Олександр Миколайович Енгельгардт (1832—1893) — російський публіцист-народник і агрохімік; батько М. О. Енгельгардта і .
Енгельгард Олександр Миколайович | |
---|---|
Ім'я при народженні | Енгельгард Олександр Миколайович |
Народився | 2 серпня 1832 Климово, Більський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія |
Помер | 2 лютого 1893 (60 років) |
Громадянство | Росія |
Діяльність | |
Галузь | агрохімія |
Знання мов | російська |
Заклад | d |
Magnum opus | Q73202752? |
Рід | Енґельгардти |
Батько | d |
У шлюбі з | |
Діти | М. О. Енгельгардт, |
|
Біографія
Олександр Миколайович Енгельгардт до 15-річного віку виховувався в сім'ї, а потім вступив на курси офіцерів при . Після закінчення училища в 1853 році він обладнав свою домашню лабораторію, в якій ставив досліди з органічної хімії, а також відвідував лекції академіка Н. Н. Зініна в медико-хірургічній академії і самостійно студіював тільки що з'явилася книгу Жерара «введення у вивчення органічної хімії», що відображала новітні наукові погляди в цій галузі знань.
Після відвідування уральських гірських заводів восени 1853 року поступив на службу в ливарну майстерню Петербурзького арсеналу, а в 1855 році здійснив поїздку за кордон для вивчення сталеливарного виробництва на заводах німецького промисловця Круппа.
У 1854 році в «Артилерійському журналі» опублікував першу свою роботу «Про гомолактинной кислоти, що утворюється при добуванні гремучекислой ртуті», а в 1855 році в записках Академії наук з'являються відразу три його роботи з хімії, написані за результатами дослідів, виконаних в домашній лабораторії.
Викладав хімію в .
У 1857 році він разом із Н. Н. Соколовим заснував приватну хімічну лабораторію, а в 1859 році заснував і редагував перший російський науковий журнал з хімії «Хімічний журнал Н. Соколова і А. Енгельгардта». У цьому журналі, крім видавців, друкували свої роботи Д. І. Менделєєв, А. М. Бутлеров та інші вчені. За період 1857—1870 рр. А. Н. Енгельгардт опублікував близько п'ятдесяти робіт з органічної хімії та артилерійській справі, а також видав «Збірник загальнозрозумілих статей з природознавства» (1867).
У 1864 році він призначається професором хімії у знову відкритий і його наукові інтереси все більше почали схилятися до питань агрономічної хімії. У той час він розробив запропонований лужний метод розкладання кісток і пропагував місцеве господарське виробництво фосфорних добрив замість кислотного переробки кісток на суперфосфат. За дорученням департаменту землеробства А. Н. Енгельгардт в 1866 році обстежив поклади фосфоритів в Смоленській, Курській, Орловській і Воронезькій губерніях і справив аналізи російських фосфоритів.
У Землеробському інституті він влаштував зразкову хімічну лабораторію, яка була гордістю інституту. В цей же час читав у Сільськогосподарському музеї публічні лекції, видані згодом окремою книгою під назвою «Хімічні основи землеробства» (1875). А. Н. Енгельгардт переклав також книги Крокера «Керівництво до сільськогосподарського аналізу» (1867) і Гофмана «Землеробська хімія» (1868).
За роботи по хімії Харківський університет присвоїв А. Н. Енгельгардта ступінь доктора хімії, а Академія наук присудила йому і (1870) за роботу «Про крезоли і нітросполуки».
У зв'язку зі студентськими заворушеннями був заарештований (1870) і висланий в (1871).
Організував — зразкове господарство зі школою для підготовки «інтелігентних землевласників». Спостереження і погляди на економічні процеси в селі виклав у «Листах з села [ 8 квітня 2019 у Wayback Machine.]», що публікувалися в журналі в 1872—1882 роках (останнє, 12-е лист надруковано в , 1887) і витримали кілька видань. А. Н. Енгельгардтом були виконані роботи з використання фосфоритного борошна в якості фосфорних добрив в Смоленській губернії. Важливе значення він надавав зеленим добривам. Він зазначав, що фосфоритне борошно і сидерація — засоби для приведення в культурний стан величезних мас північних земель. А. Н. Енгельгардт був активним прихильником і пропагандистом застосування вапнування і мінеральних добрив у поєднанні з органічними добривами.
Дружина, (дочка ) (1838—1903), письменниця, перекладачка, укладачка Повного німецько-російського словника; Навчалася в у Москві, про що залишила спогади, Нариси інститутського життя колишнього часу. (Зі спогадів інститутки). // «Зоря.» — 1870, № 8. — С. 107—149; № 9. — С. 3-65.
Пам'ять
- Ім'ям А. Н. Енгельгардта була названа відома сільськогосподарська дослідна станція.
- Меморіальна дошка встановлена в селі .
- 12 листів з хутору видані у рамках серії "Літературні пам'ятники".
Бібліографія
- «Енгельгардт А. Н.» З села: 12 листів, 1872—1887. [ 15 квітня 2019 у Wayback Machine.] — М., 1937. — 491 с.
- «Енгельгардт А. Н.» З села: 12 листів, 1872—1887. — М.: Думка, 1987. — 638 с.
- Енгельгардт а. н. з села: 12 листів: 1872-1887 / місце=СПб. — Наука, 1999. — 714 с. — .
Див. також
Примітки
- ,. Енгельгардт, Ганна Миколаївна // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література
- Енгельгардт, Олександр Миколайович // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
- Енгельгардт, Олександр Миколайович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- «Герцфельд В. С.» Енгельгардт, Олександр Миколайович [ 7 травня 2019 у Wayback Machine.]// Коротка літературна енциклопедія. Т. 9. — М.: Радянська енциклопедія, 1978. — Стб. 797—798.
- Зразковий господар [ 30 січня 2019 у Wayback Machine.] // . — 2011. — № 30-31 (764), 1-14 серпня. — С. 24-27.
- «Есафов В. І.» Олександр Миколайович Енгельгардт (1832—1893). — Єкатеринбург: Вид-во Урал. ун-ту, 2001. — 196 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Engelgardt Oleksandr Mikolajovich Engelgardt 1832 1893 rosijskij publicist narodnik i agrohimik batko M O Engelgardta i Engelgard Oleksandr MikolajovichIm ya pri narodzhenniEngelgard Oleksandr MikolajovichNarodivsya2 serpnya 1832 1832 08 02 Klimovo Bilskij povit Smolenska guberniya Rosijska imperiyaPomer2 lyutogo 1893 1893 02 02 60 rokiv selo Dorogobuzkij povit Smolenska guberniyaGromadyanstvo RosiyaDiyalnistGaluzagrohimiyaZnannya movrosijskaZakladdMagnum opusQ73202752 RidEngelgardtiBatkodU shlyubi zDitiM O Engelgardt Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRosijske himichne tovaristvo A N Engelgardt sidit krajnij pidpisi D I Mendelyeyeva 1868 Oleksandr Mikolajovich Engelgardt do 15 richnogo viku vihovuvavsya v sim yi a potim vstupiv na kursi oficeriv pri Pislya zakinchennya uchilisha v 1853 roci vin obladnav svoyu domashnyu laboratoriyu v yakij staviv doslidi z organichnoyi himiyi a takozh vidviduvav lekciyi akademika N N Zinina v mediko hirurgichnij akademiyi i samostijno studiyuvav tilki sho z yavilasya knigu Zherara vvedennya u vivchennya organichnoyi himiyi sho vidobrazhala novitni naukovi poglyadi v cij galuzi znan Pislya vidviduvannya uralskih girskih zavodiv voseni 1853 roku postupiv na sluzhbu v livarnu majsternyu Peterburzkogo arsenalu a v 1855 roci zdijsniv poyizdku za kordon dlya vivchennya stalelivarnogo virobnictva na zavodah nimeckogo promislovcya Kruppa U 1854 roci v Artilerijskomu zhurnali opublikuvav pershu svoyu robotu Pro gomolaktinnoj kisloti sho utvoryuyetsya pri dobuvanni gremuchekisloj rtuti a v 1855 roci v zapiskah Akademiyi nauk z yavlyayutsya vidrazu tri jogo roboti z himiyi napisani za rezultatami doslidiv vikonanih v domashnij laboratoriyi Vikladav himiyu v U 1857 roci vin razom iz N N Sokolovim zasnuvav privatnu himichnu laboratoriyu a v 1859 roci zasnuvav i redaguvav pershij rosijskij naukovij zhurnal z himiyi Himichnij zhurnal N Sokolova i A Engelgardta U comu zhurnali krim vidavciv drukuvali svoyi roboti D I Mendelyeyev A M Butlerov ta inshi vcheni Za period 1857 1870 rr A N Engelgardt opublikuvav blizko p yatdesyati robit z organichnoyi himiyi ta artilerijskij spravi a takozh vidav Zbirnik zagalnozrozumilih statej z prirodoznavstva 1867 U 1864 roci vin priznachayetsya profesorom himiyi u znovu vidkritij i jogo naukovi interesi vse bilshe pochali shilyatisya do pitan agronomichnoyi himiyi U toj chas vin rozrobiv zaproponovanij luzhnij metod rozkladannya kistok i propaguvav misceve gospodarske virobnictvo fosfornih dobriv zamist kislotnogo pererobki kistok na superfosfat Za doruchennyam departamentu zemlerobstva A N Engelgardt v 1866 roci obstezhiv pokladi fosforitiv v Smolenskij Kurskij Orlovskij i Voronezkij guberniyah i spraviv analizi rosijskih fosforitiv U Zemlerobskomu instituti vin vlashtuvav zrazkovu himichnu laboratoriyu yaka bula gordistyu institutu V cej zhe chas chitav u Silskogospodarskomu muzeyi publichni lekciyi vidani zgodom okremoyu knigoyu pid nazvoyu Himichni osnovi zemlerobstva 1875 A N Engelgardt pereklav takozh knigi Krokera Kerivnictvo do silskogospodarskogo analizu 1867 i Gofmana Zemlerobska himiya 1868 Za roboti po himiyi Harkivskij universitet prisvoyiv A N Engelgardta stupin doktora himiyi a Akademiya nauk prisudila jomu i 1870 za robotu Pro krezoli i nitrospoluki U zv yazku zi studentskimi zavorushennyami buv zaareshtovanij 1870 i vislanij v 1871 Organizuvav zrazkove gospodarstvo zi shkoloyu dlya pidgotovki inteligentnih zemlevlasnikiv Sposterezhennya i poglyadi na ekonomichni procesi v seli viklav u Listah z sela 8 kvitnya 2019 u Wayback Machine sho publikuvalisya v zhurnali v 1872 1882 rokah ostannye 12 e list nadrukovano v 1887 i vitrimali kilka vidan A N Engelgardtom buli vikonani roboti z vikoristannya fosforitnogo boroshna v yakosti fosfornih dobriv v Smolenskij guberniyi Vazhlive znachennya vin nadavav zelenim dobrivam Vin zaznachav sho fosforitne boroshno i sideraciya zasobi dlya privedennya v kulturnij stan velicheznih mas pivnichnih zemel A N Engelgardt buv aktivnim prihilnikom i propagandistom zastosuvannya vapnuvannya i mineralnih dobriv u poyednanni z organichnimi dobrivami Druzhina dochka 1838 1903 pismennicya perekladachka ukladachka Povnogo nimecko rosijskogo slovnika Navchalasya v u Moskvi pro sho zalishila spogadi Narisi institutskogo zhittya kolishnogo chasu Zi spogadiv institutki Zorya 1870 8 S 107 149 9 S 3 65 Pam yatIm yam A N Engelgardta bula nazvana vidoma silskogospodarska doslidna stanciya Memorialna doshka vstanovlena v seli 12 listiv z hutoru vidani u ramkah seriyi Literaturni pam yatniki Bibliografiya Engelgardt A N Z sela 12 listiv 1872 1887 15 kvitnya 2019 u Wayback Machine M 1937 491 s Engelgardt A N Z sela 12 listiv 1872 1887 M Dumka 1987 638 s Engelgardt a n z sela 12 listiv 1872 1887 misce SPb Nauka 1999 714 s ISBN 5 02 028375 4 Div takozhRosijske fiziko himichne tovaristvoPrimitki Engelgardt Ganna Mikolayivna Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref LiteraturaEngelgardt Oleksandr Mikolajovich Russkij biograficheskij slovar v 25 t SPb M 1896 1918 ros Engelgardt Oleksandr Mikolajovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Gercfeld V S Engelgardt Oleksandr Mikolajovich 7 travnya 2019 u Wayback Machine Korotka literaturna enciklopediya T 9 M Radyanska enciklopediya 1978 Stb 797 798 Zrazkovij gospodar 30 sichnya 2019 u Wayback Machine 2011 30 31 764 1 14 serpnya S 24 27 Esafov V I Oleksandr Mikolajovich Engelgardt 1832 1893 Yekaterinburg Vid vo Ural un tu 2001 196 s Oleksandr Mikolajovich Engelgardt 240089 u sestrinskih Vikiproyektah Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Oleksandr Mikolajovich Engelgardt 240089 u Vikishovishi