 Serednya visota nad rivnem morya 205 m Najblizhcha zaliznichna stanciya 21 km Misceva vlada Adresa radi 60342 Chernivecka obl Novoselickij r n s Zhilivka Karta Zhilivka Sinzher Zhilivka Sinzher MapaGeografiyaVidstan do mista Novoselicya stanovit 21 km stilki zh i do odnojmennoyi zaliznichnoyi stanciyi Do sela Zhilivka iz boku m Novoselicya cherez s Cherlena mozhna distatis avtomobilnimi shlyahami iz asfaltnim pokrittyam yake v okremih dilyankah perehodit v gravijne iz boku mista Hotin viklyuchno gravijnoyu avtomobilnoyu dorogoyu cherez sela Vornichani Pashkivci a takozh inshoyu gravijnoyu dorogoyu cherez selo Dolinyani Do sela Zhilivka ye regulyarne avtobusne spoluchennya iz mista Novoselicya 09 00 god 12 30 god 15 00 god 18 15 god Klimat Klimat pomirno kontinentalnij Serednorichna temperatura povitrya stanovit 8 9 C najnizhcha vona u sichni 6 1 C najvisha v lipni 19 7 C IstoriyaSelo Zhilivka vpershe zgaduyetsya pid nazvoyu Sindzhorzeni abo Simzhurzeni u gramoti moldovskogo gospodarya Yeremiyi Mogili vid 7110 1601 roku Odnak u danomu dokumenti vkazuyetsya pro te sho vono bulo kuplene u feodala togo chasu Yacko Hudicha yakomu v svoyu chergu vono bulo peredane u volodinnya she pri Stefani Velikomu Ostannim rokom pravlinnya ostannogo ye 1504 Takim chinom mozhna pripustiti sho naselenij puknt u tomu chi inshomu vidi buv zasnovanij ne piznishe 1504 roku Urivok iz tekstu vkazanoyi vishe gramoti moldovskogo gospodarya A takzhe daem i podtverzhdaem sluge nashemu Romshe i bratyam ego detyam Magdy vnukam Mariki i rodsvennikam ih Ivanko i Fedorke i Fitke vnukam i pravnukam Dana Marushchi selo po imeni Simzhurzeny kuplennoe imi u ego milosti Yacko Hudicha i u Lilicha i u Marushchi iz Forosny A kupchii gramoty ih poluchennye ot Stefana voevody Starogo isporcheny i bez pechatej i podtverditelnye gramoty kotorye oni poluchili ot Aleksandra voevody po ih svidetelstvu oni uteryali vo vremya pohoda gospodarya Mihaila 16 travnya 28 travnya 1812 roku mizh Osmanskoyu ta Rosijskoyu imperiyami bulo pidpisano ugodu pro zavershennya Rosijsko turecka vijna 1806 1812 za yakoyu selo v skladi shidnoyi Moldaviyi ta Hotinskogo povitu vidijshlo do Rosijskoyi imperiyi Selo Synzhera zgaduyetsya na str 125 u knizi Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 Stanom na 1886 rik vhodilo do Stalineshtskoj volosti Hotinskogo uezda Bessarabskoj gubernii nalichuvalo 77 dvoriv ta 371 zhitelya Vidpovidno do perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi v 1897 roci v seli Synzher Hotinskogo uezda Bessarabskoj gubernii narahovuvalos 808 osib ukrayinskogo pohodzhennya 28 bereznya 1918 pislya priyednannya Bessarabiyi do Rumuniyi selo staye chastinoyu Rumuniyi V 1930 roci v seli Sanger nalichuvalos 833 zhitelya z nih 18 osib sebe identifikuvali rumunami 811 rosiyanami 4 ukrayincyami 28 chervnya 1940 vnaslidok paktu Ribbentropa Molotova 1939 Bessarabiya Pivnichna Bukovina Budzhak ta Povit Gerca buli priyednani do Ukrayinskoyi RSR Zgidno Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 veresnya 1946 roku dali citata selo Sinzher imenuvati selo Zhilivka i Sinzhersku silsku Radu Zhilivska Ob yektivnogo poyasnennya pohodzhennya novoyi nazvi yake b pidtverdzhuvalos bilsh mensh dostovirnimi danimi narazi nemaye Vrahovuyuchi veliku kilkist perejmenuvan u Cherniveckij oblasti tilki za vishezgadanim dokumentom tobto u 1946 roci iz bilshoyu imovirnistyu mozhna pripustiti sho dana nazva bula vibrana todishnim kerivnictvom rajonu u krashomu vipadku u dovilnomu poryadku bez bud yakih istorichnih socialnih ta geografichnih obgruntuvan Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi i likvidaciyi Novoselickogo rajonu selo uvijshlo do skladu Cherniveckogo rajonu InfrastrukturaNa danij chas u seli Zhilivka Cherniveckoyi oblasti ye silskij Budinok kulturi Feldshersko akusherskij punkt Zhilivskij navchalno vihovnij kompleks Svyato Uspenska cerkva MP biblioteka Takozh ye tipovij dlya silskoyi miscevosti v Ukrayini torgovelnij zaklad magazin DuhovnistSvyatkuvannya Velikodnya v s Zhilivka Sinzher 2017 rik Vidpovidno do Vidomostej pro stan cerkov Bessarabiyi v 1812 1813 r r iz knigi Trudy Bessarabskoj gubernskoj uchenoj Kommissii Kishinev 1900 1903g g Svyato Uspenska cerkva s Sinzher Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi bulo osvyachena v 1813 roci Takozh v danomu dokumenti vkazuyetsya sho primishennya cerkvi ne zabezpechene cerkovnimi knigami ta inventarem Vidpovidno do statti Biserici de lemn rozmishenij v shomisyachnomu zhurnali Viata Basarabaei sho vidavavsya u Rumuniyi v 1933 roci derev yani konstrukciyi cerkvi buli privezeni v 1806 roci iz nini rumunskogo mista Dorofteni Dorohoj pomishikom Georgom Teutulom Vidomosti shodo perevezennya gotovih konstrukcij cerkvi zbereglis takozh i v pam yati zhiteliv sela shopravda vzhe u vidi rozpovidej sho bilshe nagaduyut legendi Svyato Uspenska cerkva Primishennya Svyato Uspenskoyi cerkvi s Zhilivka Sinzher zbereglosya z momentu pobudovi iz neznachnimi zminami v konstrukciyi ta nalezhit do tak zvanogo hatnogo tipu arhitekturi derev yanih cerkov Zokrema sered konstruktivnih zmin suttyevo pomitno dobudovu dzvinici yaka spochatku stoyala na vorotah cerkvi u vidi arki dlya vhodu na teritoriyu Hramu Bogosluzhinnya v cerkvi vidbuvayetsya i nini 2 razi na misyac abo cherez odnu nedilyu PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi