Іван Георгійович Ерде́лі (15 жовтня 1870 — 7 липня 1939, Париж) — російський воєначальник, генерал від кавалерії. Учасник Першої світової та громадянської воєн. Видатний діяч Білого руху на півдні Росії. Один із засновників Добровольчої армії.
Іван Георгійович Ерделі | |
---|---|
рос. Иван Георгиевич Эрдели | |
Народження | 15 жовтня 1870 Гаївка, Маловисківський район, Україна |
Смерть | 7 липня 1939 (68 років) Париж, Франція |
Поховання | Сент-Женев'єв-де-Буа |
Країна | СРСР Російська імперія |
Приналежність | Російська імперія, Франція |
Освіта | d |
Звання | Генерал від кавалерії |
Війни / битви | Перша світова війна, Громадянська війна в Росії |
Нагороди |
Сім'я
З потомствених дворян Херсонської губернії. Його предки — угорські дворяни, що прийняли православ'я і переселилися до Росії у XVIII столітті. Прадід служив у військах П. А. Румянцева та О. В. Суворова. Батько, Єгор (Георгій) Якович, предводитель дворянства Херсонської губернії в 1871-1876. Мати — Леоніда, уроджена .
Брат, Яків Єгорович (в документах його по батькові писалося саме так), народився в 1870, був головою Херсонської земської управи, в 1906 -1912 — Мінський губернатор. У матеріалах Особливої слідчої комісії з розслідування злодіянь більшовиків міститься інформація про те, що
В Єлизаветграді відшукане і віддане землі тіло колишнього катеринославського губернатора Ерделі, брата володаря Терсько-Дагестанського краю. Більшовики заарештовували його три рази. Четвертий раз заарештований генерал Ерделі був підданий тортурам болісним: під нігті голки вбивалися, потім нігті зривалися зовсім з шматками тіла. Останки замученого були кинуті в помийну яму.
Генерал І. Г. Ерделі був одружений з Марією Олександрівною, уродженою Кузьминською (1869 -1923), племінницею дружини Льва Толстого.
Освіта
Закінчив (1890), Миколаївську академію Генерального штабу (1897).
Кавалерист і генштабіст
З училища вийшов в 1890 році в . З листопада 1899 — штаб-офіцер для доручень при штабі . С 12 вересня 1900 — старший ад'ютант штабу генерал-інспектора кавалерії великого князя Миколи Миколайовича. З 22 червня 1905 — старший діловод канцелярії Ради державної оборони (цей орган очолював великий князь Микола Миколайович). З 9 червня 1907 — командир , з 15 травня 1910 — генерал-майор, командир . З 6 листопада 1912 генерал-квартирмейстер штабу військ Гвардії і (при командувачу великому князю Миколі Миколайовичу).
Участь у Першій світовій війні
З 19 липня 1914 — генерал-квартирмейстер штабу , з 9 серпня 1914 року — генерал-квартирмейстер штабу . З 18 жовтня 1914 командувач 14-ю кавалерійською дивізією, з 13 травня 1915 рік — командувач . Нагороджений Георгіївською зброєю (1915). З травня 1916 — генерал-лейтенант. З 23 листопада 1916 року — начальник 64-ї піхотної дивізії, з 6 квітня 1917 року — командир . У червні — липні 1917 — командувач 11-ю армією. На чолі армії брав участь в червневому наступі проти військ Німеччини та Австро-Угорщини. Спочатку частинам армії вдалося прорвати фронт австро-угорських військ і домогтися деяких успіхів у Зборівській битві (18-22 червня). Однак, коли в липні німецька група військ завдала удару по позиціях армії, то деморалізовані антивоєнною агітацією частини почали хаотичний відступ.
З липня 1917 року — генерал від кавалерії. З 12 липня 1917 командував . Взяв активну участь в генерала Л. Г. Корнілова, був відсторонений від командування, арештований і поміщений у Бихівську в'язницю.
Участь у Громадянській війні
У листопаді 1917, разом з іншими ув'язненими-генералами, пішов на Дон, де з перших днів брав участь у формуванні Добровольчої армії. Учасник Першого Кубанського (Крижаного) походу. У січні — березні 1918 — представник Добровольчої армії при Кубанському крайовому уряді. У березні — квітні 1918 командував окремою Кінною бригадою Добровольчої армії, успішно діяв у дні боїв під Катеринодаром. З травня до кінця серпня 1918 командував 1-ю кінною дивізією.
В січні 1919 відряджений в Закавказзя для встановлення зв'язку з представниками англійського командування. З квітня 1919 заміняв генерала на посаді володаря, і командувача військами Терсько-Дагестанського краю. З липня 1919 — володар та командувач військами Північного Кавказу, 25 квітня 1920 переведений в резерв чинів при Військовому управлінні збройних сил Півдня Росії (ЗСПР).
Емігрант
У 1920 році емігрував до Франції, працював акомпаніатором, шофером. Активно брав участь у діяльності Російського Загальновійськового союзу (РОВС), член правління Товариства взаємодопомоги колишніх юнкерів . З 21 березня 1930 по 29 червня 1934 — голова Союзу офіцерів — учасників Великої війни. З 29 червня 1934 — начальник 1-го відділу РОВС, що поєднував його чинів на території Франції, та голова французького відділення Спілки учасників Першого Кубанського походу, проте незабаром залишив ці пости. 5 жовтня 1937 призначений головою Особливої комісії з розслідування справи агента НКВС генерал-майора . Комісія продовжувала свою діяльність до кінця лютого 1938, і 1 березня 1938 опублікувала свій висновок, що визнало факт зради Скоблина.
Раптово помер в Парижі. Похований на російському цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа.
Література
- Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ, 2003. — 896 с. — 5000 экз. —
Посилання
- Біографія [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Біографія Ерделі І. Г. на сайті «Хронос» [ 19 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Пятая Галицийская битва [ 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Первая мировая война. Период июнь-сентябрь 1917 [ 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Червоний терор [ 14 травня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Erdeli Ivan Georgijovich Erde li 15 zhovtnya 1870 7 lipnya 1939 Parizh rosijskij voyenachalnik general vid kavaleriyi Uchasnik Pershoyi svitovoyi ta gromadyanskoyi voyen Vidatnij diyach Bilogo ruhu na pivdni Rosiyi Odin iz zasnovnikiv Dobrovolchoyi armiyi Ivan Georgijovich Erdeliros Ivan Georgievich ErdeliNarodzhennya15 zhovtnya 1870 1870 10 15 Gayivka Maloviskivskij rajon UkrayinaSmert7 lipnya 1939 1939 07 07 68 rokiv Parizh FranciyaPohovannyaSent Zhenev yev de BuaKrayina SRSR Rosijska imperiyaPrinalezhnistRosijska imperiya FranciyaOsvitadZvannya General vid kavaleriyiVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v RosiyiNagorodiOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 1 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenya Leva i Soncya 2 stupenya ta Zolota Georgiyivska zbroya VP 09 03 1915 Sim yaZ potomstvenih dvoryan Hersonskoyi guberniyi Jogo predki ugorski dvoryani sho prijnyali pravoslav ya i pereselilisya do Rosiyi u XVIII stolitti Pradid sluzhiv u vijskah P A Rumyanceva ta O V Suvorova Batko Yegor Georgij Yakovich predvoditel dvoryanstva Hersonskoyi guberniyi v 1871 1876 Mati Leonida urodzhena Brat Yakiv Yegorovich v dokumentah jogo po batkovi pisalosya same tak narodivsya v 1870 buv golovoyu Hersonskoyi zemskoyi upravi v 1906 1912 Minskij gubernator U materialah Osoblivoyi slidchoyi komisiyi z rozsliduvannya zlodiyan bilshovikiv mistitsya informaciya pro te sho V Yelizavetgradi vidshukane i viddane zemli tilo kolishnogo katerinoslavskogo gubernatora Erdeli brata volodarya Tersko Dagestanskogo krayu Bilshoviki zaareshtovuvali jogo tri razi Chetvertij raz zaareshtovanij general Erdeli buv piddanij torturam bolisnim pid nigti golki vbivalisya potim nigti zrivalisya zovsim z shmatkami tila Ostanki zamuchenogo buli kinuti v pomijnu yamu General I G Erdeli buv odruzhenij z Mariyeyu Oleksandrivnoyu urodzhenoyu Kuzminskoyu 1869 1923 pleminniceyu druzhini Lva Tolstogo OsvitaZakinchiv 1890 Mikolayivsku akademiyu Generalnogo shtabu 1897 Kavalerist i genshtabistZ uchilisha vijshov v 1890 roci v Z listopada 1899 shtab oficer dlya doruchen pri shtabi S 12 veresnya 1900 starshij ad yutant shtabu general inspektora kavaleriyi velikogo knyazya Mikoli Mikolajovicha Z 22 chervnya 1905 starshij dilovod kancelyariyi Radi derzhavnoyi oboroni cej organ ocholyuvav velikij knyaz Mikola Mikolajovich Z 9 chervnya 1907 komandir z 15 travnya 1910 general major komandir Z 6 listopada 1912 general kvartirmejster shtabu vijsk Gvardiyi i pri komanduvachu velikomu knyazyu Mikoli Mikolajovichu Uchast u Pershij svitovij vijniZ 19 lipnya 1914 general kvartirmejster shtabu z 9 serpnya 1914 roku general kvartirmejster shtabu Z 18 zhovtnya 1914 komanduvach 14 yu kavalerijskoyu diviziyeyu z 13 travnya 1915 rik komanduvach Nagorodzhenij Georgiyivskoyu zbroyeyu 1915 Z travnya 1916 general lejtenant Z 23 listopada 1916 roku nachalnik 64 yi pihotnoyi diviziyi z 6 kvitnya 1917 roku komandir U chervni lipni 1917 komanduvach 11 yu armiyeyu Na choli armiyi brav uchast v chervnevomu nastupi proti vijsk Nimechchini ta Avstro Ugorshini Spochatku chastinam armiyi vdalosya prorvati front avstro ugorskih vijsk i domogtisya deyakih uspihiv u Zborivskij bitvi 18 22 chervnya Odnak koli v lipni nimecka grupa vijsk zavdala udaru po poziciyah armiyi to demoralizovani antivoyennoyu agitaciyeyu chastini pochali haotichnij vidstup Z lipnya 1917 roku general vid kavaleriyi Z 12 lipnya 1917 komanduvav Vzyav aktivnu uchast v generala L G Kornilova buv vidstoronenij vid komanduvannya areshtovanij i pomishenij u Bihivsku v yaznicyu Uchast u Gromadyanskij vijniU listopadi 1917 razom z inshimi uv yaznenimi generalami pishov na Don de z pershih dniv brav uchast u formuvanni Dobrovolchoyi armiyi Uchasnik Pershogo Kubanskogo Krizhanogo pohodu U sichni berezni 1918 predstavnik Dobrovolchoyi armiyi pri Kubanskomu krajovomu uryadi U berezni kvitni 1918 komanduvav okremoyu Kinnoyu brigadoyu Dobrovolchoyi armiyi uspishno diyav u dni boyiv pid Katerinodarom Z travnya do kincya serpnya 1918 komanduvav 1 yu kinnoyu diviziyeyu V sichni 1919 vidryadzhenij v Zakavkazzya dlya vstanovlennya zv yazku z predstavnikami anglijskogo komanduvannya Z kvitnya 1919 zaminyav generala na posadi volodarya i komanduvacha vijskami Tersko Dagestanskogo krayu Z lipnya 1919 volodar ta komanduvach vijskami Pivnichnogo Kavkazu 25 kvitnya 1920 perevedenij v rezerv chiniv pri Vijskovomu upravlinni zbrojnih sil Pivdnya Rosiyi ZSPR EmigrantU 1920 roci emigruvav do Franciyi pracyuvav akompaniatorom shoferom Aktivno brav uchast u diyalnosti Rosijskogo Zagalnovijskovogo soyuzu ROVS chlen pravlinnya Tovaristva vzayemodopomogi kolishnih yunkeriv Z 21 bereznya 1930 po 29 chervnya 1934 golova Soyuzu oficeriv uchasnikiv Velikoyi vijni Z 29 chervnya 1934 nachalnik 1 go viddilu ROVS sho poyednuvav jogo chiniv na teritoriyi Franciyi ta golova francuzkogo viddilennya Spilki uchasnikiv Pershogo Kubanskogo pohodu prote nezabarom zalishiv ci posti 5 zhovtnya 1937 priznachenij golovoyu Osoblivoyi komisiyi z rozsliduvannya spravi agenta NKVS general majora Komisiya prodovzhuvala svoyu diyalnist do kincya lyutogo 1938 i 1 bereznya 1938 opublikuvala svij visnovok sho viznalo fakt zradi Skoblina Raptovo pomer v Parizhi Pohovanij na rosijskomu cvintari Sent Zhenev yev de Bua LiteraturaZalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST 2003 896 s 5000 ekz ISBN 5 271 06895 1PosilannyaBiografiya 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Biografiya Erdeli I G na sajti Hronos 19 sichnya 2010 u Wayback Machine Pyataya Galicijskaya bitva 22 grudnya 2014 u Wayback Machine Pervaya mirovaya vojna Period iyun sentyabr 1917 22 grudnya 2014 u Wayback Machine Chervonij teror 14 travnya 2007 u Wayback Machine