Карл Гребе (нім. Carl Graebe; 24 лютого 1841, Франкфурт-на-Майні — 19 січня 1927, там само) — німецький хімік-органік.
Карл Гребе | |
---|---|
нім. Carl Graebe | |
Народився | 24 лютого 1841[1][2][…] Франкфурт-на-Майні, Вільне місто Франкфурт, Німецький союз[4] |
Помер | 19 січня 1927[4][1][…](85 років) Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецький Райх[4] |
Поховання | d |
Країна | Німеччина |
Діяльність | хімік, викладач університету |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Університет Карлсруе |
Заклад | Берлінський технічний університет Лейпцизький університет Кенігсберзький університет Женевський університет |
Науковий керівник | Роберт Вільгельм Бунзен |
Аспіранти, докторанти | Пилип Огюст Гюї d[5] |
Членство | Леопольдина Прусська академія наук d |
Карл Гребе у Вікісховищі |
Біографія
Карл Гребе народився 24 лютого 1841 року у Франкфурті-на-Майні. Гребе був старшим сином франкфуртського купця і гессенського курфюрстського консула Карла Гребе (1797—1879), який багато зробив для Франкфурта. Навчався в технічній школі у Франкфурті, Технологічному інституті Карлсруе та в Гейдельберзі. Пізніше працював у хімічній компанії Meister Lucius und Brüning, де контролював виробництво фуксину й досліджував фіолетові барвники, що виготовлялись із йоду. Робота з йодом привела до виникнення у нього очної хвороби, через що він повернувся в академічні кола.
Під керівництвом Роберта Вільгельма Бунзена отримав докторський ступінь в Гейдельберзькому університеті у 1862 році. У 1868 році він габілітувався і став професором у Лейпцигу. У 1870 році призначений професором Кенігсберзького університету. У 1878 році отримав ту ж посаду в Женевському університеті, де працював до 1906 року.
У 1869 році синтезував спільно з Карлом Ліберманом алізарин, що дозволило перейти до промислового виробництва барвників на його основі і призвело до припинення вирощування марени. У 1870—1873 роках синтезував і досліджував речовини фенантрен, карбазол і акридин, виділивши їх із кам'яновугільної смоли. Із 1907 року член-кореспондент Прусської академії наук, а з 1913 року — Академії наук у Парижі.
У 1920 році опублікував великий твір із історії органічної хімії в 1770—1880 роках, продовжений П. Вальденом.
Гребе також ввів орто- , мета- та пара- номенклатуру для положення замісників в бензольному кільці.
Карл Гребе помер 19 січня 1927 року в рідному місті і похоронений на головному цвинтарі Франкфурта (Hauptfriedhof).
Примітки
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Гребе Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/028907/2010-02-08/
- Выдающиеся химики мира, 1991, с. 130.
- Выдающиеся химики мира, 1991, с. 131.
Література
- Гребе Карл // Выдающиеся химики мира: биографический справочник / В. А. Волков, Е. В. Вонский, Г. И. Кузнецова ; под ред. В. И. Кузнецова. — М. : Высшая школа, 1991. — С. 130—131.
Посилання
- Яковлев В. А. Грэбе, Карл // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karl Grebe nim Carl Graebe 24 lyutogo 1841 Frankfurt na Majni 19 sichnya 1927 tam samo nimeckij himik organik Karl Grebenim Carl GraebeNarodivsya24 lyutogo 1841 1841 02 24 1 2 Frankfurt na Majni Vilne misto Frankfurt Nimeckij soyuz 4 Pomer19 sichnya 1927 1927 01 19 4 1 85 rokiv Frankfurt na Majni Visbaden d Gessen Nassau Vilna derzhava Prussiya Vejmarska respublika Nimeckij Rajh 4 PohovannyadKrayina NimechchinaDiyalnisthimik vikladach universitetuAlma materGajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Universitet KarlsrueZakladBerlinskij tehnichnij universitet Lejpcizkij universitet Kenigsberzkij universitet Zhenevskij universitetNaukovij kerivnikRobert Vilgelm BunzenAspiranti doktorantiPilip Ogyust Gyuyi d 5 ChlenstvoLeopoldina Prusska akademiya nauk d Karl Grebe u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaKarl Grebe narodivsya 24 lyutogo 1841 roku u Frankfurti na Majni Grebe buv starshim sinom frankfurtskogo kupcya i gessenskogo kurfyurstskogo konsula Karla Grebe 1797 1879 yakij bagato zrobiv dlya Frankfurta Navchavsya v tehnichnij shkoli u Frankfurti Tehnologichnomu instituti Karlsrue ta v Gejdelberzi Piznishe pracyuvav u himichnij kompaniyi Meister Lucius und Bruning de kontrolyuvav virobnictvo fuksinu j doslidzhuvav fioletovi barvniki sho vigotovlyalis iz jodu Robota z jodom privela do viniknennya u nogo ochnoyi hvorobi cherez sho vin povernuvsya v akademichni kola Pid kerivnictvom Roberta Vilgelma Bunzena otrimav doktorskij stupin v Gejdelberzkomu universiteti u 1862 roci U 1868 roci vin gabilituvavsya i stav profesorom u Lejpcigu U 1870 roci priznachenij profesorom Kenigsberzkogo universitetu U 1878 roci otrimav tu zh posadu v Zhenevskomu universiteti de pracyuvav do 1906 roku U 1869 roci sintezuvav spilno z Karlom Libermanom alizarin sho dozvolilo perejti do promislovogo virobnictva barvnikiv na jogo osnovi i prizvelo do pripinennya viroshuvannya mareni U 1870 1873 rokah sintezuvav i doslidzhuvav rechovini fenantren karbazol i akridin vidilivshi yih iz kam yanovugilnoyi smoli Iz 1907 roku chlen korespondent Prusskoyi akademiyi nauk a z 1913 roku Akademiyi nauk u Parizhi U 1920 roci opublikuvav velikij tvir iz istoriyi organichnoyi himiyi v 1770 1880 rokah prodovzhenij P Valdenom Grebe takozh vviv orto meta ta para nomenklaturu dlya polozhennya zamisnikiv v benzolnomu kilci Karl Grebe pomer 19 sichnya 1927 roku v ridnomu misti i pohoronenij na golovnomu cvintari Frankfurta Hauptfriedhof PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Grebe Karl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https hls dhs dss ch de articles 028907 2010 02 08 Vydayushiesya himiki mira 1991 s 130 Vydayushiesya himiki mira 1991 s 131 LiteraturaGrebe Karl Vydayushiesya himiki mira biograficheskij spravochnik V A Volkov E V Vonskij G I Kuznecova pod red V I Kuznecova M Vysshaya shkola 1991 S 130 131 PosilannyaYakovlev V A Grebe Karl Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref