Жан III (*Jean III, 1300 — 5 грудня 1355) — 7-й герцог Брабанту, Лімбургу і маркграф Антверпену в 1312—1355 роках.
Жан III | |
---|---|
Jean III de Brabant | |
Народився | 1300 Брюссель |
Помер | 5 грудня 1355 Брюссель |
Поховання | d |
Діяльність | політик |
Титул | герцог Брабанту |
Термін | 1312—1355 роки |
Попередник | Жан II |
Наступник | Жанна Брабантська |
Конфесія | католицтво |
Рід | |
Батько | Жан II |
Мати | Маргарита Англійська |
Брати, сестри | d, d і d |
У шлюбі з | Марія де Евре |
Діти | 3 сина і 3 доньки |
|
Життєпис
Походив з Лувенського (Брабантського) дому. Син Жана II Мирного, герцога Брабанту і Лімбургу, та Маргарити (доньки англійського короля Едуарда I). Народився у 1300 році в Брюсселі. У 1311 році оженився на представниці впливового роду Евре, родичів королівської династії Капетів.
У 1312 році після смерті батька стає новим правителем Брабанту і Лімбургу. Втім з огляду на молодий вік керувала фактично його мати та її радники. Останнім довелося боротися з проблемами, тому що брабантские товари за кордоном вилучалися через борги герцогів Жана I і Жана II. Водночас знать, духівництво та містяни, що ще у 1312 році (в рік смерті Жана II) домоглися ухвалення Хартії Кортенберга (поклала основу утворення Штатів Брабанту (представницького органу), де вперше окрім аристократії та вищого духівництво могли бути представлені міста), домогалися участі в регенстві. Втім радники герцога Жана III деякий час не зважати на Хартію. Зрештою в обмін на дотримання Хартії були взяті під опіку герцогські фінанси і надані нові привілеї в Брабанті, а також герцогські радники зобов'язувалися сплатити борги.
Під тиском міст 1316 року герцог вступив у конфлікт з французьким королем Людовиком X, який домагався припинення торгівлі Брабанту з Фландрією, що протирічило інтересам брабантського і антверпенського бюргерства. Через чиї міста здійснювалася морська торгівля. У відповідь Людовиком X було заборонено французьку торгівлю з Брабантом. У 1315 році Жан III допоміг Адольфу дела Марку, єпископу Льєжа, придушити повстання проти нього.
Протягом 1320 — 1-ї половини 1330-х років знову вступив конфлікт з Францією, особливо після вторгнення військ французів до Фландрії у 1325 році. 1327 року ігнорував заклик імператора Людовика IV щодо приєднання до військ Священної Римської імперії в поході до Італії. Цим продовжено політику попередників на встановлення фактичної незалежності Брабанту.
1331 року до Жана III прибув Роберт ІІІ, граф Артуа, позбавлений свого володіння. У відповідь король Франції Філіпп VI у 1332 році уклав антибрабантський союз з Валераном Юліхським, архієпископом Кельнським, Рено II, графом Гельдерна, Вільгельмом V, графом Юліха. З огляду на потужну коаліцію Жан III зрештою відмовився від допомоги Роберту де Артуа, уклав з французьким королем договір в Комп'єні, де визнав себейого васалом. Натомість отримав феод вартістю 2000 ліврів. Але Юліх, Гельдерн і Кельн у 1333 році виступили проти герцога. Лише за втручання короля Франції у 1334 році було укладено мирний договір в Ам'єні, за яким Брабант поступався на користь Гельдерну місто тіл та 2 селами. 1335 року помирає дружина герцога Брабантського.
На початку Сторічної війни у 1337 році Жан III встав на сторону Англії і супроводжував короля Едуарда III в військвих діях (насамперед завдяки обіцянки англійського короля надати субсидію у 60 тис. фунтів стерлінгів). 1338 року англійські війська висадилися вАнтверпені. З Брабанту здійснили декілька походів, спустошуючи північну Францію. У відповідь король Філіп VI конфіскував майно Жана III у Франції, а в Брюсселі спровокував повстання проти герцога. Жан III швидко придушив заколот.
З 1340 року внаслідок відсутності фінансування відійшов від союзуз Англією. Після цього став розмірковувати про укладання союзу з Францією, планував одружитися з дочкою французького короля. Перемовини почалися у 1345 році, а у 1347 року в Сен-Кветині було укладено союз Брабанту і Франції.
У 1350 році спровокував гоніння на жидів. 1351 року уклавмирний договір з архієпископством Кельнським, містами Кельн і Аахен, яким гарантував мирний прохід торгівельних суден річкою Маас.
Оскільки на момент смерті Жана III в 1355 році у нього не залишилося жодного спадкоємця чоловічої статі, володіння успадкувала його старша донька Жанна. Герцог був похований в церкві цистерцианского абатства Віллер-ан-Брабант. після смерті почалася війна за брабантську спадщину між донькою Жанною ізятем Людовиком II, графом Фландським.
Родина
Дружина — Марія, донька графа Людовіка де Евре
Діти:
- Жанна (1322—1406), дружина: 1) Вільгельма II, графа Ено; 2) Венцеля I, герцога Люксембургу
- Маргарита (1323—1368), дружина Людовика II. графа Фландрії
- Марія (1325—1399), дружина Рейнальда III, герцога Гелдерну
- Жан (1327—1335/1336)
- Генріх (д/н—1349)
- Готфрід (д/н—1352)
1 бастард
Джерела
- Wauters Alphonse. Jean III // Biographie nationale. — Брюссель: Académie royale de Belgique. — Vol. 10. — P. 237—274.
- Avonds, Piet. Brabant tijdens de regering van Hertog Jan III (1312—1356) (en neerlandès). Brussel·les: Koninklijke Academie, 1991.
- Хроники и документы времен Столетней войны. — СПб., 2005. С. 259—261.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan III Jean III 1300 5 grudnya 1355 7 j gercog Brabantu Limburgu i markgraf Antverpenu v 1312 1355 rokah Zhan IIIJean III de BrabantNarodivsya1300 1300 BryusselPomer5 grudnya 1355 1355 12 05 BryusselPohovannyadDiyalnistpolitikTitulgercog BrabantuTermin1312 1355 rokiPoperednikZhan IINastupnikZhanna BrabantskaKonfesiyakatolictvoRidBatkoZhan IIMatiMargarita AnglijskaBrati sestrid d i dU shlyubi zMariya de EvreDiti3 sina i 3 donkiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z Luvenskogo Brabantskogo domu Sin Zhana II Mirnogo gercoga Brabantu i Limburgu ta Margariti donki anglijskogo korolya Eduarda I Narodivsya u 1300 roci v Bryusseli U 1311 roci ozhenivsya na predstavnici vplivovogo rodu Evre rodichiv korolivskoyi dinastiyi Kapetiv U 1312 roci pislya smerti batka staye novim pravitelem Brabantu i Limburgu Vtim z oglyadu na molodij vik keruvala faktichno jogo mati ta yiyi radniki Ostannim dovelosya borotisya z problemami tomu sho brabantskie tovari za kordonom viluchalisya cherez borgi gercogiv Zhana I i Zhana II Vodnochas znat duhivnictvo ta mistyani sho she u 1312 roci v rik smerti Zhana II domoglisya uhvalennya Hartiyi Kortenberga poklala osnovu utvorennya Shtativ Brabantu predstavnickogo organu de vpershe okrim aristokratiyi ta vishogo duhivnictvo mogli buti predstavleni mista domogalisya uchasti v regenstvi Vtim radniki gercoga Zhana III deyakij chas ne zvazhati na Hartiyu Zreshtoyu v obmin na dotrimannya Hartiyi buli vzyati pid opiku gercogski finansi i nadani novi privileyi v Brabanti a takozh gercogski radniki zobov yazuvalisya splatiti borgi Pid tiskom mist 1316 roku gercog vstupiv u konflikt z francuzkim korolem Lyudovikom X yakij domagavsya pripinennya torgivli Brabantu z Flandriyeyu sho protirichilo interesam brabantskogo i antverpenskogo byurgerstva Cherez chiyi mista zdijsnyuvalasya morska torgivlya U vidpovid Lyudovikom X bulo zaboroneno francuzku torgivlyu z Brabantom U 1315 roci Zhan III dopomig Adolfu dela Marku yepiskopu Lyezha pridushiti povstannya proti nogo Protyagom 1320 1 yi polovini 1330 h rokiv znovu vstupiv konflikt z Franciyeyu osoblivo pislya vtorgnennya vijsk francuziv do Flandriyi u 1325 roci 1327 roku ignoruvav zaklik imperatora Lyudovika IV shodo priyednannya do vijsk Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v pohodi do Italiyi Cim prodovzheno politiku poperednikiv na vstanovlennya faktichnoyi nezalezhnosti Brabantu 1331 roku do Zhana III pribuv Robert III graf Artua pozbavlenij svogo volodinnya U vidpovid korol Franciyi Filipp VI u 1332 roci uklav antibrabantskij soyuz z Valeranom Yulihskim arhiyepiskopom Kelnskim Reno II grafom Gelderna Vilgelmom V grafom Yuliha Z oglyadu na potuzhnu koaliciyu Zhan III zreshtoyu vidmovivsya vid dopomogi Robertu de Artua uklav z francuzkim korolem dogovir v Komp yeni de viznav sebejogo vasalom Natomist otrimav feod vartistyu 2000 livriv Ale Yulih Geldern i Keln u 1333 roci vistupili proti gercoga Lishe za vtruchannya korolya Franciyi u 1334 roci bulo ukladeno mirnij dogovir v Am yeni za yakim Brabant postupavsya na korist Geldernu misto til ta 2 selami 1335 roku pomiraye druzhina gercoga Brabantskogo Na pochatku Storichnoyi vijni u 1337 roci Zhan III vstav na storonu Angliyi i suprovodzhuvav korolya Eduarda III v vijskvih diyah nasampered zavdyaki obicyanki anglijskogo korolya nadati subsidiyu u 60 tis funtiv sterlingiv 1338 roku anglijski vijska visadilisya vAntverpeni Z Brabantu zdijsnili dekilka pohodiv spustoshuyuchi pivnichnu Franciyu U vidpovid korol Filip VI konfiskuvav majno Zhana III u Franciyi a v Bryusseli sprovokuvav povstannya proti gercoga Zhan III shvidko pridushiv zakolot Z 1340 roku vnaslidok vidsutnosti finansuvannya vidijshov vid soyuzuz Angliyeyu Pislya cogo stav rozmirkovuvati pro ukladannya soyuzu z Franciyeyu planuvav odruzhitisya z dochkoyu francuzkogo korolya Peremovini pochalisya u 1345 roci a u 1347 roku v Sen Kvetini bulo ukladeno soyuz Brabantu i Franciyi U 1350 roci sprovokuvav goninnya na zhidiv 1351 roku uklavmirnij dogovir z arhiyepiskopstvom Kelnskim mistami Keln i Aahen yakim garantuvav mirnij prohid torgivelnih suden richkoyu Maas Oskilki na moment smerti Zhana III v 1355 roci u nogo ne zalishilosya zhodnogo spadkoyemcya cholovichoyi stati volodinnya uspadkuvala jogo starsha donka Zhanna Gercog buv pohovanij v cerkvi cistercianskogo abatstva Viller an Brabant pislya smerti pochalasya vijna za brabantsku spadshinu mizh donkoyu Zhannoyu izyatem Lyudovikom II grafom Flandskim RodinaDruzhina Mariya donka grafa Lyudovika de Evre Diti Zhanna 1322 1406 druzhina 1 Vilgelma II grafa Eno 2 Vencelya I gercoga Lyuksemburgu Margarita 1323 1368 druzhina Lyudovika II grafa Flandriyi Mariya 1325 1399 druzhina Rejnalda III gercoga Geldernu Zhan 1327 1335 1336 Genrih d n 1349 Gotfrid d n 1352 1 bastardDzherelaWauters Alphonse Jean III Biographie nationale Bryussel Academie royale de Belgique Vol 10 P 237 274 Avonds Piet Brabant tijdens de regering van Hertog Jan III 1312 1356 en neerlandes Brussel les Koninklijke Academie 1991 Hroniki i dokumenty vremen Stoletnej vojny SPb 2005 S 259 261