Електросила (футбольний клуб)

«Червона зоря» (рос. «Красная заря») — радянський футбольний клуб з Ленінграда, що існував у період з 1922 по 1940 роки.

Червона зоря

Повна назва	Червона зоря
Засновано	1922
Розформовано	1940
Населений пункт	Ленінград, РРФСР
Стадіон	імені В. І. Леніна
Ліга	Група «Б»
1940	1-е
Домашня

Історія

Команда була заснована у 1922 році. До 1930 року виступала на районих змаганнях, у 1931—1935 роках — у чемпіонатах Ленінграда. Переможець турніру 1934 року.

Учасник перших шести першостей СРСР з футболу. Найкраще місце — п'яте (осінь 1936).

Найбільш славною сторінкою в історії клубу став виступ у розіграші кубка 1938 року. На попередніх етапах були здобуті перемоги над одеським «Харчовиком», ленінградським «Зенітом» і динамівськими командами з Болшево і Тбілісі. У вирішальному матчі клуб мінімально поступився московському «Спартаку» (2:3).

Два роки клуб називався «Електрик» (1938—1939). Сезон 1939 року команда завершила на передостанньому місці і вибула до другого дивізіону. Наступного року стала переможцем групи «Б», але у зв'язку з реорганізацією чемпіонату — путівки до еліти «Червона зоря» не отримала і була розформована. Провідні гравці були переведені до складу «Зеніта».

Багато гравців команди воювали на фронтах німецько-радянської війни. , , і Борис Орєшкін служили у Бальтійському флоті. був водієм у зенітно-кулеметному полку. Воював . Загинули на фронті , і . зник безвісти у березні 1942 року. Петро Григор'єв і померли в блокадному Ленінграді.

 — єдиний гравець команди, якому було присвоєно почесне звання «Заслужений майстер спорту СРСР». Після війни звання «Заслужений майстер спорту» отримали колишні гравці «Червоної зорі» , Борис Орєшкін, і Олексій Пшеничний.

У східній підгрупі другої групи чемпіонату СРСР 1946 року виступала ленінградська команда «Електросила», яку інколи вважають правонаступницею «Червоної зорі», але документальних підтверджень цьому немає.

Досягнення

• Чемпіон Ленінграда (1): 1934
• Фіналіст кубка СРСР (1): 1938
• Переможець групи «Б» (1): 1940

Статистика

Статистика виступів у чемпіонаті:

Сезон	Назва	Гр.	Місце	І	В	Н	П	РМ	О
1936(в)	«Червона зоря»	А	7 з 7	6	1	1	4	8 — 21	9
1936(о)	«Червона зоря»	А	5 з 8	7	3	0	4	13 — 18	13
1937	«Червона зоря»	А	8 з 9	16	4	4	8	17 — 31	28
1938	«Електрик»	А	13 з 26	25	8	8	9	42 — 44	24
1939	«Електрик»	А	13 з 14	26	6	5	15	32 — 49	17
Усього в групі «А»				80	22	18	40	112 — 173	62
1940	«Червона зоря»	Б	1 з 14	26	15	5	6	54 — 36	35

Бомбардири і тренери:

Сезон	Бомбардир	Голи	Тренер
1936(в)		2	Михайло Окунь
1936(о)	Микола Ярцев	3	Михайло Окунь
1937	Микола Ярцев	6	Михайло Окунь
1938		8	Михайло Окунь
1939	Іван Смирнов	6	Костянтин Лемешев
1940		14	Костянтин Лемешев

Найбільше матчів у чемпіонатах провели:

Всього 1. Іван Смирнов 85 2. Олексій Яблочкін 82 3. Володимир Лемешев 78 4. 75 5. 74 6. 71 7. Борис Орєшкін 70 8. Василь Топталов 54 9. Микола Анціферов 53 10. Леонід Дорофєєв 47

Група «А» 1. Віктор Бодров 75 2. Василь Лотков 74 3. Борис Орєшкін 70 4. Іван Смирнов 69 5. Олексій Яблочкін 59 6. Володимир Лемешев 54 7. Василь Топталов 54 8. Павло Артем'єв 47 9. Віктор Набутов 43 10. Петро Карась 34

Сумарні показники найвлучніших гравців команди у чемпіонатах СРСР:

Всього 1. Іван Смирнов 24 2. 16 3. Павло Артем'єв 14 3. Володимир Лемешев 14 5. Василь Лотков 13 6. 12

Група «А» 1. Іван Смирнов 20 2. Василь Лотков 13 3. Микола Ярцев 11 4. Павло Артем'єв 9 5. Віктор Бодров 8 5. Петро Карась 8

Статистика виступів у кубку:

Сезон	Назва	Раунд	І	В	Н	П	РМ	О
1936	«Червона зоря»	1/2	5	4	0	1	8 — 8	8
1937	«Червона зоря»	1/64	1	0	0	1	2 — 4	0
1938	«Електрик»	Фінал	6	5	0	1	19 — 5	10
1939	«Електрик»	1/16	2	1	0	1	2 — 1	2
Усього			14	10	0	4	31 — 18	20

Фінал кубка СРСР з футболу 1938:

14 вересня 1938

«Спартак»	3 – 2	«Електрик»
Гуляєв  14' Старостін  51' Семенов  65'	Протокол	Яблочкін  45' Гусєв  70'

«Динамо» (Москва) Глядачів: 80 000 Арбітр: Михайло Онищенко (Харків)

Докладніше: Фінал кубка СРСР з футболу 1938

«Спартак»: Владислав Жмельков, Віктор Соколов, Василь Соколов, (Станіслав Леута, 46), , Григорій Тучков, Георгій Глазков, , , Олексій Соколов, . Тренер — Костянтин Квашнін.

«Електрик»: Віктор Набутов, Василь Топталов, Василь Григор'єв, Віктор Бодров, Борис Орєшкін, Олексій Яблочкін, Петро Карась, Павло Артем'єв, Іван Смирнов, Олександр Федоров (Анатолій Гусєв, 69), Василь Лотков. Тренер — Костянтин Лемешев.

Примітки

1. . web.archive.org (рос.). 10 жовтня 2006. Архів оригіналу за 10 жовтня 2006. Процитовано 25 січня 2022.
2. Друга група (східна підгрупа) — 1946. Український футбол (історія та статистика). Процитовано 15 грудня 2017.^{[недоступне посилання з серпня 2019]}
3. . Український футбол (історія та статистика). Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
4. . Український футбол (історія та статистика). Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
5. . Український футбол (історія та статистика). Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
6. . Український футбол (історія та статистика). Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
7. . Український футбол (історія та статистика). Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
8. . Український футбол (історія та статистика). Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 15 грудня 2017.

Посилання

• (рос.) . FootballFacts. Архів оригіналу за 11 січня 2017. Процитовано 15 лютого 2017.
• Ленинградские команды в высшей лиге [ 7 березня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)