Желіба

Желіба — українське прізвище, що поширилося з села Поділ Чернігівської області.

Походження

Існує версія, що прізвище Желіба походить від аналогічного прізвиська, яке утворено двох українських слів: прикметника «Желі» — «жалісливий» і стародавнього праслова «ба» — «душа». Відповідно, буквально прізвисько Желіба означає «жаліслива душа».

За іншою версією це прізвище походить від дієслова «желіпати» — кричати, сваритися, голосно плакати, ревти («желіпало» — крикун). Крім того, на Чернігівщині «желіпати» означає «повільно їсти».

Відомі носії

• (нар. 1949) — білоруський вчений-економіст, аналітик, доктор економічних наук, професор
• Желіба Володимир Іванович (нар. 1934) — радянський і український політичний діяч, дипломат
• Желіба Олександр Володимирович (нар. 1975) — український геральдист, педагог
• (нар. 1945) — український медик, доктор медичних наук, професор
• (Желіба Тамара Данилівна) (нар. 1946) – майстриня традиційного народного мистецтва, народна майстриня.

Топоніми

Від призвища «Желіба» походить топонім «Желібівський». Хутір Желібівський протягом 1797—1861 носив назву в честь прізвища першопоселенця. Пізніше змінив назву в честь імені.

Посилання

link=[1]

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Желіба

• Походження прізвища Желіба [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• (рос.)

Примітки

1. . Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
2. Артеменкове (Желібівський) // Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 38