Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ескери, Ози (рос. озы, эскеры; англ. eskers; нім. Ose n pl, Esker m pl, Äsar m, Eskerrücken m, Wallberge m pl) — валоподібні звивисті пасма відкладів піску, гальки, гравію, валунів, утворені потоками талих вод льодовиків.
Етимологія
Термін esker походить від ірландського слова eiscir (давньоірландське: escir), що означає «хребет або піднесення, особливо те, що розділяє дві рівнини або западини». Ірландське слово eiscir використовувалося і використовується, зокрема, для опису довгих звивистих хребтів, які тепер, як відомо, є відкладеннями флювіо-льодовикового матеріалу. Найвідомішим прикладом є Ескер Ріада, який проходить майже по всій ширині Ірландії від Дубліна до Голвея, на відстань 200 км (120 миль), і досі близько до нього йде головна дорога Дублін — Голвей.
Загальний опис
Утворені в четвертинний льодовиковий період. Типову вузьку витягнуту форму оз обумовили льодовики та тала вода, що стікала з них. Ця насипоподібна форма рельєфу з відкладень талої води є елементом надземно-моренного ландшафту.
Ози мають висоту до 20–50 м і більше, ширину від 100–200 м до 1–2 км і довжину до 30–40 км, рідше кількох сотень кілометрів.
За кордоном акумулятивні форми рельєфу водно-льодовикового походження (ози, ками, дельтово-льодовикові тераси та ін.) об'єднуються терміном «ескери».
Геологія
Вважається, що більшість ескерів утворилася в тунелях з льодовими стінами завдяки потокам, які протікали всередині та під льодовиками. Вони, як правило, утворювалися приблизно під час льодовикового максимуму, коли льодовик був повільним і млявим. Після того, як підпірні льодові стіни розтанули, відкладення струмків залишилися у вигляді довгих звивистих хребтів.
Ескери також можуть утворюватися над льодовиками шляхом накопичення осаду в надльодовикових каналах, у тріщинах, у лінійних зонах між застійними блоками або у вузьких затоках на краях льодовика. Ескери утворюються поблизу кінцевої зони льодовиків, де лід рухається не так швидко і відносно тонкий.
Пластичний потік і танення базального льоду визначає розмір і форму підлідного тунелю. Це, у свою чергу, визначає форму, склад і структуру ескеру. Ескери можуть існувати як один канал або можуть бути частиною розгалуженої системи з притоками ескерів. Вони не часто зустрічаються як безперервні хребти, але мають проміжки, які розділяють звивисті сегменти. Гребені хребта ескерів зазвичай нерівні, як правило, горбкуваті. Ескери можуть бути плоскими або гостроверхими з крутими боками. Вони можуть досягати сотень кілометрів у довжину і зазвичай 20–30 м у висоту.
Ескери рухалися в напрямку льодовикового потоку, що змушувало їх потрапляти в найнижчі можливі точки, такі як долини або річища.
Концентрація кам’яних уламків у льоду та швидкість, з якою осад доставляється в тунель шляхом плавлення та транспортування вище за течією, визначає кількість осаду в ескері. Осад, як правило, складається з грубозернистого, викладеного водою піску та гравію, хоча гравійний суглинок може бути знайдений там, де уламки порід багаті глиною. Цей осад стратифікований і відсортований і зазвичай складається з матеріалу розміром з гальку/бруківку з випадковими валунами. Підстилка може бути нерегулярною, але майже завжди присутня.
Існують різні випадки, коли внутрішні дюни розвивалися поруч з ескерами після дегляціації. Ці дюни часто зустрічаються з підвітряного боку ескерів, якщо ескери не орієнтовані паралельно переважаючим вітрам. Приклади дюн, утворених на ескерах, можна знайти як у шведській, так і у фінській Лапландії.
У западинах ескерів можуть утворюватися озера. Ці озера можуть не мати поверхневих витоків і припливів і мати різкі коливання з часом.
Поширення
Поширені у Швеції, Фінляндії, Канаді (Британська Колумбія), Німеччині, Данії, Польщі, Норвегії, Ісландії, Гренландії, Англії, Ірландії, Шотландії, Мавританії, країнах Балтії та РФ (Ленінградська область), Північній Америці (зокрема, Великий ескерний парк). У штаті Мічиган, переважно на півдні центральної частини Нижнього півострова, є понад 1000 ескерів. Найдовший ескер у Мічигані — 35-кілометровий (22 милі) ..
Системи ескерів у штаті Мен можна простежити на відстані до 160 км.
Телон Ескер має довжину майже 800 км (500 миль) і проходить по кордону між територіями Нунавут і Північно-Західними територіями в Канаді.
На півночі штату Нью-Йорк є також численні довгі ескери.
Ескери спостерігаються і на Марсі: Рівнина Аргір та на Південному полюсі планети.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Frank Ahnert: Einführung in die Geomorphologie. (= Uni-Taschenbücher. 8103). 4., aktualisierte und ergänzte Auflage. Eugen Ulmer, Stuttgart 2009, :
- Kap. 24.5: Material, Prozesse und Formen der glazialen Ablagerung
- Kap. 24.6: Glaziofluviale Prozesse, Ablagerungen und Formen
- I. Banerjee, B. C. McDonald: Nature of esker sedimentation. In: Glaciofluvial and Glaciolacustrine Sedimentation. 23, S. 132–154.
- H.-E. Reineck, I. B. Singh: Depositional Sedimentary Environments. Springer-Verlag, Berlin/ Heidelberg/ New York, .
Примітки
- Quin, E. G. (gen. ed.) (1983). Dictionary of the Irish Language. Dublin: Royal Irish Academy. с. 281. ISBN .
- Easterbrook, D.J. (1999). Surface Processes and Landforms. New Jersey: Prentice Hall. с. 352. ISBN .
- (2004). Accumulation. Wind as a Geomorphic Agent in Cold Climates. Cambridge University Press. с. 207–208. ISBN .
- (1972). Location, morphology and orientation of inland dunes in northern Sweden. . 54 (2): 85—104. doi:10.1080/04353676.1972.11879860.
- Källakademin (2006). Källor i Sverige (Swedish) . Sundbyberg: Svensk Byggtjänst. с. 196. ISBN .
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 2 грудня 2013.
- Surficial Geologic History of Maine. Explore Maine Geology. Maine Geological Survey. 6 October 2005. Процитовано 30 August 2022.
- Gray, Charlotte (2004). The Museum Called Canada: 25 Rooms of Wonder. Random House. с. 56. ISBN .
- Banks, M. E. u. a.: An analysis of sinuous ridges in the southern Argyre Planitia, Mars using HiRISE and CTX images and MOLA data. In: Journal of Geophysical Research. 112 E09003 (DOI:10.1029/2008JE003244).
- Head, J. W. und Pratt: Extensive Hesperian-aged south polar ice sheet on Mars: evidence for massive melting and retreat, and lateral flow and ponding of meltwater. In: Journal of Geophysical Research. 106, S. 12.275–12.299.
 | Це незавершена стаття з геології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eskeri Ozi ros ozy eskery angl eskers nim Ose n pl Esker m pl Asar m Eskerrucken m Wallberge m pl valopodibni zvivisti pasma vidkladiv pisku galki graviyu valuniv utvoreni potokami talih vod lodovikiv Esker vikoristovuyetsya yak pishohidna dorizhkaOzi eskeri Shveciyi EtimologiyaTermin esker pohodit vid irlandskogo slova eiscir davnoirlandske escir sho oznachaye hrebet abo pidnesennya osoblivo te sho rozdilyaye dvi rivnini abo zapadini Irlandske slovo eiscir vikoristovuvalosya i vikoristovuyetsya zokrema dlya opisu dovgih zvivistih hrebtiv yaki teper yak vidomo ye vidkladennyami flyuvio lodovikovogo materialu Najvidomishim prikladom ye Esker Riada yakij prohodit majzhe po vsij shirini Irlandiyi vid Dublina do Golveya na vidstan 200 km 120 mil i dosi blizko do nogo jde golovna doroga Dublin Golvej Zagalnij opisUtvoreni v chetvertinnij lodovikovij period Tipovu vuzku vityagnutu formu oz obumovili lodoviki ta tala voda sho stikala z nih Cya nasipopodibna forma relyefu z vidkladen taloyi vodi ye elementom nadzemno morennogo landshaftu Ozi mayut visotu do 20 50 m i bilshe shirinu vid 100 200 m do 1 2 km i dovzhinu do 30 40 km ridshe kilkoh soten kilometriv Za kordonom akumulyativni formi relyefu vodno lodovikovogo pohodzhennya ozi kami deltovo lodovikovi terasi ta in ob yednuyutsya terminom eskeri GeologiyaVvazhayetsya sho bilshist eskeriv utvorilasya v tunelyah z lodovimi stinami zavdyaki potokam yaki protikali vseredini ta pid lodovikami Voni yak pravilo utvoryuvalisya priblizno pid chas lodovikovogo maksimumu koli lodovik buv povilnim i mlyavim Pislya togo yak pidpirni lodovi stini roztanuli vidkladennya strumkiv zalishilisya u viglyadi dovgih zvivistih hrebtiv Eskeri takozh mozhut utvoryuvatisya nad lodovikami shlyahom nakopichennya osadu v nadlodovikovih kanalah u trishinah u linijnih zonah mizh zastijnimi blokami abo u vuzkih zatokah na krayah lodovika Eskeri utvoryuyutsya poblizu kincevoyi zoni lodovikiv de lid ruhayetsya ne tak shvidko i vidnosno tonkij Esker Sims Korner Eskers i Kamesa nacionalna prirodna pam yatka Vashington SShA Dereva na krayu hrebta ta odnosmugova doroga sho peretinaye hrebet pravoruch vid fotografiyi zabezpechuyut masshtab Plastichnij potik i tanennya bazalnogo lodu viznachaye rozmir i formu pidlidnogo tunelyu Ce u svoyu chergu viznachaye formu sklad i strukturu eskeru Eskeri mozhut isnuvati yak odin kanal abo mozhut buti chastinoyu rozgaluzhenoyi sistemi z pritokami eskeriv Voni ne chasto zustrichayutsya yak bezperervni hrebti ale mayut promizhki yaki rozdilyayut zvivisti segmenti Grebeni hrebta eskeriv zazvichaj nerivni yak pravilo gorbkuvati Eskeri mozhut buti ploskimi abo gostroverhimi z krutimi bokami Voni mozhut dosyagati soten kilometriv u dovzhinu i zazvichaj 20 30 m u visotu Eskeri ruhalisya v napryamku lodovikovogo potoku sho zmushuvalo yih potraplyati v najnizhchi mozhlivi tochki taki yak dolini abo richisha Koncentraciya kam yanih ulamkiv u lodu ta shvidkist z yakoyu osad dostavlyayetsya v tunel shlyahom plavlennya ta transportuvannya vishe za techiyeyu viznachaye kilkist osadu v eskeri Osad yak pravilo skladayetsya z grubozernistogo vikladenogo vodoyu pisku ta graviyu hocha gravijnij suglinok mozhe buti znajdenij tam de ulamki porid bagati glinoyu Cej osad stratifikovanij i vidsortovanij i zazvichaj skladayetsya z materialu rozmirom z galku brukivku z vipadkovimi valunami Pidstilka mozhe buti neregulyarnoyu ale majzhe zavzhdi prisutnya Isnuyut rizni vipadki koli vnutrishni dyuni rozvivalisya poruch z eskerami pislya deglyaciaciyi Ci dyuni chasto zustrichayutsya z pidvitryanogo boku eskeriv yaksho eskeri ne oriyentovani paralelno perevazhayuchim vitram Prikladi dyun utvorenih na eskerah mozhna znajti yak u shvedskij tak i u finskij Laplandiyi U zapadinah eskeriv mozhut utvoryuvatisya ozera Ci ozera mozhut ne mati poverhnevih vitokiv i pripliviv i mati rizki kolivannya z chasom PoshirennyaPoshireni u Shveciyi Finlyandiyi Kanadi Britanska Kolumbiya Nimechchini Daniyi Polshi Norvegiyi Islandiyi Grenlandiyi Angliyi Irlandiyi Shotlandiyi Mavritaniyi krayinah Baltiyi ta RF Leningradska oblast Pivnichnij Americi zokrema Velikij eskernij park U shtati Michigan perevazhno na pivdni centralnoyi chastini Nizhnogo pivostrova ye ponad 1000 eskeriv Najdovshij esker u Michigani 35 kilometrovij 22 mili Sistemi eskeriv u shtati Men mozhna prostezhiti na vidstani do 160 km Telon Esker maye dovzhinu majzhe 800 km 500 mil i prohodit po kordonu mizh teritoriyami Nunavut i Pivnichno Zahidnimi teritoriyami v Kanadi Na pivnochi shtatu Nyu Jork ye takozh chislenni dovgi eskeri Eskeri sposterigayutsya i na Marsi Rivnina Argir ta na Pivdennomu polyusi planeti Div takozhNasip Drumlini Eskeri KamiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Frank Ahnert Einfuhrung in die Geomorphologie Uni Taschenbucher 8103 4 aktualisierte und erganzte Auflage Eugen Ulmer Stuttgart 2009 ISBN 978 3 8252 8103 8 Kap 24 5 Material Prozesse und Formen der glazialen Ablagerung Kap 24 6 Glaziofluviale Prozesse Ablagerungen und Formen I Banerjee B C McDonald Nature of esker sedimentation In Glaciofluvial and Glaciolacustrine Sedimentation 23 S 132 154 H E Reineck I B Singh Depositional Sedimentary Environments Springer Verlag Berlin Heidelberg New York ISBN 0 387 10189 6 PrimitkiQuin E G gen ed 1983 Dictionary of the Irish Language Dublin Royal Irish Academy s 281 ISBN 0 901714 29 1 Easterbrook D J 1999 Surface Processes and Landforms New Jersey Prentice Hall s 352 ISBN 0 13 860958 6 2004 Accumulation Wind as a Geomorphic Agent in Cold Climates Cambridge University Press s 207 208 ISBN 9780521564069 1972 Location morphology and orientation of inland dunes in northern Sweden 54 2 85 104 doi 10 1080 04353676 1972 11879860 Kallakademin 2006 Kallor i Sverige Swedish Sundbyberg Svensk Byggtjanst s 196 ISBN 91 7333 104 X Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 2 grudnya 2013 Surficial Geologic History of Maine Explore Maine Geology Maine Geological Survey 6 October 2005 Procitovano 30 August 2022 Gray Charlotte 2004 The Museum Called Canada 25 Rooms of Wonder Random House s 56 ISBN 0 679 31220 X Banks M E u a An analysis of sinuous ridges in the southern Argyre Planitia Mars using HiRISE and CTX images and MOLA data In Journal of Geophysical Research 112 E09003 DOI 10 1029 2008JE003244 Head J W und Pratt Extensive Hesperian aged south polar ice sheet on Mars evidence for massive melting and retreat and lateral flow and ponding of meltwater In Journal of Geophysical Research 106 S 12 275 12 299 Ce nezavershena stattya z geologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi