Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еренфрід Вальтер фон Чирнгауз (нім. Ehrenfried Walther von Tschirnhaus 10 квітня 1651 — 11 жовтня 1708) — німецький філософ, математик, фізик-експериментатор, винахідник. У деяких джерелах його називають Чирнхауз або Чирнгаузен. Іноземний член Паризької академії наук.
| Еренфрід Вальтер Чирнгауз | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Ehrenfried Walther von Tschirnhaus | ||||
 | ||||
| Народження | 10 квітня 1651[1][2][…] Славніковіце, Ґміна Згожелець, Зґожелецький повіт, Республіка Польща | |||
| Смерть | 11 жовтня 1708[4][2][…](57 років) Дрезден, Священна Римська імперія[5] | |||
| Громадянство (підданство) |  Саксонія | |||
| Знання мов | ||||
| Діяльність | ||||
| Член | Французька академія наук | |||
| Alma mater | Лейденський університет | |||
| Вчителі | d[6], Франциск Сільвій[6] і d[6] | |||
| Брати, сестри | d | |||
| Автограф |  | |||
| | ||||
 Еренфрід Вальтер Чирнгауз у Вікісховищі | ||||
Біографія і наукова діяльність
Початкову освіту Чирнгауз отримав на батьківщині, в Лужицькому краю, де рід його належав до місцевого старовинного дворянства, колись носив прізвище Чорноус . За покликанням і схильності до математичних наук приїхав в 1668 році в Лейден для вивчення математики та фізики. Коли розпочалася війна між Голландією і Францією, він вступив волонтером до голландської армії, а після закінчення війни віддався вивченню науки, побував в Англії, де познайомився з Генрі Олденбургом, вченим секретарем Лондонського королівського товариства.
Прибувши в 1675 році в Париж, він, за рекомендацією Ольденбурга, познайомився там з Лейбніцем, якому повідомив про своє перше дослідження з алгебри. Пізніше, в 1683 році, це дослідження було надруковано в «Acta eruditorum» під заголовком: «Methodus auferendi omnes terminos intermedios ex data equatione», тобто метод видалення всіх проміжних членів з даного алгебраїчного рівняння. Передбачається, що дане алгебраїчне рівняння n-го степеня з n + 1 членами. За допомогою допоміжного рівняння (n-1) -го степеня, що містить у собі іншу невідому величину, з цих двох рівнянь складалося нове рівняння, яке складалося лише з двох членів: n-го степеня введеної невідомої величини і постійного члена. Таким шляхом, чисто алгебраїчним, автор намагався вирішити алгебраїчне рівняння будь-якого ступеня. Застосування цього методу до рівнянь 3-го і 4-го степеня виявлялося вдалим, але вже Лейбніц сумнівався, щоб таким чином можна було вирішити рівняння 5-го степеня (див. теорема Абеля — Руффіні).
У творі під назвою: «Medicus mentis seu tentamen genuina logicae, in qua disseritur de methodo detegendi incognitas veritates» (Амстердам 1687 і Лейпциг, 1695), присвяченому логіці та філософії, автор розглядає властивості кривих ліній з багатьма фокусами, вказує способи креслення цих кривих за допомогою ниток і визначає напрямки дотичних до цих прямим. Йому ж належать дослідження властивостей запальних (катакаустичних) кривих, утворених паралельними променями, відбитими від сферичних увігнутих дзеркал і від дзеркал, меридіанний перетин яких є циклоїда. Метод Чирнгауза в теорії алгебраїчних рівнянь і його дослідження про каустичних кривих були відзначені Французькою академією наук, яка прийняла його в число іноземних членів.
Після 1681 року Чирнгауз довго жив у Саксонії, де за підтримки з боку курфюрста, заснував три скляних заводи, які виготовляли оптичні скельця небачених до того часу розмірів. Найбільше увігнуте дзеркало (з міді), ним влаштоване, мало 3 лейпцизьких ліктя в діаметрі і 2 фути фокусної відстані. Виготовленням і застосуванням надзвичайно великих фокусуючих дзеркал і лінз вдалося проводити новаторські фізичні і хімічні досліди; наприклад, італійські фізики Аверані і Тарджіоні у Флоренції вперше довели горючість алмазу в 1694 і 1695 роках.
Чирнгаус був винахідником європейської білої порцеляни, однак після його смерті в 1708 році лаври дісталися Йогану Беттгеру.
Теорія пізнання
У творі «Medicina mentis sive artis inveniendi praecepta generalia», що вийшов вперше в 1687 році, Чирнгауз бажає дати ars inveniendi — мистецтво наукового пізнання реальних речей, а не тільки мистецтво поєднання слів. Основу будь-якого пізнання він бачить, разом з Декартом, в достовірності свідомості, виправданою внутрішнім досвідом, але внутрішній досвід підтверджує ще й те, що деякі стани нам приємні, а інші ні, що ми дещо можемо зрозуміти, а інше — ні, нарешті, що ми маємо сприйняття і уявлення про зовнішні предмети. У цих фактах Чирнгауз бачить основу пізнання взагалі, основу моралі, основу раціонального та емпіричного пізнання зокрема. Завдання науки полягає у виведенні часткового із загального; отже, метод її — дедукція. Матеріал науки — поняття. Робота науки над поняттями виражається в трьох аспектах: так як матеріал науки — поняття розуму, а не перцепції уяви, то перший аспект виявляється в правильному означенні, другий — у виведенні з означень аксіом, третій — в переході від з'єднання означень до теорем. Отриману таким шляхом систему знання Чирнгауз називає фізикою або наукою про світ. «Під фізикою я не розумію нічого іншого, як науку про світ, яка доведена a priori — точним математичним методом, і a posteriori — очевидними дослідами, які переконують уяву».
Теорії індукції або досвіду Чірнгауз не дав, але виклав, що він розуміє під визначенням, аксіомою і теоремою. «Визначення є перше (основне) поняття речі або перше, що розуміється в речі». Три особливості Чірнгауз зазначає в означенні. По-перше, означення залежать від нас; так, наприклад, ми помічаємо, що рух не може бути представлено без рухомості, рухомість — без довжини; отже, довжина є те перше, без чого не може бути зрозумілим рух. По-друге, означення речі містить в собі і її виникнення. Хто має правильне означення кола або сміху, той в цьому означенні має і саму річ. Ця думка знаходиться в повній відповідності з духом раціоналізму XVII століття, який ототожнює causa і ratio, причину і підставу. По-третє, правильне означення виключає будь-який сумнів в достовірності поняття, яке означається. Чирнгауз дає досить докладні вказівки щодо утворення означень і від них переходить до аксіом. Аксіомами він називає істини, виведені з означень; внаслідок цього питання про те, чи належить відоме положення до числа аксіом, залежить виключно від означень, шляхом яких ми досягаємо правильних понять. Якщо ми утворили ряд правильних означень, то для розвитку знання ми повинні поєднувати їх між собою; таким чином виникають теореми. Те, що раніше приймалося за самостійний елемент (natura), може виявитися елементом залежним — і навпаки, може статися, що з такого з'єднання виникне новий елемент, або нова можливість, або нова істина. Істини, отримані таким шляхом, Чирнгауз називає теоремами. З наведеного ясно, що «Medicina mentis» належить до числа тих творів, які мають на увазі докладніше встановити логіку і методологію раціоналістичної філософії.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Internet Philosophy Ontology project
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118624369 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2011. Процитовано 24 лютого 2019.
Література
- Чирнгауз // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Боголюбов А. Н. Чірнхаус (Чирнхауза) Еренфрід Вальтер фон // Математики. Механіки. Біографічний довідник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 639 с.
- Шаль Мішель Історичний огляд походження і розвитку геометричних методів. — Т. 1, гл. 3. — М., 1883. — С. 16-21.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Erenfrid Valter fon Chirngauz nim Ehrenfried Walther von Tschirnhaus 10 kvitnya 1651 11 zhovtnya 1708 nimeckij filosof matematik fizik eksperimentator vinahidnik U deyakih dzherelah jogo nazivayut Chirnhauz abo Chirngauzen Inozemnij chlen Parizkoyi akademiyi nauk Erenfrid Valter Chirngauznim Ehrenfried Walther von TschirnhausNarodzhennya10 kvitnya 1651 1651 04 10 1 2 Slavnikovice Gmina Zgozhelec Zgozheleckij povit Respublika PolshaSmert11 zhovtnya 1708 1708 10 11 4 2 57 rokiv Drezden Svyashenna Rimska imperiya 5 Gromadyanstvo piddanstvo SaksoniyaZnannya movnimecka 4 Diyalnistmatematik fizik virobnik instrumentiv vinahidnik medichnih instrumentivChlenFrancuzka akademiya naukAlma materLejdenskij universitetVchitelid 6 Francisk Silvij 6 i d 6 Brati sestridAvtograf Erenfrid Valter Chirngauz u VikishovishiBiografiya i naukova diyalnistMedicina corporis 1686Medicina mentis 1687Acta Eruditorum 1690 Pochatkovu osvitu Chirngauz otrimav na batkivshini v Luzhickomu krayu de rid jogo nalezhav do miscevogo starovinnogo dvoryanstva kolis nosiv prizvishe Chornous Za poklikannyam i shilnosti do matematichnih nauk priyihav v 1668 roci v Lejden dlya vivchennya matematiki ta fiziki Koli rozpochalasya vijna mizh Gollandiyeyu i Franciyeyu vin vstupiv volonterom do gollandskoyi armiyi a pislya zakinchennya vijni viddavsya vivchennyu nauki pobuvav v Angliyi de poznajomivsya z Genri Oldenburgom vchenim sekretarem Londonskogo korolivskogo tovaristva Pribuvshi v 1675 roci v Parizh vin za rekomendaciyeyu Oldenburga poznajomivsya tam z Lejbnicem yakomu povidomiv pro svoye pershe doslidzhennya z algebri Piznishe v 1683 roci ce doslidzhennya bulo nadrukovano v Acta eruditorum pid zagolovkom Methodus auferendi omnes terminos intermedios ex data equatione tobto metod vidalennya vsih promizhnih chleniv z danogo algebrayichnogo rivnyannya Peredbachayetsya sho dane algebrayichne rivnyannya n go stepenya z n 1 chlenami Za dopomogoyu dopomizhnogo rivnyannya n 1 go stepenya sho mistit u sobi inshu nevidomu velichinu z cih dvoh rivnyan skladalosya nove rivnyannya yake skladalosya lishe z dvoh chleniv n go stepenya vvedenoyi nevidomoyi velichini i postijnogo chlena Takim shlyahom chisto algebrayichnim avtor namagavsya virishiti algebrayichne rivnyannya bud yakogo stupenya Zastosuvannya cogo metodu do rivnyan 3 go i 4 go stepenya viyavlyalosya vdalim ale vzhe Lejbnic sumnivavsya shob takim chinom mozhna bulo virishiti rivnyannya 5 go stepenya div teorema Abelya Ruffini U tvori pid nazvoyu Medicus mentis seu tentamen genuina logicae in qua disseritur de methodo detegendi incognitas veritates Amsterdam 1687 i Lejpcig 1695 prisvyachenomu logici ta filosofiyi avtor rozglyadaye vlastivosti krivih linij z bagatma fokusami vkazuye sposobi kreslennya cih krivih za dopomogoyu nitok i viznachaye napryamki dotichnih do cih pryamim Jomu zh nalezhat doslidzhennya vlastivostej zapalnih katakaustichnih krivih utvorenih paralelnimi promenyami vidbitimi vid sferichnih uvignutih dzerkal i vid dzerkal meridiannij peretin yakih ye cikloyida Metod Chirngauza v teoriyi algebrayichnih rivnyan i jogo doslidzhennya pro kaustichnih krivih buli vidznacheni Francuzkoyu akademiyeyu nauk yaka prijnyala jogo v chislo inozemnih chleniv Pislya 1681 roku Chirngauz dovgo zhiv u Saksoniyi de za pidtrimki z boku kurfyursta zasnuvav tri sklyanih zavodi yaki vigotovlyali optichni skelcya nebachenih do togo chasu rozmiriv Najbilshe uvignute dzerkalo z midi nim vlashtovane malo 3 lejpcizkih liktya v diametri i 2 futi fokusnoyi vidstani Vigotovlennyam i zastosuvannyam nadzvichajno velikih fokusuyuchih dzerkal i linz vdalosya provoditi novatorski fizichni i himichni doslidi napriklad italijski fiziki Averani i Tardzhioni u Florenciyi vpershe doveli goryuchist almazu v 1694 i 1695 rokah Zapalne sklo Chirngauza Nimeckij muzej Myunhen Chirngaus buv vinahidnikom yevropejskoyi biloyi porcelyani odnak pislya jogo smerti v 1708 roci lavri distalisya Joganu Bettgeru Teoriya piznannyaU tvori Medicina mentis sive artis inveniendi praecepta generalia sho vijshov vpershe v 1687 roci Chirngauz bazhaye dati ars inveniendi mistectvo naukovogo piznannya realnih rechej a ne tilki mistectvo poyednannya sliv Osnovu bud yakogo piznannya vin bachit razom z Dekartom v dostovirnosti svidomosti vipravdanoyu vnutrishnim dosvidom ale vnutrishnij dosvid pidtverdzhuye she j te sho deyaki stani nam priyemni a inshi ni sho mi desho mozhemo zrozumiti a inshe ni nareshti sho mi mayemo sprijnyattya i uyavlennya pro zovnishni predmeti U cih faktah Chirngauz bachit osnovu piznannya vzagali osnovu morali osnovu racionalnogo ta empirichnogo piznannya zokrema Zavdannya nauki polyagaye u vivedenni chastkovogo iz zagalnogo otzhe metod yiyi dedukciya Material nauki ponyattya Robota nauki nad ponyattyami virazhayetsya v troh aspektah tak yak material nauki ponyattya rozumu a ne percepciyi uyavi to pershij aspekt viyavlyayetsya v pravilnomu oznachenni drugij u vivedenni z oznachen aksiom tretij v perehodi vid z yednannya oznachen do teorem Otrimanu takim shlyahom sistemu znannya Chirngauz nazivaye fizikoyu abo naukoyu pro svit Pid fizikoyu ya ne rozumiyu nichogo inshogo yak nauku pro svit yaka dovedena a priori tochnim matematichnim metodom i a posteriori ochevidnimi doslidami yaki perekonuyut uyavu Teoriyi indukciyi abo dosvidu Chirngauz ne dav ale viklav sho vin rozumiye pid viznachennyam aksiomoyu i teoremoyu Viznachennya ye pershe osnovne ponyattya rechi abo pershe sho rozumiyetsya v rechi Tri osoblivosti Chirngauz zaznachaye v oznachenni Po pershe oznachennya zalezhat vid nas tak napriklad mi pomichayemo sho ruh ne mozhe buti predstavleno bez ruhomosti ruhomist bez dovzhini otzhe dovzhina ye te pershe bez chogo ne mozhe buti zrozumilim ruh Po druge oznachennya rechi mistit v sobi i yiyi viniknennya Hto maye pravilne oznachennya kola abo smihu toj v comu oznachenni maye i samu rich Cya dumka znahoditsya v povnij vidpovidnosti z duhom racionalizmu XVII stolittya yakij ototozhnyuye causa i ratio prichinu i pidstavu Po tretye pravilne oznachennya viklyuchaye bud yakij sumniv v dostovirnosti ponyattya yake oznachayetsya Chirngauz daye dosit dokladni vkazivki shodo utvorennya oznachen i vid nih perehodit do aksiom Aksiomami vin nazivaye istini vivedeni z oznachen vnaslidok cogo pitannya pro te chi nalezhit vidome polozhennya do chisla aksiom zalezhit viklyuchno vid oznachen shlyahom yakih mi dosyagayemo pravilnih ponyat Yaksho mi utvorili ryad pravilnih oznachen to dlya rozvitku znannya mi povinni poyednuvati yih mizh soboyu takim chinom vinikayut teoremi Te sho ranishe prijmalosya za samostijnij element natura mozhe viyavitisya elementom zalezhnim i navpaki mozhe statisya sho z takogo z yednannya vinikne novij element abo nova mozhlivist abo nova istina Istini otrimani takim shlyahom Chirngauz nazivaye teoremami Z navedenogo yasno sho Medicina mentis nalezhit do chisla tih tvoriv yaki mayut na uvazi dokladnishe vstanoviti logiku i metodologiyu racionalistichnoyi filosofiyi PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118624369 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Arhiv originalu za 18 veresnya 2011 Procitovano 24 lyutogo 2019 LiteraturaChirngauz Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Bogolyubov A N Chirnhaus Chirnhauza Erenfrid Valter fon Matematiki Mehaniki Biografichnij dovidnik Kiyiv Naukova dumka 1983 639 s Shal Mishel Istorichnij oglyad pohodzhennya i rozvitku geometrichnih metodiv T 1 gl 3 M 1883 S 16 21