Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Же́лько Ра́йнер (хорв. Željko Reiner, нар.28 травня 1953 р., Загреб, нині Хорватія) — хорватський лікар, політик, професор Загребського університету, академік Хорватської академії наук і мистецтв, колишній міністр охорони здоров'я та соціального захисту Хорватії та голова Сабору Хорватії.
Освіта
У дитинстві навчався у початковій школі в Загребі, а потім закінчив Загребську класичну гімназію. Вищу освіту здобув 1976 року на медичному факультеті Загребського університету. У 1976 році здобув ступінь магістра, а в 1982 році — кандидата наук. З 1979 по 1983 спеціалізувався на терапії в Загребському клінічному центрі сестер милосердя та в університетській клініці Гамбург-Еппендорф у Німеччині. В 1984-1985 роках навчався в докторантурі в Оклахома-Сіті.
Професійна діяльність
У 1986 році Райнера призначили доцентом медичного факультету Загребського університету, а в 1988 — професором. З 1997 року він — професор внутрішньої медицини Загребського університету, а з 2009 — і професор Рієцького університету. У 1986 році його призначено головним лікарем «клінічного відділення клініки медичної онкології» Загребського клінічного лікарняного центру. Райнер залишався на цій посаді до 1995 року, коли його призначили завідувачем відділення внутрішньої медицини Загребського клінічного лікарняного центру. Там він працював до 2003 року, а в 2011 році його було знову обрано на цю посаду. Він також є директором Інституту хвороб обміну речовин при цьому самому лікувальному закладі. З 2004 по 2012 рік Райнер був головним керівником цього закладу. За час його керівництва Загребський клінічний лікарняний центр розширився у півтора рази і одержав сучасне обладнання.
Райнер — член Хорватської академії медичних наук з 1990 року, а з 2004 року до 2012 року він був президентом Академії. З 1992 по 2006 рік він був членом-кореспондентом Хорватської академії наук і мистецтв, а з 2006 — її постійним членом і академіком. У 2011 році названий почесним членом Академії медичних наук Боснії і Герцеговини. З 2000 по 2006 рік був завідувачем кафедри внутрішньої медицини медичного факультету Загребського університету.
Райнер опублікував 543 академічно-наукові статті. Був професором на запрошення в кількох університетах Сполучених Штатів і Європи, виступав на низці європейських і міжнародних конференцій, входив до складу наукових комітетів майже всіх європейських і міжнародних конференцій в галузі кардіології та атеросклерозу. З 1983 року до сьогодні Райнер був керівником кількох науково-дослідних проектів. Він є членом редакційних колегій кількох міжнародних журналів з питань кардіології, атеросклерозу, харчування, обміну речовин, серцево-судинних захворювань тощо. У Хорватії він редагує «Лікарський вісник» (хорв. Liječnički Vjesnik). Райнер також рецензує найвідоміші наукові журнали світу: The Lancet, European Heart Journal, Annals of Medicine, Fundamental and Clinical Pharmacology, European Journal of Preventive Cardiology, Cardiovascular Drugs and Therapy та інші. Райнер був членом ради директорів Європейської асоціації з запобігання серцево-судинним захворюванням і реабілітації (EACPR) та головою її комітету з науки і керівних принципів. Він також засновник і давній президент Хорватського товариства атеросклерозу, засновник Хорватського товариства гіпертонії, засновник і заступник голови Хорватського товариства ожиріння. Він був секретарем Хорватської медичної асоціації і є членом комітету з відбору нових членів Королівського товариства. Райнер був першим хорватом, який став головним автором Європейських директив у лікуванні дисліпідемії, опублікованих 2011 року. Він співавтор Європейських інструкцій щодо профілактики серцево-судинних захворювань, випущених 2007 і 2012. У 1992-2000 роках він був головою Хорватського комітету з медпрепаратів і головою комітету з призначення головних лікарів. Він був також президентом Європейського комітету з боротьби з курінням (2000-2002) та членом Міжнародного комітету з премії Фонду Леона Бернара.
З 1995 по 1998 рік Райнер був членом виконавчої ради Всесвітньої організації охорони здоров'я і став другим хорватом на цій посаді. З 2012 року він також є одним із 6 членів правління Міжнародного товариства атеросклерозу. Він — автор розділів у 30 книжках і підручниках, виданих у Хорватії та за кордоном, редактор 26 книжок і посібників. Був керівником кількох курсів у бакалавраті та аспірантурі. З 2006 року він — член ради Загребського університету. У 1993-1998 роках був заступником міністра охорони здоров'я і соціального захисту, а з 1998 по 2000 — міністром.
Політична діяльність
Райнер — член Хорватської демократичної співдружності. 2008 року обраний членом ради охорони здоров'я і соціального забезпечення в хорватському парламенті. З 2011 по 2012 був заступником голови парламентського Комітету з питань науки, освіти і культури. Як депутат він входить також до складу ради з міжпарламентського співробітництва та є заступником члена делегації у Парламентському напрямі Центрально-Європейської ініціативи. З 2012 року до 28 грудня 2015 був заступником голови парламенту.28 грудня 2015 обраний новим спікером парламенту Хорватії 8-го скликання 88 голосами, при цьому 62 депутати утрималися і 1 проголосував проти.
Війна за незалежність
З першого дня Райнер пішов добровольцем на війну Хорватії за незалежність. Він був членом медико-санітарного штабу, першим заступником його начальника з питань освіти і підготовки, а пізніше начальником медичного персоналу. Нині Райнер — полковник запасу хорватської армії.
Почесті
Райнер — член лондонської Академії медичних наук, Європейського товариства кардіологів і Американської колегії кардіологів.
Був удостоєний таких цивільних і військових нагород:
- Орден князя Трпимира
- Орден Бана Єлачича
- Орден Хорватської Вранішньої Зірки
- Орден Хорватського Трилисника
- Орден Хорватської Тасьми
- Медаль на спомин про Вітчизняну війну
- Медаль за участь в операції «Блискавка»
- Медаль за участь в операції «Буря»
- Медаль за участь в операції «Літо '95»
- Пам'ятна медаль «Вуковар»
2007 року Райнера названо почесним громадянином Корчули. У 2011 році його нагороджено Премією ім. Ладислава Раковаца і Премією міста Загреба.
Примітки
- Ured potpredsjednika. . www.sabor.hr (хор.). Croatian Parliament. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 14 лютого 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rajner Zhe lko Ra jner horv Zeljko Reiner nar 28 travnya 1953 r Zagreb nini Horvatiya horvatskij likar politik profesor Zagrebskogo universitetu akademik Horvatskoyi akademiyi nauk i mistectv kolishnij ministr ohoroni zdorov ya ta socialnogo zahistu Horvatiyi ta golova Saboru Horvatiyi Zhelko Rajner Zeljko ReinerZhelko Rajner Zeljko ReinerZastupnik golovi parlamentu HorvatiyiNini na posadiNa posadi z14 zhovtnya 2016PrezidentKolinda Grabar Kitarovich Zoran MilanovichPrem yer ministrAndrej PlenkovichPoperednikIvan Tepesh10 j Golova parlamentu Horvatiyi28 grudnya 2015 14 zhovtnya 2016PrezidentKolinda Grabar KitarovichPrem yer ministrZoran Milanovich Tihomir OreshkovichPoperednikJosip LekoNastupnikBozho PetrovMinistr ohoroni zdorov ya ta socialnogo zahistu Horvatiyi14 travnya 1998 27 sichnya 2000PrezidentFrano Tudzhman Vlatko Pavletich v o Zlatko Tomchich v o Prem yer ministrZlatko MateshaPoperednikAndriya HebrangNastupnikAna Stavlyenich RukavinaDeputat parlamentu Horvatiyi22 grudnya 2011 doniniPrezidentIvo Josipovich 2011 2015 Kolinda Grabar Kitarovich 2015 Prem yer ministrZoran Milanovich Tihomir Oreshkovich Andrej PlenkovichNarodivsya28 travnya 1953 1953 05 28 71 rik Zagreb Narodna Respublika HorvatiyaVidomij yakpolitik vikladach universitetu likarMisce robotiZagrebskij universitet i Riyeckij universitetGromadyanstvoSFRYu HorvatiyaNacionalnisthorvatOsvitaZagrebskij universitetAlma materdPolitichna partiyaHorvatska demokratichna spivdruzhnistDitidvoyeProfesiyalikarNagorodid Mediafajli u VikishovishiOsvitaU ditinstvi navchavsya u pochatkovij shkoli v Zagrebi a potim zakinchiv Zagrebsku klasichnu gimnaziyu Vishu osvitu zdobuv 1976 roku na medichnomu fakulteti Zagrebskogo universitetu U 1976 roci zdobuv stupin magistra a v 1982 roci kandidata nauk Z 1979 po 1983 specializuvavsya na terapiyi v Zagrebskomu klinichnomu centri sester miloserdya ta v universitetskij klinici Gamburg Eppendorf u Nimechchini V 1984 1985 rokah navchavsya v doktoranturi v Oklahoma Siti Profesijna diyalnistU 1986 roci Rajnera priznachili docentom medichnogo fakultetu Zagrebskogo universitetu a v 1988 profesorom Z 1997 roku vin profesor vnutrishnoyi medicini Zagrebskogo universitetu a z 2009 i profesor Riyeckogo universitetu U 1986 roci jogo priznacheno golovnim likarem klinichnogo viddilennya kliniki medichnoyi onkologiyi Zagrebskogo klinichnogo likarnyanogo centru Rajner zalishavsya na cij posadi do 1995 roku koli jogo priznachili zaviduvachem viddilennya vnutrishnoyi medicini Zagrebskogo klinichnogo likarnyanogo centru Tam vin pracyuvav do 2003 roku a v 2011 roci jogo bulo znovu obrano na cyu posadu Vin takozh ye direktorom Institutu hvorob obminu rechovin pri comu samomu likuvalnomu zakladi Z 2004 po 2012 rik Rajner buv golovnim kerivnikom cogo zakladu Za chas jogo kerivnictva Zagrebskij klinichnij likarnyanij centr rozshirivsya u pivtora razi i oderzhav suchasne obladnannya Rajner chlen Horvatskoyi akademiyi medichnih nauk z 1990 roku a z 2004 roku do 2012 roku vin buv prezidentom Akademiyi Z 1992 po 2006 rik vin buv chlenom korespondentom Horvatskoyi akademiyi nauk i mistectv a z 2006 yiyi postijnim chlenom i akademikom U 2011 roci nazvanij pochesnim chlenom Akademiyi medichnih nauk Bosniyi i Gercegovini Z 2000 po 2006 rik buv zaviduvachem kafedri vnutrishnoyi medicini medichnogo fakultetu Zagrebskogo universitetu Rajner opublikuvav 543 akademichno naukovi statti Buv profesorom na zaproshennya v kilkoh universitetah Spoluchenih Shtativ i Yevropi vistupav na nizci yevropejskih i mizhnarodnih konferencij vhodiv do skladu naukovih komitetiv majzhe vsih yevropejskih i mizhnarodnih konferencij v galuzi kardiologiyi ta aterosklerozu Z 1983 roku do sogodni Rajner buv kerivnikom kilkoh naukovo doslidnih proektiv Vin ye chlenom redakcijnih kolegij kilkoh mizhnarodnih zhurnaliv z pitan kardiologiyi aterosklerozu harchuvannya obminu rechovin sercevo sudinnih zahvoryuvan tosho U Horvatiyi vin redaguye Likarskij visnik horv Lijecnicki Vjesnik Rajner takozh recenzuye najvidomishi naukovi zhurnali svitu The Lancet European Heart Journal Annals of Medicine Fundamental and Clinical Pharmacology European Journal of Preventive Cardiology Cardiovascular Drugs and Therapy ta inshi Rajner buv chlenom radi direktoriv Yevropejskoyi asociaciyi z zapobigannya sercevo sudinnim zahvoryuvannyam i reabilitaciyi EACPR ta golovoyu yiyi komitetu z nauki i kerivnih principiv Vin takozh zasnovnik i davnij prezident Horvatskogo tovaristva aterosklerozu zasnovnik Horvatskogo tovaristva gipertoniyi zasnovnik i zastupnik golovi Horvatskogo tovaristva ozhirinnya Vin buv sekretarem Horvatskoyi medichnoyi asociaciyi i ye chlenom komitetu z vidboru novih chleniv Korolivskogo tovaristva Rajner buv pershim horvatom yakij stav golovnim avtorom Yevropejskih direktiv u likuvanni dislipidemiyi opublikovanih 2011 roku Vin spivavtor Yevropejskih instrukcij shodo profilaktiki sercevo sudinnih zahvoryuvan vipushenih 2007 i 2012 U 1992 2000 rokah vin buv golovoyu Horvatskogo komitetu z medpreparativ i golovoyu komitetu z priznachennya golovnih likariv Vin buv takozh prezidentom Yevropejskogo komitetu z borotbi z kurinnyam 2000 2002 ta chlenom Mizhnarodnogo komitetu z premiyi Fondu Leona Bernara Z 1995 po 1998 rik Rajner buv chlenom vikonavchoyi radi Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya i stav drugim horvatom na cij posadi Z 2012 roku vin takozh ye odnim iz 6 chleniv pravlinnya Mizhnarodnogo tovaristva aterosklerozu Vin avtor rozdiliv u 30 knizhkah i pidruchnikah vidanih u Horvatiyi ta za kordonom redaktor 26 knizhok i posibnikiv Buv kerivnikom kilkoh kursiv u bakalavrati ta aspiranturi Z 2006 roku vin chlen radi Zagrebskogo universitetu U 1993 1998 rokah buv zastupnikom ministra ohoroni zdorov ya i socialnogo zahistu a z 1998 po 2000 ministrom Politichna diyalnistRajner chlen Horvatskoyi demokratichnoyi spivdruzhnosti 2008 roku obranij chlenom radi ohoroni zdorov ya i socialnogo zabezpechennya v horvatskomu parlamenti Z 2011 po 2012 buv zastupnikom golovi parlamentskogo Komitetu z pitan nauki osviti i kulturi Yak deputat vin vhodit takozh do skladu radi z mizhparlamentskogo spivrobitnictva ta ye zastupnikom chlena delegaciyi u Parlamentskomu napryami Centralno Yevropejskoyi iniciativi Z 2012 roku do 28 grudnya 2015 buv zastupnikom golovi parlamentu 28 grudnya 2015 obranij novim spikerom parlamentu Horvatiyi 8 go sklikannya 88 golosami pri comu 62 deputati utrimalisya i 1 progolosuvav proti Vijna za nezalezhnistZ pershogo dnya Rajner pishov dobrovolcem na vijnu Horvatiyi za nezalezhnist Vin buv chlenom mediko sanitarnogo shtabu pershim zastupnikom jogo nachalnika z pitan osviti i pidgotovki a piznishe nachalnikom medichnogo personalu Nini Rajner polkovnik zapasu horvatskoyi armiyi PochestiRajner chlen londonskoyi Akademiyi medichnih nauk Yevropejskogo tovaristva kardiologiv i Amerikanskoyi kolegiyi kardiologiv Buv udostoyenij takih civilnih i vijskovih nagorod Orden knyazya Trpimira Orden Bana Yelachicha Orden Horvatskoyi Vranishnoyi Zirki Orden Horvatskogo Trilisnika Orden Horvatskoyi Tasmi Medal na spomin pro Vitchiznyanu vijnu Medal za uchast v operaciyi Bliskavka Medal za uchast v operaciyi Burya Medal za uchast v operaciyi Lito 95 Pam yatna medal Vukovar 2007 roku Rajnera nazvano pochesnim gromadyaninom Korchuli U 2011 roci jogo nagorodzheno Premiyeyu im Ladislava Rakovaca i Premiyeyu mista Zagreba PrimitkiUred potpredsjednika www sabor hr hor Croatian Parliament Arhiv originalu za 6 sichnya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2013