Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Етельвульф давн англ Ethelwulf Æþelwulf 795 13 січня 858 король Кенту у 825 839 роках Вессексу в 839 856 роках король Сх

Етельвульф Вессекський

Етельвульф Вессекський

Етельвульф (давн-англ. Ethelwulf, Æþelwulf; 795 — 13 січня 858) — король Кенту у 825—839 роках, Вессексу в 839—856 роках, король Східного Вессексу у 856—858 роках.

Етельвульф
image
Народився 795(0795)
Аахен, Лотарингія
Помер 13 січня 858
Вессекс
Поховання Вінчестерський собор
Країна Вессекс
Національність сакси
Діяльність монарх
Титул король Вессексу
Посада Король Вессексу[d]
Термін 839—856 роки
Попередник Егберт
Наступник Етельбальд
Конфесія католицтво
Рід Вессекська династія
Батько Егберт
Мати Редбурга
У шлюбі з Осбурга Вайтська
Юдит Франкська
Діти 5 синів і 2 доньки

Життєпис

Король Кенту

Походив з Вессекської династії. Був старшим сином Егберта, короля Вессексу, та Редбурги. Народився у 795 році. Батько готував його для церковної кар'єри, а тому віддав на виховання священників. Етельвульф виріс слабким, побожним, погано пристосованим до управління державою, в той час, як обставини вимагали від нього рішучих дій. Перша письмова згадка про Етельвульфа припадає на 825 рік.

У 829 році разом з Вулфхердом, елдорменом Гемпшира, та Елстаном, єпископом Шерборну, очолив військо проти Балдреда, короля Кенту. Того було повалено. Новим королем став Етельвульф. Тут він набув необхідного політичного, управлінського та військового досвіду. 830 року оженився на доньці Ослака Вайтського.

У 838 році на великих зборах у Кінстоні (Суррей) король Егберт оголосив Етельвульфа своїм спадкоємцем. Це рішення було освячено Кеолнотом, архієпископом Кентерберійським. На цьому соборі монастирі Кенту визнали Етельвульфа своїм паном. Той своєю чергою видав наказ, що після його смерті монастирі отримують право самостійно обирати своїх абатів.

Згодом Етельвульф вимушений був застосовувати заходи щодо оборони Кенту від нападів вікінгів, що почастішали на той час.

Король Вессексу

У 839 році після смерті батька стає новим королем Вессексу. Натомість передав корону Кенту своєму синові Етельстану. Разом з тим влада останнього було обмежена — він не мав право видавати власні закони та грамоти. Зверхність над Кентом з боку Етельвульфа збереглася. При цьому став надавати більше переваг елдорменам у Кенті, обмежуючи можливості тамтешнім церквам. Разом з тим архієпископство Кентерберійське мало потужну підтримку Етельвульфа. У Вессексі король надав найбільшої прихильності Малмсберському монастиреві.

У зовнішній політиці намагався дотримуватися дружніх відносин з Мерсією та Франкською державою. Які підкріплював розвитком торговельних зв'язків. 839 року підтвердив передачу Лондона мерсійському королю Віглафу. У 841—842 роках спільно з іншим королем Мерсії організував оборону південно-східної Британії від нападу вікінгів. 843 року війська Вессексу зазнали поразки від данів біля Кархемптону (Сомерсет).

Після 844 року з невідомих причин стався конфлікт з Мерсією, внаслідок чого Етельвульф завдав поразки Беортвульфу, віднявши 846 або 849 року частину Беркширу. 848 року уніфікував карбування вессекської монети, яка карбувалася в Кентербері та Рочестері.

У 851 році потужний данський флот прибув до Британії. Вікінги спочатку сплюндрували Кент, потім захопили Лондон і Кентерберрі, потім завдали поразки Мерсії. Проти ворога рушив Етельвульф на чолі потужного війська. У битві при Аклеа (Суррей) король Вессексу завдав данам нищівної поразки.

У 852 році уклав союз з новим королем Мерсії Бургредом, за якого 853 року видав свою доньку. Того ж року спільно з Бургредом здійснив похід проти бриттського королівства Гвінед у Вельсі. Також переніс монетний двір з Кентербері до Рочестеру, поєднавши з тамтешнім.

У 853 році він відправив до Риму молодшого сина Альфреда, якого папа римський Лев IV помазав як короля Англії. 855 року після смерті першої дружини вирушив на прощу до Риму. Він прожив в Римі близько року, пожертвувавши собору Святого Петра багаті дари, наказавши щорічно направляти Риму 300 манкусів (монети, на кшталт золотих арабських динарів). На зворотному шляху Етельвульфа зупинився у короля франків Карла Лисого та 1 жовтня 856 року одружився з його донькою Юдит.

Останні роки правління Етельвульфа були ознаменовані чварами між ним і синами. Етельбальд, що правив країною під час паломництва Етельвульфа, був обурений фактом помазання Альфреда і повстав проти батька. Щоб не сперечатися з сином, Етельвульф у 856 році розділив королівство на дві частини, віддавши кращу, західну, Етельбальду, а собі залишивши східну.

Етельвульф помер у 858 році. Його було поховано в Стейнінгу, а пізніше його рештки було перенесено до Вінчестера. Володіння Етельвульфа в східній частині королівства успадкував його другий син Етельберт.

Родина

1. Дружина — Осбурга, донька Ослава Вайтського

Діти:

2. Дружина — Юдит, донька Карла II, імператора Франкської держави

дітей не було

Джерела

  • Yorke, Barbara (1995). Wessex in the Early Middle Ages. London, UK: Leicester University Press. . (англ.)
  • David P. Kirby: The Earliest English Kings. Revised Edition. Routledge, London u. a. 2000, , S. 164 ff. (англ.)
  • Story, Joanna (2003). Carolingian Connections: Anglo-Saxon England and Carolingian Francia, c. 750—870. Aldershot, UK: Ashgate. . (англ.)
  • Blair, John (2005). The Church in Anglo-Saxon Society. Oxford, UK: Oxford University Press. . (англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Етельвульф Вессекський

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Etelvulf davn angl Ethelwulf AEthelwulf 795 13 sichnya 858 korol Kentu u 825 839 rokah Vesseksu v 839 856 rokah korol Shidnogo Vesseksu u 856 858 rokah EtelvulfNarodivsya 795 0795 Aahen LotaringiyaPomer 13 sichnya 858 VesseksPohovannya Vinchesterskij soborKrayina VesseksNacionalnist saksiDiyalnist monarhTitul korol VesseksuPosada Korol Vesseksu d Termin 839 856 rokiPoperednik EgbertNastupnik EtelbaldKonfesiya katolictvoRid Vessekska dinastiyaBatko EgbertMati RedburgaU shlyubi z Osburga Vajtska Yudit FrankskaDiti 5 siniv i 2 donki Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKorol Kentu Pohodiv z Vessekskoyi dinastiyi Buv starshim sinom Egberta korolya Vesseksu ta Redburgi Narodivsya u 795 roci Batko gotuvav jogo dlya cerkovnoyi kar yeri a tomu viddav na vihovannya svyashennikiv Etelvulf viris slabkim pobozhnim pogano pristosovanim do upravlinnya derzhavoyu v toj chas yak obstavini vimagali vid nogo rishuchih dij Persha pismova zgadka pro Etelvulfa pripadaye na 825 rik U 829 roci razom z Vulfherdom eldormenom Gempshira ta Elstanom yepiskopom Sherbornu ocholiv vijsko proti Baldreda korolya Kentu Togo bulo povaleno Novim korolem stav Etelvulf Tut vin nabuv neobhidnogo politichnogo upravlinskogo ta vijskovogo dosvidu 830 roku ozhenivsya na donci Oslaka Vajtskogo U 838 roci na velikih zborah u Kinstoni Surrej korol Egbert ogolosiv Etelvulfa svoyim spadkoyemcem Ce rishennya bulo osvyacheno Keolnotom arhiyepiskopom Kenterberijskim Na comu sobori monastiri Kentu viznali Etelvulfa svoyim panom Toj svoyeyu chergoyu vidav nakaz sho pislya jogo smerti monastiri otrimuyut pravo samostijno obirati svoyih abativ Zgodom Etelvulf vimushenij buv zastosovuvati zahodi shodo oboroni Kentu vid napadiv vikingiv sho pochastishali na toj chas Korol Vesseksu U 839 roci pislya smerti batka staye novim korolem Vesseksu Natomist peredav koronu Kentu svoyemu sinovi Etelstanu Razom z tim vlada ostannogo bulo obmezhena vin ne mav pravo vidavati vlasni zakoni ta gramoti Zverhnist nad Kentom z boku Etelvulfa zbereglasya Pri comu stav nadavati bilshe perevag eldormenam u Kenti obmezhuyuchi mozhlivosti tamteshnim cerkvam Razom z tim arhiyepiskopstvo Kenterberijske malo potuzhnu pidtrimku Etelvulfa U Vesseksi korol nadav najbilshoyi prihilnosti Malmsberskomu monastirevi U zovnishnij politici namagavsya dotrimuvatisya druzhnih vidnosin z Mersiyeyu ta Frankskoyu derzhavoyu Yaki pidkriplyuvav rozvitkom torgovelnih zv yazkiv 839 roku pidtverdiv peredachu Londona mersijskomu korolyu Viglafu U 841 842 rokah spilno z inshim korolem Mersiyi organizuvav oboronu pivdenno shidnoyi Britaniyi vid napadu vikingiv 843 roku vijska Vesseksu zaznali porazki vid daniv bilya Karhemptonu Somerset Pislya 844 roku z nevidomih prichin stavsya konflikt z Mersiyeyu vnaslidok chogo Etelvulf zavdav porazki Beortvulfu vidnyavshi 846 abo 849 roku chastinu Berkshiru 848 roku unifikuvav karbuvannya vessekskoyi moneti yaka karbuvalasya v Kenterberi ta Rochesteri U 851 roci potuzhnij danskij flot pribuv do Britaniyi Vikingi spochatku splyundruvali Kent potim zahopili London i Kenterberri potim zavdali porazki Mersiyi Proti voroga rushiv Etelvulf na choli potuzhnogo vijska U bitvi pri Aklea Surrej korol Vesseksu zavdav danam nishivnoyi porazki U 852 roci uklav soyuz z novim korolem Mersiyi Burgredom za yakogo 853 roku vidav svoyu donku Togo zh roku spilno z Burgredom zdijsniv pohid proti brittskogo korolivstva Gvined u Velsi Takozh perenis monetnij dvir z Kenterberi do Rochesteru poyednavshi z tamteshnim U 853 roci vin vidpraviv do Rimu molodshogo sina Alfreda yakogo papa rimskij Lev IV pomazav yak korolya Angliyi 855 roku pislya smerti pershoyi druzhini virushiv na proshu do Rimu Vin prozhiv v Rimi blizko roku pozhertvuvavshi soboru Svyatogo Petra bagati dari nakazavshi shorichno napravlyati Rimu 300 mankusiv moneti na kshtalt zolotih arabskih dinariv Na zvorotnomu shlyahu Etelvulfa zupinivsya u korolya frankiv Karla Lisogo ta 1 zhovtnya 856 roku odruzhivsya z jogo donkoyu Yudit Ostanni roki pravlinnya Etelvulfa buli oznamenovani chvarami mizh nim i sinami Etelbald sho praviv krayinoyu pid chas palomnictva Etelvulfa buv oburenij faktom pomazannya Alfreda i povstav proti batka Shob ne sperechatisya z sinom Etelvulf u 856 roci rozdiliv korolivstvo na dvi chastini viddavshi krashu zahidnu Etelbaldu a sobi zalishivshi shidnu Etelvulf pomer u 858 roci Jogo bulo pohovano v Stejningu a piznishe jogo reshtki bulo pereneseno do Vinchestera Volodinnya Etelvulfa v shidnij chastini korolivstva uspadkuvav jogo drugij sin Etelbert Rodina1 Druzhina Osburga donka Oslava Vajtskogo Diti Etelbald korol Vesseksu 856 860 rokiv Etelbert korol Vesseksu 860 865 rokiv Etelred korol Vesseksu 865 871 rokiv Etelstan korol Kentu u 839 851 rokah Alfred korol Vesseksu i anglosaksiv 871 899 rokiv Etelsvita 838 888 druzhina Burgreda korolya Mersiyi Yudit 2 Druzhina Yudit donka Karla II imperatora Frankskoyi derzhavi ditej ne buloDzherelaYorke Barbara 1995 Wessex in the Early Middle Ages London UK Leicester University Press ISBN 0 7185 1856 X angl David P Kirby The Earliest English Kings Revised Edition Routledge London u a 2000 ISBN 0 415 24211 8 S 164 ff angl Story Joanna 2003 Carolingian Connections Anglo Saxon England and Carolingian Francia c 750 870 Aldershot UK Ashgate ISBN 0 7546 0124 2 angl Blair John 2005 The Church in Anglo Saxon Society Oxford UK Oxford University Press ISBN 978 0 19 921117 3 angl Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Etelvulf Vessekskij

Дата публікації:
Топ