Жан Демаре де Сен-Сорлен | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Jean Desmarets de Saint-Sorlin | ||||
Народився | 1595 Париж | |||
Помер | 28 жовтня 1676 Париж | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | поет і драматург | |||
Мова творів | французька | |||
Жанр | роман, трагедія, комедія | |||
Magnum opus | «Les Visionnaires» | |||
Членство | Французька академія (28 жовтня 1676)[1] | |||
Брати, сестри | d | |||
| ||||
Жан Демаре у Вікісховищі | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Жан Демаре́ де Сен-Сорле́н (фр. Jean Desmarets de Saint-Sorlin; *1595 — † 28 жовтня 1676) — французький письменник, поет і драматург.
Біографія
Народився у 1595 році в Парижі у знатній родині.
Дебютував у літературі у 1632 році романом «Ariane». Був одним із перших членів новоствореної Французької академії (заснована у 1634 році).
На прохання кардинала Рішельє написав ряд невдалих трагедій та трагікомедій — «Аспазія» (фр. «Aspasie»), «Сціпіон» (фр. «Scipion»), «Роксана» (фр. «Roxane», 1639). Спільно з Рішельє написав трагікомедію «Мірам» (фр. «Mirame», 1641) — з натяками на любовний зв'язок Анни Австрійської і . Через ці п'єси Демаре став одним із об'єктів сатир Буало.
Велика епопея «Хлодвіг» (фр. «Clovis») також була невдалою. А от оригінальна комедія «Les Visionnaires» (1640) стала однією з найкращих комедій домольєрівського періоду — з хвальком-капітаном, поетом, схибленим на пафосі, дилетантом-цінителем та іншими характерами. Особливо вдалими були жіночі типи, з яких один — непривабливої старої діви, яка бачить весь світ біля своїх ніг — послужив Мольєру зразком його Белізи у «Вчених жінках» (фр. «Les femmes savantes», 1672). Цікавість «Les Visionnaires» для сучасників автора збільшувалася також за рахунок натяків на відомих тоді осіб, на готель Рамбуйє, який тримала , та інші тогочасні нюанси.
У останні 20 років життя Демаре перетворився на містика-пієтиста, переклав віршами «L’office de la vierge Marie» (1645), видав том молитов в прозі, затіяв полеміку з янсеністами і став представляти себе посланцем Бога для викорінювання зла на землі, володарем ключа від Апокаліпсису, тощо. Він здійснив також літературний похід проти класицизму і почав своїм «Traité des poètes grecs et latins» відому (фр. «Querelle des Anciens et des Modernes»), яку після нього продовжували Буало і Перро, Фонтенель і .
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан Демаре |
- Демаре-де-Сен-Сорлен [ 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]// Брокгауз Ф. Эфрон И. Энциклопедический словарь в 86 книгах й 4 дополнениях. — Петербург: 1890–1907. — Т. 10: Давенпорт-Десмин. — 1893. — 480 с.
- Французька академія — 1635.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Demare Lib Chlen KPRS Zhan Demare de Sen Sorlenfr Jean Desmarets de Saint Sorlingravyura z kartini Genri Gaskara angl Henri Gascar drugoyi polovini XVII stolittyaNarodivsya1595 1595 ParizhPomer28 zhovtnya 1676 1676 10 28 ParizhGromadyanstvo FranciyaNacionalnistfrancuzDiyalnistpoet i dramaturgMova tvorivfrancuzkaZhanrroman tragediya komediyaMagnum opus Les Visionnaires ChlenstvoFrancuzka akademiya 28 zhovtnya 1676 1 Brati sestrid Zhan Demare u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Zhan Demare de Sen Sorle n fr Jean Desmarets de Saint Sorlin 1595 28 zhovtnya 1676 francuzkij pismennik poet i dramaturg BiografiyaNarodivsya u 1595 roci v Parizhi u znatnij rodini Debyutuvav u literaturi u 1632 roci romanom Ariane Buv odnim iz pershih chleniv novostvorenoyi Francuzkoyi akademiyi zasnovana u 1634 roci Na prohannya kardinala Rishelye napisav ryad nevdalih tragedij ta tragikomedij Aspaziya fr Aspasie Scipion fr Scipion Roksana fr Roxane 1639 Spilno z Rishelye napisav tragikomediyu Miram fr Mirame 1641 z natyakami na lyubovnij zv yazok Anni Avstrijskoyi i Cherez ci p yesi Demare stav odnim iz ob yektiv satir Bualo Velika epopeya Hlodvig fr Clovis takozh bula nevdaloyu A ot originalna komediya Les Visionnaires 1640 stala odniyeyu z najkrashih komedij domolyerivskogo periodu z hvalkom kapitanom poetom shiblenim na pafosi diletantom cinitelem ta inshimi harakterami Osoblivo vdalimi buli zhinochi tipi z yakih odin neprivablivoyi staroyi divi yaka bachit ves svit bilya svoyih nig posluzhiv Molyeru zrazkom jogo Belizi u Vchenih zhinkah fr Les femmes savantes 1672 Cikavist Les Visionnaires dlya suchasnikiv avtora zbilshuvalasya takozh za rahunok natyakiv na vidomih todi osib na gotel Rambujye yakij trimala ta inshi togochasni nyuansi U ostanni 20 rokiv zhittya Demare peretvorivsya na mistika piyetista pereklav virshami L office de la vierge Marie 1645 vidav tom molitov v prozi zatiyav polemiku z yansenistami i stav predstavlyati sebe poslancem Boga dlya vikorinyuvannya zla na zemli volodarem klyucha vid Apokalipsisu tosho Vin zdijsniv takozh literaturnij pohid proti klasicizmu i pochav svoyim Traite des poetes grecs et latins vidomu fr Querelle des Anciens et des Modernes yaku pislya nogo prodovzhuvali Bualo i Perro Fontenel i Pomer u 1676 roci v Parizhi DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhan Demare Demare de Sen Sorlen 16 kvitnya 2014 u Wayback Machine Brokgauz F Efron I Enciklopedicheskij slovar v 86 knigah j 4 dopolneniyah Peterburg 1890 1907 T 10 Davenport Desmin 1893 480 s Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563