Ель-Пальмар (ісп. El Palmar) — руїни міста цивілізації мая у штаті Кампече Мексика.
Ель-Пальмар | |
---|---|
Країна | Мексика |
Регіон | Кампече |
Історія | |
Датування | 300 до н. е. — 900 |
Періоди | Докласичний, класичний періоди |
Археологічна культура | мая |
Дослідження | |
Відкрито | 1936 |
Відкривач | Ерік Томпсон |
Історія
Стародавня назва невідома. Поселення утворилося майже 300 року до н. е. У цей період перебувало під впливом Ель-Мірадора. Навколо городища у ранньокласичний період утворилося царство Вакпііїт («Шість паланкинів»). Ахави носили титул сак оок, точний зміст якого не зрозумілий (варіанти переклади «білодолинний» чи «білоног»). На нього мали право не лише власне царі, але також їхні родичі. На відміну від останніх володар Вакпіїту мав також титул Священного ахава та баакаба («головний на землі»).
У IV столітті був частиною «Нового порядку», підкоряючись Теотіуакану. Водночас зберігалася значна внутрішня самостійність. З початку V століття царство Вакпііт поступово здобуло самостійність. Після цього налагодило союзницькі стосунки з Канульським царством. Наприкінці цього ж століття або на початку VII визнало зверхність Кануля. При підтримці суверена вакпіїтські ахави зуміли приєднати царство Ібіль (точне місцезнаходження цього царства або області невідомо). Ахави Вакпіїту зберігали вірність канульським володарям навіть після поразки канульських військ в 695 році від Мутульського царства.
У VIII столітті відбулося послаблення царської влади та посилення аристократів — ах-к'ухуунів та лакамів. Цей період тривав до початку IX століття. Після занепаду великих держав — Мутуля і Кануля, царство Вакпіїт зуміло відновити самостійність. Нове, нетривале піднесення відбулося у 810-820-х роках. Занепад відбувся з 870-х років. Остаточно городище Ель-Пальмар було залишено близько 900 року.
Ахави
- К'ахк’-…лах-Чан-Йопаат (550-ті)
- Ах-Сак-Бохб-Паат
- Упакаль-К'ініч (710-ті роки)
- Йунєн-… (720-ті)
- …-Полав-Чан-Йопаат (820-ті))
Опис
Розташоване у південно-східній частині штату Кампече (Мексика) в муніципалітеті Калакмул, неподалік від кордону з Гватемалою і Белізом, за 30 км від руїн Ріо-Асуль, 33 км — Ріо-Бек, 50 км — Калакмула.
У межах «Головної групи» розташовуються кілька площ, 2 пірамідальні храми, а також палац і майданчик для гри в м'яч. Одним з ранніх культових будов є «Храм II» (VI ст.).
Крім «Головної групи» існувало ще, щонайменше, 8 архітектурних груп, розташованих в радіусі до 2,5 км від центру. Особливий інтерес являє «Група Гусмана», де виявлено ієрогліфічні сходи, що були зведені Ах-Пач’-Ваалю, лакаму Тішаха. Сходи складаються з 6 ступенів і 109 каменів, а напис на ній, за оцінками фахівців, спочатку включала 164 ієрогліфічних блоки. Український дослідник В. Талах здійснив повний переклад цього напису.
На території були знайдені 44 стели (на сьогодні залишилося 38) і 15 вівтарів, що датуються періодом від 554 до 884 року. До останнього часу вони мало вивчалися епіграфістами, хоча в 1950 році американський вчений Тетяна Проскурякова в своїй праці «Дослідження скульптур мая класичного періоду» привела фотографії і короткий опис деяких стел з Ель-Пальмари. До числа ранньокласичних стел, виходячи зі стилю, відносять стелу 45, на якій, проте, не збереглося чіткої дати. Переважно написи на стелах та вівтарях мають історичний та династичний характер.
Кілька стел на «Великий площі» датують першою половиною VIII століття. Так, стелу 8 було встановлено з нагоди закінчення 10-річчя в день 9.14.10.0.0, 5 Ахав 3 Мак (13 жовтня 721 року). У написі на цьому монументі сказано, що місцевий ахав, ім'я якого не збереглося, відсвяткував настання календарної дати традиційним обрядом розкидання грудочок ароматної смоли.
На «Площі К'авііля», що є частиною «Головної групи» є невеликий фрагмент монумента, позначений як стела 41 (на ньому позначено дату за Довгим рахунком — 30 травня 884 року).
Історія досліджень
У 1936 році в Ель-Пальмарі протягом декількох тижнів працювала експедиція, яку очолював провідний на той час американський дослідник культури мая Ерік Томпсон. Її зусиллями була зокрема складена перша карта основної групи.
Після експедиції Е. Томпсона довгі роки не велося легальних систематичних розкопок. Археологічний проєкт Ель-Пальмар стартував лише в грудні 1996 року, його керівником став мексиканський археолог К. Брокманн. Хоча проєкт планувався як довгостроковий, Брокманн провів в Ель-Пальмарі 3 місяці, після чого припинив польові роботи, залишив городище і більше вже не повертався туди.
З 2007 року розкопками керують К. Цукамото і Х. Камачо, а епіграфістом проєкту є мексиканський дослідник О. Еспарса. Найважливішим результатом їх роботи стало значне розширення меж городища.
Джерела
- Tsukamoto K. Politics in Plazas: Classic Maya Ritual Performance at El Palmar, Campeche, Mexico. PhD Dissertation, The University of Arizona, 2014. — P. 82-88, 159—163, 266 (англ.)
- Tokovinine A. Beans and Glyphs: A Possible IB Logogram in the Classic Maya Script // The PARI Journal. — 2014. — Vol. XIV, No. 4. — P. 10-16 (англ.)
- Esparza O., Tsukamoto K. Espacios de la escenografia ritual // Los mayas: voces de piedra / Coordinacion Ed. A. Martinez de Velasco y M. Elena Vega. — Mexico: Ambar Diseño, 2011. — P. 396 (ісп.)
- Stone A., Zender M. Reading Maya Art: A Hieroglyphic Guide to Ancient Maya Painting and Sculpture. — London — New York: Thames and Hudson, 2011. — P. 98-99 (англ.)
- Grube N. Toponyms, Emblem Glyphs, and the Political Geography of Southern Campeche // Anthropological Notebooks. — 2005. — Vol. 11, No. 1. — P. 91-93 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
El Palmar isp El Palmar ruyini mista civilizaciyi maya u shtati Kampeche Meksika El PalmarKrayina MeksikaRegionKampecheIstoriyaDatuvannya300 do n e 900PeriodiDoklasichnij klasichnij periodiArheologichna kulturamayaDoslidzhennyaVidkrito1936VidkrivachErik TompsonIstoriyaStarodavnya nazva nevidoma Poselennya utvorilosya majzhe 300 roku do n e U cej period perebuvalo pid vplivom El Miradora Navkolo gorodisha u rannoklasichnij period utvorilosya carstvo Vakpiiyit Shist palankiniv Ahavi nosili titul sak ook tochnij zmist yakogo ne zrozumilij varianti perekladi bilodolinnij chi bilonog Na nogo mali pravo ne lishe vlasne cari ale takozh yihni rodichi Na vidminu vid ostannih volodar Vakpiyitu mav takozh titul Svyashennogo ahava ta baakaba golovnij na zemli U IV stolitti buv chastinoyu Novogo poryadku pidkoryayuchis Teotiuakanu Vodnochas zberigalasya znachna vnutrishnya samostijnist Z pochatku V stolittya carstvo Vakpiit postupovo zdobulo samostijnist Pislya cogo nalagodilo soyuznicki stosunki z Kanulskim carstvom Naprikinci cogo zh stolittya abo na pochatku VII viznalo zverhnist Kanulya Pri pidtrimci suverena vakpiyitski ahavi zumili priyednati carstvo Ibil tochne misceznahodzhennya cogo carstva abo oblasti nevidomo Ahavi Vakpiyitu zberigali virnist kanulskim volodaryam navit pislya porazki kanulskih vijsk v 695 roci vid Mutulskogo carstva U VIII stolitti vidbulosya poslablennya carskoyi vladi ta posilennya aristokrativ ah k uhuuniv ta lakamiv Cej period trivav do pochatku IX stolittya Pislya zanepadu velikih derzhav Mutulya i Kanulya carstvo Vakpiyit zumilo vidnoviti samostijnist Nove netrivale pidnesennya vidbulosya u 810 820 h rokah Zanepad vidbuvsya z 870 h rokiv Ostatochno gorodishe El Palmar bulo zalisheno blizko 900 roku Ahavi K ahk lah Chan Jopaat 550 ti Ah Sak Bohb Paat Upakal K inich 710 ti roki Junyen 720 ti Polav Chan Jopaat 820 ti OpisRoztashovane u pivdenno shidnij chastini shtatu Kampeche Meksika v municipaliteti Kalakmul nepodalik vid kordonu z Gvatemaloyu i Belizom za 30 km vid ruyin Rio Asul 33 km Rio Bek 50 km Kalakmula U mezhah Golovnoyi grupi roztashovuyutsya kilka plosh 2 piramidalni hrami a takozh palac i majdanchik dlya gri v m yach Odnim z rannih kultovih budov ye Hram II VI st Krim Golovnoyi grupi isnuvalo she shonajmenshe 8 arhitekturnih grup roztashovanih v radiusi do 2 5 km vid centru Osoblivij interes yavlyaye Grupa Gusmana de viyavleno iyeroglifichni shodi sho buli zvedeni Ah Pach Vaalyu lakamu Tishaha Shodi skladayutsya z 6 stupeniv i 109 kameniv a napis na nij za ocinkami fahivciv spochatku vklyuchala 164 iyeroglifichnih bloki Ukrayinskij doslidnik V Talah zdijsniv povnij pereklad cogo napisu Na teritoriyi buli znajdeni 44 steli na sogodni zalishilosya 38 i 15 vivtariv sho datuyutsya periodom vid 554 do 884 roku Do ostannogo chasu voni malo vivchalisya epigrafistami hocha v 1950 roci amerikanskij vchenij Tetyana Proskuryakova v svoyij praci Doslidzhennya skulptur maya klasichnogo periodu privela fotografiyi i korotkij opis deyakih stel z El Palmari Do chisla rannoklasichnih stel vihodyachi zi stilyu vidnosyat stelu 45 na yakij prote ne zbereglosya chitkoyi dati Perevazhno napisi na stelah ta vivtaryah mayut istorichnij ta dinastichnij harakter Kilka stel na Velikij ploshi datuyut pershoyu polovinoyu VIII stolittya Tak stelu 8 bulo vstanovleno z nagodi zakinchennya 10 richchya v den 9 14 10 0 0 5 Ahav 3 Mak 13 zhovtnya 721 roku U napisi na comu monumenti skazano sho miscevij ahav im ya yakogo ne zbereglosya vidsvyatkuvav nastannya kalendarnoyi dati tradicijnim obryadom rozkidannya grudochok aromatnoyi smoli Na Ploshi K aviilya sho ye chastinoyu Golovnoyi grupi ye nevelikij fragment monumenta poznachenij yak stela 41 na nomu poznacheno datu za Dovgim rahunkom 30 travnya 884 roku Istoriya doslidzhenU 1936 roci v El Palmari protyagom dekilkoh tizhniv pracyuvala ekspediciya yaku ocholyuvav providnij na toj chas amerikanskij doslidnik kulturi maya Erik Tompson Yiyi zusillyami bula zokrema skladena persha karta osnovnoyi grupi Pislya ekspediciyi E Tompsona dovgi roki ne velosya legalnih sistematichnih rozkopok Arheologichnij proyekt El Palmar startuvav lishe v grudni 1996 roku jogo kerivnikom stav meksikanskij arheolog K Brokmann Hocha proyekt planuvavsya yak dovgostrokovij Brokmann proviv v El Palmari 3 misyaci pislya chogo pripiniv polovi roboti zalishiv gorodishe i bilshe vzhe ne povertavsya tudi Z 2007 roku rozkopkami keruyut K Cukamoto i H Kamacho a epigrafistom proyektu ye meksikanskij doslidnik O Esparsa Najvazhlivishim rezultatom yih roboti stalo znachne rozshirennya mezh gorodisha DzherelaTsukamoto K Politics in Plazas Classic Maya Ritual Performance at El Palmar Campeche Mexico PhD Dissertation The University of Arizona 2014 P 82 88 159 163 266 angl Tokovinine A Beans and Glyphs A Possible IB Logogram in the Classic Maya Script The PARI Journal 2014 Vol XIV No 4 P 10 16 angl Esparza O Tsukamoto K Espacios de la escenografia ritual Los mayas voces de piedra Coordinacion Ed A Martinez de Velasco y M Elena Vega Mexico Ambar Diseno 2011 P 396 isp Stone A Zender M Reading Maya Art A Hieroglyphic Guide to Ancient Maya Painting and Sculpture London New York Thames and Hudson 2011 P 98 99 angl Grube N Toponyms Emblem Glyphs and the Political Geography of Southern Campeche Anthropological Notebooks 2005 Vol 11 No 1 P 91 93 angl