Желя́бовка (до 1925 — Андріївка, до другої половини XIX ст. — Чая; крим. Çaya) — село в Україні, у Білогірському районі Автономної Республіки Крим.
село Желябовка | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Білогірський район |
Рада | Желябовська сільська рада |
Облікова картка | Желябовка |
Основні дані | |
Населення | 3 163 |
Поштовий індекс | 97140 |
Телефонний код | +380 6550 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°23′59″ пн. ш. 34°45′24″ сх. д. / 45.39972° пн. ш. 34.75667° сх. д.Координати: 45°23′59″ пн. ш. 34°45′24″ сх. д. / 45.39972° пн. ш. 34.75667° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 97140, с. Желябовка, вул. Центральна, 8 |
Карта | |
Желябовка | |
Желябовка | |
Мапа | |
Желябовка у Вікісховищі |
Історія
Місцевість, де виникло село, була заселена в далеку давнину. Поблизу Желябовки виявлено поселення періоду бронзи, досліджено кургани з похованнями доби міді, бронзи, скіфські, а також могильник раннього середньовіччя. На території села Тарасівни (гора Онук) збереглися руїни античного міста Кіммеріка.
До анексії Криму Російською імперією на території нинішнього села Желябовки було невелике кримськотатарське селище Орус Коджа (Урус Коджа), яке входило до складу Насивського кадилику Карасубазарського каймаканства. 1816 року тут налічувалося 22 двори.
Після Кримської війни (1853—1856 рр.) більшість кримськотатарського населення села емігрувала до Туреччини. Навколишні землі одержали учасники Кримської війни поміщик Андрій Нелідов — 600 десятин та морські офіцери брати Соїчі — по 300 десятин. У 60—70 рр. XIX ст. сюди прибули селяни з внутрішніх губерній Росії. 1864 року у 8 дворах проживало 35 чоловік. У 1861—1864 рр. на лівому березі Біюк-Карасу нові переселенці — болгари заснували невелике селище Чая, яке, розростаючись, поступово злилося з Орус Коджою. Об'єднаний населений пункт став називатись Чая. Через 20 років його перейменували на Андріївку.
Станом на 1886 у болгарській колонії Андріївка Кишлавської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 473 особи, налічувалось 73 дворових господарства, існували каплиця, школа та лавка.
Видатні уродженці
- Верховський Валерій Дмитрович — український письменник-фантаст, журналіст, перекладач.
- Соїч Олег Владиславович — український радянський діяч.
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Додаткова література
- стаття Желябовка — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhelya bovka do 1925 Andriyivka do drugoyi polovini XIX st Chaya krim Caya selo v Ukrayini u Bilogirskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim selo Zhelyabovka Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Bilogirskij rajon Rada Zhelyabovska silska rada Oblikova kartka Zhelyabovka Osnovni dani Naselennya 3 163 Poshtovij indeks 97140 Telefonnij kod 380 6550 Geografichni dani Geografichni koordinati 45 23 59 pn sh 34 45 24 sh d 45 39972 pn sh 34 75667 sh d 45 39972 34 75667 Koordinati 45 23 59 pn sh 34 45 24 sh d 45 39972 pn sh 34 75667 sh d 45 39972 34 75667 Misceva vlada Adresa radi 97140 s Zhelyabovka vul Centralna 8 Karta Zhelyabovka Zhelyabovka Mapa Zhelyabovka u VikishovishiIstoriyaMiscevist de viniklo selo bula zaselena v daleku davninu Poblizu Zhelyabovki viyavleno poselennya periodu bronzi doslidzheno kurgani z pohovannyami dobi midi bronzi skifski a takozh mogilnik rannogo serednovichchya Na teritoriyi sela Tarasivni gora Onuk zbereglisya ruyini antichnogo mista Kimmerika Do aneksiyi Krimu Rosijskoyu imperiyeyu na teritoriyi ninishnogo sela Zhelyabovki bulo nevelike krimskotatarske selishe Orus Kodzha Urus Kodzha yake vhodilo do skladu Nasivskogo kadiliku Karasubazarskogo kajmakanstva 1816 roku tut nalichuvalosya 22 dvori Pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rr bilshist krimskotatarskogo naselennya sela emigruvala do Turechchini Navkolishni zemli oderzhali uchasniki Krimskoyi vijni pomishik Andrij Nelidov 600 desyatin ta morski oficeri brati Soyichi po 300 desyatin U 60 70 rr XIX st syudi pribuli selyani z vnutrishnih gubernij Rosiyi 1864 roku u 8 dvorah prozhivalo 35 cholovik U 1861 1864 rr na livomu berezi Biyuk Karasu novi pereselenci bolgari zasnuvali nevelike selishe Chaya yake rozrostayuchis postupovo zlilosya z Orus Kodzhoyu Ob yednanij naselenij punkt stav nazivatis Chaya Cherez 20 rokiv jogo perejmenuvali na Andriyivku Stanom na 1886 u bolgarskij koloniyi Andriyivka Kishlavskoyi volosti Feodosijskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi meshkalo 473 osobi nalichuvalos 73 dvorovih gospodarstva isnuvali kaplicya shkola ta lavka Vidatni urodzhenciVerhovskij Valerij Dmitrovich ukrayinskij pismennik fantast zhurnalist perekladach Soyich Oleg Vladislavovich ukrayinskij radyanskij diyach PrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Dodatkova literaturastattya Zhelyabovka Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi