Марія Женев'єва Шарлотта Тіру д'Арконвіль, Женев'єва Тіру д'Арконвіль, Марія д'Арконвіль, мадам д'Арконвіль (фр. Marie-Geneviève-Charlotte Thiroux d'Arconville, 17 жовтня 1720 — 23 грудня 1805, Париж) — французька письменниця та хімік.
Женев'єва Тіру д'Арконвіль | |
---|---|
Marie-Geneviève-Charlotte Thiroux d'Arconville | |
Портрет мадам д'Арконвіль | |
Ім'я при народженні | Marie-Geneviève-Charlotte Darlus |
Народилася | 27 жовтня 1720 Париж |
Померла | 23 грудня 1805 (85 років) Париж |
Громадянство | Франція |
Діяльність | письменниця, хімік |
Галузь | d[1], поезія[1], переклад[1] і хімія[1] |
Знання мов | французька[2][1] |
Батько | d |
У шлюбі з | Луї-Лазар Тіру д'Арконвіль |
Діти | Луї Тіру де Крон (1736-1794) - Андре Клод Тіру де Жервільє (1737-1810) - Александр-Луї Тіру де Мондезір (1739-1822) |
|
Біографія
Народилася в родині заможного Андре-Гійома Дарлюса. З дитинства виявляла великий потяг до знань. У 14-річному віці стала дружиною Луї-Лазара Тіру д'Арконвіля, радника паризького парламенту, згодом президента одного з бюро розслідувань.
У 23 роки перехворіла віспою, внаслідок чого було спотворене її обличчя. Після хвороби вела відлюдькуватий та набожний спосіб життя, приділяючи багато часу вивченню літератури, мистецтва, історії, природничих наук.
Мадам д'Арконвіль надавала перевагу похмурим та меланхолійним сюжетам як в літературі, так і в малярстві. Так вона була замовила відомому художникові мармурову статую, що зображала Меланхолію. Вона займалася історією, фізикою, хімією, природною історією та медициною. З 1755 по 1763 роки проводила щоденні експерименти, переважно присвячені процесам гниття. Залюблена в інтелектуальні заняття, вона шукала спілкування з найвідомішими людьми в науці й літературі, зокрема спілкувалася з Вольтером, чиїм розумом захоплювалася, хоча і недолюблювала його насмішкуватого характеру. Також часто приймала у себе поета й драматурга та його дядька історика й філолога . В її товаристві бували політик та економіст , урядовець Кретьєн Гійом де Ламуаньон де Мальзерб, генерал Франсуа Жедеон Байї де Монтіон та інші.
Серед людей, що займалися наукою, вона підтримувала стосунки з хіміком П'єром Жозефом Макером, ботаніком Жюссьє, натуралістом , хіміком Фуркруа, істориком та бібліотекарем , хіміком та мінералогом Бальтазаром Жоржем Сажем та географом Паскалем-Франсуа-Жозефом Госсленом. Вона відвідувала курси в Королівському ботанічному саду, зокрема й курси з анатомії, на які було допущено лише декілька жінок. Мадам д'Арконвіль зібрала власну бібліотеку й мала доступ до книг та рукописів Королівської бібліотеки. Не виходячи з дому, вона писала й публікувала художні твори, праці та переклади з англійської. Її праці виходили друком анонімно під псевдонімом.
В їй будинку в Медоні пані д'Арконвіль організувала своєрідний шпиталь з кількома ліжками для хворих. На початку Французької революції вона продала цей будинок. В ході революції, до якої вона ставилася різко негативно, вона втратила одного з трьох синів, генерал-лейтенанта поліції Тіру де Крона.
Уже в дуже похилому віці вона зберігала ясний розум та силу духа. У кінці життя вона написала «Спогади», що складаються з тринадцяти рукописних томів.
Твори
Переклади
- «Avis d'un Père à sa Fille» (Порада батька дочці), 1756 р. — переклад з англійської тексту .
- «Leçons de chimie» (Уроки хімії), 1759 р. Переклад з англійської книги Пітера Шоу. Тіру д'Арконвиль виправила помилки оригіналу й актуалізувала інформацію про відкриття, зроблені з того часу, як ці уроки були опубліковані в Англії. У вступі до книги вона короткий огляд історії зародження та розвитку хімії.
- «Romans» (Романи), 1761 р. Переклад з англійської романів Літтлтона та Афри Бен.
- «Mémoires de Mademoiselle de Falcourt» (Спогади мадемуазель де Фалькур) — роман.
- «Amynthon et Thérèse» (Амінтон і Тереза).
- «Mélanges de Poésies Anglaises, traduits en français» (Збірник англійської поезії, перекладеної французькою мовою), 1764 р.
Есе
- «De l'Amitié» (Про дружбу), 1761 р.
- «Traité des passions» (Трактат про пристрасті), 1764 р.
- «Essai pour servir à l'histoire de la putréfaction» (Есе про історію гниття), 1766 р. Цей твір — плід її експериментів та спостережень.
- «Méditations sur les tombeaux» (Роздуми на могилах).
- «Mélanges de littérature, de morale et de physique» (Збірник з літератури, моралі та фізики), 1775 р. В кінці збірника подано дві театральні п'єси інших авторів.
- «Pensées et réflexions morales sur divers sujets» (Моральні думки та роздуми про різних предметах), 1760 р., перевидано 1766 р.
Проза
- «Dona Gratia d Ataïde, comtesse de Ménessés, histoire portugaise» (Дона Ґраціа д'Атаїд, графиня Менесес, португальська історія). 1770 р.
- «Estentor et Thérisse» (Эстентор і Терисс).
- «L'amour éprouvé par la mort» (Любов, випробувана смертю), 1763 р.
- «Les Malheurs de la jeune Емілі» (Нещастя юної Емілі).
- «Les Samiens», казка.
- «L'amour éprouvé par la mort, ou Lettres modernes de deux amans Vieille de-Roche» (Любов, випробувана смертю, або Нові листи двох закоханих з В'єй-Рош), 1763 р.
- «Mémoires de M-lle de Valcourt» (Спогади мадемуазель де Валькур), 1767 р.
Історичні твори
- «Histoire de Francois II, roi de France et d'histoire Écosse» (Історія Франциска II, короля Франції і Шотландії), 1783 р. На основі переведеної з італійського дисертації Суриано, посла Венеції, присвяченій цьому правлінню до сходження на престол Карла IX.
- «Vie de Catherine de Médicis, princesse de Toscane, reine de France et de Navarre» (Життя Катерини Медичі, принцеси Тоскани, королеви Франції і Наварри), 1774 р.
- «Vie du cardinal d Ossat», з його «Discours sur la Ligue» (Життя кардинала д'Осса), 1771 р.
Наукові праці
- «Traité d ostéologie» (Трактат з остеології) з гравюрами. Цей трактат, виданий під чужим ім'ям, хоча зараз відомо, що автором була Женев'єва Тіру д'Арконвіль.
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Женев'єва Тіру д'Арконвіль |
- Joseph-François Michaud, Louis-Gabriel Michaud, Biographie universelle ancienne et moderne: histoire par ordre alphabétique de la vie publique et privée de tous les hommes, t. 45, Paris, Michaud frères, 1826, P..
- Jean-Pierre Poirier, " Marie Geneviève Charlotte Thiroux d'Arconville née d'Arlus (1720–1805). Femme de lettres et chimiste ", Histoire des femmes de science en France du Moyen Âge à la Révolution, Paris, Pygmalion, 2002. p. 265–272
- P. Bret et B. Van Tiggelen (dir.), Madame d'Arconville (1720–1805), une femme de lettres et de sciences au siècle des Lumières, Hermann, 2011.
- A. Gargam, Savoirs mondains, savoirs savants: les femmes et leurs cabinets de curiosités au siècle des Lumières, Genre et histoire, № 5, 2009.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Zhenev yeva Sharlotta Tiru d Arkonvil Zhenev yeva Tiru d Arkonvil Mariya d Arkonvil madam d Arkonvil fr Marie Genevieve Charlotte Thiroux d Arconville 17 zhovtnya 1720 23 grudnya 1805 Parizh francuzka pismennicya ta himik Zhenev yeva Tiru d ArkonvilMarie Genevieve Charlotte Thiroux d ArconvillePortret madam d ArkonvilIm ya pri narodzhenniMarie Genevieve Charlotte DarlusNarodilasya27 zhovtnya 1720 1720 10 27 ParizhPomerla23 grudnya 1805 1805 12 23 85 rokiv ParizhGromadyanstvo FranciyaDiyalnistpismennicya himikGaluzd 1 poeziya 1 pereklad 1 i himiya 1 Znannya movfrancuzka 2 1 BatkodU shlyubi zLuyi Lazar Tiru d ArkonvilDitiLuyi Tiru de Kron 1736 1794 Andre Klod Tiru de Zhervilye 1737 1810 Aleksandr Luyi Tiru de Mondezir 1739 1822 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya v rodini zamozhnogo Andre Gijoma Darlyusa Z ditinstva viyavlyala velikij potyag do znan U 14 richnomu vici stala druzhinoyu Luyi Lazara Tiru d Arkonvilya radnika parizkogo parlamentu zgodom prezidenta odnogo z byuro rozsliduvan U 23 roki perehvorila vispoyu vnaslidok chogo bulo spotvorene yiyi oblichchya Pislya hvorobi vela vidlyudkuvatij ta nabozhnij sposib zhittya pridilyayuchi bagato chasu vivchennyu literaturi mistectva istoriyi prirodnichih nauk Madam d Arkonvil nadavala perevagu pohmurim ta melanholijnim syuzhetam yak v literaturi tak i v malyarstvi Tak vona bula zamovila vidomomu hudozhnikovi marmurovu statuyu sho zobrazhala Melanholiyu Vona zajmalasya istoriyeyu fizikoyu himiyeyu prirodnoyu istoriyeyu ta medicinoyu Z 1755 po 1763 roki provodila shodenni eksperimenti perevazhno prisvyacheni procesam gnittya Zalyublena v intelektualni zanyattya vona shukala spilkuvannya z najvidomishimi lyudmi v nauci j literaturi zokrema spilkuvalasya z Volterom chiyim rozumom zahoplyuvalasya hocha i nedolyublyuvala jogo nasmishkuvatogo harakteru Takozh chasto prijmala u sebe poeta j dramaturga ta jogo dyadka istorika j filologa V yiyi tovaristvi buvali politik ta ekonomist uryadovec Kretyen Gijom de Lamuanon de Malzerb general Fransua Zhedeon Bajyi de Montion ta inshi Sered lyudej sho zajmalisya naukoyu vona pidtrimuvala stosunki z himikom P yerom Zhozefom Makerom botanikom Zhyussye naturalistom himikom Furkrua istorikom ta bibliotekarem himikom ta mineralogom Baltazarom Zhorzhem Sazhem ta geografom Paskalem Fransua Zhozefom Gosslenom Vona vidviduvala kursi v Korolivskomu botanichnomu sadu zokrema j kursi z anatomiyi na yaki bulo dopusheno lishe dekilka zhinok Madam d Arkonvil zibrala vlasnu biblioteku j mala dostup do knig ta rukopisiv Korolivskoyi biblioteki Ne vihodyachi z domu vona pisala j publikuvala hudozhni tvori praci ta perekladi z anglijskoyi Yiyi praci vihodili drukom anonimno pid psevdonimom V yij budinku v Medoni pani d Arkonvil organizuvala svoyeridnij shpital z kilkoma lizhkami dlya hvorih Na pochatku Francuzkoyi revolyuciyi vona prodala cej budinok V hodi revolyuciyi do yakoyi vona stavilasya rizko negativno vona vtratila odnogo z troh siniv general lejtenanta policiyi Tiru de Krona Uzhe v duzhe pohilomu vici vona zberigala yasnij rozum ta silu duha U kinci zhittya vona napisala Spogadi sho skladayutsya z trinadcyati rukopisnih tomiv TvoriPerekladi Avis d un Pere a sa Fille Porada batka dochci 1756 r pereklad z anglijskoyi tekstu Lecons de chimie Uroki himiyi 1759 r Pereklad z anglijskoyi knigi Pitera Shou Tiru d Arkonvil vipravila pomilki originalu j aktualizuvala informaciyu pro vidkrittya zrobleni z togo chasu yak ci uroki buli opublikovani v Angliyi U vstupi do knigi vona korotkij oglyad istoriyi zarodzhennya ta rozvitku himiyi Romans Romani 1761 r Pereklad z anglijskoyi romaniv Littltona ta Afri Ben Memoires de Mademoiselle de Falcourt Spogadi mademuazel de Falkur roman Amynthon et Therese Aminton i Tereza Melanges de Poesies Anglaises traduits en francais Zbirnik anglijskoyi poeziyi perekladenoyi francuzkoyu movoyu 1764 r Ese De l Amitie Pro druzhbu 1761 r Traite des passions Traktat pro pristrasti 1764 r Essai pour servir a l histoire de la putrefaction Ese pro istoriyu gnittya 1766 r Cej tvir plid yiyi eksperimentiv ta sposterezhen Meditations sur les tombeaux Rozdumi na mogilah Melanges de litterature de morale et de physique Zbirnik z literaturi morali ta fiziki 1775 r V kinci zbirnika podano dvi teatralni p yesi inshih avtoriv Pensees et reflexions morales sur divers sujets Moralni dumki ta rozdumi pro riznih predmetah 1760 r perevidano 1766 r Proza Dona Gratia d Ataide comtesse de Menesses histoire portugaise Dona Gracia d Atayid grafinya Meneses portugalska istoriya 1770 r Estentor et Therisse Estentor i Teriss L amour eprouve par la mort Lyubov viprobuvana smertyu 1763 r Les Malheurs de la jeune Emili Neshastya yunoyi Emili Les Samiens kazka L amour eprouve par la mort ou Lettres modernes de deux amans Vieille de Roche Lyubov viprobuvana smertyu abo Novi listi dvoh zakohanih z V yej Rosh 1763 r Memoires de M lle de Valcourt Spogadi mademuazel de Valkur 1767 r Istorichni tvori Histoire de Francois II roi de France et d histoire Ecosse Istoriya Franciska II korolya Franciyi i Shotlandiyi 1783 r Na osnovi perevedenoyi z italijskogo disertaciyi Suriano posla Veneciyi prisvyachenij comu pravlinnyu do shodzhennya na prestol Karla IX Vie de Catherine de Medicis princesse de Toscane reine de France et de Navarre Zhittya Katerini Medichi princesi Toskani korolevi Franciyi i Navarri 1774 r Vie du cardinal d Ossat z jogo Discours sur la Ligue Zhittya kardinala d Ossa 1771 r Naukovi praci Traite d osteologie Traktat z osteologiyi z gravyurami Cej traktat vidanij pid chuzhim im yam hocha zaraz vidomo sho avtorom bula Zhenev yeva Tiru d Arkonvil DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Zhenev yeva Tiru d Arkonvil Joseph Francois Michaud Louis Gabriel Michaud Biographie universelle ancienne et moderne histoire par ordre alphabetique de la vie publique et privee de tous les hommes t 45 Paris Michaud freres 1826 P Jean Pierre Poirier Marie Genevieve Charlotte Thiroux d Arconville nee d Arlus 1720 1805 Femme de lettres et chimiste Histoire des femmes de science en France du Moyen Age a la Revolution Paris Pygmalion 2002 p 265 272 P Bret et B Van Tiggelen dir Madame d Arconville 1720 1805 une femme de lettres et de sciences au siecle des Lumieres Hermann 2011 A Gargam Savoirs mondains savoirs savants les femmes et leurs cabinets de curiosites au siecle des Lumieres Genre et histoire 5 2009 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563