Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Експедиція Філарета Колесси на Наддніпрянську Україну 1908 року була здійснена задля збереження традиційного кобзарського та лірницького репертуару. Її організаторами стало подружжя Лесі Українки та Климента Квітки, активну участь у підготовці та здійсненні задуму взяв Опанас Сластьон. Засадничою ціллю експедиції, за задумом ініціаторів проекту, мала була публікація мелодій традиційного кобзарсько-лірницького репертуару, фонографування ж якнайкраще мало б у цьому допомогти. Для фонографування репертуару українських рапсодів Опанас Сластьон запросив до Миргороду найкращих виконавців народної епіки: кобзаря Михайла Кравченка, співців дум Миколу Дубину та , лірника Антона Скобу
Передісторія
На початку XX століття питання збереження кобзарсько-лірницького репертуару обговорювалося досить жваво. Важливо було це зробити не тільки з огляду на те, що більшість виконавців були уже в поважному віці, а й через те, що поширювалося концертне виконавство на бандурі, витісняючи традиційне.
1903 року, з ініціативи Гната Хоткевича та за підтримки Опанаса Сластьона та Олександра Бородая була здійснена спроба записати репертуар кобзарів на фонографічні валики. Для цього було придбано кілька фонографів. Та, на жаль, в силу різних обставин, праця швидко припинилася.
Експедиція
Розуміючи вагомість питання, Леся Українка та Климент Квітка вирішують самостійно організувати та профінансувати етнографічну поїздку, під час якої зібрати і записати музичний матеріал кобзарської традиції (оскільки літературний елемент дум та історичних пісень був не такий складний, як музичний, проблема і завдання полягали якраз в тому, щоб зберегти музичний елемент, а також, за можливості, манеру співу). При тому, Леся Українка не признавалася, що кошти, які вони з Квіткою пожертвували на цю справу, були їхніми власними. Вона казала, що пожертва надійшла від якогось «любителя народньої старовини». Тільки у 1927 р. з'ясувалося, що спонсором була сама Леся Українка. В організації проекту активну участь брав також Опанас Сластьон, який, до слова, активно переконував Климента Квітку у важливості використання фонографа.
Ініціатори проекту одразу ж взялися активно шукати музиканта-етнографа, який би взявся до цієї роботи, оскільки йшлося не тільки про запис на носії, а й про подальшу транскрипцію матеріалу на ноти. Початково, Климент Квітка звернувся до Станіслава Людкевича, оскільки дуже цінував кваліфікацію його етнографічної діяльності. Проте, не отримавши ствердної відповіді, продовжив пошуки, звернувшись до Музично-етнографічної комісії при Московському товаристві любителів природознавства, географії й антропології та до Етнографічної комісії Наукового товариства імені Шевченка у Львові. В результаті було вирішено, що справою займатиметься Філарет Колесса, член Етнографічної комісії Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
Планувалося, що Колесса зможе здійснити мандрівку селами Лівобережної України, де самостійно знаходив би виконавців, але офіційна влада не дала дозволу на такий вид діяльності, з самого початку унеможлививши здійснення такої ідеї. Тому два тижні свого перебування у Наддніпрянській Україні Філарет Колесса провів у Миргороді. Протягом цього часу він транскрибував записи, зроблені Опанасом Сластьоном кількома роками раніше (записи Миколи Кравченка, Платона Кравченка, Опанаса Савченка (Баря)), а також здійснив записи виконавців, що приїхали у Миргород на запрошення Сластьона. Дві думи («Про удову» та «Плач невольників») були записані у виконанні самого Сластьона.
Продовження праці після завершення експедиції
Оскільки через заборону етнографічної діяльності Колесси на Наддніпрянській Україні дослідникові не вдалося записати все, що вартувало уваги, виникала потреба продовжувати працю. Основною проблемою була відсутність коштів. Проте, завдяки усвідомленню важливості питання та непогамовному ентузіазму подружжя Квіток та Сластьона вдалося записати ще чимало зразків.
Близько сорока фонографічних валиків списав Опанас Сластіон. Він зафіксував виконання кобзарів Степана Пасюги, Петра Древченка, , лірників , , співців-сліпців Остапа Кального й . Також Сластьон записав пісні зі свого репертуару. Усі рекордовані валики він передав Філарету Колессі до Львова.
Леся Українка долучилася до процесу фонографування, записавши три думи, інструментальний супровід до дум та інструментальну музику з репертуару кобзаря Гната Гончаренка. Ці записи також були відіслані Філарету Колессі для подальшої транскрипції.
Результати експедиції були оприлюднені на Науковому конгресі Інтернаціонального Музичного Товариства у Відні у травні 1909 року. Колесса виступив із рефератом, який був проілюстрований записами з фонографічних валиків. Робота етнографа викликала величезне зацікавлення та жваве обговорення.
Результат п’ятирічної праці Філарета Колесси — весь записаний та транскрибований матеріал, був виданий двома томами (XIII та XIV) Матеріалів до української етнології ЕК НТШ у 1910 та 1913 роках відповідно.
Примітки
Джерела
- Довгалюк І. До історії експедиції Філарета Колесси на Наддніпрянську Україну // Вісник Львівського університету. — 2009. — Вип. 47. — С. 5—27.
- Мандзюк Д. Леся Українка оплатила записи дум від кобзарів // Газета по-українськи. — 2011. — 07.
- Сімчук О. Леся Українка і вередливі кобзарі. Як починався український звукозапис [ 10 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Амнезія. — 2019.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колекція фоноваликів Філарета Колесси |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekspediciya Filareta Kolessi na Naddnipryansku Ukrayinu 1908 roku bula zdijsnena zadlya zberezhennya tradicijnogo kobzarskogo ta lirnickogo repertuaru Yiyi organizatorami stalo podruzhzhya Lesi Ukrayinki ta Klimenta Kvitki aktivnu uchast u pidgotovci ta zdijsnenni zadumu vzyav Opanas Slaston Zasadnichoyu cillyu ekspediciyi za zadumom iniciatoriv proektu mala bula publikaciya melodij tradicijnogo kobzarsko lirnickogo repertuaru fonografuvannya zh yaknajkrashe malo b u comu dopomogti Dlya fonografuvannya repertuaru ukrayinskih rapsodiv Opanas Slaston zaprosiv do Mirgorodu najkrashih vikonavciv narodnoyi epiki kobzarya Mihajla Kravchenka spivciv dum Mikolu Dubinu ta lirnika Antona SkobuKobzar Stepan Pasyuga malyunok Opanasa Slastona Fonovaliki zi zvukozapisami stvorenimi v ramkah ekspediciyi PeredistoriyaKozachok Polyanka source source source Zapisav Oleksandr Borodaj Pri problemah glyante v dovidku Na pochatku XX stolittya pitannya zberezhennya kobzarsko lirnickogo repertuaru obgovoryuvalosya dosit zhvavo Vazhlivo bulo ce zrobiti ne tilki z oglyadu na te sho bilshist vikonavciv buli uzhe v povazhnomu vici a j cherez te sho poshiryuvalosya koncertne vikonavstvo na banduri vitisnyayuchi tradicijne 1903 roku z iniciativi Gnata Hotkevicha ta za pidtrimki Opanasa Slastona ta Oleksandra Borodaya bula zdijsnena sproba zapisati repertuar kobzariv na fonografichni valiki Dlya cogo bulo pridbano kilka fonografiv Ta na zhal v silu riznih obstavin pracya shvidko pripinilasya EkspediciyaDuma Pro pihotincya valik 2 source source source Duma Pro pihotincya valik 3 source source source Duma Pro pihotincya valik 6 source source source Duma Pro pihotincya valik 7 source source source Duma Pro pihotincya valik 8 source source source Zapisav Filaret Kolessa Pri problemah glyante v dovidku Rozumiyuchi vagomist pitannya Lesya Ukrayinka ta Kliment Kvitka virishuyut samostijno organizuvati ta profinansuvati etnografichnu poyizdku pid chas yakoyi zibrati i zapisati muzichnij material kobzarskoyi tradiciyi oskilki literaturnij element dum ta istorichnih pisen buv ne takij skladnij yak muzichnij problema i zavdannya polyagali yakraz v tomu shob zberegti muzichnij element a takozh za mozhlivosti maneru spivu Pri tomu Lesya Ukrayinka ne priznavalasya sho koshti yaki voni z Kvitkoyu pozhertvuvali na cyu spravu buli yihnimi vlasnimi Vona kazala sho pozhertva nadijshla vid yakogos lyubitelya narodnoyi starovini Tilki u 1927 r z yasuvalosya sho sponsorom bula sama Lesya Ukrayinka V organizaciyi proektu aktivnu uchast brav takozh Opanas Slaston yakij do slova aktivno perekonuvav Klimenta Kvitku u vazhlivosti vikoristannya fonografa Iniciatori proektu odrazu zh vzyalisya aktivno shukati muzikanta etnografa yakij bi vzyavsya do ciyeyi roboti oskilki jshlosya ne tilki pro zapis na nosiyi a j pro podalshu transkripciyu materialu na noti Pochatkovo Kliment Kvitka zvernuvsya do Stanislava Lyudkevicha oskilki duzhe cinuvav kvalifikaciyu jogo etnografichnoyi diyalnosti Prote ne otrimavshi stverdnoyi vidpovidi prodovzhiv poshuki zvernuvshis do Muzichno etnografichnoyi komisiyi pri Moskovskomu tovaristvi lyubiteliv prirodoznavstva geografiyi j antropologiyi ta do Etnografichnoyi komisiyi Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka u Lvovi V rezultati bulo virisheno sho spravoyu zajmatimetsya Filaret Kolessa chlen Etnografichnoyi komisiyi Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka u Lvovi Duma pro pihotincya valik 2 source source source Duma pro pihotincya valik 3 source source source Duma pro udovu source source source Zapisav Filaret Kolessa u Mirgorodi u 1908 r Pri problemah glyante v dovidku Planuvalosya sho Kolessa zmozhe zdijsniti mandrivku selami Livoberezhnoyi Ukrayini de samostijno znahodiv bi vikonavciv ale oficijna vlada ne dala dozvolu na takij vid diyalnosti z samogo pochatku unemozhlivivshi zdijsnennya takoyi ideyi Tomu dva tizhni svogo perebuvannya u Naddnipryanskij Ukrayini Filaret Kolessa proviv u Mirgorodi Protyagom cogo chasu vin transkribuvav zapisi zrobleni Opanasom Slastonom kilkoma rokami ranishe zapisi Mikoli Kravchenka Platona Kravchenka Opanasa Savchenka Barya a takozh zdijsniv zapisi vikonavciv sho priyihali u Mirgorod na zaproshennya Slastona Dvi dumi Pro udovu ta Plach nevolnikiv buli zapisani u vikonanni samogo Slastona Prodovzhennya praci pislya zavershennya ekspediciyiOskilki cherez zaboronu etnografichnoyi diyalnosti Kolessi na Naddnipryanskij Ukrayini doslidnikovi ne vdalosya zapisati vse sho vartuvalo uvagi vinikala potreba prodovzhuvati pracyu Osnovnoyu problemoyu bula vidsutnist koshtiv Prote zavdyaki usvidomlennyu vazhlivosti pitannya ta nepogamovnomu entuziazmu podruzhzhya Kvitok ta Slastona vdalosya zapisati she chimalo zrazkiv Pisnya pro smert kozaka source source source Vikonuye Stepan PasyugaDuma pro pihotincya source source source Vikonuye Platon KravchenkoDuma pro udovu source source source Vikonuye Ostap KalnijDuma pro sestru i brata source source source Vikonuye Petro Drevchenko Pri problemah glyante v dovidku Blizko soroka fonografichnih valikiv spisav Opanas Slastion Vin zafiksuvav vikonannya kobzariv Stepana Pasyugi Petra Drevchenka lirnikiv spivciv slipciv Ostapa Kalnogo j Takozh Slaston zapisav pisni zi svogo repertuaru Usi rekordovani valiki vin peredav Filaretu Kolessi do Lvova Duma pro udovu 1 source source source Duma pro udovu 2 source source source Duma pro udovu 3 source source source Duma pro udovu 4 source source source Duma pro Oleksiya Popovicha 1 source source source Pri problemah glyante v dovidku Lesya Ukrayinka doluchilasya do procesu fonografuvannya zapisavshi tri dumi instrumentalnij suprovid do dum ta instrumentalnu muziku z repertuaru kobzarya Gnata Goncharenka Ci zapisi takozh buli vidislani Filaretu Kolessi dlya podalshoyi transkripciyi Rezultati ekspediciyi buli oprilyudneni na Naukovomu kongresi Internacionalnogo Muzichnogo Tovaristva u Vidni u travni 1909 roku Kolessa vistupiv iz referatom yakij buv proilyustrovanij zapisami z fonografichnih valikiv Robota etnografa viklikala velichezne zacikavlennya ta zhvave obgovorennya Rezultat p yatirichnoyi praci Filareta Kolessi ves zapisanij ta transkribovanij material buv vidanij dvoma tomami XIII ta XIV Materialiv do ukrayinskoyi etnologiyi EK NTSh u 1910 ta 1913 rokah vidpovidno PrimitkiDovgalyuk 2009 Gazeta ua 2011 DzherelaDovgalyuk I Do istoriyi ekspediciyi Filareta Kolessi na Naddnipryansku Ukrayinu Visnik Lvivskogo universitetu 2009 Vip 47 S 5 27 Mandzyuk D Lesya Ukrayinka oplatila zapisi dum vid kobzariv Gazeta po ukrayinski 2011 07 Simchuk O Lesya Ukrayinka i veredlivi kobzari Yak pochinavsya ukrayinskij zvukozapis 10 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Amneziya 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kolekciya fonovalikiv Filareta Kolessi