Елегійний дистих або елегійний двовірш (грец. ἐλεγεία: журлива пісня і грец. δίστιχον: двовірш) — строфа, сформована на основі речитативної лірики, поширена в античній поезії від VIII–VII ст. до н. е. Елегійним двовіршем писали греки: Каллін, Архілох, Тіртей, Солон, Теогнід; римляни: Овідій, Катулл, Тібулл, Проперцій та інші.
Будова елегійного двовірша
Складається з двовірша, гекзаметра з висхідною мелодикою у першому версі та пентаметра з низхідною мелодикою у другому, який повторює першу частину гекзаметра до цезури.
Метрична схема елегійного дистиха, де «—» позначає довгий склад, «u» — короткий склад, «U» — один довгий склад або два короткі склади:
- — U | — U | — U | — U | — u u | — —
- — U | — U | — || — u u | — u u | —
Приклад:
- Тут, подорожній, могила не Креза, а вбогого; бачиш,
- Хоч вона дуже мала, досить для мене її.
(«Епітафія бідняка» Сімоніда Кеоського. Переклад О. Білецького)
В українській літературі
В українській літературі елегійних дистих набув поширення в епоху бароко. Його описав Феофан Прокопович у трактаті «Про поетичне мистецтво». Елегійні дистихи використовували у латинському віршуванні Стефан Яворський, Григорій Сковорода. Пізніше елегійні двовірші зустрічаються в творчості Володимира Самійленка (цикл «Елегії»), Івана Франка («Майові елегії»).
Джерела
- Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю. Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 1 — 325-326 с.
Посилання
- Елегійний дистих // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 175. — 634 с.
- Дистих елегійний // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 160. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Elegijnij distih abo elegijnij dvovirsh grec ἐlegeia zhurliva pisnya i grec distixon dvovirsh strofa sformovana na osnovi rechitativnoyi liriki poshirena v antichnij poeziyi vid VIII VII st do n e Elegijnim dvovirshem pisali greki Kallin Arhiloh Tirtej Solon Teognid rimlyani Ovidij Katull Tibull Propercij ta inshi Budova elegijnogo dvovirshaSkladayetsya z dvovirsha gekzametra z vishidnoyu melodikoyu u pershomu versi ta pentametra z nizhidnoyu melodikoyu u drugomu yakij povtoryuye pershu chastinu gekzametra do cezuri Metrichna shema elegijnogo distiha de poznachaye dovgij sklad u korotkij sklad U odin dovgij sklad abo dva korotki skladi U U U U u u U U u u u u dd dd Priklad Tut podorozhnij mogila ne Kreza a vbogogo bachish Hoch vona duzhe mala dosit dlya mene yiyi dd Epitafiya bidnyaka Simonida Keoskogo Pereklad O Bileckogo V ukrayinskij literaturiV ukrayinskij literaturi elegijnih distih nabuv poshirennya v epohu baroko Jogo opisav Feofan Prokopovich u traktati Pro poetichne mistectvo Elegijni distihi vikoristovuvali u latinskomu virshuvanni Stefan Yavorskij Grigorij Skovoroda Piznishe elegijni dvovirshi zustrichayutsya v tvorchosti Volodimira Samijlenka cikl Elegiyi Ivana Franka Majovi elegiyi DzherelaLiteraturoznavcha enciklopediya Avtor ukladach Yu Kovaliv U 2 t K 2007 tom 1 325 326 s PosilannyaElegijnij distih Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 175 634 s Distih elegijnij Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 160 ISBN 978 966 439 921 7