Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Еліезер Каплан (івр. אליעזר קפלן; 1891, Мінськ — 13 липня 1952, Генуя) — ізраїльський політик і громадський діяч. Один з тих хто підписав Декларацію незалежності Ізраїлю. Перший міністр фінансів Ізраїлю і віце-прем'єр міністр.
| Еліезер Каплан | |
|---|---|
| אליעזר קפלן | |
 | |
| Народився | 1891 Мінськ |
| Помер | 13 липня 1952 Генуя |
| Поховання | Гора Герцля |
| Громадянство |  Ізраїль |
| Діяльність | політик, дипломат |
| Знання мов | іврит |
| Членство | d і d |
| Посада | депутат Кнесету[d][1] і d |
| Партія | Мапай |
| |
Життєпис
Народився в 1891 році в Мінську, навчався в хедері і гімназії в місті Лович. У 1917 закінчив вище інженерне училище в Москві за фахом інженер-будівельник. Був членом сіоністських-соціалістичної партії з 1905 року; брав участь у заснуванні руху «Цеірей-Ціон — ха-Тхія» («Youth of Zion — Renewal», 1908 рік), організації (1912 рік), партії (1920).
Учасник Всесвітнього конгресу сіоністів, починаючи з 1913 року.
У 1919 році Каплан був членом української делегації на Версальській мирній конференції.
У 1920 році він іммігрував до мандату Палестини і був залучений до злиття молоді Сіону з Хапоелем Хатзаіром для формування «Хітчадту», а після його участі в Конференції сіоністської федерації в Лондоні був обраний в сіоністський виконавчий комітет. Через деякий час його відправили в Берлін.
Брав участь у створенні партії Хіт'ахадут в Празі (1920) і очолив її берлінське відділення (1920-22). Постійний учасник Всесвітнього конгресу сіоністів, починаючи з 11-го (Відень, 1913).
Поселившись в Ерец-Ісраель в 1923 р, Каплан керував діяльністю відділу громадських і будівельних робіт Хистадрута (згодом «Солель боні»). Член правління Єврейського агентства (з 1933 р), де очолював відділ фінансів і адміністрації. Після утворення Держави Ізраїль став міністром фінансів. Незадовго до смерті був призначений заступником глави уряду Ізраїлю. Каплан зробив вирішальний вплив на економічну політику Ізраїлю тих років.
У лютому 1952 року саме Е. Каплан оголосив про значні зміни економічного курсу Ізраїлю. Уряд зобов'язався формувати бюджет з поточних податкових надходжень, уникаючи додаткової грошової емісії, як це було в попередні роки. Незважаючи на введення примусової позики в розмірі 10 % від усіх банківських вкладів громадян, бюджет був підданий секвеструванню. Зменшення державних витрат відбилося насамперед на бюджеті Міністерства оборони, який в 1952-53 рр. був скорочений на 20 %. Це призвело до скорочення шести тисяч кадрових посад в армії.
Е. Каплан також оголосив про перехід від одного існуючого офіційного курсу (0,35 ізраїльської ліри за долар) до системи з трьох офіційних обмінних курсів (0,35, 0,7 і 1,00 ізраїльської ліри за долар) для різних типів підприємств та організацій. Практичний сенс цього кроку полягав у відмові держави від проведення політики штучного стримування цін за допомогою низького обмінного курсу. Введення трьох обмінних курсів повинно було запобігти, принаймні на перехідний період, різкому підвищенню цін на продукти харчування і основні споживчі товари. Ці надії не справдилися, в 1952 році індекс споживчих цін в ізраїльському господарстві ріс значно швидше, ніж раніше, досягнувши в річному вираженні 58 %. Найважчим наслідком значного скорочення державних витрат стало різке зростання безробіття, яке досягло 11 %, що мало далекосяжні соціальні наслідки, в тому числі зростання еміграції з країни.
25 червня 1952 р Е. Каплан був зміщений Давидом Бен-Гуріоном з поста міністра фінансів. Втім, новий міністр фінансів Л. Ешкол був незабаром змушений встановити ще більш високий обмінний курс, 1,8 ізраїльської ліри за долар. Не заперечуючи негативних наслідків зроблених Е. Капланом заходів, історики і економісти в цілому оцінюють їх як неминучі в тих важких умовах, в яких опинилася розорена Війною за незалежність країна, населення якої в перші три роки її існування зросла вдвічі.
Іменем Каплана названі Школа соціально-політичних наук при Єврейському університеті в Єрусалимі, лікарня в Реховоті і квартал Кирьят-Елі'езер в Хайфі.
Література
- Каплан Еліезер — мрії і дії (редактор Йосеф Шапіра). 1973.
- Влада і політика в державі Ізраїль
Примітки
- חה"כ אליעזר קפלן — Кнесет.
Посилання
- 606 Еліезер Каплан(рос.) (606 англ., 606 івр.) на сайті Кнесету
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eliezer Kaplan ivr אליעזר קפלן 1891 Minsk 13 lipnya 1952 Genuya izrayilskij politik i gromadskij diyach Odin z tih hto pidpisav Deklaraciyu nezalezhnosti Izrayilyu Pershij ministr finansiv Izrayilyu i vice prem yer ministr Eliezer Kaplanאליעזר קפלןNarodivsya1891 1891 MinskPomer13 lipnya 1952 1952 07 13 GenuyaPohovannyaGora GerclyaGromadyanstvo IzrayilDiyalnistpolitik diplomatZnannya movivritChlenstvod i dPosadadeputat Knesetu d 1 i dPartiyaMapaj Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v 1891 roci v Minsku navchavsya v hederi i gimnaziyi v misti Lovich U 1917 zakinchiv vishe inzhenerne uchilishe v Moskvi za fahom inzhener budivelnik Buv chlenom sionistskih socialistichnoyi partiyi z 1905 roku brav uchast u zasnuvanni ruhu Ceirej Cion ha Thiya Youth of Zion Renewal 1908 rik organizaciyi 1912 rik partiyi 1920 Uchasnik Vsesvitnogo kongresu sionistiv pochinayuchi z 1913 roku U 1919 roci Kaplan buv chlenom ukrayinskoyi delegaciyi na Versalskij mirnij konferenciyi U 1920 roci vin immigruvav do mandatu Palestini i buv zaluchenij do zlittya molodi Sionu z Hapoelem Hatzairom dlya formuvannya Hitchadtu a pislya jogo uchasti v Konferenciyi sionistskoyi federaciyi v Londoni buv obranij v sionistskij vikonavchij komitet Cherez deyakij chas jogo vidpravili v Berlin Brav uchast u stvorenni partiyi Hit ahadut v Prazi 1920 i ocholiv yiyi berlinske viddilennya 1920 22 Postijnij uchasnik Vsesvitnogo kongresu sionistiv pochinayuchi z 11 go Viden 1913 Poselivshis v Erec Israel v 1923 r Kaplan keruvav diyalnistyu viddilu gromadskih i budivelnih robit Histadruta zgodom Solel boni Chlen pravlinnya Yevrejskogo agentstva z 1933 r de ocholyuvav viddil finansiv i administraciyi Pislya utvorennya Derzhavi Izrayil stav ministrom finansiv Nezadovgo do smerti buv priznachenij zastupnikom glavi uryadu Izrayilyu Kaplan zrobiv virishalnij vpliv na ekonomichnu politiku Izrayilyu tih rokiv U lyutomu 1952 roku same E Kaplan ogolosiv pro znachni zmini ekonomichnogo kursu Izrayilyu Uryad zobov yazavsya formuvati byudzhet z potochnih podatkovih nadhodzhen unikayuchi dodatkovoyi groshovoyi emisiyi yak ce bulo v poperedni roki Nezvazhayuchi na vvedennya primusovoyi poziki v rozmiri 10 vid usih bankivskih vkladiv gromadyan byudzhet buv piddanij sekvestruvannyu Zmenshennya derzhavnih vitrat vidbilosya nasampered na byudzheti Ministerstva oboroni yakij v 1952 53 rr buv skorochenij na 20 Ce prizvelo do skorochennya shesti tisyach kadrovih posad v armiyi E Kaplan takozh ogolosiv pro perehid vid odnogo isnuyuchogo oficijnogo kursu 0 35 izrayilskoyi liri za dolar do sistemi z troh oficijnih obminnih kursiv 0 35 0 7 i 1 00 izrayilskoyi liri za dolar dlya riznih tipiv pidpriyemstv ta organizacij Praktichnij sens cogo kroku polyagav u vidmovi derzhavi vid provedennya politiki shtuchnogo strimuvannya cin za dopomogoyu nizkogo obminnogo kursu Vvedennya troh obminnih kursiv povinno bulo zapobigti prinajmni na perehidnij period rizkomu pidvishennyu cin na produkti harchuvannya i osnovni spozhivchi tovari Ci nadiyi ne spravdilisya v 1952 roci indeks spozhivchih cin v izrayilskomu gospodarstvi ris znachno shvidshe nizh ranishe dosyagnuvshi v richnomu virazhenni 58 Najvazhchim naslidkom znachnogo skorochennya derzhavnih vitrat stalo rizke zrostannya bezrobittya yake dosyaglo 11 sho malo dalekosyazhni socialni naslidki v tomu chisli zrostannya emigraciyi z krayini 25 chervnya 1952 r E Kaplan buv zmishenij Davidom Ben Gurionom z posta ministra finansiv Vtim novij ministr finansiv L Eshkol buv nezabarom zmushenij vstanoviti she bilsh visokij obminnij kurs 1 8 izrayilskoyi liri za dolar Ne zaperechuyuchi negativnih naslidkiv zroblenih E Kaplanom zahodiv istoriki i ekonomisti v cilomu ocinyuyut yih yak neminuchi v tih vazhkih umovah v yakih opinilasya rozorena Vijnoyu za nezalezhnist krayina naselennya yakoyi v pershi tri roki yiyi isnuvannya zrosla vdvichi Imenem Kaplana nazvani Shkola socialno politichnih nauk pri Yevrejskomu universiteti v Yerusalimi likarnya v Rehovoti i kvartal Kiryat Eli ezer v Hajfi LiteraturaKaplan Eliezer mriyi i diyi redaktor Josef Shapira 1973 Vlada i politika v derzhavi IzrayilPrimitkiחה כ אליעזר קפלן Kneset d Track Q133396Posilannya606 Eliezer Kaplan ros 606 angl 606 ivr na sajti Knesetu