Економіка злочину та покарання почалася з того, що злочинець став розглядатися як раціональный індивід, людина, що зрівняла переваги різних професій, й обрала кримінальну кар'єру, а не як психологічно хвора людина з тягою до здійснення злочинів. Така вистава дозволяє будувати математичні моделі, в основі яких лежить раціональна поведінка злочинця.
Індивідуальний розв'язок про здійснення злочину
Застосувавши апарат теорії ймовірностей, запишемо формулу
- Y > p * F
- де Y - прибуток від протиправних дій, p - ймовірність покарання, F - сума штрафу
то раціональний індивід за інших рівних умов піде на протиправну дію.
У рамках даної моделі розрізняють кілька способів впливу влади на злочинність. Найпростіший спосіб полягає в жорсткості покарання за правопорушення, так само можна вкладати гроші в удосконалювання апарата піймання злочинців і, як дуже непрямий захід – підвищувати їхні одержувані законним шляхом доходи.
Рівень злочинності
Оптимальний з погляду суспільства обсяг правопорушень - коли граничні витрати кожного правоохоронного заходу дорівнюють граничній вигоді від неї.
Теоретичні підходи
Відповідно до запропонованого Г. Беккером підходу, рівноважний обсяг злочинності (equilibrium volume of crime) формується в процесі взаємодії тільки злочинців і захисників правопорядку. У роботах послідовників створеного ним наукового напрямку злочинна діяльність представлена вже дещо інакше - як своєрідний "ринок", де від дій злочинців залежать пропозиції злочинів, від дій споживачів незаконних товарів і жертв насильницьких злочинів - попит на злочини, а заходи правового примусу і Попередження злочинності постають як державне регулювання цього "ринку". Під впливом трьох названих основних чинників і складається рівноважний обсяг злочинності.
Аналіз пропозиції. Поведінка потенційного порушника розглядається в моделях оптимізації розподілу його часу між законною і незаконною видами діяльності. Злочинці в цих моделях постають людьми, раціонально максимізує свою очікувану корисність (expected-utility maximizers). На їхній вибір впливають наступні основні чинники: ймовірність арешту, засудження і покарання; міри покарання; доходи від альтернативних видів легальної і нелегальної діяльності; ризик безробіття; початковий рівень добробуту. При аналізі впливу цих факторів на поведінку потенційних порушників слід враховувати їх ставлення до ризику: доведено, що сильну перевагу ризику гасить стримуючий ефект санкцій (2). В цілому, однак, економісти згодні, що посилення санкцій за злочини знижує рівень злочинності, стримуючи приплив нових потенційних порушників, навіть якщо на вже діючих порушників воно слабко впливає.
Аналіз попиту. Поведінка споживачів злочинних товарів і потенційних жертв злочинного насильства робить сильний вплив на діяльність злочинців. Так, наприклад, інтенсивність торгівлі нелегальними наркотиками або краденим майном безпосередньо визначається споживачами, створюючи прямий чи непрямий попит на певні злочини (3). Навіть на ті злочини, які наносять жертвам шкоду, існує своєрідний, непрямий негативний попит, який є зворотнім боком позитивного попиту потенційних жертв на заходи безпеки. Вибираючи засоби самозахисту (замки, сейфи, сигналізацію і т. д.), потенційні жертви впливають на дохід від злочинів і, відповідно, змінюють "попит" на злочинність. Оскільки оптимальні (з точки зору потенційної жертви) витрати на самозахист будуть зростати в міру підвищення рівня злочинності, приватний захист пов'язаний зворотньою залежністю з громадською правоохоронною діяльністю.
Аналіз державного регулювання. Оскільки злочину створюють екстернальні ефекти (4), то контроль над злочинністю стає "суспільним товаром" (public good), індивідуальний самозахист доповнюється колективними діями. У результаті державного регулювання нелегальні доходи обкладаються своєрідним "податком" - загрозою покарання. Крім того, кількість правопорушників регулюється шляхом обмеження їх прав або їх перевихованням. Оскільки всі методи контролю є дорогими, то "оптимальний" (з точки зору суспільства) обсяг правопорушень не повинен бути нульовим. Він "повинен бути встановлений на [такому] рівні, коли граничні витрати кожного заходу примусу або попередження рівні її граничної вигоди "(с. 722). Щоб застосовувати цей підхід порівняння витрат і вигод, треба, однак, спочатку вирішити, як оцінювати вигоди суспільства. Г. Беккер і Дж. Стіглер у своїх роботах з оптимізації правоохоронної діяльності (5) вибрали як критерій оптимізації максимізацію "соціального доходу" (social income), що рівносильно мінімізації суми втрат від злочинів і від витрат на захист порядку. На основі цього підходу можна знайти оптимальні поєднання ймовірності та тяжкості покарань за різні види злочинів та правопорушень, а також оптимальну величину і структуру витрат на утримання поліції, судів та виправних установ. Однак вибір оптимального поєднання ймовірності та тяжкості покарань зміниться, якщо функція суспільного добробуту не зводиться до сукупного доходу, а враховує, як пропонують деякі фахівці, наприклад, вплив правоохоронної діяльності на соціальну справедливість розподілу доходів (6). Крім того, оскільки система юстиції складається з діяльності різних, відносно самостійних інститутів, то у кожного з них можуть бути свої правила оптимізації, що відрізняються від критерію максимізації суспільного добробуту (7).
Аналіз ринкової рівноваги. У вивченні загальної рівноваги на ринку правопорушень поки що робляться лише перші кроки. Проте вже нині цілком усвідомлено, що ефект санкцій залежить не тільки від еластичності пропозиції злочинів, а й від еластичності попиту на них приватних осіб. Підхід до злочинності як до єдиної ринкової системи успішно використовується економістами також для вивчення різних аспектів організованої злочинності.
Емпіричні дослідження
Створення цілісної моделі нелегальної діяльності гальмується, головним чином, через нестачу достовірних даних. У літературі можна вже знайти спроби створити статичну модель злочинної і правоохоронної діяльності, що складається з трьох груп базових структурних рівнянь: функції пропозиції злочинів, що показує залежність рівня злочинності від стримуючих змінних і інших факторів; функції виробництва правоохоронної діяльності, яка характеризує залежність ймовірностей арешту, засудження і покарання від величини ресурсів, виділених на боротьбу зі злочинністю, та ефективності їх використання; функції попиту на правоохоронну діяльність, що зв'язує витрату ресурсів з детермінантами державного регулювання (8). Головним об'єктом економетричного аналізу ставали перші дві структурні взаємозв'язку.
Економетричні дослідження складні поруч з методологічними проблемами. Так, наприклад, офіційна статистика дає занижені дані про масштаби злочинності. Важко відокремити стримуючи ефекти тюремного ув'язнення від ефектів обмеження правоздатності. Без урахування цих та багатьох інших обставин використання кримінологічної статистики породжує недостатньо обґрунтовані висновки.
Більшість емпіричних досліджень про окремі види правопорушень призводять, як правило, до наступного висновку: ймовірність і тривалість покарання зазвичай впливають на рівень злочинності, причому його еластичність щодо передбачуваного ризику затримання перевершує його еластичність щодо передбачуваного ризику осуду і покарання. Масштаби злочинності також прямо залежать від ступеня диференціації доходів і рівня суспільного добробуту. Вплив на злочинність рівня безробіття і демографічних параметрів залишається поки неясним.
Не всі дослідження з економічної теорії злочинності пов'язані з гіпотезою стримуючого ефекту правоохоронної діяльності. Критики цієї гіпотези вказують на помилки економетричних розрахунків і підкреслюють, що рівень злочинності сам справляє зворотний вплив на ймовірність і тривалість покарання (9).
Значні розбіжності викликало застосування економічного підходу до вивчення кримінальних вбивств і застосування смертної кари. Початок дебатів поклала відома праця А. Ерліха (10), що викликала поглиблені емпіричні дослідження, одні з яких підтверджували, а інші спростовували (11) концепцію стримуючого ефекту смертної кари.
Поки що важко визначити, пише автор статті, наскільки точні розрахунки різних економічних параметрів злочинності. Узагальнена ринкова модель злочинної і правоохоронної діяльності може бути розроблена тільки в процесі поглиблення як загальнотеоретичних, так і емпірично-економетричних підходів.
Список літератури
Складено за: Ehrlich I. Crime and punishment// The New Palgrave. A Dictionary of Economics/Ed. by J. Eatwell, M. Milgate, P. Newman. L., 1987. Vol. 1. P. 721 - 724.
(2) Ehrlich I. Participation in illegitimate activities: theoretical and empirical investigation// Journal of Political Economy. 1973. Vol. 81. № 3. Р. 521 - 565.
(3) Vandaele W. An econometric model of auto theft in the United States// Economic Models of Criminal Behavior/Ed. by J.M. Heineke. Amsterdam, 1978.
(4) екстернальними ефектами називають побічну дію на сторонніх осіб, які не беруть участь в угодах, але які породжують дані ефекти. Наприклад, злочини, що здійснюються наркоманами проти звичайних громадян, - це екстернальні ефекти, породжені нелегальною купівлею-продажем наркотиків.
(5) Becker G.S. Crime and punishment: an economic approach// Journal of Political Economy. 1968. Vol. 76. № 2. Р. 169 - 217; Stigler G.J. The optimum enforcement of laws// Journal of Political Economy. 1970. Vol. 78. № 3. Р. 526 - 535.
(6) Polinsky A.M., Shavell S. The optimal trade-off between the probability and magnitude of fines// American Economic Review. 1979. Vol. 69. № 5. Р. 880 - 891; Ehrlich I. The optimum enforcement of laws and the concept of justice: a positive analysis// International Review of Law and Economics. 1982. Vol. 2. № 1. Р. 3 - 27.
(7) Див, наприклад: Landes W.M. An economic analysis of the courts// Journal of Law and Economics. 1971. Vol. 14. № 1. Р. 61 - 107.
Примітки
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika zlochinu ta pokarannya pochalasya z togo sho zlochinec stav rozglyadatisya yak racionalnyj individ lyudina sho zrivnyala perevagi riznih profesij j obrala kriminalnu kar yeru a ne yak psihologichno hvora lyudina z tyagoyu do zdijsnennya zlochiniv Taka vistava dozvolyaye buduvati matematichni modeli v osnovi yakih lezhit racionalna povedinka zlochincya Individualnij rozv yazok pro zdijsnennya zlochinuZastosuvavshi aparat teoriyi jmovirnostej zapishemo formulu Y gt p F dd de Y pributok vid protipravnih dij p jmovirnist pokarannya F suma shtrafu to racionalnij individ za inshih rivnih umov pide na protipravnu diyu U ramkah danoyi modeli rozriznyayut kilka sposobiv vplivu vladi na zlochinnist Najprostishij sposib polyagaye v zhorstkosti pokarannya za pravoporushennya tak samo mozhna vkladati groshi v udoskonalyuvannya aparata pijmannya zlochinciv i yak duzhe nepryamij zahid pidvishuvati yihni oderzhuvani zakonnim shlyahom dohodi Riven zlochinnostiOptimalnij z poglyadu suspilstva obsyag pravoporushen koli granichni vitrati kozhnogo pravoohoronnogo zahodu dorivnyuyut granichnij vigodi vid neyi Teoretichni pidhodiVidpovidno do zaproponovanogo G Bekkerom pidhodu rivnovazhnij obsyag zlochinnosti equilibrium volume of crime formuyetsya v procesi vzayemodiyi tilki zlochinciv i zahisnikiv pravoporyadku U robotah poslidovnikiv stvorenogo nim naukovogo napryamku zlochinna diyalnist predstavlena vzhe desho inakshe yak svoyeridnij rinok de vid dij zlochinciv zalezhat propoziciyi zlochiniv vid dij spozhivachiv nezakonnih tovariv i zhertv nasilnickih zlochiniv popit na zlochini a zahodi pravovogo primusu i Poperedzhennya zlochinnosti postayut yak derzhavne regulyuvannya cogo rinku Pid vplivom troh nazvanih osnovnih chinnikiv i skladayetsya rivnovazhnij obsyag zlochinnosti Analiz propoziciyi Povedinka potencijnogo porushnika rozglyadayetsya v modelyah optimizaciyi rozpodilu jogo chasu mizh zakonnoyu i nezakonnoyu vidami diyalnosti Zlochinci v cih modelyah postayut lyudmi racionalno maksimizuye svoyu ochikuvanu korisnist expected utility maximizers Na yihnij vibir vplivayut nastupni osnovni chinniki jmovirnist areshtu zasudzhennya i pokarannya miri pokarannya dohodi vid alternativnih vidiv legalnoyi i nelegalnoyi diyalnosti rizik bezrobittya pochatkovij riven dobrobutu Pri analizi vplivu cih faktoriv na povedinku potencijnih porushnikiv slid vrahovuvati yih stavlennya do riziku dovedeno sho silnu perevagu riziku gasit strimuyuchij efekt sankcij 2 V cilomu odnak ekonomisti zgodni sho posilennya sankcij za zlochini znizhuye riven zlochinnosti strimuyuchi pripliv novih potencijnih porushnikiv navit yaksho na vzhe diyuchih porushnikiv vono slabko vplivaye Analiz popitu Povedinka spozhivachiv zlochinnih tovariv i potencijnih zhertv zlochinnogo nasilstva robit silnij vpliv na diyalnist zlochinciv Tak napriklad intensivnist torgivli nelegalnimi narkotikami abo kradenim majnom bezposeredno viznachayetsya spozhivachami stvoryuyuchi pryamij chi nepryamij popit na pevni zlochini 3 Navit na ti zlochini yaki nanosyat zhertvam shkodu isnuye svoyeridnij nepryamij negativnij popit yakij ye zvorotnim bokom pozitivnogo popitu potencijnih zhertv na zahodi bezpeki Vibirayuchi zasobi samozahistu zamki sejfi signalizaciyu i t d potencijni zhertvi vplivayut na dohid vid zlochiniv i vidpovidno zminyuyut popit na zlochinnist Oskilki optimalni z tochki zoru potencijnoyi zhertvi vitrati na samozahist budut zrostati v miru pidvishennya rivnya zlochinnosti privatnij zahist pov yazanij zvorotnoyu zalezhnistyu z gromadskoyu pravoohoronnoyu diyalnistyu Analiz derzhavnogo regulyuvannya Oskilki zlochinu stvoryuyut eksternalni efekti 4 to kontrol nad zlochinnistyu staye suspilnim tovarom public good individualnij samozahist dopovnyuyetsya kolektivnimi diyami U rezultati derzhavnogo regulyuvannya nelegalni dohodi obkladayutsya svoyeridnim podatkom zagrozoyu pokarannya Krim togo kilkist pravoporushnikiv regulyuyetsya shlyahom obmezhennya yih prav abo yih perevihovannyam Oskilki vsi metodi kontrolyu ye dorogimi to optimalnij z tochki zoru suspilstva obsyag pravoporushen ne povinen buti nulovim Vin povinen buti vstanovlenij na takomu rivni koli granichni vitrati kozhnogo zahodu primusu abo poperedzhennya rivni yiyi granichnoyi vigodi s 722 Shob zastosovuvati cej pidhid porivnyannya vitrat i vigod treba odnak spochatku virishiti yak ocinyuvati vigodi suspilstva G Bekker i Dzh Stigler u svoyih robotah z optimizaciyi pravoohoronnoyi diyalnosti 5 vibrali yak kriterij optimizaciyi maksimizaciyu socialnogo dohodu social income sho rivnosilno minimizaciyi sumi vtrat vid zlochiniv i vid vitrat na zahist poryadku Na osnovi cogo pidhodu mozhna znajti optimalni poyednannya jmovirnosti ta tyazhkosti pokaran za rizni vidi zlochiniv ta pravoporushen a takozh optimalnu velichinu i strukturu vitrat na utrimannya policiyi sudiv ta vipravnih ustanov Odnak vibir optimalnogo poyednannya jmovirnosti ta tyazhkosti pokaran zminitsya yaksho funkciya suspilnogo dobrobutu ne zvoditsya do sukupnogo dohodu a vrahovuye yak proponuyut deyaki fahivci napriklad vpliv pravoohoronnoyi diyalnosti na socialnu spravedlivist rozpodilu dohodiv 6 Krim togo oskilki sistema yusticiyi skladayetsya z diyalnosti riznih vidnosno samostijnih institutiv to u kozhnogo z nih mozhut buti svoyi pravila optimizaciyi sho vidriznyayutsya vid kriteriyu maksimizaciyi suspilnogo dobrobutu 7 Analiz rinkovoyi rivnovagi U vivchenni zagalnoyi rivnovagi na rinku pravoporushen poki sho roblyatsya lishe pershi kroki Prote vzhe nini cilkom usvidomleno sho efekt sankcij zalezhit ne tilki vid elastichnosti propoziciyi zlochiniv a j vid elastichnosti popitu na nih privatnih osib Pidhid do zlochinnosti yak do yedinoyi rinkovoyi sistemi uspishno vikoristovuyetsya ekonomistami takozh dlya vivchennya riznih aspektiv organizovanoyi zlochinnosti Empirichni doslidzhennyaStvorennya cilisnoyi modeli nelegalnoyi diyalnosti galmuyetsya golovnim chinom cherez nestachu dostovirnih danih U literaturi mozhna vzhe znajti sprobi stvoriti statichnu model zlochinnoyi i pravoohoronnoyi diyalnosti sho skladayetsya z troh grup bazovih strukturnih rivnyan funkciyi propoziciyi zlochiniv sho pokazuye zalezhnist rivnya zlochinnosti vid strimuyuchih zminnih i inshih faktoriv funkciyi virobnictva pravoohoronnoyi diyalnosti yaka harakterizuye zalezhnist jmovirnostej areshtu zasudzhennya i pokarannya vid velichini resursiv vidilenih na borotbu zi zlochinnistyu ta efektivnosti yih vikoristannya funkciyi popitu na pravoohoronnu diyalnist sho zv yazuye vitratu resursiv z determinantami derzhavnogo regulyuvannya 8 Golovnim ob yektom ekonometrichnogo analizu stavali pershi dvi strukturni vzayemozv yazku Ekonometrichni doslidzhennya skladni poruch z metodologichnimi problemami Tak napriklad oficijna statistika daye zanizheni dani pro masshtabi zlochinnosti Vazhko vidokremiti strimuyuchi efekti tyuremnogo uv yaznennya vid efektiv obmezhennya pravozdatnosti Bez urahuvannya cih ta bagatoh inshih obstavin vikoristannya kriminologichnoyi statistiki porodzhuye nedostatno obgruntovani visnovki Bilshist empirichnih doslidzhen pro okremi vidi pravoporushen prizvodyat yak pravilo do nastupnogo visnovku jmovirnist i trivalist pokarannya zazvichaj vplivayut na riven zlochinnosti prichomu jogo elastichnist shodo peredbachuvanogo riziku zatrimannya perevershuye jogo elastichnist shodo peredbachuvanogo riziku osudu i pokarannya Masshtabi zlochinnosti takozh pryamo zalezhat vid stupenya diferenciaciyi dohodiv i rivnya suspilnogo dobrobutu Vpliv na zlochinnist rivnya bezrobittya i demografichnih parametriv zalishayetsya poki neyasnim Ne vsi doslidzhennya z ekonomichnoyi teoriyi zlochinnosti pov yazani z gipotezoyu strimuyuchogo efektu pravoohoronnoyi diyalnosti Kritiki ciyeyi gipotezi vkazuyut na pomilki ekonometrichnih rozrahunkiv i pidkreslyuyut sho riven zlochinnosti sam spravlyaye zvorotnij vpliv na jmovirnist i trivalist pokarannya 9 Znachni rozbizhnosti viklikalo zastosuvannya ekonomichnogo pidhodu do vivchennya kriminalnih vbivstv i zastosuvannya smertnoyi kari Pochatok debativ poklala vidoma pracya A Erliha 10 sho viklikala poglibleni empirichni doslidzhennya odni z yakih pidtverdzhuvali a inshi sprostovuvali 11 koncepciyu strimuyuchogo efektu smertnoyi kari Poki sho vazhko viznachiti pishe avtor statti naskilki tochni rozrahunki riznih ekonomichnih parametriv zlochinnosti Uzagalnena rinkova model zlochinnoyi i pravoohoronnoyi diyalnosti mozhe buti rozroblena tilki v procesi pogliblennya yak zagalnoteoretichnih tak i empirichno ekonometrichnih pidhodiv Spisok literaturiSkladeno za Ehrlich I Crime and punishment The New Palgrave A Dictionary of Economics Ed by J Eatwell M Milgate P Newman L 1987 Vol 1 P 721 724 2 Ehrlich I Participation in illegitimate activities theoretical and empirical investigation Journal of Political Economy 1973 Vol 81 3 R 521 565 3 Vandaele W An econometric model of auto theft in the United States Economic Models of Criminal Behavior Ed by J M Heineke Amsterdam 1978 4 eksternalnimi efektami nazivayut pobichnu diyu na storonnih osib yaki ne berut uchast v ugodah ale yaki porodzhuyut dani efekti Napriklad zlochini sho zdijsnyuyutsya narkomanami proti zvichajnih gromadyan ce eksternalni efekti porodzheni nelegalnoyu kupivleyu prodazhem narkotikiv 5 Becker G S Crime and punishment an economic approach Journal of Political Economy 1968 Vol 76 2 R 169 217 Stigler G J The optimum enforcement of laws Journal of Political Economy 1970 Vol 78 3 R 526 535 6 Polinsky A M Shavell S The optimal trade off between the probability and magnitude of fines American Economic Review 1979 Vol 69 5 R 880 891 Ehrlich I The optimum enforcement of laws and the concept of justice a positive analysis International Review of Law and Economics 1982 Vol 2 1 R 3 27 7 Div napriklad Landes W M An economic analysis of the courts Journal of Law and Economics 1971 Vol 14 1 R 61 107 PrimitkiCe nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi