Святий Євхерій Еухеріос архієпископ Ліонський бл 380 бл 449 високорідний і високопоставлений церковник християнської цер

Святий Євхерій (Еухеріос), архієпископ Ліонський, (бл. 380 — бл. 449) — високорідний і високопоставлений церковник християнської церкві Галлії. Пам'ятний своїми листами, які пропагують крайнє самозречення.

Еухеріос Ліонський

Народився	c. 380 Ліон, діоцез Галія, ^d, Римська імперія
Помер	c. 449 Ліон, Західна Римська імперія
У лику
День пам'яті	16 November
Saint Eucherius of Lyon на Вікісховищі

Біографія

За поширеною практикою в V столітті, після смерті своєї дружини Галли (нар. бл. 390 р.), він разом зі своїми синами Вераном і Салонієм на деякий час відійшов до монастиря Лерін, заснованого святим Гоноратом на меншому з два острови біля Антибів . Там він прожив суворо просте навчання і присвятив себе освіті своїх синів. Незабаром після цього він відійшов далі, на сусідній острів Лерона (нині Сент-Маргеріт), де присвятив свій час вивченню та умертвенню плоті . З думкою про те, що він може приєднатися до відшельників у пустелях Сходу, він порадився з Іоанном Кассіаном, знаменитим відлюдником, який прибув зі Сходу до Марселя ; Другий набір своїх Collationes (Числа 11–17) Кассіан присвятив Євхерію та Гонорату. Ці конференції описують повсякденне життя відлюдників єгипетської Фіваїди та обговорюють важливі теми благодаті, свободи волі та Святого Письма. Саме в цей час (близько 428 р.) Євхерій написав свій епістолярний твір De laude Eremi («На славу пустелі»), адресований єпископу Іларію Арльському .

Наслідуючи аскетичний спосіб життя єгипетських відлюдників, Євхерій підтримував зв'язок з людьми, відомими своєю вченістю і благочестям: Іоанном Кассіаном, Іларієм Арльським, святим Гоноратом, пізніше єпископом Арля, Клавдіаном Мамертом, Агроцієм (який присвятив йому книгу), Сідоній Аполлінарій і його родич Валеріан, до яких він написав свою Epistola paraenetica ad Valerianum cognatum, de contemptu mundi («Послання заклику до свого родича Валеріана, Про презирство світу»), вираз відчаю за сьогодення і майбутнє світ в останній муці поділяли багато освічених людей пізньої античності з надією на майбутній світ: Еразм так високо оцінив його латинський стиль, що відредагував і опублікував його в Базелі (1520).

Його Liber formularum spiritalis intelligentiae, адресована його сину Веранію, є захистом законності читання алегоричного сенсу Святого Письма, враховуючи метафори в псалмах і такі фрази, як «рука Божа». Термін анагога (ἀναγωγὴ) використовується для застосування Святого Письма до майбутнього небесного Єрусалиму, і є інші приклади того, що стане класичною середньовічною герменевтикою .

Невдовзі слава про Євхерія настільки поширилася в південно-східній Галлії, що його обрали єпископом Ліону. Ймовірно, це було в 434 році; певно, принаймні, що він був присутній на першому Оранському соборі (441 р.) як митрополит Ліонський, і що він зберіг цю гідність до своєї смерті. Його наступником у єпископстві став його син Вераній, а інший його син, Салоній, став єпископом Женеви .

Серед інших листів Євхерія є його Institutiones ad Salonium, адресований другому синові. Євхерію приписують багато проповідей та інших писань.

Примітки

. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
Clugnet, Léon. «St. Eucherius.» The Catholic Encyclopedia [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Vol. 5. New York: Robert Appleton Company, 1909. 20 October 2017
Monks of Ramsgate. «Eucherius». Book of Saints [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] 1921. CatholicSaints.Info. 17 January 2013 Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.

Посилання

Сальватор Прікоко, 1965. Eucherii De Laude eremi (Університет Катанії) Це видання встановлює найкращий, найновіший латинський текст.
Єпископ Турський Григорій, Historia Francorum (Історія франків) (Лондон, Англія: Penguin Books, Ltd., 1974).
Форд Моммаертс-Браун, «Спекуляція», http://archiver.rootsweb.ancestry.com/th/read/GEN-ANCIENT/2004-03/1079586413 [ 13 лютого 2015 у Wayback Machine.] .
Сідоній Аполлінарій, «Листи Сидонія» (Оксфорд: Кларендон, 1915) (оригінал), стор. clx–clxxxiii; Список кореспондентів, примітки, V.ix.1.
К. Поллманн, «Поезія і страждання: метричні перефрази Євхерія Ліонського Passio Acaunensium Martyrum», у Willemien Otten and Karla Pollmann (reds), Poetry and Exegesis in Premodern Latin Christianity: The Encounter between Classical and Christian Strategies of Interpretation (Leiden) та Бостон: Brill, 2007) (Додатки до Vigiliae Christianae, 87).

Посилання

Генрі Вейс, , Словник християнської біографії та літератури
Едгар Хеннеке в «Новій енциклопедії релігійного знання Шаффа-Герцога : Еухерій»
Засуджені світу (De Contemptu mundi) [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англійською мовою, переклад Генрі Вогана, 1654)
(латиною) у Латинській бібліотеці

[1] . Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 14 червня 2022.

[clugnet-2] Clugnet, Léon. «St. Eucherius.» The Catholic Encyclopedia [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Vol. 5. New York: Robert Appleton Company, 1909. 20 October 2017

[3] Monks of Ramsgate. «Eucherius». Book of Saints [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] 1921. CatholicSaints.Info. 17 January 2013 Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.