Еміль Ож'є (повне ім'я — Гійом-Віктор-Еміль Ож'є, фр. Guillaume-Victor-Emile Augier; 17 вересня 1820 — 25 жовтня 1889) — французький драматург.
Еміль Ож'є | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Émile Augier | ||||
Ім'я при народженні | фр. Guillaume Victor Émile Augier[1] | |||
Народився | 17 вересня 1820[2][3][…] Валанс[1] | |||
Помер | 25 жовтня 1889[3][4][…] (69 років) d, Круассі-сюр-Сен | |||
Поховання | Q106518708? | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | драматург, поет, письменник, драматург, бібліотекар, політик | |||
Alma mater | Ліцей Генріха IV | |||
Мова творів | французька | |||
Magnum opus | d | |||
Членство | Французька академія (25 жовтня 1889)[6] | |||
Батько | d | |||
Родичі | Поль Дерулед, d, d і d | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Еміль Ож'є у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Онук романіста і драматурга Піго-Лебрена. Син адвоката, Ож'є також деякий час вивчав юриспруденцію. Античному світу він присвятив в 1844 році комедію у віршах «Цикута» (Ciguë), написану під безпосереднім враженням від трагедії Понсара, яка тільки що з'явилася, але незабаром перейшов до висвітлення подій сучасного життя. У численних комедіях Ож'є наведені живі, влучно схоплені з натури картини французького суспільства часів липневої монархії і другий імперії. Ож'є симпатизує буржуазії, її смакам та ідеалам і може бути названий представником так званої школи здорового глузду (école du bon sens).
Літературну славу Ож'є зміцнили комедії «Авантюристка» (Aventurière) (1848) і «Габріелла» (Gabrielle) (1849), написані звучними, красивими віршами. В останній п'єсі, відзначеної монтіонівською премією (видається за чеснота), автор повстає проти незаконної любові і злочинних захоплень пристрастю. В пізніших п'єсах Ож'є «Les Effrontés», «Син Жібуайе» (Le Fils du Giboyer), і «La Contagion» спокійне викриття комедії моралі переходить в різку суспільну сатиру. Автор повстає проти повені всіх професій ділками найнижчого розряду. В особливо чорному вигляді представлена була преса і духовенство, що викликало сильні протести у пресі. Луї Вëйо (Louis Veuillot), католицький монархіст, відповів памфлетом: «Le Fond du Giboyer», Віктор Лапрад надрукував сатиру «Chasse aux Vaincus», що викликала в свою чергу заперечення з боку Ож'є. З «Maître Guérin» Ож'є повертається до комедії моралі. До цього роду належать також «Lions et Renards», «Jean Pommeray», «Мадам Каверлі» (Madame Caverlet) (де розбирається питання про розлучення) і «Будинок Фуршамбо» (Les Fourchambault).
З інших комедій Ож'є особливо відомі «Зять пана Пуарье» (Gendre de Mr. Poirier) (написана в 1854 році у співпраці з Сандо). Ож'є належить також водевіль з життя Латинського кварталу, «L'habit vert» (1849), написаний у співпраці з Альфредом де Мюссе, і пятиактная драма «Діана» (1852), сюжет якої навіяний трагедією В. Гюго «Маріон де Лорм». У 1876 році Ож'є почав повне видання своїх п'єс; в ньому передруковані також передмови, в яких Ож'є представляє драматурга як вчителя моральності, якому дозволено, зважаючи на його повчальною мети, оголювати всі приховані виразки суспільного життя. Ожьє обраний в члени французької академії в 1857 році він займає велике місце у французькому театрі XIX ст., Поряд з А. Дюма-сином, з яким має багато спільного (сюжети п'єс, соціальні тенденції); але Дюма більш тонко розумів психологію сучасності. Ож'є зупиняється швидше на поверхні і бачить типові умови життя, а не вплив їх на особистість, по-різному реагує на одні і ті ж обставини. Успіх Ожье пояснюється більш за все тим, що він виразник буржуазних ідеалів середини століття у Франції і зумів втілити нескладну мораль в традиційний вірш. Технічна сторона п'єс Ожье викриває в ньому знавця сцени, п'єси його виглядають з цікавістю, діалог не так блискучий і дотепний, як у Дюма, але строго витриманий. Вірш його іноді прозаїчний і не чужий ремісничого проходження встановленим зразкам. У літературному відношенні головна заслуга Ожье в тому, що він створив кілька живих типів — Giboyer, Maître Guérin, Mr. Poirier. Зібрання творів Ожьє («Théâtre complet») видано в Парижі (1876-1878).
Примітки
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Internet Broadway Database — 2000.
- Encyclopædia Britannica
- Académie française
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Emil Ozh ye povne im ya Gijom Viktor Emil Ozh ye fr Guillaume Victor Emile Augier 17 veresnya 1820 25 zhovtnya 1889 francuzkij dramaturg Emil Ozh yefr Emile AugierIm ya pri narodzhenni fr Guillaume Victor Emile Augier 1 Narodivsya 17 veresnya 1820 1820 09 17 2 3 Valans 1 Pomer 25 zhovtnya 1889 1889 10 25 3 4 69 rokiv d Kruassi syur SenPohovannya Q106518708 Krayina FranciyaDiyalnist dramaturg poet pismennik dramaturg bibliotekar politikAlma mater Licej Genriha IVMova tvoriv francuzkaMagnum opus dChlenstvo Francuzka akademiya 25 zhovtnya 1889 6 Batko dRodichi Pol Deruled d d i dAvtografNagorodi Montionivska premiya 1849 Emil Ozh ye u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaOnuk romanista i dramaturga Pigo Lebrena Sin advokata Ozh ye takozh deyakij chas vivchav yurisprudenciyu Antichnomu svitu vin prisvyativ v 1844 roci komediyu u virshah Cikuta Cigue napisanu pid bezposerednim vrazhennyam vid tragediyi Ponsara yaka tilki sho z yavilasya ale nezabarom perejshov do visvitlennya podij suchasnogo zhittya U chislennih komediyah Ozh ye navedeni zhivi vluchno shopleni z naturi kartini francuzkogo suspilstva chasiv lipnevoyi monarhiyi i drugij imperiyi Ozh ye simpatizuye burzhuaziyi yiyi smakam ta idealam i mozhe buti nazvanij predstavnikom tak zvanoyi shkoli zdorovogo gluzdu ecole du bon sens Literaturnu slavu Ozh ye zmicnili komediyi Avantyuristka Aventuriere 1848 i Gabriella Gabrielle 1849 napisani zvuchnimi krasivimi virshami V ostannij p yesi vidznachenoyi montionivskoyu premiyeyu vidayetsya za chesnota avtor povstaye proti nezakonnoyi lyubovi i zlochinnih zahoplen pristrastyu V piznishih p yesah Ozh ye Les Effrontes Sin Zhibuaje Le Fils du Giboyer i La Contagion spokijne vikrittya komediyi morali perehodit v rizku suspilnu satiru Avtor povstaye proti poveni vsih profesij dilkami najnizhchogo rozryadu V osoblivo chornomu viglyadi predstavlena bula presa i duhovenstvo sho viklikalo silni protesti u presi Luyi Vejo Louis Veuillot katolickij monarhist vidpoviv pamfletom Le Fond du Giboyer Viktor Laprad nadrukuvav satiru Chasse aux Vaincus sho viklikala v svoyu chergu zaperechennya z boku Ozh ye Z Maitre Guerin Ozh ye povertayetsya do komediyi morali Do cogo rodu nalezhat takozh Lions et Renards Jean Pommeray Madam Kaverli Madame Caverlet de rozbirayetsya pitannya pro rozluchennya i Budinok Furshambo Les Fourchambault Z inshih komedij Ozh ye osoblivo vidomi Zyat pana Puare Gendre de Mr Poirier napisana v 1854 roci u spivpraci z Sando Ozh ye nalezhit takozh vodevil z zhittya Latinskogo kvartalu L habit vert 1849 napisanij u spivpraci z Alfredom de Myusse i pyatiaktnaya drama Diana 1852 syuzhet yakoyi naviyanij tragediyeyu V Gyugo Marion de Lorm U 1876 roci Ozh ye pochav povne vidannya svoyih p yes v nomu peredrukovani takozh peredmovi v yakih Ozh ye predstavlyaye dramaturga yak vchitelya moralnosti yakomu dozvoleno zvazhayuchi na jogo povchalnoyu meti ogolyuvati vsi prihovani virazki suspilnogo zhittya Ozhye obranij v chleni francuzkoyi akademiyi v 1857 roci vin zajmaye velike misce u francuzkomu teatri XIX st Poryad z A Dyuma sinom z yakim maye bagato spilnogo syuzheti p yes socialni tendenciyi ale Dyuma bilsh tonko rozumiv psihologiyu suchasnosti Ozh ye zupinyayetsya shvidshe na poverhni i bachit tipovi umovi zhittya a ne vpliv yih na osobistist po riznomu reaguye na odni i ti zh obstavini Uspih Ozhe poyasnyuyetsya bilsh za vse tim sho vin viraznik burzhuaznih idealiv seredini stolittya u Franciyi i zumiv vtiliti neskladnu moral v tradicijnij virsh Tehnichna storona p yes Ozhe vikrivaye v nomu znavcya sceni p yesi jogo viglyadayut z cikavistyu dialog ne tak bliskuchij i dotepnij yak u Dyuma ale strogo vitrimanij Virsh jogo inodi prozayichnij i ne chuzhij remisnichogo prohodzhennya vstanovlenim zrazkam U literaturnomu vidnoshenni golovna zasluga Ozhe v tomu sho vin stvoriv kilka zhivih tipiv Giboyer Maitre Guerin Mr Poirier Zibrannya tvoriv Ozhye Theatre complet vidano v Parizhi 1876 1878 Primitkibaza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Broadway Database 2000 d Track Q31964 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Academie francaise d Track Q107214508