Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Жаби» (грец. Βάτραχοι) — п'єса давньогрецького поета і драматурга Арістофана, 405 до н. е. Ця комедія була поставлена Арістофаном під ім'ям Філоніда на Ленеях 405 до н. е. і удостоїлась першої нагороди. Друга нагорода дісталася комедіографу Фрініху за п'єсу «Музи», третя — Платону за комедію «Клеофонт». Успіх «Жаб» був настільки великий, що п'єса була незабаром поставлена вдруге, очевидно, на Великих Діонісіях цього ж року. Вона являє собою літературний памфлет у драматургічній формі, в якому Арістофан піддав оцінці творчість Есхіла й Евріпіда і висловився про роль мистецтва в суспільстві. Свою назву комедія дістала за хором жаб, які під час переправи Діоніса в пекло на човні Харона співають свої пісні з рефреном «брекекекекс, коакс, коакс».
| Жаби | |
| Назва | дав.-гр. Βάτραχοι[1] |
|---|---|
| Похідна робота | Q60837012? |
| Формат творчої роботи | п'єса |
| Жанр | d |
| Видання або переклади | d, d, d, d і d |
| Автор | Арістофан[1] |
| Місце першого виконання | Афіни |
| Мова твору або назви | давньогрецька мова[1] |
| Дата першого виконання | 405 до н. е.[2] |
| Запис у таблиці скорочень | Aristoph. Frogs[3] |
 Жаби у Вікісховищі | |
Проте найповніше естетичне кредо Арістофана втілене в комедії "Жаби"(405 р. до н.е.)
«Жаби» — це означає, що хор в комедії одягнений жабами і пісні свої починає квакаючими рядками: «Брекекекекс, коакс, коакс! / Брекекекекс, коакс, коакс! / Болотяних вод діти ми, / Затягнемо гімн, дружний хор, / Протяжний стогін, дзвінку нашу пісню«!
Комедія «Жаби», - чудовий зразок античної літературної критики,втілений в драматичній формі, - монументальному мистецтві Есхіла протиставлена творчість Евріпіда, з якого Арістофан постійно глузував і в інших своїх комедіях.
Жаби ці — не прості: вони живуть і квакають не де-небудь, а в пекельній річці Ахероне, через яку старий кудлатий човняр Харон перевозить покійників на той світ.
Чому в цій комедії знадобився той світ, Ахерон і жаби, на те є свої причини.
Сюжет
Розпадається на дві частини. Перша зображує подорож Діоніса в царство мертвих. Бог трагічних змагань, стурбований порожнечею на трагічній сцені після недавньої смерті Евріпіда й Есхіла, відправляється до царства Аїда, щоб вивести звідти свого улюбленця Евріпіда. Ця частина комедії наповнена блазнівськими сценами й видовищними ефектами. Боягузливий Діоніс, запасшийся для небезпечної подорожі левиною шкірою Геракла і його раб потрапляють у різні комічні ситуації, зустрічаючись із фігурами, якими грецький фольклор населяли царство мертвих. Діоніс зі страху міняється ролями з рабом і щораз на шкоду собі. Своє найменування комедія одержала через хор жаб, які під час переправи Діоніса в підземний світ на човнику Харона співають свої пісні. Гімнам і глузуванням хору передує вступне мовлення проводиря - прототип комедійної парабаси.
Змагання в "Жабах", що частково пародіює софістичні методи оцінки. Розбирається стиль обох суперників, їхні прологи. У першій частині розглядається основне питання про завдання поетичного мистецтва, про завдання трагедії. Діоніс, засмучений майже одночасною смертю Софокла й Евріпіда і страшачись за майбутнє театру, відправляється в підземний світ, щоб повернути звідти Евріпіда. Переодягшись Гераклом, він спускається в Аїд і під спів жаб перепливає ріку Стікс. Тут з'являється хор посвячених у елевсинські містерії, що співає гімни на честь богів. У ряді коротких сцен самозваний Геракл зустрічає то привітний прийом, то відсіч з боку тих, хто пам'ятає попереднє зішесття Геракла в Аїд. Зрештою Діонісу доводиться розкрити, хто він такий, після чого він стає суддею у вже готовому початися спорі між Есхілом і Евріпідом за першість серед трагіків у підземному світі (Софокл зі скромності відмовляється від участі в змаганні). Суперники починають довгий агон (сцена суперечки), обговорюючи власні твори, критикуючи і пародіюючи один одного. Діоніс вирішує повернути до життя Есхіла, сподіваючись, що той врятує Афіни своїм мистецтвом і мудрими наставляннями.
У цьому творі, що стоїть окремо від інших, Арістофан виходить далеко за межі традиційної комедії. Тональність комедії, незважаючи на властивий їй гумор і невтримні веселощі, що прориваються часом, скоріше сумна, і сум цей — не тільки про померлих трагіків, а й про театр, що прийшов у занепад, і про самі Афіни, що були вже близькі до занепаду. Сцена змагання між поетами вибудована з відмінною майстерністю, а пісні присвячених глибоко торкають задушевністю і красою. Очевидно, Арістофан задумав проникнути в суть не тільки трагедії, а й комедії: виникає враження, що той і інший жанр зливаються воєдино у величному фіналі з його героїчним гекзаметром. У цій п'єсі древня комедія підійшла до свого завершення.
Творчість Арістофана завершує один із найблискучіших періодів в історії грецької культури. Він дає сильну, сміливу й правдиву, найчастіше глибоку сатиру на політичний і культурний стан Афін у період кризи демократії й наступаючого занепаду поліса. У його комедії відбиті найрізноманітніші шари суспільства: державні діячі й полководці, поети й філософи, селяни, міські обивателі й раби; карикатурні типові маски одержують характер чітких, узагальнюючих образів.
Див. також
Посилання
- . Арістофан. Комедії. — Харків: Фоліо, 2003. — С. 378—464.
- http://sochinenie.blogspot.com/2014/03/blog-post_6579.html [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Усі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети і характери. Зарубіжна література древніх епох, середньовіччя і Відродження / Ред. і сост. В. І. Новіков. — М. : Олімп : ACT, 1997. — 848 с.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
- https://www.perseus.tufts.edu/hopper/abbrevhelp
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhabi grec Batraxoi p yesa davnogreckogo poeta i dramaturga Aristofana 405 do n e Cya komediya bula postavlena Aristofanom pid im yam Filonida na Leneyah 405 do n e i udostoyilas pershoyi nagorodi Druga nagoroda distalasya komediografu Frinihu za p yesu Muzi tretya Platonu za komediyu Kleofont Uspih Zhab buv nastilki velikij sho p yesa bula nezabarom postavlena vdruge ochevidno na Velikih Dionisiyah cogo zh roku Vona yavlyaye soboyu literaturnij pamflet u dramaturgichnij formi v yakomu Aristofan piddav ocinci tvorchist Eshila j Evripida i vislovivsya pro rol mistectva v suspilstvi Svoyu nazvu komediya distala za horom zhab yaki pid chas perepravi Dionisa v peklo na chovni Harona spivayut svoyi pisni z refrenom brekekekeks koaks koaks ZhabiNazvadav gr Batraxoi 1 Pohidna robotaQ60837012 Format tvorchoyi robotip yesaZhanrdVidannya abo perekladid d d d i dAvtorAristofan 1 Misce pershogo vikonannyaAfiniMova tvoru abo nazvidavnogrecka mova 1 Data pershogo vikonannya405 do n e 2 Zapis u tablici skorochenAristoph Frogs 3 Zhabi u Vikishovishi Prote najpovnishe estetichne kredo Aristofana vtilene v komediyi Zhabi 405 r do n e Zhabi ce oznachaye sho hor v komediyi odyagnenij zhabami i pisni svoyi pochinaye kvakayuchimi ryadkami Brekekekeks koaks koaks Brekekekeks koaks koaks Bolotyanih vod diti mi Zatyagnemo gimn druzhnij hor Protyazhnij stogin dzvinku nashu pisnyu Komediya Zhabi chudovij zrazok antichnoyi literaturnoyi kritiki vtilenij v dramatichnij formi monumentalnomu mistectvi Eshila protistavlena tvorchist Evripida z yakogo Aristofan postijno gluzuvav i v inshih svoyih komediyah Zhabi ci ne prosti voni zhivut i kvakayut ne de nebud a v pekelnij richci Aherone cherez yaku starij kudlatij chovnyar Haron perevozit pokijnikiv na toj svit Chomu v cij komediyi znadobivsya toj svit Aheron i zhabi na te ye svoyi prichini SyuzhetRozpadayetsya na dvi chastini Persha zobrazhuye podorozh Dionisa v carstvo mertvih Bog tragichnih zmagan sturbovanij porozhnecheyu na tragichnij sceni pislya nedavnoyi smerti Evripida j Eshila vidpravlyayetsya do carstva Ayida shob vivesti zvidti svogo ulyublencya Evripida Cya chastina komediyi napovnena blaznivskimi scenami j vidovishnimi efektami Boyaguzlivij Dionis zapasshijsya dlya nebezpechnoyi podorozhi levinoyu shkiroyu Gerakla i jogo rab potraplyayut u rizni komichni situaciyi zustrichayuchis iz figurami yakimi greckij folklor naselyali carstvo mertvih Dionis zi strahu minyayetsya rolyami z rabom i shoraz na shkodu sobi Svoye najmenuvannya komediya oderzhala cherez hor zhab yaki pid chas perepravi Dionisa v pidzemnij svit na chovniku Harona spivayut svoyi pisni Gimnam i gluzuvannyam horu pereduye vstupne movlennya provodirya prototip komedijnoyi parabasi Zmagannya v Zhabah sho chastkovo parodiyuye sofistichni metodi ocinki Rozbirayetsya stil oboh supernikiv yihni prologi U pershij chastini rozglyadayetsya osnovne pitannya pro zavdannya poetichnogo mistectva pro zavdannya tragediyi Dionis zasmuchenij majzhe odnochasnoyu smertyu Sofokla j Evripida i strashachis za majbutnye teatru vidpravlyayetsya v pidzemnij svit shob povernuti zvidti Evripida Pereodyagshis Geraklom vin spuskayetsya v Ayid i pid spiv zhab pereplivaye riku Stiks Tut z yavlyayetsya hor posvyachenih u elevsinski misteriyi sho spivaye gimni na chest bogiv U ryadi korotkih scen samozvanij Gerakl zustrichaye to privitnij prijom to vidsich z boku tih hto pam yataye poperednye zishesttya Gerakla v Ayid Zreshtoyu Dionisu dovoditsya rozkriti hto vin takij pislya chogo vin staye suddeyu u vzhe gotovomu pochatisya spori mizh Eshilom i Evripidom za pershist sered tragikiv u pidzemnomu sviti Sofokl zi skromnosti vidmovlyayetsya vid uchasti v zmaganni Superniki pochinayut dovgij agon scena superechki obgovoryuyuchi vlasni tvori kritikuyuchi i parodiyuyuchi odin odnogo Dionis virishuye povernuti do zhittya Eshila spodivayuchis sho toj vryatuye Afini svoyim mistectvom i mudrimi nastavlyannyami U comu tvori sho stoyit okremo vid inshih Aristofan vihodit daleko za mezhi tradicijnoyi komediyi Tonalnist komediyi nezvazhayuchi na vlastivij yij gumor i nevtrimni veseloshi sho prorivayutsya chasom skorishe sumna i sum cej ne tilki pro pomerlih tragikiv a j pro teatr sho prijshov u zanepad i pro sami Afini sho buli vzhe blizki do zanepadu Scena zmagannya mizh poetami vibudovana z vidminnoyu majsternistyu a pisni prisvyachenih gliboko torkayut zadushevnistyu i krasoyu Ochevidno Aristofan zadumav proniknuti v sut ne tilki tragediyi a j komediyi vinikaye vrazhennya sho toj i inshij zhanr zlivayutsya voyedino u velichnomu finali z jogo geroyichnim gekzametrom U cij p yesi drevnya komediya pidijshla do svogo zavershennya Tvorchist Aristofana zavershuye odin iz najbliskuchishih periodiv v istoriyi greckoyi kulturi Vin daye silnu smilivu j pravdivu najchastishe gliboku satiru na politichnij i kulturnij stan Afin u period krizi demokratiyi j nastupayuchogo zanepadu polisa U jogo komediyi vidbiti najriznomanitnishi shari suspilstva derzhavni diyachi j polkovodci poeti j filosofi selyani miski obivateli j rabi karikaturni tipovi maski oderzhuyut harakter chitkih uzagalnyuyuchih obraziv Div takozhAristofan Davnogrecka komediyaPosilannya Aristofan Komediyi Harkiv Folio 2003 S 378 464 http sochinenie blogspot com 2014 03 blog post 6579 html 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Usi shedevri svitovoyi literaturi v korotkomu vikladi Syuzheti i harakteri Zarubizhna literatura drevnih epoh serednovichchya i Vidrodzhennya Red i sost V I Novikov M Olimp ACT 1997 848 s Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bell A Encyclopaedia Britannica Encyclopaedia Britannica Inc 1768 d Track Q455d Track Q2846567d Track Q2743906 https www perseus tufts edu hopper abbrevhelp