Еміль Ерленмеєр | |
---|---|
нім. Richard August Carl Emil Erlenmeyer | |
Народився | 28 червня 1825 Веген (нині Таунусштайн), Велике Герцогство Гессен |
Помер | 22 січня 1909 (83 роки) Ашаффенбург, Баварія, Німецька імперія |
Країна | Королівство Пруссія |
Національність | німець |
Діяльність | хімік, викладач університету, фармацевт |
Alma mater | Гіссенський університет Гайдельберзький університет |
Галузь | органічна хімія |
Заклад | Вища технічна школа в Мюнхені |
Науковий ступінь | професор |
Науковий керівник | Юстус фон Лібіх |
Відомі учні | d[1] |
Аспіранти, докторанти | d d d[1] |
Членство | Баварська академія наук |
Відомий завдяки: | правило Ерленмеєра, колба Ерленмеєра |
Діти | d[2] |
Еміль Ерленмеєр у Вікісховищі |
Рі́хард А́вгуст Карл Емі́ль Ерленме́єр (28 червня 1825, Веген, Велике Герцогство Гессен — 22 січня 1909, Ашаффенбург, Баварія) — німецький хімік-органік.
Ерленмеєр навчався в Гіссенському (до 1845) та Гайдельберзькому (1846—1849) університетах. У 1850 році здобув ступінь доктора філософії в Гіссенському університеті. Після навчання працював фармацевтом у Гайдельберзі, а з 1857 року — у Вищій технічній школі в Мюнхені, де з 1868 мав посаду професора.
Основні дослідження Ерленмеєра здійснювалися в галузі органічної хімії. У 1861 році він відкрив реакцію утворення при окисненні меркаптанів сульфатною кислотою. У 1864 році він сформулював правило, котре постулювало неможливість існування сполук з кількома гідроксильними групами на одному атомі (цьому передувала низка невдалих спроб синтезувати метиленгліколь). Тоді ж він висунув ідею про існування подвійних зв'язків між атомами Карбону.
У 1865 році він запропонував структурні формули етилену та ацетилену, а рік по тому — формулу нафталіну, яку пізніше, у 1868 році, підтвердив Карл Гребе.
Ерленмеєр отримав (2-метилпропанову) і три ізомерні валеріанові кислоти. У 1880 році, незалежно від Петре Мелікішвілі, синтезував . У 1883 він отримав амінокислоту тирозин, відкриту Лібіхом ще у 1846 році. Також синтезував лейцин, гуанідин та .
У ході лабораторних практик він запропонував власну конструкцію колби для хімічного аналізу, названу пізніше колбою Ерленмеєра.
Ерленмеєр зробив великий внесок в атомну теорію. Ще з часів своєї юності цікавився структурою хімічних сполук та дискутував про це зі своїми колегами. З 1859 року він працює редактором журналу «Zeitschrift für Chemie, Pharmazie und Mathematik» у якому ставить свої теорії до дискусії. У 1862 році уперше встановлює на основі своїх досліджень, що у сполуках існують не лише одинарні зв'язки, але і подвійні та багатократні. Таким чином стає структура багатьох сполук зрозумілою. При публікації своїх результатів використовував схеми запису хімічних формул запропоновані , які після цього часу стали у вжитку.
З 1884 року Ерленмеєр став президентом Німецького хімічного товариства.
Примітки
- Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
- Drüll D. Heidelberger Gelehrtenlexikon 1803–1932 — , 1986. — С. 64. — doi:10.1007/978-3-642-70760-5
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Еміль Ерленмеєр |
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. . Выдающиеся химики мира. — М. : Высшая школа, 1991. — 656 с. (рос.)
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Emil Erlenmeyernim Richard August Carl Emil ErlenmeyerNarodivsya28 chervnya 1825 1825 06 28 Vegen nini Taunusshtajn Velike Gercogstvo GessenPomer22 sichnya 1909 1909 01 22 83 roki Ashaffenburg Bavariya Nimecka imperiyaKrayina Korolivstvo PrussiyaNacionalnistnimecDiyalnisthimik vikladach universitetu farmacevtAlma materGissenskij universitet Gajdelberzkij universitetGaluzorganichna himiyaZakladVisha tehnichna shkola v MyunheniNaukovij stupinprofesorNaukovij kerivnikYustus fon LibihVidomi uchnid 1 Aspiranti doktorantid d d 1 ChlenstvoBavarska akademiya naukVidomij zavdyaki pravilo Erlenmeyera kolba ErlenmeyeraDitid 2 Emil Erlenmeyer u Vikishovishi Ri hard A vgust Karl Emi l Erlenme yer 28 chervnya 1825 Vegen Velike Gercogstvo Gessen 22 sichnya 1909 Ashaffenburg Bavariya nimeckij himik organik Erlenmeyer navchavsya v Gissenskomu do 1845 ta Gajdelberzkomu 1846 1849 universitetah U 1850 roci zdobuv stupin doktora filosofiyi v Gissenskomu universiteti Pislya navchannya pracyuvav farmacevtom u Gajdelberzi a z 1857 roku u Vishij tehnichnij shkoli v Myunheni de z 1868 mav posadu profesora Osnovni doslidzhennya Erlenmeyera zdijsnyuvalisya v galuzi organichnoyi himiyi U 1861 roci vin vidkriv reakciyu utvorennya pri okisnenni merkaptaniv sulfatnoyu kislotoyu U 1864 roci vin sformulyuvav pravilo kotre postulyuvalo nemozhlivist isnuvannya spoluk z kilkoma gidroksilnimi grupami na odnomu atomi comu pereduvala nizka nevdalih sprob sintezuvati metilenglikol Todi zh vin visunuv ideyu pro isnuvannya podvijnih zv yazkiv mizh atomami Karbonu U 1865 roci vin zaproponuvav strukturni formuli etilenu ta acetilenu a rik po tomu formulu naftalinu yaku piznishe u 1868 roci pidtverdiv Karl Grebe Kolba Erlenmeyera Erlenmeyer otrimav 2 metilpropanovu i tri izomerni valerianovi kisloti U 1880 roci nezalezhno vid Petre Melikishvili sintezuvav U 1883 vin otrimav aminokislotu tirozin vidkritu Libihom she u 1846 roci Takozh sintezuvav lejcin guanidin ta U hodi laboratornih praktik vin zaproponuvav vlasnu konstrukciyu kolbi dlya himichnogo analizu nazvanu piznishe kolboyu Erlenmeyera Erlenmeyer zrobiv velikij vnesok v atomnu teoriyu She z chasiv svoyeyi yunosti cikavivsya strukturoyu himichnih spoluk ta diskutuvav pro ce zi svoyimi kolegami Z 1859 roku vin pracyuye redaktorom zhurnalu Zeitschrift fur Chemie Pharmazie und Mathematik u yakomu stavit svoyi teoriyi do diskusiyi U 1862 roci upershe vstanovlyuye na osnovi svoyih doslidzhen sho u spolukah isnuyut ne lishe odinarni zv yazki ale i podvijni ta bagatokratni Takim chinom staye struktura bagatoh spoluk zrozumiloyu Pri publikaciyi svoyih rezultativ vikoristovuvav shemi zapisu himichnih formul zaproponovani yaki pislya cogo chasu stali u vzhitku Z 1884 roku Erlenmeyer stav prezidentom Nimeckogo himichnogo tovaristva PrimitkiDeutsche Biographie Munchen BSB Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 2001 d Track Q1202222d Track Q256507d Track Q1419226 Drull D Heidelberger Gelehrtenlexikon 1803 1932 Springer Science Business Media 1986 S 64 doi 10 1007 978 3 642 70760 5 d Track Q48711337d Track Q79052317d Track Q176916d Track Q79052296DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Emil ErlenmeyerVolkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Vydayushiesya himiki mira M Vysshaya shkola 1991 656 s ros Ce nezavershena stattya pro himika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi