Ві́ктор Васи́льович Же́нченко (11 жовтня 1936, с. Оболонь Семенівський район, Полтавська область — 28 жовтня 2021, м. Київ) — український співак (бас), поет та перекладач. Виконавець пісень, романсів, арій українсьих та чужоземних композиторів. Член Національної спілки письменників України (з 1975), Заслужений артист України, Заслужений діяч мистецтв України. Працював в Українському фонді культури.
Віктор Женченко | |||
---|---|---|---|
Основна інформація | |||
Дата народження | 11 жовтня 1936 | ||
Місце народження | с.Оболонь, Семенівський район, Полтавська область, УРСР | ||
Дата смерті | 28 жовтня 2021 (85 років) | ||
Місце смерті | Київ | ||
Причина смерті | коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) | ||
Громадянство | Україна | ||
Національність | українець | ||
Професія | співак | ||
Співацький голос | бас | ||
Нагороди | . | ||
Премії | «Літературна премія імені Андрія Малишка» | ||
Звання |
Життєпис
Віктор Женченко народився 11 жовтня 1936 року в с. Оболонь на Полтавщині в родині педагогів. Під час німецько-радянської війни втратив батьків. З 1943 року його виховували в Хорольському дитячому будинку. Закінчив Харківську державну консерваторію.
Помер від ускладнень COVID-19.
Творчість
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Віктор Женченко — Громадянин і митець. ДТРК «Культура», 2009 р | |
СВІТ ОСОБИСТОСТІ. Віктор Женченко. | |
Віктор Женченко. Сніг на зеленому листі | |
Віктор Женченко. Ти не ховай своїх очей | |
Віктор Женченко. «Мені однаково» |
Стогін | |
---|---|
Серед спраглих степів Стогне століттями сива слава, | |
Працював у Донецькому театрі опери та балету (1960—1962), Ташкентському театрі опери та балету ім. Алішера Навої (1962—1965), з 1965 року — соліст Київської державної філармонії. Заслужений артист Української РСР.
Виконував партії:
- Виборний («Наталка Полтавка» Миколи Лисенка);
- Мефістофель («Фауст» Шарля Ґуно);
- Кончак, Галицький («Князь Ігор» Олександра Бородіна);
- Сальєрі («Моцарт і Сальєрі» Миколи Римського-Корсакова);
- Гремін («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського).
Поетичні збірки
- «Струна» (1971);
- «Батькова скрипка» (1974);
- «Сонячний бік вулиці» (1980);
- «У сяйві тополиних грацій» (1983);
- «Яринчин віночок» (1984);
- «Поезії» (1986);
- «Зневаж свій страх» (1997);
- «Зорова поезія» (2000);
- «Спрага на двох» (2001);
- «Живу» (2006).
Переклади
Перекладав з казахської, узбецької; окремі переклади з татарської, білоруської, московської, азербайджанської, латвійської та інших мов. Упорядник та перекладач антології хорватської поезії «У цей страшний час» (1996).
- З узбецької
- «Пісні Узбекистану» (1972);
- «Повісті» X. Назіра (1975);
- «Пригоди Турткоза» С. Анарбаєва (1984);
- окремі твори Зульфії, Сайяра, М. Бабаєва, Е. Вахідова, А. Ібодінова, Л. Махмудова.
- З казахської
- «Удвох із батьком» К. Найманбаєва (1983).
Відзнаки
- Почесне звання Заслужений діяч мистецтв України (1997)
- Лауреат літературної премії імені Андрія Малишка часопису «Дніпро».
- Кавалер орденів Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого, Святого Архистратига Михаїла.
Родина
Син — Ігор (нар. 1962), художник книги, маляр краєвидів, дизайнер, видавець, викладач. Член Національної спілки художників України, голова правління Київської спілки художників книги. Очолює видавництво «Жнець», викладає дизайн в Інституті журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка. Донька Ярина — провідна орудуща з міжнародного туризму, син Василь — співробітник поліції; двоє онуків — Євгеній та Станіслав.
Невістка — , редактор, педагог, доцент Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Головний редактор київського видавництва «Жнець».
Примітки
- Указ Президента України від 27 жовтня 1997 року № 1195/97 «Про відзначення активістів Українського фонду культури»
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 29 жовтня 2021.
Посилання
- Женченко Віктор Васильович // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 81.
- «Я тримаюсь на музиці, поезії і друзях» [ 16 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Два крила творчості Віктора Женченка[недоступне посилання з травня 2019]
- . vectornews.net. 27 грудня 2021. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 27 грудня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhenchenko Vi ktor Vasi lovich Zhe nchenko 11 zhovtnya 1936 s Obolon Semenivskij rajon Poltavska oblast 28 zhovtnya 2021 m Kiyiv ukrayinskij spivak bas poet ta perekladach Vikonavec pisen romansiv arij ukrayinsih ta chuzhozemnih kompozitoriv Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1975 Zasluzhenij artist Ukrayini Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Pracyuvav v Ukrayinskomu fondi kulturi Viktor ZhenchenkoZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya11 zhovtnya 1936 1936 10 11 Misce narodzhennyas Obolon Semenivskij rajon Poltavska oblast URSRData smerti28 zhovtnya 2021 2021 10 28 85 rokiv Misce smertiKiyivPrichina smertikoronavirusna hvoroba 2019 COVID 19 Gromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecProfesiyaspivakSpivackij golosbasNagorodi Premiyi Literaturna premiya imeni Andriya Malishka ZvannyaZasluzhenij artist UkrayiniZhittyepisViktor Zhenchenko narodivsya 11 zhovtnya 1936 roku v s Obolon na Poltavshini v rodini pedagogiv Pid chas nimecko radyanskoyi vijni vtrativ batkiv Z 1943 roku jogo vihovuvali v Horolskomu dityachomu budinku Zakinchiv Harkivsku derzhavnu konservatoriyu Pomer vid uskladnen COVID 19 TvorchistZovnishni videofajliViktor Zhenchenko Gromadyanin i mitec DTRK Kultura 2009 rSVIT OSOBISTOSTI Viktor Zhenchenko Viktor Zhenchenko Snig na zelenomu listiViktor Zhenchenko Ti ne hovaj svoyih ochejViktor Zhenchenko Meni odnakovo StoginSered spraglih stepiv Stogne stolittyami siva slava Sklikayuchi svoyih sitih Sonnih suchasnikiv Pracyuvav u Doneckomu teatri operi ta baletu 1960 1962 Tashkentskomu teatri operi ta baletu im Alishera Navoyi 1962 1965 z 1965 roku solist Kiyivskoyi derzhavnoyi filarmoniyi Zasluzhenij artist Ukrayinskoyi RSR Vikonuvav partiyi Vibornij Natalka Poltavka Mikoli Lisenka Mefistofel Faust Sharlya Guno Konchak Galickij Knyaz Igor Oleksandra Borodina Salyeri Mocart i Salyeri Mikoli Rimskogo Korsakova Gremin Yevgenij Onyegin Petra Chajkovskogo Poetichni zbirki Struna 1971 Batkova skripka 1974 Sonyachnij bik vulici 1980 U syajvi topolinih gracij 1983 Yarinchin vinochok 1984 Poeziyi 1986 Znevazh svij strah 1997 Zorova poeziya 2000 Spraga na dvoh 2001 Zhivu 2006 Perekladi Perekladav z kazahskoyi uzbeckoyi okremi perekladi z tatarskoyi biloruskoyi moskovskoyi azerbajdzhanskoyi latvijskoyi ta inshih mov Uporyadnik ta perekladach antologiyi horvatskoyi poeziyi U cej strashnij chas 1996 Z uzbeckoyi Pisni Uzbekistanu 1972 Povisti X Nazira 1975 Prigodi Turtkoza S Anarbayeva 1984 okremi tvori Zulfiyi Sajyara M Babayeva E Vahidova A Ibodinova L Mahmudova Z kazahskoyi Udvoh iz batkom K Najmanbayeva 1983 VidznakiPochesne zvannya Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1997 Laureat literaturnoyi premiyi imeni Andriya Malishka chasopisu Dnipro Kavaler ordeniv Svyatogo Rivnoapostolnogo Knyazya Volodimira Velikogo Svyatogo Arhistratiga Mihayila RodinaSin Igor nar 1962 hudozhnik knigi malyar krayevidiv dizajner vidavec vikladach Chlen Nacionalnoyi spilki hudozhnikiv Ukrayini golova pravlinnya Kiyivskoyi spilki hudozhnikiv knigi Ocholyuye vidavnictvo Zhnec vikladaye dizajn v Instituti zhurnalistiki Kiyivskogo universitetu imeni Borisa Grinchenka Donka Yarina providna orudusha z mizhnarodnogo turizmu sin Vasil spivrobitnik policiyi dvoye onukiv Yevgenij ta Stanislav Nevistka redaktor pedagog docent Navchalno naukovogo institutu zhurnalistiki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Golovnij redaktor kiyivskogo vidavnictva Zhnec PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 27 zhovtnya 1997 roku 1195 97 Pro vidznachennya aktivistiv Ukrayinskogo fondu kulturi Arhiv originalu za 16 lyutogo 2018 Procitovano 15 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 12 sichnya 2022 Procitovano 29 zhovtnya 2021 PosilannyaZhenchenko Viktor Vasilovich Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 81 Ya trimayus na muzici poeziyi i druzyah 16 bereznya 2017 u Wayback Machine Dva krila tvorchosti Viktora Zhenchenka nedostupne posilannya z travnya 2019 vectornews net 27 grudnya 2021 Arhiv originalu za 27 grudnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2021