У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жигалов Жигалов Михайло Васильович нар 2 травня 1942 Куйбишев нині Сам

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жигалов.

Жигалов Михайло Васильович (нар. 2 травня 1942, Куйбишев (нині — Самара), РРФСР, СРСР) — радянський, російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1991).

Жигалов Михайло Васильович
Жигалов Михаил Васильевич

Народився	2 травня 1942(1942-05-02) (82 роки) Куйбишев, СРСР
Громадянство	СРСР→ Росія
Діяльність	актор театру і кіно
Alma mater	^d (1965)
Заклад	Современник
Роки діяльності	з 1970 року
IMDb	ID 0955664

Нагороди та премії



Жигалов Михайло Васильович у Вікісховищі

Біографія

Закінчив (1965), до 1968 року працював інженером.

Закінчив Театральну студію при Центральному дитячому театрі (1970).

З 1970 року — актор Центрального дитячого театру.

З 1978 року працює у театрі «Современник».

У 1972 році дебютував в кіно епізодичною роллю в картині «Найостанніший день». Зіграв у фільмах, телеспектаклях і серіалах понад сто тридцяти ролей. Знімався у відомих режисерів: Анатолія Ефроса, Володимира Мотиля, Йосипа Хейфіца, , Олександра Мітти, Володимира Бортка, Кирила Серебреннікова та ін. Працював на озвучуванні картин.

Знявся у низці українських і російсько-українських кінострічок та серіалів.

Фільмографія

(вибірково)

«Підсудний» (1975, Антон Филимонович Скулов)
«У четвер і більше ніколи» (1977, єгер; реж. Анатолій Ефрос)
«Викрадення „Савойї“» (1979)
«Народився я в Сибіру» (1980, Лукич)
«Брати Ріко» (1982, Лон Фінлі)
«ТАРС уповноважений заявити...» (1984)
«Під знаком Червоного Хреста» (1987)
«Загін спеціального призначення» (1987)
«Мандрівний автобус» (1988, Василь, актор)
«Лапта» (1988)
«У зв'язку з переходом на іншу роботу» (1988, Павло Романович Важнов)
«Право на минуле» (1989, Парамонов)
«Пси» (1989, «мовчун»)
«Похорон Сталіна» (1990, робочий; реж. Євген Євтушенко)
«Біс у ребро» (1990, Ларіонов)
«Загублений в Сибіру» (1991, ватажок «сук»)
«Вербувальник» (1991, Віктор Гордєєв)
«Дім побачень» (1991, капітан)
«Афганський злам» (1991, підполковник)
(1992, Шмельков Олексій Платонович, слідчий, підполковник міліції)
(1993, Юрій Миколайович)
«Несуть мене коні...» (1996)
«Лінія життя» (1996)
/Der Letzte Kurier (1996, Німеччина)
(1998, Сухий Мартин)
«Кордон. Тайговий роман» (2000, т/с; полковник Борзов, командир гарнізону)
(2001)
(2001)
(2002)
«Бригада» (2002, т/с, Лука)
(2002, т/с)
(2003)
(2003)
(2005, т/с, Земцов)
(2005)
«Не народися вродливою» (2006, т/с, Валерій Пушкарьов)
(2006)
Таємниця «Святого Патрика» (2006)
«Карамболь» (2006, т/с, Попов)
«07-й змінює курс» (2007, дід Кірсанов)
«Поцілунки пропащих янголів» (2007)
(2008)
(2008, т/с, Василь Пилипович Меркулов)
«Головний доказ» (2008, полковник Зацепін; Україна—Росія)
(2009, Аркадій Павлович)
(2009, Гнат; Україна—Росія)
(2010, Чащин; Україна—Росія)
«Сонцеворот» (2012, Трофимов; Україна—Росія)
«Особисте життя слідчого Савельєва» (2012, т/с, Україна—Росія; Петро Гаврилович Форафонтов (Форафонтич), старший єгер)
«Будинок з ліліями» (2013, т/с, Україна—Росія; Єгорич)
«Молодіжка» (2013, т/с)
(2014, Віктор Павлович Калиновський (Вітя Калина), злодій «в законі»; Україна—Росія)
«Вовкулаки» (2016, Росія) та ін.

Знімався в українських кінострічках:

«Відпустка, яка не відбулася» (1976, Валерій; Одеська кіностудія)
«Розмах крил» (1986, Павлов; Одеська кіностудія)
«В Криму не завжди літо» (1987, 2 с, Аргінський; Одеська кіностудія)
(2005, т/с, генерал Шаповалов)
(2006, т/с, Василь Миколайович Карякін в старості)
(2007)
(2009, Олексій Миколайович Ємельянов)
«Перевертень у погонах» (2013)
(2013, 4 с, Віктор Андрійович Тернов)

Примітки

Жигалов Михайло Васильович на kino-teatr.ru [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Фільмографія на kino-teatr.ru [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[1] Жигалов Михайло Васильович на kino-teatr.ru [ 4 травня 2016 у Wayback Machine.](рос.)