Елізабет Анскомб

Гертруда Елізабет Маргарет Анскомб (18 березня 1919 — 5 січня 2001), більш відома як Елізабет Анскомб — британська філософ-аналітик.

Елізабет Анскомб
Народження	18 березня 1919(1919-03-18)^[1]^[2]^[…] Лімерик, Манстер, Сполучене Королівство^[1]
Смерть	5 січня 2001(2001-01-05)^[1]^[2]^[…] (81 рік) Кембридж, Англія, Велика Британія^[1]
Поховання	^d
Громадянство (підданство)	Велика Британія
Знання мов	англійська^[2]^[4] і німецька^[4]
Ім'я при народженні	англ. Gertrude Elizabeth Margaret Anscombe
Діяльність	богословка, перекладачка, письменниця, викладачка університету, філософ мови
Викладала	Університет Оксфорда
Член	Американська академія мистецтв і наук і Британська академія
Alma mater	^d^[5], ^d^[5] і Ньюнгем коледж^[5]
Зазнала впливу	Арістотель^[6], Тома Аквінський^[6] і Людвіґ Вітґенштайн^[6]
Відомі студенти	Майкл Ентоні Ердлі Дамміт^[7]
Конфесія	католицька церква^[6]
У шлюбі з	^d
Діти	^d^[8]
Нагороди	Член Британської академії Член Американської академії мистецтв і наук^[d] ^d (1982) ^d
Елізабет Анскомб у Вікісховищі

Біографія

Народилася в Ірландії. Закінчила Коледж Санкт-Гью в Оксфорді в 1941 році, продовжила освіту в Ньюнгем-коледжі в Кембриджі, учениця і послідовниця Людвіга Вітгенштейна. З 1970 по 1986 роки професор філософії Кембриджського університету. У 1979 році обрана почесним членом Американської академії мистецтв і наук.

У молодості прийняла католицтво. Вийшла заміж за філософа і логіка Пітера Гіча; в їхній родині народилися троє синів і чотири дочки.

Наукова діяльність

Як учениця Вітґенштайна, стала авторитетним спеціалістом з його праць, стала редактором та перекладачем численних книг скомпонованих з його записів, перш за все — його «Філософських досліджень». Авторка робіт з філософії свідомості, філософії дії, філософської логіки, філософії мови та етики. Стаття Анскомб 1958 року «Сучасна філософія моралі» ввела термін «консеквенціалізм» до словника аналітичної філософії. Ця праця і декілька пізніших статей Анскомб стали значним внеском в сучасну етику чеснот. Монографію дослідниці під заголовком «Інтенція» (1957) розглядають як її найвидатнішу і найвпливовішу працю. Можна сказати, що наявний і сьогодні інтерес філософів до понять наміру, дії, практичного мислення, тощо отримав свій поштовх від цього твору британської мислительки.

Вибрані публікації

• Intention (1957),
• An Introduction to Wittgenstein's Tractatus (1959),
• Three Philosophers (1961), with PT Geach, on Aristotle, Aquinas and Frege
• Causality and Determination (1971),
• Times, Beginnings and Causes (1975),
• The Collected Philosophical Papers of GEM Anscombe (3 vols., 1981):
• From Parmenides to Wittgenstein,
• Metaphysics and the Philosophy of Mind,
• Ethics, Religion and Politics,
• Human Life, Action and Ethics: Essays (2005),
• La filosofia analitica y la espiritualidad del hombre (2005), [Includes some papers not yet published in English]
• Faith in a Hard Ground. Essays on Religion, Philosophy and Ethics (2008)

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #120712016 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
4. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133
5. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
   d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
6. Collinson D. Biographical Dictionary of Twentieth-Century Philosophers — 1996. —
   d:Track:Q19944832d:Track:Q79085650
7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
   d:Track:Q829984
8. https://en-academic.com/dic.nsf/enwiki/9953838

Джерела

• А. В. Прокоф'єв. Людська природа і соціальна справедливість — iph.ras.ru/elib/EM2_3.html
• О. В. Артем'єва. Сучасні етичні концепції — iph.ras.ru/elib/EM6_7.html
• Інтенціональність — dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/452/ИНТЕНЦИОНАЛЬНОСТЬ / Філософія: Енциклопедичний словник. — М.: Гардарики. Під редакцією А. А. Івіна. 2004.