Епіклеза (літургія)

Це стаття про елемент християнської літургії. Про епітет богів див. Епіклеса.

Епіклеза, епіклесис (лат. epiclesis, грец. ἐπίκλησις — закликання) — частина анафори християнської літургії, присутня в більшості історичних літургій, як західних, так і східних.

Особливості

Суть епіклези полягає в молитві Богові про сутнісне перетворення хліба й вина в Тіло і Кров Христові. При цьому варіанти тексту епіклези в різних обрядах дуже різняться. Епіклези поділяються на низхідні та висхідні. В низхідних епіклезах молитва містить прошення про сходження Святого Духа на Дари та їх освячення. У висхідних епіклезах молитва звернена до Бога-Отця або Святої Трійці і містить прохання про прийняття Дарів у жертву, підкреслюючи жертовний момент Євхаристії. Висхідну епіклезу називають також імпліцитною, оскільки відкритого закликання до дії Святого Духа на Дари в ній немає, на нього лише натякається.

Низхідна епіклеза характерна для візантійського і вірменського обряду, висхідна — для західних літургійних обрядів і окремих східних анафор.

Примітки

1. В. Алымов. Лекции по исторической литургике. Восходящий эпиклесис и его генезис.

Джерела

• Кунцлер, Михаэль. Литургия Церкви = Die Liturgie der Kirche. — Христианская Россия, 2001. — Т. 2. — .
• М. Арранц. Евхаристия Востока и Запада. // М., 1999
• Успенский Н. Д. Анафора (Опыт историко-литургического анализа). //Богословские Труды, № 13, М., 1975

Посилання

• [[https://web.archive.org/web/20100614204726/http://www.krotov.info/history/04/alymov/alym_00.html Архівовано 14 червня 2010 у Wayback Machine.] В. Алымов. Лекции по исторической литургике]В. Алымов. Лекции по исторической литургике
• , архимандрит.
• http://www.newadvent.org/cathen/05502a.htm [ 7 вересня 2011 у Wayback Machine.]