Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ерзінджанське перемир'я — договір про призупинення військових дій під час Першої світової війни, підписаний Османською імперією та Закавказьким комісаріатом в місті Ерзінджан 18 грудня 1917 року (5 грудня за старим стилем). Завдяки перемир'ю на Кавказькому та Перському фронтах встановився тимчасовий мир. 12 лютого бої поновилися.
| Ерзінджанське перемир’я | |
|---|---|
| Тип | Перемир'я |
| Підписано | 5 (18) грудня 1917 |
| Місце | Ерзінджан |
| Підписанти | Османська імперія і Закавказький комісаріат |
На той час, статус Закавказького комісаріату був невизначений: Османи визнавали його незалежною одиницею, правонаступником Російської імперії, в той час як керманичі Комісаріату позиціонували свою країну, як складову частину Російської Республіки. Османська імперія вже підписала договір про перемир'я у Брест-Литовську(підписаний 15 грудня). Договір стосувався перемир'я на Кавказькому та Перському фронтах. Після отримання пропозиції про припинення вогню від Мехмета Вехіпа-паші, командира третьої османської армії, Комісаріат призначив командира російського кавказького фронту, генерала , своїм офіційним представником на переговорах з османськими візаві. Результатом переговорів стало Ерзінджанське перемир'я, після підписання якого, російські війська почали відступати з території Комісаріату, залишивши його абсолютно незахищеним.
Додаток до договору про перемир'я був підписаний в той же день. За ним обидвома сторонами узгоджувались зони окупації. 12 лютого Османи почали просуватись вздовж усієї лінії, звинувативши Вірмен у різанині мусульман біля османського кордону 15-16 січня. 24 лютого договір про перемир'я у Брест-Литовську був порушений Німеччиною і став де-факто не дійсним. З підписанням Берестейського миру з РРФСР 3 березня 1918 року та Батумської угоди з державами правонаступницями Закавказького Комісаріату, обидва договори були відмінені.
Примітки
- Tadeusz Swietochowski, Russian Azerbaijan, 1905—1920, p. 119.
- Robert M. Slusser and Jan F. Triska (1959), A Calendar of Soviet Treaties, 1917—1957 (Stanford University Press), p. 2.
 | Це незавершена стаття про Османську імперію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erzindzhanske peremir ya dogovir pro prizupinennya vijskovih dij pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pidpisanij Osmanskoyu imperiyeyu ta Zakavkazkim komisariatom v misti Erzindzhan 18 grudnya 1917 roku 5 grudnya za starim stilem Zavdyaki peremir yu na Kavkazkomu ta Perskomu frontah vstanovivsya timchasovij mir 12 lyutogo boyi ponovilisya Erzindzhanske peremir yaTip Peremir yaPidpisano 5 18 grudnya 1917Misce ErzindzhanPidpisanti Osmanska imperiya i Zakavkazkij komisariat Na toj chas status Zakavkazkogo komisariatu buv neviznachenij Osmani viznavali jogo nezalezhnoyu odiniceyu pravonastupnikom Rosijskoyi imperiyi v toj chas yak kermanichi Komisariatu pozicionuvali svoyu krayinu yak skladovu chastinu Rosijskoyi Respubliki Osmanska imperiya vzhe pidpisala dogovir pro peremir ya u Brest Litovsku pidpisanij 15 grudnya Dogovir stosuvavsya peremir ya na Kavkazkomu ta Perskomu frontah Pislya otrimannya propoziciyi pro pripinennya vognyu vid Mehmeta Vehipa pashi komandira tretoyi osmanskoyi armiyi Komisariat priznachiv komandira rosijskogo kavkazkogo frontu generala svoyim oficijnim predstavnikom na peregovorah z osmanskimi vizavi Rezultatom peregovoriv stalo Erzindzhanske peremir ya pislya pidpisannya yakogo rosijski vijska pochali vidstupati z teritoriyi Komisariatu zalishivshi jogo absolyutno nezahishenim Dodatok do dogovoru pro peremir ya buv pidpisanij v toj zhe den Za nim obidvoma storonami uzgodzhuvalis zoni okupaciyi 12 lyutogo Osmani pochali prosuvatis vzdovzh usiyeyi liniyi zvinuvativshi Virmen u rizanini musulman bilya osmanskogo kordonu 15 16 sichnya 24 lyutogo dogovir pro peremir ya u Brest Litovsku buv porushenij Nimechchinoyu i stav de fakto ne dijsnim Z pidpisannyam Berestejskogo miru z RRFSR 3 bereznya 1918 roku ta Batumskoyi ugodi z derzhavami pravonastupnicyami Zakavkazkogo Komisariatu obidva dogovori buli vidmineni PrimitkiTadeusz Swietochowski Russian Azerbaijan 1905 1920 p 119 Robert M Slusser and Jan F Triska 1959 A Calendar of Soviet Treaties 1917 1957 Stanford University Press p 2 Ce nezavershena stattya pro Osmansku imperiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi