Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вілаєт Ерзурум | ||
|
| ||
| Прапор | ||
| 1867—1923 | ||
|
| ||
Ерзурумський вілаєт (осман. ولايت ارضروم) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався на кордоні з Російською імперією. Утворений 1867 року замість Ерзурумського еялету з площею 76,700 км². У 1923 році припинив своє існування зі встановленням тут влади Турецької республіки.
| Ерзурум | |
| Дата створення / заснування | 1867 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Османська імперія |
| Є столицею або адмінцентром для | Ерзурум |
| Замінений на | Бітліс, Карська область і Туреччина |
| На заміну | Ерзурум |
| Час/дата припинення існування | 1923 |
 | |
 Ерзурум у Вікісховищі | |
Координати: 39°54′31″ пн. ш. 41°16′37″ сх. д. / 39.908611111138775° пн. ш. 41.27694444447177347° сх. д.
Історія
У 1865 році під час реформи Танзимату перетворено на вілаєт Ерзурум, а у 1867 році змінив назву на Ерзурумський вілаєт. У 1875 році з нього виокремлено вілаєти Дерсім, Ван, Бітліс, Хаккярі, Карс-Чилдирський.
В результаті російсько-турецької війни 1877—1878 років було втрачено Баязитський санджак, який за Сан-Стефанським договором відходив до Росії. Тут було утворено Ерзерумську область на чолі з губернатором Бегбуром Шелковніковим. Проте за рішеннями Берлінського конгресу 1878 року його було повернуто Османській імперії. Згодом Ерзурумський вілаєт і далі виконував завдання захисту кордонів на сході Малої Азії від російських військ. Тут було споруджено численні фортеці та бази, розраховані на підтримку можливого наступу османських військ на Кавказ. У 1895—1896 роках відбулася різанина вірмен.
У 1906 році став центром антиурядового повстання, яке очолили турки. Вони виступали за скасування курдських кіннотних формувань хамідіє, зменшення податків, повернення до Конституції 1876 року. В результаті відбулися зіткнення, проте армія відмовилася придушувати народне збурення.
У 1911 році в Ерзінджані було створено штаб-квартиру 3-ї армії, що відповідала за кавказький напрямок. Під час Першої світової війни місцеве християнське населення, переважно вірмени підтримували російські війська. У відповідь у 1915 році відбулася чергова різанина та депортація вірменського населення. У 1916 році в результаті нищівної поразки 3-ї армії Османської імперії в Ерзурумській та Ерзінджанській битвах вілаєт було окуповано Росією. Перед відступом у місті Ерзурум було вбито до 20 тис. вірмен.
У 1917 році після повалення царату та жовтневого перевороту російські війська почали залишати Ерзурумський вілаєт. Остаточно це відбулося відповідно до батумського договору 1918 року. В свою чергу Вірменія, що оголосила незалежність, намагалася зайняти райони вілаєту, де мешкала більшість вірмен. Відповідно до Севрського договору 1920 року члени Антанти передали вілаєт до складу Вірменії. Втім, проти цього виступили турецькі націоналісти на чолі із Кемалем Ататюрком, які до 1921 року захопили колишню османську провінцію. У 1923 році за рішеннями Лозаннського мирного договору Ерзурумський вілаєт визнано складовою частиною Турецької республіки.
Вілаєт було розділено на провінції Агри, Байбурт, Ерзінджан, Ерзурум.
Структура
З 1867 року вілаєт складався з 7 санджаків: Ерзурум, Ерзінджан, Карс, Ван, Муш, Баязит, Ардахан.
З 1878 року складався з 3 санджаків:
Населення
За переписом 1885 року в Ерзурумському вілаєті мешкало 645 702 особи. Значну частину складали курди, разом з турками їх нараховувалося 445,5 тис. осіб. У 1914 році мусульман нараховано 673 297 осіб. До Першої світової війни мав велику кількість вірмен (близько 135 тис.), також грузини, понтійські (близько 5 тис. осіб) та кавказькі греки, інші етнічні групи. Втім, кількість християнського населення вважається заниженою оманською владою, тобто вірмен фактично було понад 200 тис. осіб.
Економіка
Основу становило землеробство і скотарство. Вілаєт був одним зі значних постачальників злакових культур. Так, за оцінками тогочасних дослідників у санджаках Ерзурум, Ерзінджан та баязит нараховувалося посівів пшениці на 93 640 т. Також в значній кількості вирощували ячмінь, бобові, овочі та фрукти. З 1869 року на Ерзурумській рівнині стали в промислових масштабах вирощувати картоплю.
Джерела
- Krikorian, Mesrob K (1977). Armenians in the Service of the Ottoman Empire: 1860—1908. Routledge. p. 39. .
- Dadrian, Vahakn N. (2003). Warrant for Genocide: Key Elements of Turko-Armenian Conflict. Transaction Publishers. p. 141.
- Nader Sohrabi, Revolution and Constitutionalism in the Ottoman Empire and Iran, Cambridge University Press, 2011, p. 84-85
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ерзурум (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilayet ErzurumPrapor1867 1923 Erzurumskij vilayet osman ولايت ارضروم vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya na kordoni z Rosijskoyu imperiyeyu Utvorenij 1867 roku zamist Erzurumskogo eyaletu z plosheyu 76 700 km U 1923 roci pripiniv svoye isnuvannya zi vstanovlennyam tut vladi Tureckoyi respubliki ErzurumData stvorennya zasnuvannya1867Krayina Osmanska imperiyaYe stoliceyu abo admincentrom dlyaErzurumZaminenij naBitlis Karska oblast i TurechchinaNa zaminuErzurumChas data pripinennya isnuvannya1923 Erzurum u Vikishovishi Koordinati 39 54 31 pn sh 41 16 37 sh d 39 908611111138775 pn sh 41 27694444447177347 sh d 39 908611111138775 41 27694444447177347IstoriyaU 1865 roci pid chas reformi Tanzimatu peretvoreno na vilayet Erzurum a u 1867 roci zminiv nazvu na Erzurumskij vilayet U 1875 roci z nogo viokremleno vilayeti Dersim Van Bitlis Hakkyari Kars Childirskij V rezultati rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv bulo vtracheno Bayazitskij sandzhak yakij za San Stefanskim dogovorom vidhodiv do Rosiyi Tut bulo utvoreno Erzerumsku oblast na choli z gubernatorom Begburom Shelkovnikovim Prote za rishennyami Berlinskogo kongresu 1878 roku jogo bulo povernuto Osmanskij imperiyi Zgodom Erzurumskij vilayet i dali vikonuvav zavdannya zahistu kordoniv na shodi Maloyi Aziyi vid rosijskih vijsk Tut bulo sporudzheno chislenni forteci ta bazi rozrahovani na pidtrimku mozhlivogo nastupu osmanskih vijsk na Kavkaz U 1895 1896 rokah vidbulasya rizanina virmen U 1906 roci stav centrom antiuryadovogo povstannya yake ocholili turki Voni vistupali za skasuvannya kurdskih kinnotnih formuvan hamidiye zmenshennya podatkiv povernennya do Konstituciyi 1876 roku V rezultati vidbulisya zitknennya prote armiya vidmovilasya pridushuvati narodne zburennya U 1911 roci v Erzindzhani bulo stvoreno shtab kvartiru 3 yi armiyi sho vidpovidala za kavkazkij napryamok Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni misceve hristiyanske naselennya perevazhno virmeni pidtrimuvali rosijski vijska U vidpovid u 1915 roci vidbulasya chergova rizanina ta deportaciya virmenskogo naselennya U 1916 roci v rezultati nishivnoyi porazki 3 yi armiyi Osmanskoyi imperiyi v Erzurumskij ta Erzindzhanskij bitvah vilayet bulo okupovano Rosiyeyu Pered vidstupom u misti Erzurum bulo vbito do 20 tis virmen U 1917 roci pislya povalennya caratu ta zhovtnevogo perevorotu rosijski vijska pochali zalishati Erzurumskij vilayet Ostatochno ce vidbulosya vidpovidno do batumskogo dogovoru 1918 roku V svoyu chergu Virmeniya sho ogolosila nezalezhnist namagalasya zajnyati rajoni vilayetu de meshkala bilshist virmen Vidpovidno do Sevrskogo dogovoru 1920 roku chleni Antanti peredali vilayet do skladu Virmeniyi Vtim proti cogo vistupili turecki nacionalisti na choli iz Kemalem Atatyurkom yaki do 1921 roku zahopili kolishnyu osmansku provinciyu U 1923 roci za rishennyami Lozannskogo mirnogo dogovoru Erzurumskij vilayet viznano skladovoyu chastinoyu Tureckoyi respubliki Vilayet bulo rozdileno na provinciyi Agri Bajburt Erzindzhan Erzurum StrukturaZ 1867 roku vilayet skladavsya z 7 sandzhakiv Erzurum Erzindzhan Kars Van Mush Bayazit Ardahan Z 1878 roku skladavsya z 3 sandzhakiv Erzurumskij sandzhak mav 10 kazi Erzurum Pasinler Bajburt Ispir Terdzhan Tortum Yusufeli Kigi Narman Hinis Erzindzhanskij sandzhak 5 kazi Erzindzhan Pyulyumyur Refahiye Ilich Kemah Bayazitskij sandzhak 5 kazi Bayazit Eleshkirt Diyadin Tutak Agri NaselennyaZa perepisom 1885 roku v Erzurumskomu vilayeti meshkalo 645 702 osobi Znachnu chastinu skladali kurdi razom z turkami yih narahovuvalosya 445 5 tis osib U 1914 roci musulman narahovano 673 297 osib Do Pershoyi svitovoyi vijni mav veliku kilkist virmen blizko 135 tis takozh gruzini pontijski blizko 5 tis osib ta kavkazki greki inshi etnichni grupi Vtim kilkist hristiyanskogo naselennya vvazhayetsya zanizhenoyu omanskoyu vladoyu tobto virmen faktichno bulo ponad 200 tis osib EkonomikaOsnovu stanovilo zemlerobstvo i skotarstvo Vilayet buv odnim zi znachnih postachalnikiv zlakovih kultur Tak za ocinkami togochasnih doslidnikiv u sandzhakah Erzurum Erzindzhan ta bayazit narahovuvalosya posiviv pshenici na 93 640 t Takozh v znachnij kilkosti viroshuvali yachmin bobovi ovochi ta frukti Z 1869 roku na Erzurumskij rivnini stali v promislovih masshtabah viroshuvati kartoplyu DzherelaKrikorian Mesrob K 1977 Armenians in the Service of the Ottoman Empire 1860 1908 Routledge p 39 ISBN 978 0 7100 8564 1 Dadrian Vahakn N 2003 Warrant for Genocide Key Elements of Turko Armenian Conflict Transaction Publishers p 141 ISBN 978 1 4128 4119 1 Nader Sohrabi Revolution and Constitutionalism in the Ottoman Empire and Iran Cambridge University Press 2011 p 84 85Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Erzurum vilayet