Же́ведь — село в Україні, у Гончарівській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 439 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Жеведська сільська рада. Село розташоване за 35 кілометрів від Чернігова.
село Жеведь | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Чернігівський район |
Громада | Гончарівська селищна громада |
Облікова картка | Жеведь |
Основні дані | |
Засноване | 1718 |
Населення | 439 |
Площа | 2,119 км² |
Густота населення | 207,17 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15556 |
Телефонний код | +380 462 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°19′42″ пн. ш. 30°58′41″ сх. д. / 51.32833° пн. ш. 30.97806° сх. д.Координати: 51°19′42″ пн. ш. 30°58′41″ сх. д. / 51.32833° пн. ш. 30.97806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 122 м |
Водойми | р. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 15558, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Гончарівське, вул. Танкістів, буд. 11 |
Карта | |
Жеведь | |
Жеведь | |
Мапа | |
Жеведь у Вікісховищі |
Біля села розташований Жеведський заказник.
Історія
Знаходиться при р. Жеведь (Жеведюха), що витікає з Кардашової кручі. Жеведь — жива вода (сильна вода — сома), живец. Культ язичницької богині Живи. Річка Жеведь (Живода) відома з королівської грамоти 1619 р. Назва р. Коренівка вказує на боярина Коренева.
Село було засновано на початку XVII століття, як вотчина роду Даниленків. Усі Даниленки були військовими, а ця земля була нагородою від московського царя за сумлінну службу. Останнім з роду Даниленків, хто володів цим наділом до Жовтневого повстання був Даниленко Лідор, який встиг залишити рідну землю до встановлення радянської влади та переїхати з одним із синів-байстрюків за кордон.
Відомо з письмового джерела 1690 р. На початку 18 ст. — 30 дворів. Засновником поселення є Семен Лизогуб. Заселено поселення не раніше 1713 і не пізніше 1718 року.
За даними на 1859 рік у казенному, козацькому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 637 осіб (318 чоловічої статі та 319 — жіночої), налічувалось 210 дворових господарств, існувала православна церква й винокурний завод.
Станом на 1886 у колишньому власницькому селі Слабинської волості мешкало 722 особи налічувалось 124 дворових господарства, існували 8 вітряних млинів й крупорушка. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 980 осіб (509 чоловічої статі та 471 — жіночої), з яких всі — православної віри.
У селі працював видатний етнограф Борис Грінченко, збираючи матеріали для збірника «Из уст народа». Зокрема, тут він записав вірування, що коли падає град — треба викинути лопату або сокиру.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 422 | 96.13% |
російська | 16 | 3.64% |
інші/не вказали | 1 | 0.23% |
Усього | 439 | 100% |
Кутки: Красовщина, Гута, урочища: Рим, Гореваха гора, Гостиш, Пухов, Стахов остров, річки: Коренівка, Угор, Жорванок.
Вулиці: Молодіжна.
Уродженці
Олексій Стах — учений, живе в Канаді. У свій час був наймолодшим (34 роки) професором в СРСР.
Галерея
- школа і сільрада
- покинута будівля (пошта)
- пам'ятник загиблим у Другій світовій війні
- ставок за селом
- базар та автобусна зупинка
- Жеведівський клуб-бібліотека
- типова хата
- базар та автобусна зупинка
- ставок між селами Смолин та Жеведь, гідрологічний заказник
Див. також
Примітки
- рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 157)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-263. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Гринченко, Борис Дмитриевич. Из уст народа. Малорусские рассказы, сказки и пр. / Б. Д. Гринченко. — Чернигов: Земская тип., 1901. — VIII, 488 c. [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.], с. 6
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жеведь |
- Погода в селі Жеведь [ 13 березня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhe ved selo v Ukrayini u Goncharivskij selishnij gromadi Chernigivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 439 osib Do 2016 organ miscevogo samovryaduvannya Zhevedska silska rada Selo roztashovane za 35 kilometriv vid Chernigova selo Zheved Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Chernigivskij rajon Gromada Goncharivska selishna gromada Oblikova kartka Zheved Osnovni dani Zasnovane 1718 Naselennya 439 Plosha 2 119 km Gustota naselennya 207 17 osib km Poshtovij indeks 15556 Telefonnij kod 380 462 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 19 42 pn sh 30 58 41 sh d 51 32833 pn sh 30 97806 sh d 51 32833 30 97806 Koordinati 51 19 42 pn sh 30 58 41 sh d 51 32833 pn sh 30 97806 sh d 51 32833 30 97806 Serednya visota nad rivnem morya 122 m Vodojmi r Misceva vlada Adresa radi 15558 Chernigivska obl Chernigivskij r n smt Goncharivske vul Tankistiv bud 11 Karta Zheved Zheved Mapa Zheved u Vikishovishi Bilya sela roztashovanij Zhevedskij zakaznik IstoriyaZnahoditsya pri r Zheved Zhevedyuha sho vitikaye z Kardashovoyi kruchi Zheved zhiva voda silna voda soma zhivec Kult yazichnickoyi bogini Zhivi Richka Zheved Zhivoda vidoma z korolivskoyi gramoti 1619 r Nazva r Korenivka vkazuye na boyarina Koreneva Selo bulo zasnovano na pochatku XVII stolittya yak votchina rodu Danilenkiv Usi Danilenki buli vijskovimi a cya zemlya bula nagorodoyu vid moskovskogo carya za sumlinnu sluzhbu Ostannim z rodu Danilenkiv hto volodiv cim nadilom do Zhovtnevogo povstannya buv Danilenko Lidor yakij vstig zalishiti ridnu zemlyu do vstanovlennya radyanskoyi vladi ta pereyihati z odnim iz siniv bajstryukiv za kordon Vidomo z pismovogo dzherela 1690 r Na pochatku 18 st 30 dvoriv Zasnovnikom poselennya ye Semen Lizogub Zaseleno poselennya ne ranishe 1713 i ne piznishe 1718 roku Za danimi na 1859 rik u kazennomu kozackomu j vlasnickomu seli Chernigivskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 637 osib 318 cholovichoyi stati ta 319 zhinochoyi nalichuvalos 210 dvorovih gospodarstv isnuvala pravoslavna cerkva j vinokurnij zavod Stanom na 1886 u kolishnomu vlasnickomu seli Slabinskoyi volosti meshkalo 722 osobi nalichuvalos 124 dvorovih gospodarstva isnuvali 8 vitryanih mliniv j kruporushka Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 980 osib 509 cholovichoyi stati ta 471 zhinochoyi z yakih vsi pravoslavnoyi viri U seli pracyuvav vidatnij etnograf Boris Grinchenko zbirayuchi materiali dlya zbirnika Iz ust naroda Zokrema tut vin zapisav viruvannya sho koli padaye grad treba vikinuti lopatu abo sokiru NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 422 96 13 rosijska 16 3 64 inshi ne vkazali 1 0 23 Usogo 439 100 ToponimikaKutki Krasovshina Guta urochisha Rim Gorevaha gora Gostish Puhov Stahov ostrov richki Korenivka Ugor Zhorvanok Vulici Molodizhna UrodzhenciOleksij Stah uchenij zhive v Kanadi U svij chas buv najmolodshim 34 roki profesorom v SRSR Galereyashkola i silrada pokinuta budivlya poshta pam yatnik zagiblim u Drugij svitovij vijni stavok za selom bazar ta avtobusna zupinka Zhevedivskij klub biblioteka tipova hata bazar ta avtobusna zupinka stavok mizh selami Smolin ta Zheved gidrologichnij zakaznikDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitkiros doref Chernigovskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1864 goda tom XLIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1866 LXI 196 s kod 157 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 263 X 270 120 s ros doref Grinchenko Boris Dmitrievich Iz ust naroda Malorusskie rasskazy skazki i pr B D Grinchenko Chernigov Zemskaya tip 1901 VIII 488 c 10 bereznya 2022 u Wayback Machine s 6 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zheved Pogoda v seli Zheved 13 bereznya 2014 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Chernigivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi