Ернст Альберт Ґойман (6 жовтня 1893 — 5 грудня 1963) — швейцарський ботанік і міколог. Народився в Ліссі, кантон Берн, він отримав початкову освіту в Білі, де познайомився з німецькою та французькою мовами та культурами. Навчаючись у Едуарда Фішера в Бернському університеті, Ґойман отримав ступінь доктора філософії в 1917 році за дослідження Peronospora, роду водяних цвілей. Після подорожей і навчання в Швеції, Сполучених Штатах і Ост-Індії Ґойман працював фітопатологом у Буйтензорґу, Ява, з 1919 по 1922 рік, а потім кілька років ботаніком у Цюриху. Він займав посаду в Швейцарському федеральному технологічному інституті з 1927 року до своєї смерті.
Ернст Альберт Ґойман | |
---|---|
Народився | 6 жовтня 1893[1][2][…] Ліс, Швейцарія[3] або d[4] |
Помер | 5 грудня 1963 Цюрих, Швейцарія | (у віці 70 років)
Країна | Швейцарія |
Діяльність | ботанік, викладач університету, міколог |
Alma mater | (Ph.D., 1917) |
Заклад | Федеральна вища технічна школа Цюриха |
Науковий керівник | d |
Аспіранти, докторанти | Еміль Мюллер d d |
Членство | Леопольдина Шведська королівська академія наук Гайдельберзька академія наук Туринська академія наук[3] |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[4] |
Нагороди | (1945) |
Ернст Альберт Ґойман у Вікісховищі |
Ґойман мав різноманітні дослідницькі інтереси, включаючи патологію рослин, ґрунтові водорості, та еволюцію грибів. Коли йому було 33 роки, він опублікував свою роботу Vergleichende Morphologie der Pilze, англійський переклад якої став стандартним підручником з мікології. У 1946 році Ґойман опублікував Pflanzliche In Lektionslehre, першу сучасну книгу з патології рослин/ Інші роботи, які були добре сприйняті, включали його «Гриби. Опис їх морфологічних особливостей та еволюційного розвитку» 1952 року та його монографію 1959 року « Die Rostpilze Mitteleuropas» (Іржасті гриби Середньої Європи). Ґойман опублікував понад 200 наукових праць і описав принаймні 25 нових видів. Працював редактором наукових журналів Plant and Soil, Sydowia, Phytopathologische Zeitschrift.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- www.accademiadellescienze.it
- Opfermann U. Siegerland und Wittgenstein im Nationalsozialismus: Personen, Daten, Literatur. Ein Handbuch zur regionalen Zeitgeschichte — 259 с. —
- (unspecified title) — doi:10.3929/ETHZ-A-000099178
- IPNI, Gäum.
- Gardner MW, Kern H. (1965). Ernst Albert Gäumann, 1893–1963. Mycologia. 57 (1): 1—5. doi:10.1080/00275514.1965.12018188. JSTOR 3756705.
- Kern, H. (September 1985). Ernst Gäumann, 1893-1963: Pioneer Leader in Plant Pathology. Annual Review of Phytopathology (англ.). 23 (1): 19—20. doi:10.1146/annurev.py.23.090185.000315. ISSN 0066-4286. Процитовано 22 березня 2023.
Посилання
Це незавершена стаття про ботаніка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ernst Albert Gojman 6 zhovtnya 1893 5 grudnya 1963 shvejcarskij botanik i mikolog Narodivsya v Lissi kanton Bern vin otrimav pochatkovu osvitu v Bili de poznajomivsya z nimeckoyu ta francuzkoyu movami ta kulturami Navchayuchis u Eduarda Fishera v Bernskomu universiteti Gojman otrimav stupin doktora filosofiyi v 1917 roci za doslidzhennya Peronospora rodu vodyanih cvilej Pislya podorozhej i navchannya v Shveciyi Spoluchenih Shtatah i Ost Indiyi Gojman pracyuvav fitopatologom u Bujtenzorgu Yava z 1919 po 1922 rik a potim kilka rokiv botanikom u Cyurihu Vin zajmav posadu v Shvejcarskomu federalnomu tehnologichnomu instituti z 1927 roku do svoyeyi smerti Ernst Albert GojmanNarodivsya6 zhovtnya 1893 1893 10 06 1 2 Lis Shvejcariya 3 abo d 4 Pomer5 grudnya 1963 1963 12 05 u vici 70 rokiv Cyurih ShvejcariyaKrayina ShvejcariyaDiyalnistbotanik vikladach universitetu mikologAlma mater Ph D 1917 ZakladFederalna visha tehnichna shkola CyurihaNaukovij kerivnikdAspiranti doktorantiEmil Myuller d dChlenstvoLeopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Gajdelberzka akademiya nauk Turinska akademiya nauk 3 PartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 4 Nagorodi 1945 Ernst Albert Gojman u Vikishovishi Gaum ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Ernst Albert Gojman Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Gojman mav riznomanitni doslidnicki interesi vklyuchayuchi patologiyu roslin gruntovi vodorosti ta evolyuciyu gribiv Koli jomu bulo 33 roki vin opublikuvav svoyu robotu Vergleichende Morphologie der Pilze anglijskij pereklad yakoyi stav standartnim pidruchnikom z mikologiyi U 1946 roci Gojman opublikuvav Pflanzliche In Lektionslehre pershu suchasnu knigu z patologiyi roslin Inshi roboti yaki buli dobre sprijnyati vklyuchali jogo Gribi Opis yih morfologichnih osoblivostej ta evolyucijnogo rozvitku 1952 roku ta jogo monografiyu 1959 roku Die Rostpilze Mitteleuropas Irzhasti gribi Serednoyi Yevropi Gojman opublikuvav ponad 200 naukovih prac i opisav prinajmni 25 novih vidiv Pracyuvav redaktorom naukovih zhurnaliv Plant and Soil Sydowia Phytopathologische Zeitschrift PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Opfermann U Siegerland und Wittgenstein im Nationalsozialismus Personen Daten Literatur Ein Handbuch zur regionalen Zeitgeschichte 259 s ISBN 978 3 928347 01 3 d Track Q18632099d Track Q108617428 unspecified title doi 10 3929 ETHZ A 000099178 IPNI Gaum Gardner MW Kern H 1965 Ernst Albert Gaumann 1893 1963 Mycologia 57 1 1 5 doi 10 1080 00275514 1965 12018188 JSTOR 3756705 Kern H September 1985 Ernst Gaumann 1893 1963 Pioneer Leader in Plant Pathology Annual Review of Phytopathology angl 23 1 19 20 doi 10 1146 annurev py 23 090185 000315 ISSN 0066 4286 Procitovano 22 bereznya 2023 PosilannyaCe nezavershena stattya pro botanika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi