Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан Жансем (справжнє ім'я Ованес Семерджян; 9 березня 1920, Бурса — 27 серпня 2013, Ісі ле Муліно) — французький художник вірменського походження.
| Жансем | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| фр. Jean Jansem | |||||
 | |||||
| При народженні | Ованес Семерджян | ||||
| Народження | 9 березня 1920 Бурса, Туреччина | ||||
| Смерть | 27 серпня 2013 (93 роки) | ||||
| Ісі ле Муліно, Франція | |||||
| Національність | вірменин | ||||
| Країна |  Франція | ||||
| Навчання | |||||
| Діяльність | художник, скульптор, рисувальник | ||||
| Вплив | Ежен Делакруа | ||||
| Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії і Паризький міський музей сучасного мистецтва | ||||
| Нагороди |
| ||||
| Сайт | jansem.net | ||||
| | |||||
 Жан Жансем у Вікісховищі | |||||
Біографія
Ованес Семерджян народився у селі Селега, передмісті Бурси, у родині прядильника шовку. Під загрозою нових гонінь на вірмен 1922 року сім'я з відступаючою грецькою армією емігрувала до Греції. 1931 року, після смерті батька, для лікування зламаної ноги сина мати переїжджає до Франції та поселяється у передмісті Парижа Іссі-ле-Муліно.
З 1934 по 1936 рік Ованес відвідував вільну академію Монпарнаса. 1938 року він закінчує Паризьку академію декоративного мистецтва, після чого протягом року відточував свою майстерність у майстерні «Сабат». З самого початку митець обрав як об'єкт натхнення знедолених, нещасних людей, а також вірмен — жертв геноциду. Жансем є послідовним носієм національної історичної пам'яті, яку він протягом усього свого життя привносив у образотворчі ряди. Перші роботи Жансема-художника починаються з вірменських національних мотивів («Вірменка», «Вірменське весілля», «Похорон» та інше). Через кілька років, 1944, була організована перша виставка художника.
Починаючи з 1951, молодий художник здобуває перемоги на конкурсах у Бельгії (бієнале у Брюгге) та Мексиці («Компарезон»), удостоюється премій «При популіст» та «Антрал», а також, 1956 року обирається президентом салону молодих художників. Після того як він отримав поспіль чотири престижні премії, перед ним відкрилися двері галерей. Його роботи стали активно скуповуватися, внаслідок чого в 37 років він здбув собі ім'я і розбагатів. Жансем ілюстрував десятки книг, серед яких книги Сервантеса, Бодлера. Роботи художника є у багатьох музеях світу. Його картини неодноразово виставлялися на персональних виставках, кількість яких перевалило за сотню.
2001 року на запрошення президента Республіки Вірменія Роберта Кочаряна Жансем відвідує Вірменію, де приносить у дар Музею Геноциду вірмен свою колекцію з 34 картин циклу «Геноцид», виконаних у 2000–2001 роках. 2002 року художника у Вірменії нагороджують «орденом Святого Месропа Маштоца» та обирають іноземним членом Національної Академії наук Вірменії.
10 березня 2010 року указом президента Вірменії Сержа Саргсяна за внесок у зміцнення вірмено-французьких культурних зв'язків і на честь 90-річчя Жансема його було нагороджено «Орденом пошани».
Помер Жан Жансем 27 серпня 2013 року в Ісі ле Муліно. На момент смерті художнику було 93 роки.
Досягнення
- 1951 — переможець конкурсу в Бельгії (бієнале у Брюгге)
- 1951 — переможець конкурсу «Компарезон» у Мексиці
- 1951 — премія «При популіст»
- 1953 — премія «Антрал»
- 1953 — «Орден Мистецтв та літератури»
- 2002 — «Орден Святого Месропа Маштоца» (Вірменія)
- 2003 — «Орден Почесного легіону»
- 2010 — «Орден Пошани» (Вірменія)
Примітки
- Charmet, Raymond (1974). . с. 117. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 30 серпня 2013.
- . Музей геноцида армян. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 16 листопада 2012. копия [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Арис Казинян (16 березня 2010). Человек, нарисовавший то, что нарисовать нельзя. Голос Армении. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 16 листопада 2012.
- . artfrance.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 16 листопада 2012.
- Шаген Хачатрян /«Армения у меня в крови» /Газета «Коктейль» № 9(68) от 7-13 марта 1998 р.
- . Итар-ТАСС. 28 серпня 2013. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
- . armenpress. 10 березня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 листопада 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Zhansem spravzhnye im ya Ovanes Semerdzhyan 9 bereznya 1920 Bursa 27 serpnya 2013 Isi le Mulino francuzkij hudozhnik virmenskogo pohodzhennya Zhansemfr Jean JansemPri narodzhenniOvanes SemerdzhyanNarodzhennya9 bereznya 1920 1920 03 09 Bursa TurechchinaSmert27 serpnya 2013 2013 08 27 93 roki Isi le Mulino FranciyaNacionalnistvirmeninKrayina FranciyaNavchannyaDiyalnisthudozhnik skulptor risuvalnikVplivEzhen DelakruaRoboti v kolekciyiNacionalna galereya Virmeniyi i Parizkij miskij muzej suchasnogo mistectvaNagorodiOrden Poshani Virmeniya Kavaler ordena Pochesnogo legionu Orden Mistectv ta literaturi Orden Svyatogo Mesropa MashtocaSajtjansem net Zhan Zhansem u VikishovishiBiografiyaOvanes Semerdzhyan narodivsya u seli Selega peredmisti Bursi u rodini pryadilnika shovku Pid zagrozoyu novih gonin na virmen 1922 roku sim ya z vidstupayuchoyu greckoyu armiyeyu emigruvala do Greciyi 1931 roku pislya smerti batka dlya likuvannya zlamanoyi nogi sina mati pereyizhdzhaye do Franciyi ta poselyayetsya u peredmisti Parizha Issi le Mulino Z 1934 po 1936 rik Ovanes vidviduvav vilnu akademiyu Monparnasa 1938 roku vin zakinchuye Parizku akademiyu dekorativnogo mistectva pislya chogo protyagom roku vidtochuvav svoyu majsternist u majsterni Sabat Z samogo pochatku mitec obrav yak ob yekt nathnennya znedolenih neshasnih lyudej a takozh virmen zhertv genocidu Zhansem ye poslidovnim nosiyem nacionalnoyi istorichnoyi pam yati yaku vin protyagom usogo svogo zhittya privnosiv u obrazotvorchi ryadi Pershi roboti Zhansema hudozhnika pochinayutsya z virmenskih nacionalnih motiviv Virmenka Virmenske vesillya Pohoron ta inshe Cherez kilka rokiv 1944 bula organizovana persha vistavka hudozhnika Pochinayuchi z 1951 molodij hudozhnik zdobuvaye peremogi na konkursah u Belgiyi biyenale u Bryugge ta Meksici Komparezon udostoyuyetsya premij Pri populist ta Antral a takozh 1956 roku obirayetsya prezidentom salonu molodih hudozhnikiv Pislya togo yak vin otrimav pospil chotiri prestizhni premiyi pered nim vidkrilisya dveri galerej Jogo roboti stali aktivno skupovuvatisya vnaslidok chogo v 37 rokiv vin zdbuv sobi im ya i rozbagativ Zhansem ilyustruvav desyatki knig sered yakih knigi Servantesa Bodlera Roboti hudozhnika ye u bagatoh muzeyah svitu Jogo kartini neodnorazovo vistavlyalisya na personalnih vistavkah kilkist yakih perevalilo za sotnyu 2001 roku na zaproshennya prezidenta Respubliki Virmeniya Roberta Kocharyana Zhansem vidviduye Virmeniyu de prinosit u dar Muzeyu Genocidu virmen svoyu kolekciyu z 34 kartin ciklu Genocid vikonanih u 2000 2001 rokah 2002 roku hudozhnika u Virmeniyi nagorodzhuyut ordenom Svyatogo Mesropa Mashtoca ta obirayut inozemnim chlenom Nacionalnoyi Akademiyi nauk Virmeniyi 10 bereznya 2010 roku ukazom prezidenta Virmeniyi Serzha Sargsyana za vnesok u zmicnennya virmeno francuzkih kulturnih zv yazkiv i na chest 90 richchya Zhansema jogo bulo nagorodzheno Ordenom poshani Pomer Zhan Zhansem 27 serpnya 2013 roku v Isi le Mulino Na moment smerti hudozhniku bulo 93 roki Dosyagnennya1951 peremozhec konkursu v Belgiyi biyenale u Bryugge 1951 peremozhec konkursu Komparezon u Meksici 1951 premiya Pri populist 1953 premiya Antral 1953 Orden Mistectv ta literaturi 2002 Orden Svyatogo Mesropa Mashtoca Virmeniya 2003 Orden Pochesnogo legionu 2010 Orden Poshani Virmeniya PrimitkiCharmet Raymond 1974 s 117 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 30 serpnya 2013 Muzej genocida armyan Arhiv originalu za 16 bereznya 2013 Procitovano 16 listopada 2012 kopiya 23 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Aris Kazinyan 16 bereznya 2010 Chelovek narisovavshij to chto narisovat nelzya Golos Armenii Arhiv originalu za 8 sichnya 2013 Procitovano 16 listopada 2012 artfrance ru Arhiv originalu za 17 listopada 2012 Procitovano 16 listopada 2012 Shagen Hachatryan Armeniya u menya v krovi Gazeta Koktejl 9 68 ot 7 13 marta 1998 r Itar TASS 28 serpnya 2013 Arhiv originalu za 31 serpnya 2013 Procitovano 28 serpnya 2013 armenpress 10 bereznya 2010 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 listopada 2012