Ельза Ласкер-Шюлер (нім. Else Lasker-Schüler, при народженні — Елізабет Шюлер; ; 11 лютого 1869 — 22 січня 1945) — німецька поетеса та драматург єврейського походження, відома богемністю своєї поезії та життя в Берліні. Була однією з небагатьох жінок, пов’язаних з рухом експресіонізму. Ельза втекла з нацистської Німеччини і прожила решту свого життя в Єрусалимі.
Ельза Ласкер-Шюлер | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Else Lasker-Schüler | ||||
Ім'я при народженні | нім. Elisabeth Schüler | |||
Народилася | 11 лютого 1869[1][2][…] Ельберфельд, Північнонімецька конфедерація (нині: Вупперталь, Німеччина) | |||
Померла | 22 січня 1945 Єрусалим, Велика Британія[1][4][5] | (у віці 75 років)|||
Поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі | |||
Країна | Німеччина[6] апатрид[6] | |||
Діяльність | поетеса, письменниця, господиня літературного салону, драматург | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Мова творів | німецька | |||
Родичі | d[7] | |||
У шлюбі з | d[8] і d[9] | |||
Нагороди | ||||
Сайт: else-lasker-schueler-gesellschaft.de | ||||
| ||||
Ельза Ласкер-Шюлер у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Біографія
Шюлер народився в Ельберфельді, тепер район Вупперталя. Її мати Жаннет Шюлер (у дівоцтві Кіссінг) була центральною фігурою в її поезії; на створення головного героя для п'єси «Вуппер» (нім. «Die Wupper», 1909) мисткиня надихнулася своїм батьком Аароном Шюлером — єврейськийм банкіром. Її брат Пол помер, коли їй було 13 років.
Ельзу вважали вундеркіндом, оскільки вона читала й писала з чотирьох років. З 1880 року відвідує ліцей «West an der Aue». Кинувши школу, вона почала отримувати приватні уроки вдома у батьків.
У 1894 році Ельза вийшла заміж за лікаря та міжнародного майстра з шахів Джонатана Бертольда Ласкера (старшого брата Емануеля Ласкера, чемпіона світу з шахів) і переїхала з ним до Берліна, де отримала освіту художника. 27 липня 1890 року померла її мати, через 7 років помер її батько. 24 серпня 1899 року Ельза народила сина Пола і опублікувала свої перші вірші; перший її повний том поезії «Стікс» (нім. Styx) вийшов у 1902 році. 11 квітня 1903 року вона та Бертольд Ласкер розлучилися, а 30 листопада вийшла заміж за Ґеорга Левіна, художника та засновника експресіоністського журналу «Der Sturm». Його псевдонім Герварт Волден вигадала сама Ельза.
Перший прозовий твір Ельзи, «Книга Пітера Хілла» (нім. «Das Peter-Hille-Buch»), був опублікований у 1906 році після смерті Хілле — одного з її найближчих друзів. У 1907 році вона опублікувала збірку прози «Ночі Тіно з Багдада» (нім. «Die Nächte der Tino von Bagdad»), а потім п'єсу Вуппер у 1909 році. Збіркою поезії «Моє диво» (нім. «Meine Wunder», 1911), Ласкер-Шюлер затвердилася як провідна представниця німецького експресіонізму.
Після розлучення з Ґервартом Волденом у 1912 році Ласкер-Шюлер опинилася без грошей і залежала від фінансової підтримки своїх друзів, зокрема Карла Крауса. У тому ж році вона познайомилася з Ґотфрідом Бенном. Між ними зав'язалася міцна дружба, яка надихнула поетесу на велику кількість любовних віршів на його честь.
У травні 1922 року вона взяла участь у Міжнародному конгресі прогресивних художників і підписала «Прокламацію про заснування Союзу прогресивних міжнародних художників». У 1927 році через смерть сина впала в глибоку депресію.
Незважаючи на отримання премії Кляйста в 1932 році, через єврейську кров нацисти цькували та завдавали їй фізичного насилля. Вона емігрувала до Цюриха, але й там не могла працювати, а згодом у 1934 році поїхала до Святої Землі та остаточно оселилася в Єрусалимі у 1937 році. Наступного року її позбавили німецького громадянства, а з початку другої світової війни не могла повернутися до Європи.
За словами Єгуди Аміхая, її першого перекладача з івриту, вона жила бідно, і діти по сусідству цькували її за ексцентричний одяг і поведінку.
Вона заснувала літературний салон «Kraal», який філософ Мартін Бубер відкрив 10 січня 1942 року у Французькому культурному центрі.
Деякі провідні єврейські письменники та амбіційні поети відвідували її літературні програми, але Ласкер-Шюлер отримала вето на читання лекцій німецькою мовою. Вона просила голову німецької синагоги в Єрусалимі дозволити їй ще раз скористатися його Gotteshaus (будинком Бога):
«Де б я не була, німецькою мовою говорити заборонено. Я хочу влаштувати останній вечір в Kraal для зламаного поета, щоб продекламувати його переклади [на німецьку] великого єврейського» (Лист до рабина Курта Вільгельма, Архів Ельзи Ласкер-Шюлер, Єрусалим, цит. у Bauschinger, p. 270).
В останні роки життя Ласкер-Шюлер працювала над своєю драмою «ЯтаЯ» (нім. IchundIch), з якої уцілів лише фрагмент. Вона закінчила свою збірку віршів «Моє блакитне піаніно» (нім. Mein Blaues Klavier, 1943), надруковану обмеженим тиражем у 330 примірників.
«Літературне прощання стало її останньою спробою подолати самотність. Важливо, що вона присвятила роботу "моїм незабутнім друзям у містах Німеччини та таким, як я - вигнаним і добросовісно розсіяним по всьому світу"». В одному зі своїх останніх актів вона попросила, щоб її рідне місто Вупперталь і його околиці були врятовані від бомбардувань союзників».
Вона зазвичай витрачала всі отримані гроші, і через це вона часто залишатися без їжі та даху над головою. На допомогу їй приходили Гайнц Ґерлінг і поет Манфред Штурман. Ґерлінг відкрив для неї банківський рахунок регулярними платежами, що покривали її витрати, тоді як Штурман редагував її роботу та допомагав їй з видавцями. Після її смерті Штурманн став опікуном її спадщини і протягом 1950-х та 1960-х років активно співпрацював з видавцями у Східній і Західній Німеччині, Швейцарії та Австрії, які бажали опублікувати її твори.
У 1944 році здоров'я Ласкер-Шюлер погіршилося. 16 січня вона пережила серцевий напад і 22 січня 1945 року померла в Єрусалимі. Її поховали на єврейському кладовищі на Оливній горі.
Літературна кар'єра
Ласкер-Шюлер залишила кілька томів поезії та три п'єси, а також багато оповідань, есе та листів. За життя її вірші публікувалися в різних журналах, наприклад, «Der Sturm», який редагував її другий чоловік, та «Die Fackel» Карла Крауса. Вона також видала багато антологій поезії, деякі з яких проілюструвала сама, зокрема:
- «Styx» (перший опублікований том поезії, 1902)
- «Der siebente Tag» (другий том поезії, 1905)
- «Meine Wunder» (перше видання, 1911)
- «Gesammelte Gedichte» (повна поезія) (1917)
- «Mein blaues Klavier» (1943)
У 1908 році Ласкер-Шюлер написала свою першу і найважливішу п’єсу Die Wupper, яка була опублікована у 1909 році, а перша вистава відбулася 27 квітня 1919 року в Німецькому театрі в Берліні.
Значною частиною її творчості виступає любовна поезія, але є й глибоко релігійні вірші та молитви. Переходи між ними часто досить плавні. Її пізні роботи особливо багаті на біблійні та східні мотиви. Ласкер-Шюлер була дуже вільною від зовнішніх правил поетичної форми, однак її твори завдяки цьому досягають більшої внутрішньої концентрації. Також у творчості вона не цуралась мовних неологізмів.
Вплив
Шотландський поет XX століття Г'ю Макдіармід включив переклад уривку з твору Ельзи у свій велику поему «П'яний чоловік дивиться на будяк» (англ. A Drunk Man Looks at the Thistle, 1926). (Рядки 401–410) Німецькі композитори Маргарет Швайкерт і Луїза Шульце-Бергоф поклали вірші поетеси на музику.
Вшанування пам'яті
На Моцштрассе 7, Берлін-Шенеберг, де Ельза жила з 1924 по 1933 рік, встановлена меморіальна таблиця. У 1996 році частину цієї вулиці було перейменовано на Ельзе-Ласкер-Шюлер-Штрассе. В Ельберфельді у Вупперталі тепер є школа, названа на її честь («Школа без расизму»), а на Герцогштрассе у Вупперталі встановлено меморіальну стелу.
Товариство-Ельзи-Ласкер-Шюлер було засновано в 1990 році у Вупперталі журналістом Хайо Яном. Твори поетеси представляли та обговорювали на понад 20 міжнародних симпозіумах від Бреслау до Тель-Авіва.
В Єрусалимі є невелика вулиця, названа на честь Ельзи Ласкер-Шюлер у районі Найот - Рехов Ельзе. На хребті в Єрусалимському лісі, неподалік від меморіалу Яду Кеннеді, стояла скульптура на її честь, схожа на тонкий стовбур дерева з крилами. Його встановили там у 1997 році, а в липні 2007 року — вона безслідно зникла.
У 2007 році її останні дні в Єрусалимі були відзначені в п'єсі радіо BBC «My Blue Piano» шотландського драматурга Марті Росса (Radio 4 2007), де поєднали факти її передсмертних днів із фантазіями її внутрішнього життя. 7 лютого 2020 року Google відзначив її дудлом.
Згадки в кіно
- «Ich räume auf» (Німеччина, 1979). Німецька актриса Ґізела Штайн грає роль Ельзи Ласкер-Шюлер, яка бореться зі своїми редакторами. Фільм вперше транслювався на «Westdeutscher Rundfunk Köln», режисером став Ґеорґ Брінтруп.
- «Mein Herz — niemandem!» (1997), де Гельма Сандерс-Брамс зображує Лену Штольце у ролі поетеси. Кульмінаційним моментом є парадокс її глибокого зв'язку з Ґотфрідом Бенном, лікарем і поетом, який став нацистом і публічно підтримував нацистський режим, навіть коли Ласкер-Шюлер була змушена виїхати.
Переклади на англійську мову
Поезія
- After Every War: Twentieth-Century Women Poets. Princeton University Press. 2004. ISBN . OCLC 424103356. Переклав вірші дев'яти поетів, у тому числі Ельзи.
- Star in my Forehead: Selected Poems. Duluth, MN: . 2000. ISBN . OCLC 43114305.
- Hebrew Ballads and Other Poems. Philadelphia: The Jewish Publication Society of America. 1980. ISBN . OCLC 848192782. Вважається першою публікацією перекладів англійською мовою.
- Selected Poems. Los Angeles: Green Integer. 2002. ISBN . OCLC 50565214.
- Poems. Shropshire: Tern Press. 1980. OCLC 9838607.
- Offering. II : selected poems of Else Lasker-Schüler & more of Rainer Maria Rilke. Buffalo, NY: Goldengrove Press. 2002. OCLC 50672055.
- My Blue Piano. Syracuse University Press. 2015. ISBN . OCLC 922220048. Двомовне видання.
- Your Diamond Dreams Cut Open My Arteries. University of North Carolina Press. 1982. ISBN . OCLC 906403110.
Проза
- My Heart. Amsterdam: November Editions. 2016. ISBN . OCLC 964452933. Переклад роману «Mein Herz».
- Concert. University of Nebraska Press. 1994. ISBN . OCLC 742589376. Переклад «Konzert».
П'єси
Список літератури
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118569880 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Else Lasker-Schüler
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Wall R. Verbrannt, verboten, vergessen: kleines Lexikon deutschsprachiger Schriftstellerinnen 1933 bis 1945 — 2 — Kn: Pahl-Rugenstein Verlag, 1989. — S. 109–113. —
- SIKART — 2006.
- https://www.oeaw.ac.at/acdh/oebl/biographien-des-monats/oktober
- Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- Koester T. — 2025.
- van Doesburg, Theo. De Stijl, "A Short Review of the Proceedings [of the Congress of International Progressive Artists], Followed by the Statements Made by the Artists' Groups" (1922). modernistarchitecture.wordpress.com. Ross Lawrence Wolfe. Процитовано 30 листопада 2018.
- Ziffer, Benny (16 липня 2010). The Kiss of July. Haaretz.
- Eger, Henrik (1991). Else Lasker-Schüler. У Tucker, Martin (ред.). Literary Exile in the Twentieth Century: An Analysis and Biographical Dictionary (англ.). New York, Westport, CT: Greenwood Press. с. https://archive.org/details/literaryexileint0000unse/page/408 408]–410. ISBN .
- Ziffer, Benny (16 липня 2010). Kiss of July. Haaretz.
- Cho, Antonio. Lasker 2: Styx 1902. www.lyrik.ch.
- Cho, Antonio. Lasker 3: Der siebente Tag. www.lyrik.ch.
- Cho, Antonio. Lasker 4: Wunder. www.lyrik.ch.
- «Mein blaues Klavier» (1943)
- Celebrating Else Lasker-Schüler. Google. 7 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 8 July 2011.
Посилання
- Бібліографія. Ельза Ласкер-Шюлер // Німецька національна бібліотека
- ELS Gesellschaft (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elza Lasker Shyuler nim Else Lasker Schuler pri narodzhenni Elizabet Shyuler ˈɛl ze ˈlas kɐ ˈʃyː lɐ 11 lyutogo 1869 22 sichnya 1945 nimecka poetesa ta dramaturg yevrejskogo pohodzhennya vidoma bogemnistyu svoyeyi poeziyi ta zhittya v Berlini Bula odniyeyu z nebagatoh zhinok pov yazanih z ruhom ekspresionizmu Elza vtekla z nacistskoyi Nimechchini i prozhila reshtu svogo zhittya v Yerusalimi Elza Lasker Shyulernim Else Lasker SchulerIm ya pri narodzhenninim Elisabeth SchulerNarodilasya11 lyutogo 1869 1869 02 11 1 2 Elberfeld Pivnichnonimecka konfederaciya nini Vuppertal Nimechchina Pomerla22 sichnya 1945 1945 01 22 u vici 75 rokiv Yerusalim Velika Britaniya 1 4 5 PohovannyaYevrejske kladovishe na Olivkovij goriKrayina Nimechchina 6 apatrid 6 Diyalnistpoetesa pismennicya gospodinya literaturnogo salonu dramaturgSfera robotipoeziyaMova tvorivnimeckaRodichid 7 U shlyubi zd 8 i d 9 NagorodiPremiya Genriha Klyajsta 1932 Sajt else lasker schueler gesellschaft de Elza Lasker Shyuler u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaShyuler narodivsya v Elberfeldi teper rajon Vuppertalya Yiyi mati Zhannet Shyuler u divoctvi Kissing bula centralnoyu figuroyu v yiyi poeziyi na stvorennya golovnogo geroya dlya p yesi Vupper nim Die Wupper 1909 mistkinya nadihnulasya svoyim batkom Aaronom Shyulerom yevrejskijm bankirom Yiyi brat Pol pomer koli yij bulo 13 rokiv Elzu vvazhali vunderkindom oskilki vona chitala j pisala z chotiroh rokiv Z 1880 roku vidviduye licej West an der Aue Kinuvshi shkolu vona pochala otrimuvati privatni uroki vdoma u batkiv U 1894 roci Elza vijshla zamizh za likarya ta mizhnarodnogo majstra z shahiv Dzhonatana Bertolda Laskera starshogo brata Emanuelya Laskera chempiona svitu z shahiv i pereyihala z nim do Berlina de otrimala osvitu hudozhnika 27 lipnya 1890 roku pomerla yiyi mati cherez 7 rokiv pomer yiyi batko 24 serpnya 1899 roku Elza narodila sina Pola i opublikuvala svoyi pershi virshi pershij yiyi povnij tom poeziyi Stiks nim Styx vijshov u 1902 roci 11 kvitnya 1903 roku vona ta Bertold Lasker rozluchilisya a 30 listopada vijshla zamizh za Georga Levina hudozhnika ta zasnovnika ekspresionistskogo zhurnalu Der Sturm Jogo psevdonim Gervart Volden vigadala sama Elza Zliva napravo Bertold Lasker Elza Lasker Shyuler Anna Lindvurm Lindner ta Franc Lindvurm Lindner priblizno 1900 ti roki Pershij prozovij tvir Elzi Kniga Pitera Hilla nim Das Peter Hille Buch buv opublikovanij u 1906 roci pislya smerti Hille odnogo z yiyi najblizhchih druziv U 1907 roci vona opublikuvala zbirku prozi Nochi Tino z Bagdada nim Die Nachte der Tino von Bagdad a potim p yesu Vupper u 1909 roci Zbirkoyu poeziyi Moye divo nim Meine Wunder 1911 Lasker Shyuler zatverdilasya yak providna predstavnicya nimeckogo ekspresionizmu Pislya rozluchennya z Gervartom Voldenom u 1912 roci Lasker Shyuler opinilasya bez groshej i zalezhala vid finansovoyi pidtrimki svoyih druziv zokrema Karla Krausa U tomu zh roci vona poznajomilasya z Gotfridom Bennom Mizh nimi zav yazalasya micna druzhba yaka nadihnula poetesu na veliku kilkist lyubovnih virshiv na jogo chest U travni 1922 roku vona vzyala uchast u Mizhnarodnomu kongresi progresivnih hudozhnikiv i pidpisala Proklamaciyu pro zasnuvannya Soyuzu progresivnih mizhnarodnih hudozhnikiv U 1927 roci cherez smert sina vpala v gliboku depresiyu Nezvazhayuchi na otrimannya premiyi Klyajsta v 1932 roci cherez yevrejsku krov nacisti ckuvali ta zavdavali yij fizichnogo nasillya Vona emigruvala do Cyuriha ale j tam ne mogla pracyuvati a zgodom u 1934 roci poyihala do Svyatoyi Zemli ta ostatochno oselilasya v Yerusalimi u 1937 roci Nastupnogo roku yiyi pozbavili nimeckogo gromadyanstva a z pochatku drugoyi svitovoyi vijni ne mogla povernutisya do Yevropi Za slovami Yegudi Amihaya yiyi pershogo perekladacha z ivritu vona zhila bidno i diti po susidstvu ckuvali yiyi za ekscentrichnij odyag i povedinku Lasker Shyuler odyagnena v azijskij kostyum yak yiyi alternativna persona Princ Yussuf Vona zasnuvala literaturnij salon Kraal yakij filosof Martin Buber vidkriv 10 sichnya 1942 roku u Francuzkomu kulturnomu centri Deyaki providni yevrejski pismenniki ta ambicijni poeti vidviduvali yiyi literaturni programi ale Lasker Shyuler otrimala veto na chitannya lekcij nimeckoyu movoyu Vona prosila golovu nimeckoyi sinagogi v Yerusalimi dozvoliti yij she raz skoristatisya jogo Gotteshaus budinkom Boga De b ya ne bula nimeckoyu movoyu govoriti zaboroneno Ya hochu vlashtuvati ostannij vechir v Kraal dlya zlamanogo poeta shob prodeklamuvati jogo perekladi na nimecku velikogo yevrejskogo List do rabina Kurta Vilgelma Arhiv Elzi Lasker Shyuler Yerusalim cit u Bauschinger p 270 V ostanni roki zhittya Lasker Shyuler pracyuvala nad svoyeyu dramoyu YataYa nim IchundIch z yakoyi uciliv lishe fragment Vona zakinchila svoyu zbirku virshiv Moye blakitne pianino nim Mein Blaues Klavier 1943 nadrukovanu obmezhenim tirazhem u 330 primirnikiv Literaturne proshannya stalo yiyi ostannoyu sproboyu podolati samotnist Vazhlivo sho vona prisvyatila robotu moyim nezabutnim druzyam u mistah Nimechchini ta takim yak ya vignanim i dobrosovisno rozsiyanim po vsomu svitu V odnomu zi svoyih ostannih aktiv vona poprosila shob yiyi ridne misto Vuppertal i jogo okolici buli vryatovani vid bombarduvan soyuznikiv Vona zazvichaj vitrachala vsi otrimani groshi i cherez ce vona chasto zalishatisya bez yizhi ta dahu nad golovoyu Na dopomogu yij prihodili Gajnc Gerling i poet Manfred Shturman Gerling vidkriv dlya neyi bankivskij rahunok regulyarnimi platezhami sho pokrivali yiyi vitrati todi yak Shturman redaguvav yiyi robotu ta dopomagav yij z vidavcyami Pislya yiyi smerti Shturmann stav opikunom yiyi spadshini i protyagom 1950 h ta 1960 h rokiv aktivno spivpracyuvav z vidavcyami u Shidnij i Zahidnij Nimechchini Shvejcariyi ta Avstriyi yaki bazhali opublikuvati yiyi tvori U 1944 roci zdorov ya Lasker Shyuler pogirshilosya 16 sichnya vona perezhila sercevij napad i 22 sichnya 1945 roku pomerla v Yerusalimi Yiyi pohovali na yevrejskomu kladovishi na Olivnij gori Mogila Elzi Lasker Shyuler na Olivkovij gori v Yerusalimi Mogila Elzi Lasker Shyuler na Olivnij gori v Yerusalimi napis na ivriti na mogiliLiteraturna kar yeraMemorial Laskeru Shyuleru avtor Stefan Guber v Elberfeldi Vuppertal Lasker Shyuler zalishila kilka tomiv poeziyi ta tri p yesi a takozh bagato opovidan ese ta listiv Za zhittya yiyi virshi publikuvalisya v riznih zhurnalah napriklad Der Sturm yakij redaguvav yiyi drugij cholovik ta Die Fackel Karla Krausa Vona takozh vidala bagato antologij poeziyi deyaki z yakih proilyustruvala sama zokrema Styx pershij opublikovanij tom poeziyi 1902 Der siebente Tag drugij tom poeziyi 1905 Meine Wunder pershe vidannya 1911 Gesammelte Gedichte povna poeziya 1917 Mein blaues Klavier 1943 U 1908 roci Lasker Shyuler napisala svoyu pershu i najvazhlivishu p yesu Die Wupper yaka bula opublikovana u 1909 roci a persha vistava vidbulasya 27 kvitnya 1919 roku v Nimeckomu teatri v Berlini Znachnoyu chastinoyu yiyi tvorchosti vistupaye lyubovna poeziya ale ye j gliboko religijni virshi ta molitvi Perehodi mizh nimi chasto dosit plavni Yiyi pizni roboti osoblivo bagati na biblijni ta shidni motivi Lasker Shyuler bula duzhe vilnoyu vid zovnishnih pravil poetichnoyi formi odnak yiyi tvori zavdyaki comu dosyagayut bilshoyi vnutrishnoyi koncentraciyi Takozh u tvorchosti vona ne curalas movnih neologizmiv VplivShotlandskij poet XX stolittya G yu Makdiarmid vklyuchiv pereklad urivku z tvoru Elzi u svij veliku poemu P yanij cholovik divitsya na budyak angl A Drunk Man Looks at the Thistle 1926 Ryadki 401 410 Nimecki kompozitori Margaret Shvajkert i Luyiza Shulce Bergof poklali virshi poetesi na muziku Vshanuvannya pam yatiAngel dlya Yerusalimu Memorial Elzi Lasker Shyuler v Yerusalimskomu lisi kviten 2007 r Na Mocshtrasse 7 Berlin Sheneberg de Elza zhila z 1924 po 1933 rik vstanovlena memorialna tablicya U 1996 roci chastinu ciyeyi vulici bulo perejmenovano na Elze Lasker Shyuler Shtrasse V Elberfeldi u Vuppertali teper ye shkola nazvana na yiyi chest Shkola bez rasizmu a na Gercogshtrasse u Vuppertali vstanovleno memorialnu stelu Tovaristvo Elzi Lasker Shyuler bulo zasnovano v 1990 roci u Vuppertali zhurnalistom Hajo Yanom Tvori poetesi predstavlyali ta obgovoryuvali na ponad 20 mizhnarodnih simpoziumah vid Breslau do Tel Aviva V Yerusalimi ye nevelika vulicya nazvana na chest Elzi Lasker Shyuler u rajoni Najot Rehov Elze Na hrebti v Yerusalimskomu lisi nepodalik vid memorialu Yadu Kennedi stoyala skulptura na yiyi chest shozha na tonkij stovbur dereva z krilami Jogo vstanovili tam u 1997 roci a v lipni 2007 roku vona bezslidno znikla U 2007 roci yiyi ostanni dni v Yerusalimi buli vidznacheni v p yesi radio BBC My Blue Piano shotlandskogo dramaturga Marti Rossa Radio 4 2007 de poyednali fakti yiyi peredsmertnih dniv iz fantaziyami yiyi vnutrishnogo zhittya 7 lyutogo 2020 roku Google vidznachiv yiyi dudlom Zgadki v kino Ich raume auf Nimechchina 1979 Nimecka aktrisa Gizela Shtajn graye rol Elzi Lasker Shyuler yaka boretsya zi svoyimi redaktorami Film vpershe translyuvavsya na Westdeutscher Rundfunk Koln rezhiserom stav Georg Brintrup Mein Herz niemandem 1997 de Gelma Sanders Brams zobrazhuye Lenu Shtolce u roli poetesi Kulminacijnim momentom ye paradoks yiyi glibokogo zv yazku z Gotfridom Bennom likarem i poetom yakij stav nacistom i publichno pidtrimuvav nacistskij rezhim navit koli Lasker Shyuler bula zmushena viyihati Perekladi na anglijsku movuPoeziya After Every War Twentieth Century Women Poets Princeton University Press 2004 ISBN 978 0 691 11745 4 OCLC 424103356 Pereklav virshi dev yati poetiv u tomu chisli Elzi Star in my Forehead Selected Poems Duluth MN 2000 ISBN 978 0 930100 88 9 OCLC 43114305 Hebrew Ballads and Other Poems Philadelphia The Jewish Publication Society of America 1980 ISBN 9780827601796 OCLC 848192782 Vvazhayetsya pershoyu publikaciyeyu perekladiv anglijskoyu movoyu Selected Poems Los Angeles Green Integer 2002 ISBN 978 1 892295 86 6 OCLC 50565214 Poems Shropshire Tern Press 1980 OCLC 9838607 Offering II selected poems of Else Lasker Schuler amp more of Rainer Maria Rilke Buffalo NY Goldengrove Press 2002 OCLC 50672055 My Blue Piano Syracuse University Press 2015 ISBN 978 0 8156 3420 1 OCLC 922220048 Dvomovne vidannya Your Diamond Dreams Cut Open My Arteries University of North Carolina Press 1982 ISBN 978 0 8078 8100 2 OCLC 906403110 Proza My Heart Amsterdam November Editions 2016 ISBN 978 94 92027 07 8 OCLC 964452933 Pereklad romanu Mein Herz Concert University of Nebraska Press 1994 ISBN 978 0 8032 2900 6 OCLC 742589376 Pereklad Konzert P yesi Three plays Dark river Arthur Aronymus and His Ancestors and I and I Northwestern University Press 2005 ISBN 978 0 8101 2198 0 OCLC 58985776 Perekladi Die Wupper Arthur Aronymus die Geschichte meines Vaters ta Ich und ich Ein nachgelassenes Schaauspiel Spisok literaturiDeutsche Nationalbibliothek Record 118569880 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Else Lasker Schuler d Track Q17299517 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Wall R Verbrannt verboten vergessen kleines Lexikon deutschsprachiger Schriftstellerinnen 1933 bis 1945 2 Kn Pahl Rugenstein Verlag 1989 S 109 113 ISBN 978 3 7609 1310 0 d Track Q365d Track Q104599828d Track Q103814972d Track Q1683841 SIKART 2006 d Track Q683543d Track Q2256716 https www oeaw ac at acdh oebl biographien des monats oktober Historische Lexikon der Schweiz Dictionnaire historique de la Suisse Dizionario storico della Svizzera Bern 1998 d Track Q70d Track Q642074 Koester T 2025 d Track Q126686954 van Doesburg Theo De Stijl A Short Review of the Proceedings of the Congress of International Progressive Artists Followed by the Statements Made by the Artists Groups 1922 modernistarchitecture wordpress com Ross Lawrence Wolfe Procitovano 30 listopada 2018 Ziffer Benny 16 lipnya 2010 The Kiss of July Haaretz Eger Henrik 1991 Else Lasker Schuler U Tucker Martin red Literary Exile in the Twentieth Century An Analysis and Biographical Dictionary angl New York Westport CT Greenwood Press s https archive org details literaryexileint0000unse page 408 408 410 ISBN 0 313 23870 7 Ziffer Benny 16 lipnya 2010 Kiss of July Haaretz Cho Antonio Lasker 2 Styx 1902 www lyrik ch Cho Antonio Lasker 3 Der siebente Tag www lyrik ch Cho Antonio Lasker 4 Wunder www lyrik ch Mein blaues Klavier 1943 Celebrating Else Lasker Schuler Google 7 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 8 July 2011 PosilannyaBibliografiya Elza Lasker Shyuler Nimecka nacionalna biblioteka ELS Gesellschaft nim