Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Ніколя Корвізар фр Jean Nicolas Corvisart французький лікар і науковець Найбільш відомий тим що був особистим лікаре

Жан-Ніколя Корвісар

Жан-Ніколя Корвісар

Жан-Ніколя Корвізар (фр. Jean-Nicolas Corvisart) — французький лікар і науковець. Найбільш відомий тим, що був особистим лікарем французького імператора Наполеона.

Жан-Ніколя Корвізар
фр. Jean-Nicolas Corvisart
image
Народився15 лютого 1755(1755-02-15)[1][2][…]
Дрикур[4]
Помер18 вересня 1821(1821-09-18)[1][3][…] (66 років)
Париж, Франція[4]
ПохованняQ110338316?[6]
Країнаimage Франція
Діяльністьлікар, професор, анатом, хірург
ЗакладКолеж де Франс[7]
d
Відомі учніd
ЧленствоПаризька медична академія
Туринська академія наук[4]
d (1821)
Французька академія наук (1821)
РідQ126598387?
Нагороди
image image
image Жан-Ніколя Корвізар у Вікісховищі

Біографія

Син прокурора паризького парламенту, народився під час розгону парламенту. Отримав гуманітарну освіту в коледжі Сен-Барб ([fr]). Незважаючи на бажання свого батька, який бачив його адвокатом, і після вирішальної зустрічі з Антуаном Петі ([fr]), «єдиним лікарем у Парижі, який знає, як оперувати та народжувати», Жан-Ніколя почав вивчати медицину у професорів з Отель-Дью ([fr]), де став доглядачем, коли батько перестав йому допомагати. Був кремезної тілобудови, енергійний, досить відвертий, не боявся відступати від традицій.

14 листопада 1782 року отримав титул доктора-регента факультету, але через те, що відмовився носити перуку, йому було заборонено вступити лікарем у парафіяльний госпіталь і був змушений прийняти посаду в госпіталі для бідних у районі Сен-Сюльпіс.

У госпіталі Шаріте ([fr]) він був заступником Дебуа де Рошфора, якого змінив у 1788 році. Корвізар запровадив там далекосяжні реформи, які здійснював залізною рукою. Незабаром його призначили професором патології, потім фізіології. Терапевт Рене Лаеннек, психіатр Жан-Етьєн-Домінік Ескіроль ([fr]) і доктор Жан Амо ([fr]) були серед багатьох його учнів.

Викладання медицини було спотворено революцією 1792 року, і шарлатанів було багато, але наприкінці 1794 року знову відновилося правильне навчання. Корвізар настільки блискуче викладав, що, коли було створено Школу медицини, засновану декретом від 14 року Фрімера III, він отримав там кафедру внутрішньої медицини. Паризька школа незабаром стала однією з найвідоміших у Європі. Через два роки він став професором практичної медицини в Колеж де Франс, де в 1797 році обійняв посаду завідувача кафедри медицини. У Шаріте він реорганізував своє відділення, віддавши пріоритет перкусії пацієнтів у ліжку та патологічній анатомії. Також розпорядився побудувати там анатомічний амфітеатр.

Найбільше його цікавила кардіологія, уточнення діагнозу, наприклад, завдяки перкусії грудної клітки. У своєму вченні він наполягав на необхідності практикувати уважне та систематичне обстеження з самого початку.

У перші роки XIX століття Корвізар завоював довіру Наполеона Бонапарта та Жозефіни де Богарне, особистим лікарем яких став у 1804 році. Наполеон був зачарований його спокоєм і точністю свого діагнозу, і, як кажуть, він сказав: «Я не вірю в медицину, але я вірю в Корвізара». Він зробив його лицарем лише через два роки після створення Ордена Почесного легіону у 1804 році. Корвізар супроводжував Наполеона до Італії у 1805 році та до Австрії у 1809 році. Також лікував Жозефіну, яка вимагала все більше і більше таблеток і якій він призначав плацебо.

Його відповідь Наполеону була відомою. Імператор, який думав про розлучення з Жозефіною, запитав його: «Чи можуть бути діти у шістдесятирічного старого, який одружується на молодій жінці? — Іноді. — А в сімдесят? — Завжди, сір.»

19 березня 1811 року він був викликаний на прохання імператора під час пологів імператриці Марії-Луїзи для допомоги акушеру Дюбуа.

Офіцер ордена Почесного легіону, він став бароном Імперії, коли нове дворянство було запроваджено в 1808 році. Уже будучи Командором Ордена Союзу, був учасником першого призначення Командорів Ордена Возз'єднання 29 лютого 1812 року.

Обраний членом Академії наук в 1811 році, Академії медицини в 1820 році, входив майже до всіх наукових товариств Європи.

Однією з головних його праць є «Нарис про органічні захворювання та ураження серця і великих судин», опублікований у 1806 році. У 1808 році переклав книгу Леопольда Ауенбруггера про перкусію, що дало можливість широкого поширення цього метода в клінічній практиці.

Корвізар помер у 1821 році в Парижі після кількох інсультів, лише через кілька місяців після смерті Наполеона на острові Святої Єлени. Наполеон казав про нього: «Він чесна і вміла людина». Корвізар похований на цвинтарі Етіс Монс. Двоє його нащадків поховані з ним в одному склепі: Люсьєн, барон Корвізар, лікар Наполеона III; Сципіон, генерал, який брав участь у битві під Верденом у 1917 році. Могила Ніколя Корвізара була спочатку на старій фермі Шате д'Етіс, власником якої він став у 1812 році. Його племінник і спадкоємець продав ферму, а останки Корвізара були ексгумовані та перенесені на кладовище міста в 1824 році.

На його честь названо одну зі станцій 6-ї лінії паризького метрополітену.

Основні твори

  • Essai sur les maladies et les lésions organiques du cœur et des gros vaisseaux, extrait des leçons cliniques, imp. de Migneret (Paris), 1806. / Нарис про захворювання та органічні ураження серця і великих судин, виписка з клінічних занять.
  • Essai sur les maladies et les lésions organiques du cœur et des gros vaisseaux, imp. de Mame, 1811, Lire en ligne / Нарис про хвороби та органічні ураження серця і великих судин.
  • Essai sur les maladies et les lésions organiques du cœur et des gros vaisseaux [suivi de Nouvelle méthode pour reconnaitre les maladies internes de la poitrinepar Avenbrugger, suivi de Recherches sur la phthisie pulmonaire par Bayle] , A. Delahays (Paris), 1855, Нарис про захворювання та органічні ураження серця та великих судин [згодом Новий метод розпізнавання захворювань внутрішніх органів грудної клітки Ауенбруггера, далі Дослідження легеневого туберкульозу Бейля].

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. база даних Léonore — ministère de la Culture.
    d:Track:Q2886420d:Track:Q384602
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  5. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  6. https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article1725
  7. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460

Джерела

  • Georges Cuvier, Éloge historique de M. Corvisart, dans Mémoires de l'Académie des sciences de l'Institut de France, Gauthier-Villars, Paris, 1830, tome 9, P. [1]
  • Cantwell, J. D.: «Jean-Nicolas Corvisart» in: Clin Cardiol, (1988)11: 801—803. doi: 10.1002/clc.4960111115 [2] (англ.)
  • Pierre Madeline en collaboration avec Albert Urbanczyk: «Les aphorismes cardiologiques de Corvisart recueillis par Laennec an X», in: Bulletin d'histoire des sciences médicales, TOME XXXVI — № 3 — 2002, p. 271—293. [3] (фр.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Nikolya Korvizar fr Jean Nicolas Corvisart francuzkij likar i naukovec Najbilsh vidomij tim sho buv osobistim likarem francuzkogo imperatora Napoleona Zhan Nikolya Korvizarfr Jean Nicolas CorvisartNarodivsya15 lyutogo 1755 1755 02 15 1 2 Drikur 4 Pomer18 veresnya 1821 1821 09 18 1 3 66 rokiv Parizh Franciya 4 PohovannyaQ110338316 6 Krayina FranciyaDiyalnistlikar profesor anatom hirurgZakladKolezh de Frans 7 dVidomi uchnidChlenstvoParizka medichna akademiya Turinska akademiya nauk 4 d 1821 Francuzka akademiya nauk 1821 RidQ126598387 Nagorodi Zhan Nikolya Korvizar u VikishovishiBiografiyaSin prokurora parizkogo parlamentu narodivsya pid chas rozgonu parlamentu Otrimav gumanitarnu osvitu v koledzhi Sen Barb fr Nezvazhayuchi na bazhannya svogo batka yakij bachiv jogo advokatom i pislya virishalnoyi zustrichi z Antuanom Peti fr yedinim likarem u Parizhi yakij znaye yak operuvati ta narodzhuvati Zhan Nikolya pochav vivchati medicinu u profesoriv z Otel Dyu fr de stav doglyadachem koli batko perestav jomu dopomagati Buv kremeznoyi tilobudovi energijnij dosit vidvertij ne boyavsya vidstupati vid tradicij 14 listopada 1782 roku otrimav titul doktora regenta fakultetu ale cherez te sho vidmovivsya nositi peruku jomu bulo zaboroneno vstupiti likarem u parafiyalnij gospital i buv zmushenij prijnyati posadu v gospitali dlya bidnih u rajoni Sen Syulpis U gospitali Sharite fr vin buv zastupnikom Debua de Roshfora yakogo zminiv u 1788 roci Korvizar zaprovadiv tam dalekosyazhni reformi yaki zdijsnyuvav zaliznoyu rukoyu Nezabarom jogo priznachili profesorom patologiyi potim fiziologiyi Terapevt Rene Laennek psihiatr Zhan Etyen Dominik Eskirol fr i doktor Zhan Amo fr buli sered bagatoh jogo uchniv Vikladannya medicini bulo spotvoreno revolyuciyeyu 1792 roku i sharlataniv bulo bagato ale naprikinci 1794 roku znovu vidnovilosya pravilne navchannya Korvizar nastilki bliskuche vikladav sho koli bulo stvoreno Shkolu medicini zasnovanu dekretom vid 14 roku Frimera III vin otrimav tam kafedru vnutrishnoyi medicini Parizka shkola nezabarom stala odniyeyu z najvidomishih u Yevropi Cherez dva roki vin stav profesorom praktichnoyi medicini v Kolezh de Frans de v 1797 roci obijnyav posadu zaviduvacha kafedri medicini U Sharite vin reorganizuvav svoye viddilennya viddavshi prioritet perkusiyi paciyentiv u lizhku ta patologichnij anatomiyi Takozh rozporyadivsya pobuduvati tam anatomichnij amfiteatr Najbilshe jogo cikavila kardiologiya utochnennya diagnozu napriklad zavdyaki perkusiyi grudnoyi klitki U svoyemu vchenni vin napolyagav na neobhidnosti praktikuvati uvazhne ta sistematichne obstezhennya z samogo pochatku U pershi roki XIX stolittya Korvizar zavoyuvav doviru Napoleona Bonaparta ta Zhozefini de Bogarne osobistim likarem yakih stav u 1804 roci Napoleon buv zacharovanij jogo spokoyem i tochnistyu svogo diagnozu i yak kazhut vin skazav Ya ne viryu v medicinu ale ya viryu v Korvizara Vin zrobiv jogo licarem lishe cherez dva roki pislya stvorennya Ordena Pochesnogo legionu u 1804 roci Korvizar suprovodzhuvav Napoleona do Italiyi u 1805 roci ta do Avstriyi u 1809 roci Takozh likuvav Zhozefinu yaka vimagala vse bilshe i bilshe tabletok i yakij vin priznachav placebo Jogo vidpovid Napoleonu bula vidomoyu Imperator yakij dumav pro rozluchennya z Zhozefinoyu zapitav jogo Chi mozhut buti diti u shistdesyatirichnogo starogo yakij odruzhuyetsya na molodij zhinci Inodi A v simdesyat Zavzhdi sir 19 bereznya 1811 roku vin buv viklikanij na prohannya imperatora pid chas pologiv imperatrici Mariyi Luyizi dlya dopomogi akusheru Dyubua Oficer ordena Pochesnogo legionu vin stav baronom Imperiyi koli nove dvoryanstvo bulo zaprovadzheno v 1808 roci Uzhe buduchi Komandorom Ordena Soyuzu buv uchasnikom pershogo priznachennya Komandoriv Ordena Vozz yednannya 29 lyutogo 1812 roku Obranij chlenom Akademiyi nauk v 1811 roci Akademiyi medicini v 1820 roci vhodiv majzhe do vsih naukovih tovaristv Yevropi Odniyeyu z golovnih jogo prac ye Naris pro organichni zahvoryuvannya ta urazhennya sercya i velikih sudin opublikovanij u 1806 roci U 1808 roci pereklav knigu Leopolda Auenbruggera pro perkusiyu sho dalo mozhlivist shirokogo poshirennya cogo metoda v klinichnij praktici Korvizar pomer u 1821 roci v Parizhi pislya kilkoh insultiv lishe cherez kilka misyaciv pislya smerti Napoleona na ostrovi Svyatoyi Yeleni Napoleon kazav pro nogo Vin chesna i vmila lyudina Korvizar pohovanij na cvintari Etis Mons Dvoye jogo nashadkiv pohovani z nim v odnomu sklepi Lyusyen baron Korvizar likar Napoleona III Scipion general yakij brav uchast u bitvi pid Verdenom u 1917 roci Mogila Nikolya Korvizara bula spochatku na starij fermi Shate d Etis vlasnikom yakoyi vin stav u 1812 roci Jogo pleminnik i spadkoyemec prodav fermu a ostanki Korvizara buli eksgumovani ta pereneseni na kladovishe mista v 1824 roci Na jogo chest nazvano odnu zi stancij 6 yi liniyi parizkogo metropolitenu Osnovni tvoriEssai sur les maladies et les lesions organiques du cœur et des gros vaisseaux extrait des lecons cliniques imp de Migneret Paris 1806 Naris pro zahvoryuvannya ta organichni urazhennya sercya i velikih sudin vipiska z klinichnih zanyat Essai sur les maladies et les lesions organiques du cœur et des gros vaisseaux imp de Mame 1811 Lire en ligne Naris pro hvorobi ta organichni urazhennya sercya i velikih sudin Essai sur les maladies et les lesions organiques du cœur et des gros vaisseaux suivi de Nouvelle methode pour reconnaitre les maladies internes de la poitrinepar Avenbrugger suivi de Recherches sur la phthisie pulmonaire par Bayle A Delahays Paris 1855 Naris pro zahvoryuvannya ta organichni urazhennya sercya ta velikih sudin zgodom Novij metod rozpiznavannya zahvoryuvan vnutrishnih organiv grudnoyi klitki Auenbruggera dali Doslidzhennya legenevogo tuberkulozu Bejlya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 SNAC 2010 d Track Q29861311 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 https www landrucimetieres fr spip spip php article1725 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460DzherelaGeorges Cuvier Eloge historique de M Corvisart dans Memoires de l Academie des sciences de l Institut de France Gauthier Villars Paris 1830 tome 9 P 1 Cantwell J D Jean Nicolas Corvisart in Clin Cardiol 1988 11 801 803 doi 10 1002 clc 4960111115 2 angl Pierre Madeline en collaboration avec Albert Urbanczyk Les aphorismes cardiologiques de Corvisart recueillis par Laennec an X in Bulletin d histoire des sciences medicales TOME XXXVI 3 2002 p 271 293 3 fr

Дата публікації:
Топ