Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джезаїрлі Ґазі Гасан паша тур Cezayirli Gazi Hasan Paşa 1713 17 березня 1790 державний та військовий діяч Османської імп

Ескі-Гасан

Ескі-Гасан

Джезаїрлі Ґазі Гасан-паша (тур. Cezayirli Gazi Hasan Paşa, 1713 — 17 березня 1790) — державний та військовий діяч Османської імперії, обіймав посади капудан-паші османського флоту в 1770-1789 роках, великого візира у 1790 році.

Джезаїрлі Ґазі Гасан-паша
тур. Cezayirli Gazi Hasan Paşa
image
Народився 1713
Помер 19 березня 1790(1790-03-19)
Шумен, Сілістра, Османська імперія
Країна Османська імперія
Діяльність військовослужбовець, пірат
Посада Великий візир Османської імперії[d], Капудан-паша, d і d
Військове звання адмірал

Життєпис

За походженням був грузином. Народився 1713 року в Кахетії. Дитиною був схоплений работоргівцями, куплений Хаджи Осман-агою, турецьким купцем в Текірдагу, в родині якого виховувався. Долучився до яничарів, у складі корпусу брав участь у війні з Російською імперією в 1737—1739 роках.

Згодом перебрався до берберських піратів Алжиру. Звідси походить його прізвисько Джезаїрлі (Алжирець). Через конфлікт з місцевим деєм втік до Неаполя, де вступив на службу до короля Карла VII. У 1759 році супроводжував того до Іспанії, де деякий час мешкав.

1760 року повернувся до Стамбула. Брав участь у російсько-турецькій війні 1768—1774 років. 1770 року в Чесменській битві командував алжирськими суднами, перебуваючи на кораблі «Султан Мустафа». Зміг врятувати підпорядковані йому кораблі від загального знищення. З ними прибув до Стамбула. Призначений капудан-пашею флоту Османської імперії. Змусив росіян залишити свою базу на острові Лемнос. За це отримав почесний титул «Газі».

1773 року створив військово-морську установу Золотий Ріг (згодом відомий як військово-морська академія). Того ж року дістав посаду сераскера. Брав участь у дунайських операціях проти російської армії. 1774 року залишив посаду капудан паші. Але через декілька місяців повернуто на цю посаду. 1775 року блокував місто Акку, чим сприяв її захопленню військами Мухаммад-бея з Єгипту.

З 1780 року займався осучаснення османського флоту, поліпшеню якостей кораблів та команд. У 1786 році за наказом султана Абдул-Гаміда I рушив до Єгипту, де фактичну владу здобули Ісмаїл-бей і Мурад-бей, очільники клану аль-Мухаммадія. В доволі швидкій кампанії завдав тим поразки, відновивши владу султана в цьому еялеті. Потім призначив шейхом аль-баладою Ісмаїл-бея з клану аль-Алавія, зміцнивши вплив серед мамлюків.

За цим планував рушити до Акки задля повалення влади Ахмеда алт-Джаззара, що занадто зміцнився. Проте 1787 року з початком війни з Російською імперією відкликаний на Балкани. Владу бейлербея передав Кекі Абді-паши, але фактичну владу здійснював кетхюда Гасан-паши — Ісмаїл аль-Тарабулсі.

Головним завданням було зняття облоги з фортеці Очаків. Спочатку Гасан-паша дав росіянам на чолі із Олександром Суворовим битву за Кінбурн. Після потужного штурму очільник османів був близький до перемоги. Лише висадка козацького десанту Лиманської флотилії та відмова задунайських козаків, що йшли на допомогу туркам, воювати проти «братів-запорожців» дозволили Суворову переламати ситуацію. У результаті другої атаки, в якій брали участь свіжі резерви, турецькі війська вдалося витіснити з коси і вони, несучи значні втрати, стали евакуюватися на кораблі.

Протягом 1788 року ще раз намагався зняти облогу з Очакова, знищивши російський флот, проте зазнав невдачі. Того ж року в битві біля Фідонісі османський флот на чолі з Гасан-пашею зазнав тяжкої поразки від росіян. Але він ще раз спробував захистити Очаків, проте місто впало.

1 січня 1790 року призначений великим візиром. Став готуватися до нової кампанії. Разом з тим вів перемовини з Григорієм Потьомкіним про укладання миру. Але у березні того ж року помер від хвороби або отруєння.

Джерела

  • Mehmet Süreyya (1996) [1890], Nuri Akbayar; Seyit A. Kahraman (eds.), Sicill-i Osmanî (in Turkish), Beşiktaş, Istanbul: Türkiye Kültür Bakanlığı and Türkiye Ekonomik ve Toplumsal Tarih Vakfı, p. 829,
  • King, Charles (2004), The Black Sea: a History, p.159. Oxford University Press, .
  • Isipek Ali Rıza and Aydemir Oguz (2010) Battle of Çesme 1770. 1768—1774 Ottoman — Russian Wars, Istanbul, Denizler Kitabevi,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhezayirli Gazi Gasan pasha tur Cezayirli Gazi Hasan Pasa 1713 17 bereznya 1790 derzhavnij ta vijskovij diyach Osmanskoyi imperiyi obijmav posadi kapudan pashi osmanskogo flotu v 1770 1789 rokah velikogo vizira u 1790 roci Dzhezayirli Gazi Gasan pashatur Cezayirli Gazi Hasan PasaNarodivsya 1713Pomer 19 bereznya 1790 1790 03 19 Shumen Silistra Osmanska imperiyaKrayina Osmanska imperiyaDiyalnist vijskovosluzhbovec piratPosada Velikij vizir Osmanskoyi imperiyi d Kapudan pasha d i dVijskove zvannya admiral Mediafajli u VikishovishiZhittyepisZa pohodzhennyam buv gruzinom Narodivsya 1713 roku v Kahetiyi Ditinoyu buv shoplenij rabotorgivcyami kuplenij Hadzhi Osman agoyu tureckim kupcem v Tekirdagu v rodini yakogo vihovuvavsya Doluchivsya do yanichariv u skladi korpusu brav uchast u vijni z Rosijskoyu imperiyeyu v 1737 1739 rokah Zgodom perebravsya do berberskih pirativ Alzhiru Zvidsi pohodit jogo prizvisko Dzhezayirli Alzhirec Cherez konflikt z miscevim deyem vtik do Neapolya de vstupiv na sluzhbu do korolya Karla VII U 1759 roci suprovodzhuvav togo do Ispaniyi de deyakij chas meshkav 1760 roku povernuvsya do Stambula Brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1768 1774 rokiv 1770 roku v Chesmenskij bitvi komanduvav alzhirskimi sudnami perebuvayuchi na korabli Sultan Mustafa Zmig vryatuvati pidporyadkovani jomu korabli vid zagalnogo znishennya Z nimi pribuv do Stambula Priznachenij kapudan pasheyu flotu Osmanskoyi imperiyi Zmusiv rosiyan zalishiti svoyu bazu na ostrovi Lemnos Za ce otrimav pochesnij titul Gazi 1773 roku stvoriv vijskovo morsku ustanovu Zolotij Rig zgodom vidomij yak vijskovo morska akademiya Togo zh roku distav posadu seraskera Brav uchast u dunajskih operaciyah proti rosijskoyi armiyi 1774 roku zalishiv posadu kapudan pashi Ale cherez dekilka misyaciv povernuto na cyu posadu 1775 roku blokuvav misto Akku chim spriyav yiyi zahoplennyu vijskami Muhammad beya z Yegiptu Z 1780 roku zajmavsya osuchasnennya osmanskogo flotu polipshenyu yakostej korabliv ta komand U 1786 roci za nakazom sultana Abdul Gamida I rushiv do Yegiptu de faktichnu vladu zdobuli Ismayil bej i Murad bej ochilniki klanu al Muhammadiya V dovoli shvidkij kampaniyi zavdav tim porazki vidnovivshi vladu sultana v comu eyaleti Potim priznachiv shejhom al baladoyu Ismayil beya z klanu al Alaviya zmicnivshi vpliv sered mamlyukiv Za cim planuvav rushiti do Akki zadlya povalennya vladi Ahmeda alt Dzhazzara sho zanadto zmicnivsya Prote 1787 roku z pochatkom vijni z Rosijskoyu imperiyeyu vidklikanij na Balkani Vladu bejlerbeya peredav Keki Abdi pashi ale faktichnu vladu zdijsnyuvav kethyuda Gasan pashi Ismayil al Tarabulsi Golovnim zavdannyam bulo znyattya oblogi z forteci Ochakiv Spochatku Gasan pasha dav rosiyanam na choli iz Oleksandrom Suvorovim bitvu za Kinburn Pislya potuzhnogo shturmu ochilnik osmaniv buv blizkij do peremogi Lishe visadka kozackogo desantu Limanskoyi flotiliyi ta vidmova zadunajskih kozakiv sho jshli na dopomogu turkam voyuvati proti brativ zaporozhciv dozvolili Suvorovu perelamati situaciyu U rezultati drugoyi ataki v yakij brali uchast svizhi rezervi turecki vijska vdalosya vitisniti z kosi i voni nesuchi znachni vtrati stali evakuyuvatisya na korabli Protyagom 1788 roku she raz namagavsya znyati oblogu z Ochakova znishivshi rosijskij flot prote zaznav nevdachi Togo zh roku v bitvi bilya Fidonisi osmanskij flot na choli z Gasan pasheyu zaznav tyazhkoyi porazki vid rosiyan Ale vin she raz sprobuvav zahistiti Ochakiv prote misto vpalo 1 sichnya 1790 roku priznachenij velikim vizirom Stav gotuvatisya do novoyi kampaniyi Razom z tim viv peremovini z Grigoriyem Potomkinim pro ukladannya miru Ale u berezni togo zh roku pomer vid hvorobi abo otruyennya DzherelaMehmet Sureyya 1996 1890 Nuri Akbayar Seyit A Kahraman eds Sicill i Osmani in Turkish Besiktas Istanbul Turkiye Kultur Bakanligi and Turkiye Ekonomik ve Toplumsal Tarih Vakfi p 829 ISBN 9789753330411 King Charles 2004 The Black Sea a History p 159 Oxford University Press ISBN 0 19 924161 9 Isipek Ali Riza and Aydemir Oguz 2010 Battle of Cesme 1770 1768 1774 Ottoman Russian Wars Istanbul Denizler Kitabevi ISBN 978 9944 264 27 3

Дата публікації:
Топ