Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еммеріх де Ваттель фр Emer de Vattel 25 квітня 1714 Невшатель 28 грудня 1767 Невшатель швейцарський юрист філософ диплом

Еммеріх де Ваттель

Еммеріх де Ваттель

Еммеріх де Ваттель (фр. Emer de Vattel; 25 квітня 1714, Невшатель — 28 грудня 1767, Невшатель) — швейцарський юрист, філософ, дипломат, експерт з правових питань, теорій, які заклали основи сучасного міжнародного права і політичної філософії. Був радником саксонського курфюста Фрідріха Августа ІІ, а також займав посаду посла Саксонії у Швейцарії. Прославився як автор робіт про природні права людини та міжнародне право.

Еммеріх де Ваттель
Західна філософія
image
Народження25 квітня 1714(1714-04-25)[1][2][…]
d, Невшатель, Швейцарія
Смерть28 грудня 1767(1767-12-28)[2][3][…](53 роки)
Невшатель, Швейцарія
Громадянство (підданство)image d
Знання мов
  • французька[1][5]
    • Діяльність
  • правник, дипломат, письменник
    • Основні інтересиюриспруденція
    Зазнав впливу
  • Ґотфрід Вільгельм Лейбніц, Христіан Вольф
    • Історичний період
    image Еммеріх де Ваттель у Вікісховищі

    Головна його робота — «Право народів, або принципи природного права, які застосовуються у поведінці та справах нації та суверенів», в якій застосував теорію природного права у міжнародних відносинах.

    Біографія

    Емер де Ваттель народився 25 квітня 1714 в князівстві Невшатель, яке в той час належало Пруссії, в сім'ї протестантського священика. Він був одним з дев'яти дітей. Його батько Давид де Ваттель був прихильником Фрідріха І і в 1727 році став головою місцевих зборів міністрів. Мати Марі де Монтмоллін була дочкою посла князівства Невшатель в прусському дворі.

    З 1728 по 1730 Ваттель був зарахований як студент гуманітарних наук в Університет Базеля. У 1733 році він відправився до Женеви, щоб продовжити богословські і метафізичні дослідження; одним з його вчителів був Жан-Жак Бурламакі, під опікою якого Ваттель детально досліджував принципи природного права і права народів. Також вивчав гуманітарні науки і філософію, останню по роботам Лейбніца та Вольфа, які мали досить великий вплив на його творчість.

    Мало що відомо про наступні роки, але протягом 1740—1741 років Ваттель написав серію нарисів, деякі з яких надруковані у провідних літературних журналах Швейцарії. У тому ж році захищав філософію Лейбніца від звинувачення в атеїзмі, зробленого професором філософії та математики Жан-П'єр де Круза. Через фінансові труднощі в 1743 році він переїхав до Дрездена, де йому обіцяли роботу першого міністра курфюрста Фрідріха Августа II Саксонського (виборного короля Польщі).

    Ваттель провів наступні три роки в Невшателі, чекаючи наказів з Дрездена. В цей час писав есе та вивчав праці німецького філософа Християна Вольфа. Ці есе, які включили «Dissertation sur cette question: Si la loi naturelle pent porter' la societe a sa perfection, sans le secours des loix politiques» (Дисертація з питання: чи може природне право привести суспільство до досконалості без допомоги політичних законів), а також есе «Essai sur le fondement du droit naturel, et sur le premier principe de l'obligation ou se trouvent tous les hommes, d'en observer les loix» (Нарис про основи природного права і першого загальнообов'язкового принципу дотримуватися законів), були опубліковані в 1746 році. У 1747 році, нарешті, після другого видання «Pieces diverses», йому було надано невелику щорічну пенсію в 500 екю і посаду постійного міністра в Берні. Перебував Еммеріх в Берні не довше, ніж кілька тижнів.

    Протягом наступних десяти років Ваттель залишився в Невшателі. Звідси він надсилав потік листів до графа Брюля, скаржачись на своє нездоров'я і важкі фінансові обставини. Тим не менш, цей період виявився найбільш продуктивним у його житті. У 1757 році він опублікував ще збірник нарисів, які включали діалоги між Діогеном і Марком Аврелієм, а також між Генріхом IV та його радником Саллі. Також в цей період він написав свій шедевр «Droit des gens» («Право народів»), який з'явився в Невшателі в кінці 1757 року. Завдяки цій праці суспільство швидко визнало Ваттеля авторитетом у сфері природної юриспруденції. Також змінилося його особисте становище.

    1759 року курфюрст Саксонії, нарешті, згадав про Ваттеля і призначив його головним радником уряду Саксонії у закордонних справах. Під час свого перебування в Дрездені, Ваттель опублікував ще дві роботи: «Melanges de litterature, de morale, et de politique» (1760, передруковано в 1765 році, як «Amusemens de litterature, de morale, et de politique») і «Questions de droit naturel et observations sur le traite du droit de nature par le Baron de Wolf» (1764), в яких піддав критиці філософію Вольфа. У 1764 році він одружився з Марі-де-Шен, яка народила йому сина. Через поганий стан здоров'я, Ваттель був не в змозі впоратися зі своєї посадою і тому повернувся у рідній Невшатель, де він і помер у грудні 1767 у віці п'ятдесяти трьох років.

    Роботи

    image
    Le droit des gens, 1775.
    • «Apologie de la médisance»(1740);
    • «Essai sur l'utilité du jeu»(1740);
    • «Relation d'un jugement rendu sur le Mont Olympe» (1740);
    • «Lettre à Mademoiselle de M … sur les sentimens délicats, généreux et désintéressés»(1741);
    • «Lettre sur la nature de l'amour» (1741);
    • «Sur la différence de l'amour et de l'amitié»(1741);
    • «Défense du système Leibnitien» (Лейден, 1741);
    • «Pièces diverses, avec quelques lettres de morale et d'amusemens» (Париж, 1746);
    • «Le loisir philosophique ou Pièces diverses de philosophie, de morale, et d'amusement» (Женева, 1747);
    • «Poliergie ou mélange de littérature et de poësie» (Амстердам, 1757);
    • «Le Droit des Gens ou principes de la loi naturelle appliqués à la conduite et aux affaires des Nations et des Souverains» (1757);
    • " Melanges de litterature, de morale, et de politique " (1760, передруковано в 1765 році, як «Amusemens de litterature, de morale, et de politique»);
    • «Questions de droit naturel et observations sur le traite du droit de nature par le Baron de Wolf» (1764).

    «Право народів»

    Еммеріх де Ваттель в роботі «Право народів» розвинув і популяризував погляди своїх попередників, а саме Х. Вольфа. Правда, Ваттель відкинув фікцію існування республіки держав, розроблену Вольфом, вказавши, що громадянське суспільство між націями менш необхідно, ніж між людьми. Еммеріх хотів написати роботу, яка б стала настільною книгою для дипломатів. Йому це вдалося, так як його праця витримала декілька перевидань, мала декілька коментарів і до сих пір слугує практичною настільною книгою для дипломатів і державних посадовців. В даній роботі автор відстоює початки просвітництва і розуму проти політики однопартійної держави, гуманність і національну самостійність на противагу варварства минулих часів та іноземної влади.

    Еммеріх вважав, що суспільство держав знаходиться в природному стані. До цих висновків він дійшов, порівнюючи суспільство націй із суспільством людей. Так як до утворення громадянських суспільств вільні і незалежні люди жили разом в природному стані, то і нації (суверенні держави) слід розглядати як вільні особистості, які живуть в природному стані. Цей природний стан пропонує співпрацю і взаємодопомогу держав задля вдосконалення себе самих. В суспільстві націй також існують звичайні закони: «кожна нація повинна сприяти щастю і вдосконаленню інших усім, що в межах її влади»; «будь-якій нації повинно бути представлена можливість мирного використання тої свободи, яку вона має від природи».

    В своїх взаємовідносинах держави зв'язані природним правом. Вони повинні його абсолютно дотримуватися. Також держави не можуть вносити в нього поправки і звільнятись від нього.

    Крім природного права існує позитивне право народів, яке походить з волі нації. Різновидами позитивного права є добровільне, конвенційне і звичайне право. Добровільне право випливає з передбачуваної згоди держав; конвенційне — з їхньої висловленої згоди; звичайне — з їхньої мовчазної згоди. Конвенційне і звичайне право являють собою довільне і черпають силу з природного права, згідно з яким держави повинні дотримуватися взятих зобов'язань. Розмежування між природним правом і добровільним правом носить досить тонкий характер: на відміну від добровільного права, природне витікає з вимог совісті. Природне право і добровільне право хоч і встановлені природою, але кожний по-своєму: перше — як священний закон, який нації і суверени повинні поважати і дотримуватися; друге — як правило, яке застосовується у регулюванні відносин між суверенами для забезпечення суспільного блага. Отже, добровільне право є інтерпретацією державами природного права, тобто нації — вільні, незалежні, рівні, і всі дії кожної з націй, спрямовані на виконання свого боргу, залишаються на її совісті. При виникненні суперечок між націями, кожна з учасниць вважає, що справедливість на її стороні, але право вирішувати цей спір не належить будь-якій із зацікавлених сторін, ні іншим націям. Якщо ж нація — не права, то вона грішить проти своєї совісті, але так як може виявитися, що вона права, то ця нація не є винною в порушенні законів суспільства. Тому потрібно створити певний порядок дій для вирішенні даних суперечок, який би не порушував свободу і право кожної з націй, а також не заперечував основ природного суспільства. Отже, презумпцією права необхідно вважати згоду всіх націй з наявністю попередньо визначеного принципу.

    Х. Вольф і Е. де Ваттель — найбільш відомі представники гроційського напряму в науці міжнародного права.

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    2. Encyclopædia Britannica
      d:Track:Q5375741
    3. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    4. NooSFere — 1999.
      d:Track:Q3343389
    5. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    6. The Law of Nations by Emer de Vattel(Edited and with an introduction by Bela Kapossy and Richard Whatmore)
    7. Эмер де Ваттель, Право народов или принципы естественного права, применяемые к поведению и делам наций и суверенов. — М.: Гос. и-во юридической литературы, 1960.

    Посилання

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Emmerih de Vattel fr Emer de Vattel 25 kvitnya 1714 Nevshatel 28 grudnya 1767 Nevshatel shvejcarskij yurist filosof diplomat ekspert z pravovih pitan teorij yaki zaklali osnovi suchasnogo mizhnarodnogo prava i politichnoyi filosofiyi Buv radnikom saksonskogo kurfyusta Fridriha Avgusta II a takozh zajmav posadu posla Saksoniyi u Shvejcariyi Proslavivsya yak avtor robit pro prirodni prava lyudini ta mizhnarodne pravo Emmerih de VattelZahidna filosofiyaNarodzhennya25 kvitnya 1714 1714 04 25 1 2 d Nevshatel ShvejcariyaSmert28 grudnya 1767 1767 12 28 2 3 53 roki Nevshatel ShvejcariyaGromadyanstvo piddanstvo dZnannya movfrancuzka 1 5 Diyalnistpravnik diplomat pismennikOsnovni interesiyurisprudenciyaZaznav vplivuGotfrid Vilgelm Lejbnic Hristian VolfIstorichnij period Emmerih de Vattel u Vikishovishi Golovna jogo robota Pravo narodiv abo principi prirodnogo prava yaki zastosovuyutsya u povedinci ta spravah naciyi ta suvereniv v yakij zastosuvav teoriyu prirodnogo prava u mizhnarodnih vidnosinah BiografiyaEmer de Vattel narodivsya 25 kvitnya 1714 v knyazivstvi Nevshatel yake v toj chas nalezhalo Prussiyi v sim yi protestantskogo svyashenika Vin buv odnim z dev yati ditej Jogo batko David de Vattel buv prihilnikom Fridriha I i v 1727 roci stav golovoyu miscevih zboriv ministriv Mati Mari de Montmollin bula dochkoyu posla knyazivstva Nevshatel v prusskomu dvori Z 1728 po 1730 Vattel buv zarahovanij yak student gumanitarnih nauk v Universitet Bazelya U 1733 roci vin vidpravivsya do Zhenevi shob prodovzhiti bogoslovski i metafizichni doslidzhennya odnim z jogo vchiteliv buv Zhan Zhak Burlamaki pid opikoyu yakogo Vattel detalno doslidzhuvav principi prirodnogo prava i prava narodiv Takozh vivchav gumanitarni nauki i filosofiyu ostannyu po robotam Lejbnica ta Volfa yaki mali dosit velikij vpliv na jogo tvorchist Malo sho vidomo pro nastupni roki ale protyagom 1740 1741 rokiv Vattel napisav seriyu narisiv deyaki z yakih nadrukovani u providnih literaturnih zhurnalah Shvejcariyi U tomu zh roci zahishav filosofiyu Lejbnica vid zvinuvachennya v ateyizmi zroblenogo profesorom filosofiyi ta matematiki Zhan P yer de Kruza Cherez finansovi trudnoshi v 1743 roci vin pereyihav do Drezdena de jomu obicyali robotu pershogo ministra kurfyursta Fridriha Avgusta II Saksonskogo vibornogo korolya Polshi Vattel proviv nastupni tri roki v Nevshateli chekayuchi nakaziv z Drezdena V cej chas pisav ese ta vivchav praci nimeckogo filosofa Hristiyana Volfa Ci ese yaki vklyuchili Dissertation sur cette question Si la loi naturelle pent porter la societe a sa perfection sans le secours des loix politiques Disertaciya z pitannya chi mozhe prirodne pravo privesti suspilstvo do doskonalosti bez dopomogi politichnih zakoniv a takozh ese Essai sur le fondement du droit naturel et sur le premier principe de l obligation ou se trouvent tous les hommes d en observer les loix Naris pro osnovi prirodnogo prava i pershogo zagalnoobov yazkovogo principu dotrimuvatisya zakoniv buli opublikovani v 1746 roci U 1747 roci nareshti pislya drugogo vidannya Pieces diverses jomu bulo nadano neveliku shorichnu pensiyu v 500 ekyu i posadu postijnogo ministra v Berni Perebuvav Emmerih v Berni ne dovshe nizh kilka tizhniv Protyagom nastupnih desyati rokiv Vattel zalishivsya v Nevshateli Zvidsi vin nadsilav potik listiv do grafa Bryulya skarzhachis na svoye nezdorov ya i vazhki finansovi obstavini Tim ne mensh cej period viyavivsya najbilsh produktivnim u jogo zhitti U 1757 roci vin opublikuvav she zbirnik narisiv yaki vklyuchali dialogi mizh Diogenom i Markom Avreliyem a takozh mizh Genrihom IV ta jogo radnikom Salli Takozh v cej period vin napisav svij shedevr Droit des gens Pravo narodiv yakij z yavivsya v Nevshateli v kinci 1757 roku Zavdyaki cij praci suspilstvo shvidko viznalo Vattelya avtoritetom u sferi prirodnoyi yurisprudenciyi Takozh zminilosya jogo osobiste stanovishe 1759 roku kurfyurst Saksoniyi nareshti zgadav pro Vattelya i priznachiv jogo golovnim radnikom uryadu Saksoniyi u zakordonnih spravah Pid chas svogo perebuvannya v Drezdeni Vattel opublikuvav she dvi roboti Melanges de litterature de morale et de politique 1760 peredrukovano v 1765 roci yak Amusemens de litterature de morale et de politique i Questions de droit naturel et observations sur le traite du droit de nature par le Baron de Wolf 1764 v yakih piddav kritici filosofiyu Volfa U 1764 roci vin odruzhivsya z Mari de Shen yaka narodila jomu sina Cherez poganij stan zdorov ya Vattel buv ne v zmozi vporatisya zi svoyeyi posadoyu i tomu povernuvsya u ridnij Nevshatel de vin i pomer u grudni 1767 u vici p yatdesyati troh rokiv RobotiLe droit des gens 1775 Apologie de la medisance 1740 Essai sur l utilite du jeu 1740 Relation d un jugement rendu sur le Mont Olympe 1740 Lettre a Mademoiselle de M sur les sentimens delicats genereux et desinteresses 1741 Lettre sur la nature de l amour 1741 Sur la difference de l amour et de l amitie 1741 Defense du systeme Leibnitien Lejden 1741 Pieces diverses avec quelques lettres de morale et d amusemens Parizh 1746 Le loisir philosophique ou Pieces diverses de philosophie de morale et d amusement Zheneva 1747 Poliergie ou melange de litterature et de poesie Amsterdam 1757 Le Droit des Gens ou principes de la loi naturelle appliques a la conduite et aux affaires des Nations et des Souverains 1757 Melanges de litterature de morale et de politique 1760 peredrukovano v 1765 roci yak Amusemens de litterature de morale et de politique Questions de droit naturel et observations sur le traite du droit de nature par le Baron de Wolf 1764 Pravo narodiv Emmerih de Vattel v roboti Pravo narodiv rozvinuv i populyarizuvav poglyadi svoyih poperednikiv a same H Volfa Pravda Vattel vidkinuv fikciyu isnuvannya respubliki derzhav rozroblenu Volfom vkazavshi sho gromadyanske suspilstvo mizh naciyami mensh neobhidno nizh mizh lyudmi Emmerih hotiv napisati robotu yaka b stala nastilnoyu knigoyu dlya diplomativ Jomu ce vdalosya tak yak jogo pracya vitrimala dekilka perevidan mala dekilka komentariv i do sih pir sluguye praktichnoyu nastilnoyu knigoyu dlya diplomativ i derzhavnih posadovciv V danij roboti avtor vidstoyuye pochatki prosvitnictva i rozumu proti politiki odnopartijnoyi derzhavi gumannist i nacionalnu samostijnist na protivagu varvarstva minulih chasiv ta inozemnoyi vladi Emmerih vvazhav sho suspilstvo derzhav znahoditsya v prirodnomu stani Do cih visnovkiv vin dijshov porivnyuyuchi suspilstvo nacij iz suspilstvom lyudej Tak yak do utvorennya gromadyanskih suspilstv vilni i nezalezhni lyudi zhili razom v prirodnomu stani to i naciyi suverenni derzhavi slid rozglyadati yak vilni osobistosti yaki zhivut v prirodnomu stani Cej prirodnij stan proponuye spivpracyu i vzayemodopomogu derzhav zadlya vdoskonalennya sebe samih V suspilstvi nacij takozh isnuyut zvichajni zakoni kozhna naciya povinna spriyati shastyu i vdoskonalennyu inshih usim sho v mezhah yiyi vladi bud yakij naciyi povinno buti predstavlena mozhlivist mirnogo vikoristannya toyi svobodi yaku vona maye vid prirodi V svoyih vzayemovidnosinah derzhavi zv yazani prirodnim pravom Voni povinni jogo absolyutno dotrimuvatisya Takozh derzhavi ne mozhut vnositi v nogo popravki i zvilnyatis vid nogo Krim prirodnogo prava isnuye pozitivne pravo narodiv yake pohodit z voli naciyi Riznovidami pozitivnogo prava ye dobrovilne konvencijne i zvichajne pravo Dobrovilne pravo viplivaye z peredbachuvanoyi zgodi derzhav konvencijne z yihnoyi vislovlenoyi zgodi zvichajne z yihnoyi movchaznoyi zgodi Konvencijne i zvichajne pravo yavlyayut soboyu dovilne i cherpayut silu z prirodnogo prava zgidno z yakim derzhavi povinni dotrimuvatisya vzyatih zobov yazan Rozmezhuvannya mizh prirodnim pravom i dobrovilnim pravom nosit dosit tonkij harakter na vidminu vid dobrovilnogo prava prirodne vitikaye z vimog sovisti Prirodne pravo i dobrovilne pravo hoch i vstanovleni prirodoyu ale kozhnij po svoyemu pershe yak svyashennij zakon yakij naciyi i suvereni povinni povazhati i dotrimuvatisya druge yak pravilo yake zastosovuyetsya u regulyuvanni vidnosin mizh suverenami dlya zabezpechennya suspilnogo blaga Otzhe dobrovilne pravo ye interpretaciyeyu derzhavami prirodnogo prava tobto naciyi vilni nezalezhni rivni i vsi diyi kozhnoyi z nacij spryamovani na vikonannya svogo borgu zalishayutsya na yiyi sovisti Pri viniknenni superechok mizh naciyami kozhna z uchasnic vvazhaye sho spravedlivist na yiyi storoni ale pravo virishuvati cej spir ne nalezhit bud yakij iz zacikavlenih storin ni inshim naciyam Yaksho zh naciya ne prava to vona grishit proti svoyeyi sovisti ale tak yak mozhe viyavitisya sho vona prava to cya naciya ne ye vinnoyu v porushenni zakoniv suspilstva Tomu potribno stvoriti pevnij poryadok dij dlya virishenni danih superechok yakij bi ne porushuvav svobodu i pravo kozhnoyi z nacij a takozh ne zaperechuvav osnov prirodnogo suspilstva Otzhe prezumpciyeyu prava neobhidno vvazhati zgodu vsih nacij z nayavnistyu poperedno viznachenogo principu H Volf i E de Vattel najbilsh vidomi predstavniki grocijskogo napryamu v nauci mizhnarodnogo prava PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 NooSFere 1999 d Track Q3343389 CONOR Sl d Track Q16744133 The Law of Nations by Emer de Vattel Edited and with an introduction by Bela Kapossy and Richard Whatmore Emer de Vattel Pravo narodov ili principy estestvennogo prava primenyaemye k povedeniyu i delam nacij i suverenov M Gos i vo yuridicheskoj literatury 1960 PosilannyaVattel 6 serpnya 2014 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G S 312 ISBN 966 7492 00 X http www encyclopedia com doc 1G2 3045001300 html 24 veresnya 2015 u Wayback Machine http oll libertyfund org people emer de vattel html 18 travnya 2015 u Wayback Machine

    Дата публікації:
    Топ