Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Жан Пруво | |
|---|---|
| фр. Jean Prouvost | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Jean Eugène Prouvost[1] |
| Народився | 24 квітня 1885 Рубе |
| Помер | 18 жовтня 1978 (93 роки) |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | бізнесмен, медіабарон, власник газетної імперії та французький політик |
| Alma mater | d |
| Знання мов | французька[2] |
| Посада | Q60628240?, d, президент, директор і d |
| Рід | Q15973085? |
| Родичі | d, d і d |
| Діти | d[3] |
| |
Жан Пруво (фр. Jean Prouvost) — нар. 24 квітня 1885, Рубе — пом. 18 жовтня 1978 року у містечку ), французький бізнесмен, медіабарон, власник газетної імперії та французький політик. До його видань належали , Paris Match, .
Біографія
Жан Пруво народився на півночі Франції у родині промисловців. Його батьками були (фр. d'Albert-Félix Prouvost), президент Господарського суду міста Рубе, і (фр. Marthe Devémy). Родина Пруво володіла текстильною фабрикою і через те, що Пруво не був найстаршим сином у родині, він залишився без спадку. Саме це наштовхнуло його на ідею відкриття власної фабрики. У 1911 році Пруво запозичує один мільйон франків і створює , текстильну компанію, яка швидко стає лідером на ринку текстильної промисловості.
Газетна імперія
Період Другої світової війни
Після Першої світової війни, Жан Пруво зосередив свої інтереси на газетному бізнесі. У 1924 році він купує , щоденну паризьку газету, яка на той час мала тираж у розмірі 40 тисяч примірників. Через шість років, завдяки сміливій комерційній і видавничій політиці, Пруво збільшує тираж газети до 100 тисяч примірників.
У 1930 році він купує , після чого стрімко набирає темпу на шляху до тріумфу. Пруво змінює концепцію видання, додає великі фото-матеріали, газета друкується на якісному папері. Він наймає найкращих на той час журналістів: П'єра Лазареффа (фр. Pierre Lazareff), (фр. Paul Gordeaux) та (фр. Hervé Mille). Крім того, Пруво залучив до співробітництва відомих літературних діячів: Колетт (фр. Colette) писала про різноманітні факти, Жан Кокто (фр. Jean Cocteau) збирав новини з усього світу, Жорж Сіменон (фр. Georges Simenon) повідомляв про найгучніші кримінальні справи. Як військові кореспонденти працювали Блез Сандрар (фр. Blaise Cendrars), (фр. Joseph Kessel), Антуан де Сент-Екзюпері (фр. Antoine de Saint-Exupéry) та (фр. Paul Gordeaux). Також публікує матеріали (фр. Maurice Dekobra), (фр. Pierre Mac-Orlan) та (фр. Pierre Daninos). У результаті у 1931 році тираж подвоюється, у 1933 році досягає 1 мільйона, у 1934 році — 1,5 мільйона, і нарешті у 1939 році перевищує 2 мільйони, тим самим підкорює вершину, яку лише іноді досягала під час першої світової війни.
Вже незабаром Жан Пруво мав цілу імперію, до якої також входив жіночий тижневик Marie Claire і спортивний журнал , який Пруво придбав у у 1938 році. Створений у березні 1937 року, Marie Claire, «тижневик для жінок, якого ще не було» має тираж у розмірі 437 тисяч примірників. Новизна його була у тому, що маючи настільки ж розкішне оформлення як і наймодніший тоді жіночий журнал Vogue, він пропонував вирішення побутових проблем «для всіх гаманців», звертаючись до більш широких соціальних верств. Це дозволило збільшити тираж Marie Claire до 985 тисяч примірників. В 1939 році саме у цьому тижневику Пруво сміливо використовував досвід аналогічних американських видань. Так само як і в іншому своєму виданні — . Придбавши цей досить скромний спортивний тижневик, він шляхом поступового розширення тематики перетворив його в один з наймасовіших журналів Франції. У 1939 році тираж становив 1 мільйон 100 тисяч примірників.
Під час Другої світової війни, 6 червня 1940 року, Пруво став міністром інформації в уряді Рейно, а 19 червня 1940 року став Верховним комісаром з інформації в уряді , але подав у відставку вже 10 липня 1940 року.
Під час окупації, Пруво публікував дві версії газети : одну в Парижі, а іншу — в Ліоні (фр. Lyon).
Післявоєнний період
Після закінчення війни, Жан Пруво почав відновлювати свою імперію. Потягом війни він втратив , яка невдовзі під керівництвом П'єра Лазареффа (фр. Pierre Lazareff) перетворилася на . Випуск журналу був припинений перед окупацією. Та вже 25 березня 1949 року журнал вийшов знову, але вже у вигляді тижневика новин під назвою Paris Match з Вінстоном Черчиллем на обкладинці. З тих пір його логотип і тематика залишилися практично незмінними. У тому ж році журналіст отримав місце головного редактора, хоча йому було всього 26 років. І наступні 50 років саме він створював імідж журналу. Чотирнадцять сторінок з 44 нового видання, в якому ілюстрації превалювали над текстом, були кольоровими. Але поширення йшло погано, довелося скоротити початковий наклад 300 тис. прим. до 220 тис. Перші 8 місяців принесли 200 млн франків збитку. Деякі читачі вважали, що це спортивний журнал, і співробітники пропонували Пруво провести широку рекламну кампанію. Але він цього робити не став, заявивши: "Ніколи не рекламує ще готовий продукт. Читача, який купить журнал через рекламу і розчарується, дуже важко буде повернути і коштувати це буде дуже дорого". Marie Claire продовжує виходити у 1953 році.
У 1950 році Пруво разом з (фр. Ferdinand Béghin) купує половину акцій газети Le Figaro. У 1960 році Жан Пруво купує , та пізніше змінює її назву на . Це телевізійна газета, яка згодом стала досить успішною (з тиражем у розмірі 3 мільйони примірників у 1978 році).
У 1966 році Пруво придбав пакет акцій в (фр. Radio-Télé-Luxembourg). У 1965 році він був призначений президентом цієї компанії (а саме, головою і головним виконавчим директором). 11 жовтня 1966 року він змінив назву компанії на .
Починаючи з 1970 року імперія Пруво зазнала деяких труднощів. У липні 1975 року Le Figaro викупив Робер Ерсан (фр. Robert Hersant), а у 1976 році був проданий групі Hachette. Paris Match був придбаний групою . Проте жіночі журнали залишалися у володінні Жана Пруво до останнього.
Особисте життя
Жан Пруво був одружений на (фр. Germaine Lefebvre), донці (фр. Edmond Henri Lefebvre) (промисловця із Рубе) та (фр. Marie Grimonprez). У 1951 році Жан Пруво став мером (фр. Yvoy-ле-Marron), невеликого містечка у (фр. Loir-et-Cher), де пізніше і помер.
Джерела
- Les pionniers de la communication: Jean Prouvost, sur Les Echos.fr
- Biographie de Jean Prouvost [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Аникеев В. Е. История французской прессы (1830–1945) — М. : 1999. — 55 с.
- свідоцтво про народження
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
im ya Zhan Pruvofr Jean ProuvostIm ya pri narodzhenni fr Jean Eugene Prouvost 1 Narodivsya 24 kvitnya 1885 1885 04 24 RubePomer 18 zhovtnya 1978 1978 10 18 93 roki Krayina FranciyaDiyalnist biznesmen mediabaron vlasnik gazetnoyi imperiyi ta francuzkij politikAlma mater dZnannya mov francuzka 2 Posada Q60628240 d prezident direktor i dRid Q15973085 Rodichi d d i dDiti d 3 Mediafajli u Vikishovishi Zhan Pruvo fr Jean Prouvost nar 24 kvitnya 1885 Rube pom 18 zhovtnya 1978 roku u mistechku francuzkij biznesmen mediabaron vlasnik gazetnoyi imperiyi ta francuzkij politik Do jogo vidan nalezhali Paris Match BiografiyaZhan Pruvo narodivsya na pivnochi Franciyi u rodini promislovciv Jogo batkami buli fr d Albert Felix Prouvost prezident Gospodarskogo sudu mista Rube i fr Marthe Devemy Rodina Pruvo volodila tekstilnoyu fabrikoyu i cherez te sho Pruvo ne buv najstarshim sinom u rodini vin zalishivsya bez spadku Same ce nashtovhnulo jogo na ideyu vidkrittya vlasnoyi fabriki U 1911 roci Pruvo zapozichuye odin miljon frankiv i stvoryuye tekstilnu kompaniyu yaka shvidko staye liderom na rinku tekstilnoyi promislovosti Gazetna imperiyaPeriod Drugoyi svitovoyi vijni Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Zhan Pruvo zoserediv svoyi interesi na gazetnomu biznesi U 1924 roci vin kupuye shodennu parizku gazetu yaka na toj chas mala tirazh u rozmiri 40 tisyach primirnikiv Cherez shist rokiv zavdyaki smilivij komercijnij i vidavnichij politici Pruvo zbilshuye tirazh gazeti do 100 tisyach primirnikiv U 1930 roci vin kupuye pislya chogo strimko nabiraye tempu na shlyahu do triumfu Pruvo zminyuye koncepciyu vidannya dodaye veliki foto materiali gazeta drukuyetsya na yakisnomu paperi Vin najmaye najkrashih na toj chas zhurnalistiv P yera Lazareffa fr Pierre Lazareff fr Paul Gordeaux ta fr Herve Mille Krim togo Pruvo zaluchiv do spivrobitnictva vidomih literaturnih diyachiv Kolett fr Colette pisala pro riznomanitni fakti Zhan Kokto fr Jean Cocteau zbirav novini z usogo svitu Zhorzh Simenon fr Georges Simenon povidomlyav pro najguchnishi kriminalni spravi Yak vijskovi korespondenti pracyuvali Blez Sandrar fr Blaise Cendrars fr Joseph Kessel Antuan de Sent Ekzyuperi fr Antoine de Saint Exupery ta fr Paul Gordeaux Takozh publikuye materiali fr Maurice Dekobra fr Pierre Mac Orlan ta fr Pierre Daninos U rezultati u 1931 roci tirazh podvoyuyetsya u 1933 roci dosyagaye 1 miljona u 1934 roci 1 5 miljona i nareshti u 1939 roci perevishuye 2 miljoni tim samim pidkoryuye vershinu yaku lishe inodi dosyagala pid chas pershoyi svitovoyi vijni Vzhe nezabarom Zhan Pruvo mav cilu imperiyu do yakoyi takozh vhodiv zhinochij tizhnevik Marie Claire i sportivnij zhurnal yakij Pruvo pridbav u u 1938 roci Stvorenij u berezni 1937 roku Marie Claire tizhnevik dlya zhinok yakogo she ne bulo maye tirazh u rozmiri 437 tisyach primirnikiv Novizna jogo bula u tomu sho mayuchi nastilki zh rozkishne oformlennya yak i najmodnishij todi zhinochij zhurnal Vogue vin proponuvav virishennya pobutovih problem dlya vsih gamanciv zvertayuchis do bilsh shirokih socialnih verstv Ce dozvolilo zbilshiti tirazh Marie Claire do 985 tisyach primirnikiv V 1939 roci same u comu tizhneviku Pruvo smilivo vikoristovuvav dosvid analogichnih amerikanskih vidan Tak samo yak i v inshomu svoyemu vidanni Pridbavshi cej dosit skromnij sportivnij tizhnevik vin shlyahom postupovogo rozshirennya tematiki peretvoriv jogo v odin z najmasovishih zhurnaliv Franciyi U 1939 roci tirazh stanoviv 1 miljon 100 tisyach primirnikiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 6 chervnya 1940 roku Pruvo stav ministrom informaciyi v uryadi Rejno a 19 chervnya 1940 roku stav Verhovnim komisarom z informaciyi v uryadi ale podav u vidstavku vzhe 10 lipnya 1940 roku Pid chas okupaciyi Pruvo publikuvav dvi versiyi gazeti odnu v Parizhi a inshu v Lioni fr Lyon Pislyavoyennij period Pislya zakinchennya vijni Zhan Pruvo pochav vidnovlyuvati svoyu imperiyu Potyagom vijni vin vtrativ yaka nevdovzi pid kerivnictvom P yera Lazareffa fr Pierre Lazareff peretvorilasya na Vipusk zhurnalu buv pripinenij pered okupaciyeyu Ta vzhe 25 bereznya 1949 roku zhurnal vijshov znovu ale vzhe u viglyadi tizhnevika novin pid nazvoyu Paris Match z Vinstonom Cherchillem na obkladinci Z tih pir jogo logotip i tematika zalishilisya praktichno nezminnimi U tomu zh roci zhurnalist otrimav misce golovnogo redaktora hocha jomu bulo vsogo 26 rokiv I nastupni 50 rokiv same vin stvoryuvav imidzh zhurnalu Chotirnadcyat storinok z 44 novogo vidannya v yakomu ilyustraciyi prevalyuvali nad tekstom buli kolorovimi Ale poshirennya jshlo pogano dovelosya skorotiti pochatkovij naklad 300 tis prim do 220 tis Pershi 8 misyaciv prinesli 200 mln frankiv zbitku Deyaki chitachi vvazhali sho ce sportivnij zhurnal i spivrobitniki proponuvali Pruvo provesti shiroku reklamnu kampaniyu Ale vin cogo robiti ne stav zayavivshi Nikoli ne reklamuye she gotovij produkt Chitacha yakij kupit zhurnal cherez reklamu i rozcharuyetsya duzhe vazhko bude povernuti i koshtuvati ce bude duzhe dorogo Marie Claire prodovzhuye vihoditi u 1953 roci U 1950 roci Pruvo razom z fr Ferdinand Beghin kupuye polovinu akcij gazeti Le Figaro U 1960 roci Zhan Pruvo kupuye ta piznishe zminyuye yiyi nazvu na Ce televizijna gazeta yaka zgodom stala dosit uspishnoyu z tirazhem u rozmiri 3 miljoni primirnikiv u 1978 roci U 1966 roci Pruvo pridbav paket akcij v fr Radio Tele Luxembourg U 1965 roci vin buv priznachenij prezidentom ciyeyi kompaniyi a same golovoyu i golovnim vikonavchim direktorom 11 zhovtnya 1966 roku vin zminiv nazvu kompaniyi na Pochinayuchi z 1970 roku imperiya Pruvo zaznala deyakih trudnoshiv U lipni 1975 roku Le Figaro vikupiv Rober Ersan fr Robert Hersant a u 1976 roci buv prodanij grupi Hachette Paris Match buv pridbanij grupoyu Prote zhinochi zhurnali zalishalisya u volodinni Zhana Pruvo do ostannogo Osobiste zhittyaZhan Pruvo buv odruzhenij na fr Germaine Lefebvre donci fr Edmond Henri Lefebvre promislovcya iz Rube ta fr Marie Grimonprez U 1951 roci Zhan Pruvo stav merom fr Yvoy le Marron nevelikogo mistechka u fr Loir et Cher de piznishe i pomer DzherelaLes pionniers de la communication Jean Prouvost sur Les Echos fr Biographie de Jean Prouvost 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine Anikeev V E Istoriya francuzskoj pressy 1830 1945 M 1999 55 s svidoctvo pro narodzhennya d Track Q83900 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824