Юдит Франкська (фр. Judith; бл. 843 — бл. 870) — англосаксонська королева-консорт Вессексу та маркграфиня-консорт Фландрії.
Юдит Франкська | |
---|---|
фр. Judith de France нім. Judith von Flandern англ. Judith of Flanders | |
Народилася | 844 або 844[2] невідомо або Орлеан |
Померла | не раніше 870 невідомо |
Країна | Франція |
Знання мов | французька |
Титул | d, королева-консорт і королева-консорт |
Рід | Каролінги |
Батько | Карл II Лисий[3] |
Мати | d[3] |
Брати, сестри | d, Людовик II Заїка[3], Карл II Дитина, d, d, Pippin[d], d, d, d, d, d і d |
У шлюбі з | Етельвульф[3], Етельбальд[3] і Бодуен I Залізна рука[3] |
Діти | Бодуен II[3], d[5] і d[5] |
|
Життєпис
Походила з династії Каролінгів. Старша донька Карла II, короля Західнофранкського королівства, та Ірментруди Орлеанської. Народилася близько 843 року.
Королева Вессексу
У 856 році король Вессексу Етельвульф при поверненні з прощі до Риму затримався при дворі Карла II. Ще в липні Етельвульф домовився про шлюб з Юдит. Це був політичний союз, спрямований на об'єднання зусиль для протидії нападам вікінгів. Весільна церемонія відбулася 1 жовтня 856 року у палаці Вербері-сюр-Уаз. Гінкмару, архієпископу Реймсу, було доручено написати порядок служби для вінчання та помазання Юдит, які відбувалися одночасно. Під час обряду нареченій одягли обручку та вручили дари. Частиною ритуалу було покладання діадеми на її голову з благословенням єпископа. При коронації Юдит була помазана миром. Етельвульф вшанував її, назвавши після церемонії королевою. Незвичайність цього кроку полягала в тому, що присвоєння титулу королеви не було прийняте у Вессексі. У 801 році подібні дії щодо Едбурги призвели до заворушень серед вессекської знаті. Втім, згідно з хроністами, батько Юдит наполіг на її коронації.
Юдит до Вессексу привезла деяких вчених, митців, священників. Невдовзі пасерб Етельбальд повстав проти Етельвульфа, побоючись, що той може передати королівство майбутньому синові від Юдит. Зрештою батько і син розділили королівство. А вже 858 року чоловік Юдит помер.
Невдовзі Етельбальд, що став королем Вессексу, одружився з Юдит. За різними відомостями шлюб було анульовано церквою, або Юдит залишалася дружиною Етельбальда до його смерті у 860 році. Після цього повернулася до Франкської імперії, де пішла до монастиря в Санлісі. Тут перебувала під королівським захистом батька і єпископською опікою.
Маркграфиня Фландрії
861 року Юдит втекла або була викрадена графом Балдуїном. Припускають, що в цьому їй допоміг брат Людовик. Незважаючи на гнів Карла II, що 862 року оголосив про позбавлення викрадача дочки всіх його ленних володінь, а архієпископ Гінкмар відлучив від церкви, Балдуїн відмовився віддати Юдит. Король направив листи до Рорика Ютландського, намісника Фризландії, і Хунгеру, єпископа Утрехта, в яких він закликав їм не впускати Балдуїна і Юдит до їх володінь або навіть заарештувати їх. Однак їм вдалося спочатку сховатися у брата Юдит — Лотара II, короля Лотарингії, а потім досягти Риму, де папа римський Миколай I помилував їх і зняв відлучення. 863 року повернулися до Західнофранкського королівства, де чоловік Юдит отримав маркграфство Фландрія, а невдовзі й Тернуа, Ваас і абатство святого Петра в Генті.
В наступні Юдит роки активно допомагала чоловікові в розбудові володінь, зокрема, столиці Брюге.
Юдит Франкська померла близько 870 року.
Родина
- Карл (бл. 864/865 — д/н)
- Балдуїн (865/867 — 918), 2-й граф Фландрії
- Рауль (867/870 — 896), граф Камбре
Примітки
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 308–309. —
- A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 250. —
- Kindred Britain
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 308–313. —
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
- Enright M. (1979). Charles the Bald and Aethelwulf of Wessex: the alliance of 856 and strategies of royal succession. Journal of Medieval History (Journal of Medieval History ed.). 5 (4): 291—302.
- Stafford P. (1981). Charles the Bald, Judith and England. Charles the Bald. Oxford. Gibson, M.; Nelson J,; Ganz, D. pp. 137—151.
- Geary Patrick J. (2009). Women at the Beginning: Origin Myths from the Amazons to the Virgin Mary. Princeton University Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yudit Frankska fr Judith bl 843 bl 870 anglosaksonska koroleva konsort Vesseksu ta markgrafinya konsort Flandriyi Yudit Frankskafr Judith de France nim Judith von Flandern angl Judith of FlandersNarodilasya 844 abo 844 2 nevidomo abo OrleanPomerla ne ranishe 870 nevidomoKrayina FranciyaZnannya mov francuzkaTitul d koroleva konsort i koroleva konsortRid KarolingiBatko Karl II Lisij 3 Mati d 3 Brati sestri d Lyudovik II Zayika 3 Karl II Ditina d d Pippin d d d d d d i dU shlyubi z Etelvulf 3 Etelbald 3 i Boduen I Zalizna ruka 3 Diti Boduen II 3 d 5 i d 5 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodila z dinastiyi Karolingiv Starsha donka Karla II korolya Zahidnofrankskogo korolivstva ta Irmentrudi Orleanskoyi Narodilasya blizko 843 roku Koroleva Vesseksu U 856 roci korol Vesseksu Etelvulf pri povernenni z proshi do Rimu zatrimavsya pri dvori Karla II She v lipni Etelvulf domovivsya pro shlyub z Yudit Ce buv politichnij soyuz spryamovanij na ob yednannya zusil dlya protidiyi napadam vikingiv Vesilna ceremoniya vidbulasya 1 zhovtnya 856 roku u palaci Verberi syur Uaz Ginkmaru arhiyepiskopu Rejmsu bulo dorucheno napisati poryadok sluzhbi dlya vinchannya ta pomazannya Yudit yaki vidbuvalisya odnochasno Pid chas obryadu narechenij odyagli obruchku ta vruchili dari Chastinoyu ritualu bulo pokladannya diademi na yiyi golovu z blagoslovennyam yepiskopa Pri koronaciyi Yudit bula pomazana mirom Etelvulf vshanuvav yiyi nazvavshi pislya ceremoniyi korolevoyu Nezvichajnist cogo kroku polyagala v tomu sho prisvoyennya titulu korolevi ne bulo prijnyate u Vesseksi U 801 roci podibni diyi shodo Edburgi prizveli do zavorushen sered vessekskoyi znati Vtim zgidno z hronistami batko Yudit napolig na yiyi koronaciyi Yudit do Vesseksu privezla deyakih vchenih mitciv svyashennikiv Nevdovzi paserb Etelbald povstav proti Etelvulfa poboyuchis sho toj mozhe peredati korolivstvo majbutnomu sinovi vid Yudit Zreshtoyu batko i sin rozdilili korolivstvo A vzhe 858 roku cholovik Yudit pomer Nevdovzi Etelbald sho stav korolem Vesseksu odruzhivsya z Yudit Za riznimi vidomostyami shlyub bulo anulovano cerkvoyu abo Yudit zalishalasya druzhinoyu Etelbalda do jogo smerti u 860 roci Pislya cogo povernulasya do Frankskoyi imperiyi de pishla do monastirya v Sanlisi Tut perebuvala pid korolivskim zahistom batka i yepiskopskoyu opikoyu Markgrafinya Flandriyi 861 roku Yudit vtekla abo bula vikradena grafom Balduyinom Pripuskayut sho v comu yij dopomig brat Lyudovik Nezvazhayuchi na gniv Karla II sho 862 roku ogolosiv pro pozbavlennya vikradacha dochki vsih jogo lennih volodin a arhiyepiskop Ginkmar vidluchiv vid cerkvi Balduyin vidmovivsya viddati Yudit Korol napraviv listi do Rorika Yutlandskogo namisnika Frizlandiyi i Hungeru yepiskopa Utrehta v yakih vin zaklikav yim ne vpuskati Balduyina i Yudit do yih volodin abo navit zaareshtuvati yih Odnak yim vdalosya spochatku shovatisya u brata Yudit Lotara II korolya Lotaringiyi a potim dosyagti Rimu de papa rimskij Mikolaj I pomiluvav yih i znyav vidluchennya 863 roku povernulisya do Zahidnofrankskogo korolivstva de cholovik Yudit otrimav markgrafstvo Flandriya a nevdovzi j Ternua Vaas i abatstvo svyatogo Petra v Genti V nastupni Yudit roki aktivno dopomagala cholovikovi v rozbudovi volodin zokrema stolici Bryuge Yudit Frankska pomerla blizko 870 roku RodinaKarl bl 864 865 d n Balduyin 865 867 918 2 j graf Flandriyi Raul 867 870 896 graf KambrePrimitkiSettipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 308 309 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 A Historical Dictionary of British Women 2 Routledge 2003 S 250 ISBN 978 1 85743 228 2 d Track Q124350773d Track Q1508259 Kindred Britain d Track Q75653886 Settipani C La Prehistoire des Capetiens Premiere partie Merovingiens Carolingiens et Robertiens Villeneuve d Ascq 1993 P 308 313 ISBN 978 2 9501509 3 6 d Track Q1081905d Track Q43295d Track Q13422577 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaEnright M 1979 Charles the Bald and Aethelwulf of Wessex the alliance of 856 and strategies of royal succession Journal of Medieval History Journal of Medieval History ed 5 4 291 302 Stafford P 1981 Charles the Bald Judith and England Charles the Bald Oxford Gibson M Nelson J Ganz D pp 137 151 Geary Patrick J 2009 Women at the Beginning Origin Myths from the Amazons to the Virgin Mary Princeton University Press ISBN 978 1400827084