Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Експло рер 3 англ Explorer дослідник третій американський апарат за програмою Експлорер 2 й вдалий запуск Інше позначенн

Експлорер-3

Експлорер-3

Експло́рер-3 (англ. Explorer — дослідник) — третій американський апарат за програмою Експлорер, 2-й вдалий запуск. Інше позначення — «1958 Гамма 1».

Експлорер-3
Основні параметри
COSPAR ID1958-003A
NORAD ID00006
ВиготівникЛабораторія реактивного руху (англ. Jet Propulsion Laboratory)
ОператорУправління балістичних ракет армії США (англ. Army Ballistic Missile Agency)
Тип апаратаорбітальний
Штучний супутникЗемлі
Обертів~1'160
Дата запуску26 березня 1958 17:31 UTC
Ракета-носійЮпітер-Сі (Джуно-1)
КосмодромМис Канаверал, СК-26
Тривалість польоту93 доби
Схід з орбіти27 червня 1958
Технічні параметри
Маса14,1
Орбітальні дані
Тип орбітиеліптична
Велика піввісь7'870,7 км
Ексцентриситет0,165894
Нахил орбіти33,38°
Період обертання115,7 хв
Прилади
ПриладиЛічильник Гейгера-Мюллера, п'ять температурних датчиків, акустичний датчик, детектор мікрометеоритів.

Політ

26 березня 1958 року, о 17:38:01(GMT), Explorer 3 було запущено з атлантичного ракетного полігону (), що розташований на мисі Канаверал у Флориді. За допомогою ракети-носія "Юпітер-С" апарат вдалося вивести на орбіту з достатньо високим апогеєм, що становив 2799 км і з періодом обертання 115,7 хвилини. Хоч апарат зміг вийти на більш високу орбіту порівняно з Explorer 1, але невдовзі із-за малої висоти перигею (всього 186 км) через 93 доби супутник згорів в атмосфері.

Опис

Конструкція була схожою на «Експлорер-1». Повна маса супутника становила 14,1 кг, з них 8,4 кг приладів (для порівняння — перший радянський супутник «Спутнік-1» важив 83,6 кг). Відсік приладів монтувався у верхній частині четвертого ступеня, і виводився на орбіту разом із ним, тому в різних джерелах наводиться різна маса супутника, яким можуть вважати весь ступінь. У польоті апарат обертався зі швидкістю 750 обертів за хвилину навколо довгої осі і цим стабілізувався.

«Експлорер-3» мав магнітофон, на який записувались дані з наукових приладів для фіксації параметрів радіації під час кожного оберту. Дані передавались двома групами антен: передавач потужністю 60 мВт із частотою 108,03 МГц використовував антену Герца, що складалась із двох скловолоконних щілинних антен у корпусі супутника; передавач потужністю 10 мВт із частотою 108 МГц використовував чотири гнучкі антени, розташовані хрестовиною і випрямлені внаслідок обертання апарата.

Живлення забезпечували нікель-кадмієві акумулятори, які важили приблизно 40 % маси корисного вантажу. Ці батареї мали живити потужніший передавач 31 добу, а менш потужний — 105.

Оскільки був доступним невеликий простір і вимагалась невелика маса, розроблялись і виготовлялись прості і високонадійні прилади з використанням транзисторів із германію і кремнію.

Ззовні відсік приладів був розфарбований білими і темно-зеленими смугами для створення пасивного температурного контролю.

Прилади

  • Лічильник Гейгера-Мюллера для виявлення космічного випромінювання. Після польоту «Експлорера-3» дійшли висновку, що первісний лічильник був перевантажений сильним випромінюванням поясу заряджених частинок.
  • П'ять температурних датчиків (один всередині, три ззовні, один під головним обтічником).
  • Акустичний датчик (перетворювач і твердотільний підсилювач), мав реєструвати зіткнення мікрометеоритів (космічного пилу) об корпус, тому розташовувався посередині відсіку приладів і контактував з оболонкою. Ефективна площа відсіку становила 0,075 м², середній поріг чутливості 2,5 × 10−3 г·см/с.
  • Детектор мікрометеоритів, що складався з 12 паралельно з'єднаних провідників, змонтованих на склопластиковому кільці в нижній частині корпусу паливного відсіку сіткою з чарунками 1×1 см. Кожен провідник складався зі скручених подвійних емальованих дротів із нікелевого сплаву діаметром 17 мкм (21 мкм з ізоляцією). Якби мікрометеорит розміром приблизно 10 мкм вдарив датчик, то пошкодження дроту розірвало б електричний контакт і відбулася б реєстрація зіткнення.

Підсумок

«Експлорер-3» підтвердив дані «Експлорера-1».

Відкриття радіаційного поясу (поясу Ван-Аллена)) було одним із важливих відкриттів Міжнародного геофізичного року.

Копія апарату нині перебуває в Національному музеї авіації і космонавтики Смітсонівського інституту.

Джерела

  • Каталог НАСА [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  • Експлорер і Юпітер-Сі [ 26 листопада 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  • (англ.)

Примітки

  1. NASA | History - Sputnik. history.nasa.gov. Процитовано 28 вересня 2023.
  2. NASA - NSSDCA - Spacecraft - Telemetry Details. nssdc.gsfc.nasa.gov. Процитовано 28 вересня 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Eksplo rer 3 angl Explorer doslidnik tretij amerikanskij aparat za programoyu Eksplorer 2 j vdalij zapusk Inshe poznachennya 1958 Gamma 1 Eksplorer 3Osnovni parametriCOSPAR ID1958 003ANORAD ID00006VigotivnikLaboratoriya reaktivnogo ruhu angl Jet Propulsion Laboratory OperatorUpravlinnya balistichnih raket armiyi SShA angl Army Ballistic Missile Agency Tip aparataorbitalnijShtuchnij suputnikZemliObertiv 1 160Data zapusku26 bereznya 1958 17 31 UTCRaketa nosijYupiter Si Dzhuno 1 KosmodromMis Kanaveral SK 26Trivalist polotu93 dobiShid z orbiti27 chervnya 1958Tehnichni parametriMasa14 1Orbitalni daniTip orbitieliptichnaVelika pivvis7 870 7 kmEkscentrisitet0 165894Nahil orbiti33 38 Period obertannya115 7 hvPriladiPriladiLichilnik Gejgera Myullera p yat temperaturnih datchikiv akustichnij datchik detektor mikrometeoritiv Polit26 bereznya 1958 roku o 17 38 01 GMT Explorer 3 bulo zapusheno z atlantichnogo raketnogo poligonu sho roztashovanij na misi Kanaveral u Floridi Za dopomogoyu raketi nosiya Yupiter S aparat vdalosya vivesti na orbitu z dostatno visokim apogeyem sho stanoviv 2799 km i z periodom obertannya 115 7 hvilini Hoch aparat zmig vijti na bilsh visoku orbitu porivnyano z Explorer 1 ale nevdovzi iz za maloyi visoti perigeyu vsogo 186 km cherez 93 dobi suputnik zgoriv v atmosferi OpisKonstrukciya bula shozhoyu na Eksplorer 1 Povna masa suputnika stanovila 14 1 kg z nih 8 4 kg priladiv dlya porivnyannya pershij radyanskij suputnik Sputnik 1 vazhiv 83 6 kg Vidsik priladiv montuvavsya u verhnij chastini chetvertogo stupenya i vivodivsya na orbitu razom iz nim tomu v riznih dzherelah navoditsya rizna masa suputnika yakim mozhut vvazhati ves stupin U poloti aparat obertavsya zi shvidkistyu 750 obertiv za hvilinu navkolo dovgoyi osi i cim stabilizuvavsya Eksplorer 3 mav magnitofon na yakij zapisuvalis dani z naukovih priladiv dlya fiksaciyi parametriv radiaciyi pid chas kozhnogo obertu Dani peredavalis dvoma grupami anten peredavach potuzhnistyu 60 mVt iz chastotoyu 108 03 MGc vikoristovuvav antenu Gerca sho skladalas iz dvoh sklovolokonnih shilinnih anten u korpusi suputnika peredavach potuzhnistyu 10 mVt iz chastotoyu 108 MGc vikoristovuvav chotiri gnuchki anteni roztashovani hrestovinoyu i vipryamleni vnaslidok obertannya aparata Zhivlennya zabezpechuvali nikel kadmiyevi akumulyatori yaki vazhili priblizno 40 masi korisnogo vantazhu Ci batareyi mali zhiviti potuzhnishij peredavach 31 dobu a mensh potuzhnij 105 Oskilki buv dostupnim nevelikij prostir i vimagalas nevelika masa rozroblyalis i vigotovlyalis prosti i visokonadijni priladi z vikoristannyam tranzistoriv iz germaniyu i kremniyu Zzovni vidsik priladiv buv rozfarbovanij bilimi i temno zelenimi smugami dlya stvorennya pasivnogo temperaturnogo kontrolyu PriladiLichilnik Gejgera Myullera dlya viyavlennya kosmichnogo viprominyuvannya Pislya polotu Eksplorera 3 dijshli visnovku sho pervisnij lichilnik buv perevantazhenij silnim viprominyuvannyam poyasu zaryadzhenih chastinok P yat temperaturnih datchikiv odin vseredini tri zzovni odin pid golovnim obtichnikom Akustichnij datchik peretvoryuvach i tverdotilnij pidsilyuvach mav reyestruvati zitknennya mikrometeoritiv kosmichnogo pilu ob korpus tomu roztashovuvavsya poseredini vidsiku priladiv i kontaktuvav z obolonkoyu Efektivna plosha vidsiku stanovila 0 075 m serednij porig chutlivosti 2 5 10 3 g sm s Detektor mikrometeoritiv sho skladavsya z 12 paralelno z yednanih providnikiv zmontovanih na skloplastikovomu kilci v nizhnij chastini korpusu palivnogo vidsiku sitkoyu z charunkami 1 1 sm Kozhen providnik skladavsya zi skruchenih podvijnih emalovanih drotiv iz nikelevogo splavu diametrom 17 mkm 21 mkm z izolyaciyeyu Yakbi mikrometeorit rozmirom priblizno 10 mkm vdariv datchik to poshkodzhennya drotu rozirvalo b elektrichnij kontakt i vidbulasya b reyestraciya zitknennya Pidsumok Eksplorer 3 pidtverdiv dani Eksplorera 1 Vidkrittya radiacijnogo poyasu poyasu Van Allena bulo odnim iz vazhlivih vidkrittiv Mizhnarodnogo geofizichnogo roku Kopiya aparatu nini perebuvaye v Nacionalnomu muzeyi aviaciyi i kosmonavtiki Smitsonivskogo institutu DzherelaKatalog NASA 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Eksplorer i Yupiter Si 26 listopada 2015 u Wayback Machine angl angl PrimitkiNASA History Sputnik history nasa gov Procitovano 28 veresnya 2023 NASA NSSDCA Spacecraft Telemetry Details nssdc gsfc nasa gov Procitovano 28 veresnya 2023

Дата публікації:
Топ