Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еліс Перрерс (англ. Alice Perrers; пом. 3 лютого 1400 або в 1401/02) — фаворитка короля Англії Едуарда III. Її зв'язок з монархом почався не пізніше 1369 року. Мала значний вплив на державні справи, була союзницею Джона Гонта та . [ru] вигнав її 1376 року, але незабаром вона повернулася до двору. Після смерті Едуарда III втратила свої позиції, була змушена багато позиватися через своє майно.
| Еліс Перрерс | |
 | |
| Народження: | 1348 Гартфордшир, Англія |
|---|---|
| Смерть: | 1400[1] |
| Країна: | Сполучене Королівство |
| Шлюб: | d |
| Діти: | d[2], d[2], d[2] і d[2] |
| | |
Життєпис
Надійної інформації про походження Еліс Перрерс немає. Деякі джерела стверджують, що вона — дочка ткача з Девонширу або дочка покрівельника з Генні (Ессекс) і працювала домашньою прислугою. Однак, оскільки Еліс стала придворною дамою королеви, більш імовірно, що вона належала до лицарської родини Перрерсів з Гартфордширу. Один із представників цієї сім'ї, сер Річард, кілька разів засідав у палаті громад при Едуарді II і на початку правління Едуарда III, був шерифом Гартфордширу та Ессексу. Еліс могла бути або його дочкою, або дочкою Джона Перрерса з Голта. Вона стала дружиною сера Томаса де Нарфорда, а після смерті цього лицаря — дружиною сера Вільяма де Віндзора.
Не пізніше жовтня 1366 Еліс вступила на службу до королеви, дружини Едуарда III Філіппи Геннегау, як domicella camerae reginae. Зазвичай так позначали лише одружених жінок; при цьому в 1371 і 1374 роках Перрерс згадано в джерелах як неодружену. Ще за життя Філіппи (до 1369 року, а можливо, вже в 1366 році) вона стала коханкою короля. Цей зв'язок приніс Перрерс багато вигоди: 1367 року монарх передав їй вигідну опіку над Робертом де Тіліолем, 1371 року — маєток Вендовер, 1375 року — маєток Бремфорд Спік у Девонширі й опіку над Джоном Пейном і Річардом Пойнінгсом. Крім того, Еліс отримала частину коштовностей королеви, а її наречений Вільям де Віндзор 2 червня 1374—1615 фунтів. Після смерті Філіппи стосунки між королем та його коханкою стали практично офіційними. Перрерс навіть сиділа поряд з Едуардом на турнірах.
Мала значний вплив на короля, який використала для збільшення свого багатства: зокрема, її звинувачували у втручанні у справи правосуддя на користь низки людей, які платили за це значні суми. Стала союзницею одного із синів Едуарда Джона Гонта та . Як наслідок, ці двоє виявилися фактичними правителями Англії при старому монарху, але були серйозно скомпрометовані, оскільки Перрерс на той момент стала об'єктом загальної неприязні. [ru], який розпочав роботу в квітні 1376 року, звернувся до Едуарда з проханням вислати Еліс; у клопотанні повідомлялося, що вона одружена з Вільямом де Віндзором, депутатом Палати громад з Ірландії. Король поклявся, що нічого не знав про шлюб коханки. Незабаром він видав указ, який забороняє жінкам займатися судовою практикою, і на цій підставі Еліс засудили до вигнання та конфіскації майна. Пізніше вона повернулася до двору, домоглася скасування вироку (у січні 1377), знову почала втручатися в судові справи. 21 червня 1377 Едуард III помер. Перрерс, згідно з одними джерелами, до кінця була поряд із ним, за іншими, вкрала персні з його пальців і кинула вмирати, за третіми, король сам прогнав її перед смертю.
У першому ж парламенті Річарда II Еліс на прохання палати громад віддано суду лордів, і 22 грудня 1377 року підтверджено вирок про вигнання та конфіскацію. 14 грудня 1379 року на прохання її чоловіка вирок знову скасували, а 15 березня 1380 року Віндзор отримав землі, що належали дружині. 1383 року Перрерс, мабуть, повернулася до двору. Роком пізніше вона овдовіла, і племінник чоловіка Джон де Віндзор почав докучати їй судовими позовами; Перрерс довелося судитися через своє майно з абатством Сент-Олбанс і Вільямом з Вікгема. Відомо, що 1393 року Джон де Віндзор сидів у Ньюгейтській в'язниці за захоплення належних тітці товарів, оцінених у 3000 фунтів.
Заповіт Еліс датований 20 серпня 1400 року. Документ містить прохання поховати тіло в парафіяльній церкві Апмінстера (Ессекс), поряд з Вільямом де Віндзором.
Померла, за одними даними, 3 лютого 1400, за іншими — в 1401 або 1402 році.
Родина
У джерелах згадуються дочки Еліс на ім'я Джоан та Джейн; друга напевно була дочкою Віндзора, оскільки 1406 року під прізвищем Деспейн або Саутері претендувала на власність в Апмінстері . Від короля Перрерс народила принаймні одного сина, який отримав ім'я Джон.
Примітки
- A Historical Dictionary of British Women — 2 — Routledge, 2003. — С. 350. —
- Lundy D. R. The Peerage
- Kingsford та 1885—1900.
- Устинов, 2007, с. 351.
- Устинов, 2007, с. 352.
- Устинов, 2007, с. 351—352.
- Giwen-Wilson, 2004.
Література
- Устинов В. Г. Столетняя война и Войны Роз. — М. : АСТ: Астрель, Хранитель, 2007. — 637 с. — (Историческая библиотека) — 1500 прим. — .
- Giwen-Wilson C. Perrers (other married name Windsor), Alice (d. 1401/02) // Oxford Dictionary of National Biography. — 2004.
- Kingsford C. Perrers, Alice // Dictionary of National Biography. — 1885—1900. — Т. 45. — P. 12—14.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elis Perrers angl Alice Perrers pom 3 lyutogo 1400 abo v 1401 02 favoritka korolya Angliyi Eduarda III Yiyi zv yazok z monarhom pochavsya ne piznishe 1369 roku Mala znachnij vpliv na derzhavni spravi bula soyuzniceyu Dzhona Gonta ta ru vignav yiyi 1376 roku ale nezabarom vona povernulasya do dvoru Pislya smerti Eduarda III vtratila svoyi poziciyi bula zmushena bagato pozivatisya cherez svoye majno Elis Perrers Narodzhennya 1348 Gartfordshir AngliyaSmert 1400 1 Krayina Spoluchene KorolivstvoShlyub dDiti d 2 d 2 d 2 i d 2 Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNadijnoyi informaciyi pro pohodzhennya Elis Perrers nemaye Deyaki dzherela stverdzhuyut sho vona dochka tkacha z Devonshiru abo dochka pokrivelnika z Genni Esseks i pracyuvala domashnoyu prislugoyu Odnak oskilki Elis stala pridvornoyu damoyu korolevi bilsh imovirno sho vona nalezhala do licarskoyi rodini Perrersiv z Gartfordshiru Odin iz predstavnikiv ciyeyi sim yi ser Richard kilka raziv zasidav u palati gromad pri Eduardi II i na pochatku pravlinnya Eduarda III buv sherifom Gartfordshiru ta Esseksu Elis mogla buti abo jogo dochkoyu abo dochkoyu Dzhona Perrersa z Golta Vona stala druzhinoyu sera Tomasa de Narforda a pislya smerti cogo licarya druzhinoyu sera Vilyama de Vindzora Ne piznishe zhovtnya 1366 Elis vstupila na sluzhbu do korolevi druzhini Eduarda III Filippi Gennegau yak domicella camerae reginae Zazvichaj tak poznachali lishe odruzhenih zhinok pri comu v 1371 i 1374 rokah Perrers zgadano v dzherelah yak neodruzhenu She za zhittya Filippi do 1369 roku a mozhlivo vzhe v 1366 roci vona stala kohankoyu korolya Cej zv yazok prinis Perrers bagato vigodi 1367 roku monarh peredav yij vigidnu opiku nad Robertom de Tiliolem 1371 roku mayetok Vendover 1375 roku mayetok Bremford Spik u Devonshiri j opiku nad Dzhonom Pejnom i Richardom Pojningsom Krim togo Elis otrimala chastinu koshtovnostej korolevi a yiyi narechenij Vilyam de Vindzor 2 chervnya 1374 1615 funtiv Pislya smerti Filippi stosunki mizh korolem ta jogo kohankoyu stali praktichno oficijnimi Perrers navit sidila poryad z Eduardom na turnirah Mala znachnij vpliv na korolya yakij vikoristala dlya zbilshennya svogo bagatstva zokrema yiyi zvinuvachuvali u vtruchanni u spravi pravosuddya na korist nizki lyudej yaki platili za ce znachni sumi Stala soyuzniceyu odnogo iz siniv Eduarda Dzhona Gonta ta Yak naslidok ci dvoye viyavilisya faktichnimi pravitelyami Angliyi pri staromu monarhu ale buli serjozno skomprometovani oskilki Perrers na toj moment stala ob yektom zagalnoyi nepriyazni ru yakij rozpochav robotu v kvitni 1376 roku zvernuvsya do Eduarda z prohannyam vislati Elis u klopotanni povidomlyalosya sho vona odruzhena z Vilyamom de Vindzorom deputatom Palati gromad z Irlandiyi Korol poklyavsya sho nichogo ne znav pro shlyub kohanki Nezabarom vin vidav ukaz yakij zaboronyaye zhinkam zajmatisya sudovoyu praktikoyu i na cij pidstavi Elis zasudili do vignannya ta konfiskaciyi majna Piznishe vona povernulasya do dvoru domoglasya skasuvannya viroku u sichni 1377 znovu pochala vtruchatisya v sudovi spravi 21 chervnya 1377 Eduard III pomer Perrers zgidno z odnimi dzherelami do kincya bula poryad iz nim za inshimi vkrala persni z jogo palciv i kinula vmirati za tretimi korol sam prognav yiyi pered smertyu U pershomu zh parlamenti Richarda II Elis na prohannya palati gromad viddano sudu lordiv i 22 grudnya 1377 roku pidtverdzheno virok pro vignannya ta konfiskaciyu 14 grudnya 1379 roku na prohannya yiyi cholovika virok znovu skasuvali a 15 bereznya 1380 roku Vindzor otrimav zemli sho nalezhali druzhini 1383 roku Perrers mabut povernulasya do dvoru Rokom piznishe vona ovdovila i pleminnik cholovika Dzhon de Vindzor pochav dokuchati yij sudovimi pozovami Perrers dovelosya suditisya cherez svoye majno z abatstvom Sent Olbans i Vilyamom z Vikgema Vidomo sho 1393 roku Dzhon de Vindzor sidiv u Nyugejtskij v yaznici za zahoplennya nalezhnih titci tovariv ocinenih u 3000 funtiv Zapovit Elis datovanij 20 serpnya 1400 roku Dokument mistit prohannya pohovati tilo v parafiyalnij cerkvi Apminstera Esseks poryad z Vilyamom de Vindzorom Pomerla za odnimi danimi 3 lyutogo 1400 za inshimi v 1401 abo 1402 roci RodinaU dzherelah zgaduyutsya dochki Elis na im ya Dzhoan ta Dzhejn druga napevno bula dochkoyu Vindzora oskilki 1406 roku pid prizvishem Despejn abo Sauteri pretenduvala na vlasnist v Apminsteri Vid korolya Perrers narodila prinajmni odnogo sina yakij otrimav im ya Dzhon PrimitkiA Historical Dictionary of British Women 2 Routledge 2003 S 350 ISBN 978 1 85743 228 2 d Track Q124350773d Track Q1508259 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kingsford ta 1885 1900 Ustinov 2007 s 351 Ustinov 2007 s 352 Ustinov 2007 s 351 352 Giwen Wilson 2004 LiteraturaUstinov V G Stoletnyaya vojna i Vojny Roz M AST Astrel Hranitel 2007 637 s Istoricheskaya biblioteka 1500 prim ISBN 978 5 17 042765 9 Giwen Wilson C Perrers other married name Windsor Alice d 1401 02 Oxford Dictionary of National Biography 2004 Kingsford C Perrers Alice Dictionary of National Biography 1885 1900 T 45 P 12 14