Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бахрейн одна з найбільш розвинених країн Близького Сходу має відкриту економіку З кінця 20 го століття країна вклала зна

Економіка Бахрейну

Економіка Бахрейну

Бахрейн — одна з найбільш розвинених країн Близького Сходу, має відкриту економіку. З кінця 20-го століття, країна вклала значні кошти в банківську систему та туризм. У столиці країни, Манамі, знаходяться материнські компанії багатьох великих фінансових структур. Фінансова індустрія Бахрейну — дуже успішна. У 2008 році Бахрейн був названий фінансовим центром, найшвидшим за зростанням (відповідно до Індексу світових фінансових центрів). Банківський та фінансовий сектори Бахрейну, особливо ісламський банкінг, отримали вигоду з регіонального зростання, обумовленого попитом на нафту. Найбільше з Бахрейну експортується нафти, на яку припадає 60 % експортної виручки, 70 % державних доходів, і 11 % ВВП. Алюміній є другим найбільш експортованим продуктом. Далі — експорт фінансів і будівельних матеріалів.

Економіка Бахрейну
image
Манама, столиця Бахрейну
ВалютаБахрейнський динар (BHD)
Фінансовий рік1 липня - 30 червня
ОрганізаціїWTO
Статистика
ВВП▲ $64,8 млрд. (2015, за ПКС)
Зростання ВВП▲ 3,2% (2015)
ВВП на душу населення$50 100 (2015, за ПКС)
ВВП за секторамиСільське господарство (0,3%), промисловість (35,3%), послуги (64,4%) (2015)
Інфляція (ІСЦ)1,8% (2015)
Населення
поза межею бідності		немає даних
Індекс Джіні32,1 (2010)
Робоча сила759,400 (2015)
Робоча сила
за секторами		Сільське господарство (1%), промисловість (32%), послуги (67%) (2004)
Безробіття4,1% (2014)
Галузі виробництвавидобуток нафти і її переробка, виплавка алюмінію, гранулювання заліза, виробництво добрив, ісламська та офшорна банківська справа, страхування, судноремонт, туризм
Зовнішня діяльність
Експорт14,08 млрд. (2015)
Експортні товаринафта і нафтопродукти, алюміній, текстиль
Партнериimage Саудівська Аравія 3,6%
image ОАЕ 2,3%
image США 2,2% (2015)
Імпорт$8,791 млрд. (2015)
Імпортні товарисира нафта, обладнання, хімікати
Партнериimage Саудівська Аравія 28,7%
image США 9,4%
image КНР 7,4%
image Японія 6,5%
image Австралія 5%
image Індія 4,8% (2015)
Державні фінанси
Борг$18,75 млрд. 66,7% від ВВП (2015)
Доходи$5,149 млрд. (2015)
Витрати$9,257 млрд. (2015)
Головне джерело: CIA World Fact Book

Відповідно до Індексу економічної свободи, складеного у 2011 році, Бахрейн має найбільш вільну економіку на Близькому Сході та у Північній Африці і є десятою вільною економікою у світі. Альтернативний індекс, опублікований Інститутом Фрейзера, ставить Бахрейн на 44 місце разом із 7 іншими країнами. Економіка Бахрейну визнана Світовим банком як економіка з високим рівнем доходів.

Історія розвитку економіки

Бахрейн відомий з античних часів як центр торгівлі. В оазах селяни вирощували фінікову пальму та інші плодові, а також кормові культури та овочі, розводили овець, кіз, велику рогату худобу і курей. Населення займалося будівництвом однощоглових суден і видобутком перлин. Проте всі ці види господарської діяльності відійшли на задній план після того, як в 1932 в Бахрейні була знайдена нафта і почалася експлуатація нафтових родовищ. У 1935 був побудований перший нафтопереробний завод. Пік видобутку нафти припав на 1970—1972, однак до початку 1980-х років її запаси сильно виснажилися (в даний час складають не більше 27 млн т) і обсяг видобутку знизився. У середині 1990-х років був запущений новий нафтопереробний комплекс (по продуктивності займає 2-е місце на Середньому Сході), на якому переробляється імпортна нафта, що надходить по підводному трубопроводу з Саудівської Аравії. Видобуток і переробка нафти забезпечують 60 % валютних надходжень від зовнішньоторговельних операцій, 60 % державного бюджету і 30 % ВВП.

Як опорний пункт транзитної торгівлі в Затоці Бахрейн має настільки ж довгу історію, як і в ролі одного з осередків перлового промислу. До відкриття нафти доходи, пов'язані з транзитним обслуговуванням вантажів, становили основу надходжень до бюджету держави. Шість країн (Бахрейн, Катар, Кувейт, Оман, ОАЕ, Саудівська Аравія), з 1981 р. об'єднаних у Раду співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ), які становлять суть поняття «Затока», займають особливе місце на економічній і, як наслідок, політичній карті світу. Це місце визначається концентрацією тут найвищої пропорції запасів вуглеводневої сировини планети (46 %) при майже 20 — % частці в світовому нафтовидобутку. Регіон є не тільки головним постачальником енергоносіїв, а й найбільшим джерелом фінансових ресурсів для зони ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку, що об'єднує, по термінології ООН, промислово розвинені країни з ринковою економікою). У 1925 р. англійська компанія «Істерн енд Дженерал Сінді — кейт Лімітід» отримала нафтову концесію на Бахрейні. 1 серпня 1930 після п'ятирічних зусиль їй вдалося підписати угоду з фірмою-оператором, яким стала спеціально заснована для цього «Бахрейн Петролеум Компані» (БАПКО) зі 100-відсотковим американським капіталом і штаб-квартирою в Канаді. Наскільки відомо, це був перший випадок подібного вторгнення американців до сфери інтересів Британії в зоні Перської Перша нафта в Аравії була виявлена в 1932 р. і стала добуватися в 1936 р. в Бахрейні. Це що завжди буде відрізняти цю країну в історичній ретроспективі Затоки. Обставини економічного, соціального, психологічного порядку зіграли свою роль у тому, що в Манамі вже на ранньому етапі прийшло усвідомлення необхідності надати більш різноманітну структуру народному господарству. Поряд з, так би мовити, стандартними кроками в бік індустріалізації Бахрейн з успіхом задіяв свій досвід і національні особливості на інших напрямах. Особливу увагу було приділено найбільш прогресивним з економічною та соціально- історичної точок зору секторам. У результаті країна, зокрема, стала визнаним лідером у Затоці у банківсько-фінансовій сфері, в галузі телекомунікацій. Дві названі галузі були по суті справи єдино значущими секторами господарства в «донафтову еру».

Загальний огляд економіки

Бахрейн має багато великих фінансових установ і відомий як ділова столиця затоки. З його високорозвиненими комунікаційними і транспортними засобів, Бахрейн є центром для численних транснаціональних компаній з бізнесом в Перській затоці. Значна частка експорту складається з нафтопродуктів, виготовлених з імпортної сировини. Бахрейн також має значні обсяги виробництва алюмінію. Безробіття, особливо серед молоді, і виснаження як нафти, так і підземних водних ресурсів є основними довгостроковими економічними проблемами.

Бахрейн є найпотужніших міжнародних фінансових центрів і, зокрема, офшорним фінансовим центром. Банківський сектор займає 2-ге місце в економіці країни, забезпечуючи близько 20 % ВВП королівства. Центральне місце в структурі фінансово-кредитної системи займає Центральний банк Бахрейну. У 2001 році фінансова система Бахрейну включала в себе: 19 комерційних банків (у тому числі 2 спеціалізованих), 13 ісламських банків, 48 офшорних банків, 33 інвестиційних банку, 36 представництв, 5 брокерських агентств, 19 обмінних пунктів. У 2001 їх загальний оборот склав 102 700 млрд дол США, з них 88 370 млрд дол США припадало на офшорні банки, 3883 млрд дол США на комерційні банки, 4034 млрд дол США на інвестиційні банки. Бахрейн є провідним центром ісламського банкінгу на Середньому Сході.

Розвиток Бахрейну як головного фінансового центру Близького сходу зумовлений потужною диверсифікацією виробництва в країні. Міжнародні фінансові інститути працюють в Бахрейні без перешкод. У 2001 році Центральний банк Бахрейну випустив 15 нових ліцензій. Понад 100 офшорних підрозділів та представництв сьогодні розташовані в Бахрейні, а також 65 американських фірм.

Міжнародний аеропорт Бахрейну є одним з найжвавіших в Перській затоці, маючи 22 перевізника. Сучасний порт пропонує постійні перевезення в США, Європу і на Далекий Схід. До міжнародно визнаних компаній Бахрейну належить «Investcorp» — фірма венчурного капіталу, зв'язок якої приписують до Gucci.

У 2008 році Фондовий ринок капіталізації лізингових компаній в Бахрейні Світовим банком був оцінена в $ 21176 млн. Бахрейн, як правило, це країна, яка відкрита для створення унікальної економіки, яка швидко зростає і відкрита для всіх з можливостями ведення бізнесу.

Динаміка макроекономічних показників

Тенденція валового внутрішнього продукту Бахрейну за ринковими цінами, розрахована Міжнародним валютним фондом в мільйонах бахрейнських динар.

Рік Співвідношення 1 Амер.долар/Дінар ВВП Індекс інфляції (2000=100)
1980 0,37 1,158 79
1985 0,37 1,375 97
1990 0,37 1,703 94
1995 0,37 2,199 100
2000 0,37 2,996 100
2005 0,37 4,859 104

Середня заробітна плата склала 19,81 дол. США за людино-годину в 2009 році.

Платіжний баланс

Сальдо поточних рахункових операцій Бахрейну характеризується надлишком в торгівлі товарами і міжнародними послугами, а також великий дефіцит в односторонніх переказах, які пов'язуються з відправкою частини зароблених коштів приїжджою робочою силою в їхні рідні країни. У 2003 та 2004 роках платіжний баланс був покращений у зв'язку із зростанням цін на нафту і збільшенням надходжень від сектора послуг. У результаті сальдо рахунку поточних операцій зареєстрований надлишок 219000000 доларів США в 2003 році і з профіцитом 442 млн дол США в 2004 році, порівняно з дефіцитом у 35 млн дол США в 2002 році. Валові міжнародні резерви Бахрейну істотно зросли в 2004 році до 1,6 млрд дол США, в порівнянні з 1,4 млрд дол США протягом попередніх трьох років.

Диверсифікація економіки

Незважаючи на те, що у 1980-х роках ВВП на душу населення скоротився на 2,4 %, в 1990-х він підріс до 36 % в результаті успішних ініціатив з диверсифікації економіки. Це пов'язано з економічною лібералізацію задля диверсифікації економіки від своїх обмежених поставок нафти. На відміну від своїх сусідів по Перській затоці, Бахрейн має невелике нафтове багатство і економіка «розширилася» в банківській сфері, важкій промисловості, роздрібній торгівлі та туризмові. Королівство Бахрейн є основним банківським центром для Перської затоки та центром для ісламських фінансів із залученням сильної нормативної бази для галузі. За оцінкою Міжнародного валютного фонду стабільності фінансової системи в Бахрейні, опублікованою 6 березня 2006 року, економіка Бахрейну характеризується так: «Фінансова система нині має високі показники розвитку за сприятливих обставин, і, ймовірно, це стане причиною подальшого загального зростання. Основний ризик, пов'язаний з потенційним „перегрівом в економіці“ регіону існує, але система, очікується, повинна бути стійкою до можливих потрясінь…. Подальше розширення ісламського фінансового сектора, розвиток житлового фінансування, і поглиблення ринків цінних паперів мають важливе значення для майбутнього зростання фінансової системи Бахрейну. У банківському та страховому секторах, в кінцевому рахунку, має відбутися консолідація сил».

У 2005 році у Бахрейні підписано Угоду між США і Бахрейном про вільну торгівлю. Таким чином, Бахрейн став першою країною Перської затоки, яка підписала таку двосторонню торговельну угоду із США. Сьогодні відбувається масштабна програма з приватизації ключових державних активів: комунальні послуги, банки, фінансові послуги і телекомунікації почали приходити під контролем приватного сектора. Згодом економіка почала отримувати додаткові доходи, отримані в регіоні завдяки стійких високих ціни на нафту з 2002 року. У січні 2006 року Економічна і соціальна комісія ООН для Західної Азії назвала Бахрейн найбільш швидко зростаючою економікою в арабському світі. У період з 1981 по 1993 рік державні витрати Бахрейну збільшилися на 64 %. За цей же час державні доходи збільшилися лише на 4 %. Бахрейн отримав значну бюджетну підтримку та субсидії на проекти з Саудівської Аравії, Кувейту та Об'єднаних Арабських Еміратів. Уряд використав свої скромні доходи від продажу нафти, щоб побудувати розвинену інфраструктуру транспорту та зв'язку. Бахрейн використав ситуацію з нафтовим бумом з 2001 року, і отримав економічне зростанням в 5,5 %. До цього вдалося залучати інвестиції від інших країн Перської затоки та використовував доходи «нафтового буму» 1970-х років. З 80-х років Бахрейн почав інвестувати в розвиток інфраструктури та інші проєкти з поліпшення рівня життя, охорони здоров'я, освіти тощо.

У рамках своїх зусиль зі створення сучасної економіки, Бахрейн ініціював серію трудових реформ під егідою міністра праці Маджид Аль Алаві, щоб привести ринок праці у відповідність з міжнародними стандартами. Бахрейн має намір розширити свою індустрію високих технологій, вкладати інвестиції в наукові дослідження і розробки, а також посилити свої конкурентні переваги в рамках глобальної економіки. У 2006 році було оголошено, що Бахрейн створює науково-технологічний парк.

image
Манама, столиця Бахрейну

Оподаткування

Місцеве оподаткування та іноземні закони однаково співмірні в Бахрейні, а іноземні інвестори повинні відповідати тим же вимогам та законодавству як і місцеві компанії. Нафтові і газові компанії мають сплачувати податок 46 відсотків на дохід, отриманий від продажу вуглеводнів і похідних продуктів. Прибуткового податку в Бахрейні немає. Роботодавці та працівники повинні сплачувати внески на соціальне страхування наступним чином:

  • на допомогу пенсіонерам, інвалідам і сім'ям, що втратили годувальника: для резидентів Бахрейну роботодавці платять 10 % від зарплати, працівники — 5 % від зарплати; для нерезидентів Бахрейну — роботодавці платять 3 % від суми зарплати працівника.
  • на допомогою з безробіття: з 1 червня 2007 року всі зарплати оподатковуються у 2 %, сплачені порівну між роботодавцем і працівником, які у відношенні як громадян і негромадян країни і доповнені урядовим вкладом 1 %. Це робить Бахрейн першою з країн Перської затоки, що реалізує схему інтерфейсу.

Промисловість

Нафта і природний газ є єдиними значущими природними ресурсами в Бахрейні. Через обмеженість запасів, Бахрейн працював над тим, щоб диверсифікувати свою економіку за останнє десятиліття. На сьогодні видобуток нафти у Бахрейні стабілізувалася приблизно до 40 тисяч барелів (6400 м³) в день, заповнюючи резерви, і в таких обсягах видобуток триватиме від 10 до 15 років.

Країна має незначні запасами нафти, які знаходяться на межі виснаження. Нині галузь повністю контролюється нафтогазовим держконцерном «Бахрейн Петролеум Ко» (БАПКО). Нафтопереробний завод державного концерну був збудований в 1935 році, має потужність переробки близько 250 000 барелів (40 000 м³) в день, і є першим заводом, який побудували у Перській затоці. У 1980 році відбувся продаж 60 % НПЗ у державну власність компанії «National Oil Company». На сьогодні американська компанія «Caltex» володіє 40 % акціями підприємства. Саудівська Аравія забезпечує більшу частину нафти для роботи НПЗ по трубопроводу. Бахрейн також отримує більшу частину чистої продукції і доходи від «Abu Saafa» — офшорного родовища Саудівської Аравії.

Крім нафти, Бахрейн має величезні запаси природного газу. У Бахрейні працює національна газова компанія, яка займається зрідженням газу. Підприємство використовує газ, який надходить по трубах безпосередньо з родовищ Бахрейну. Запасів газу повинно вистачити приблизно на 50 років при нинішніх темпах споживання. Серед інших галузей промисловості широкий розвиток отримали алюмінієва (працює на австралійському глиноземі) і суднобудівна промисловості. Бахрейнський алюмінієвий комбінат «АЛБА» — одне з найбільших підприємств з виробництва алюмінію в світі, його виробнича потужність — 509 тис. т на рік. Також є підприємства з обробки залізної руди, виробництва сталі, суднобудування і судноремонту. «The Gulf Petrochemical Industries Company (GPIC)» є спільним підприємством з нафтохімічної промисловості Кувейту, Саудівської Аравії і уряду Бахрейну. Завод, побудований в 1985 році, виробляє аміак, метанол і карбамід на експорт. Судноремонтна промисловість країни представлена Арабською суднобудівною та судноремонтною компанією (ASRY). У Бахрейні функціонує найбільший в світі сухий док, який здатний приймати супертанкери водотоннажністю 500 тис. тон. Ведеться перловий промисел, який в даний час фактично наданий самому собі.

Туризм

Бахрейн відвідують понад 8 мільйонів туристів на рік. Більшість з них — жителі сусідніх арабських країн. Однак зростає і число туристів з-за меж регіону. Їх приваблює історична спадщина країни, а також репутація сучасної та ліберальної держави. Королівство об'єднує арабську культуру, блиск затоки і археологічна спадщина п'яти тисяч років цивілізації. Великого значення набуває іноземний туризм. У Бахрейні будують перший мусульманський Діснейленд (парк розваг). У створення Діснейленду буде вкладено близько $ 8 млрд. На думку експертів, парк стане серйозним конкурентом подібних місць в Парижі, Гонконзі і Токіо.

Міжнародний автодром використовується для гонок Формула-1 та ін. Траса вартістю $ 150 млн була побудована до Гран-прі Бахрейну 2004 року. Доходи від проведення Гран Прі Формули 1 досягають $ 500 млн щорічно. За кілька тижнів до початку Гран При і після його проведення відбувається зростання місцевої економіки. Багато в чому це пов'язано з тим, що на гонку приїжджає багато туристів з країн Близького Сходу та решти світу. Навколо траси створена відповідна інфраструктура, побудовані готелі, а зараз ведеться будівництво виставкового центру. Автодром використовується практично цілий рік — проводяться фестивалі, місцеві гоночні чемпіонати, дрег-рейсинг — все це робить позитивний вплив на економіку.

Туризм в Бахрейні на підйомі — 2007 рік став рекордним для туріндустрії країни на 15 % перевищивши показник минулого року. Також в 2011 в країну і регіон хлинули нові інвестиційні потоки. У найближчі три роки за інформацією Reed Exhibitions в Бахрейні, ОАЕ, Кувейті, Омані та Катарі буде побудовано 174 нових готелі на 48940 номери. Велика частина цих готелів будуть п'ятизірковими. У самому Бахрейні відкриються 15 готелів на 3615 номерів. Згідно з даними Всесвітньої Туристичної Організації, туризм — одна з найбільш швидко розвиваються галузей регіону. До 2020 року на Близький Схід буде приїжджати 68,5 млн туристів щорічно.

Основні економічні показники

Торгові організації ОПЕК, РСАДПЗ(Рада співробітництва Арабських держав Перської затоки)
Валюта Бахрейнський динар
ВВП $33,63 млн (2012 рік)
Ріст ВВП 3,91 % (2012 рік)
ВВП на душу населення $29,200 (2012 рік)
ВВП по секторам Сільське господарство-0,4 %, промисловість-51,3 %, сфера послуг-48,4 %(2012рік)
Інфляція(Індекс споживчих цін) 2,8 % (2012)
Трудові ресурси 705 900
Структура зайнятості трудових ресурсів Сільське господарство-1 %, промисловість-79 %, сфера послуг — 20 %(1997)
Головні галузі Видобуток та переробка нафти, виплавка алюмінію, заліза, виробництво мінеральних добрив, страхування, судноремонтна галузь, банківська діяльність, туризм
Експорт $21,4 млн(2012)
Основні експортні товари Нафта, нафтопродукти, алюміній, текстиль
Головні експортні партнери СА −3 %, Індія-2 %, ОАЕ-2 %, Південна Корея — 1,9 %(2012)
Імпорт $15,7 млн(2012)
Основні імпортні товари Сира(необроблена) нафта, машинобудівна продукція(устаткування), товари хімічної галузі
Головні імпортні партнери СА-26,8 %, США-9,7 % ,Китай-9,6 %, Японія-6,4 %,Індія-4,9 %,Франція-4,7 %(2012)
Державний борг $27,12 млн(2012)
Надходження $8,37 млн(2012)
Витрати $8,67 млн (2012)
Кредитні рейтинги

BBB (Внутрішній) BBB (Зовнішній) BBB (оцінкаТ&C) (Standard & Poor's)

Примітки

  1. Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
  3. . Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 30 березня 2014.
  4. . Архів оригіналу за 29 грудня 2010. Процитовано 30 березня 2014.
  5. . Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 3 квітня 2014.
  6. . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2014.
  7. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 30 березня 2014.
  8. . Архів оригіналу за 1 квітня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
  10. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2014.
  11. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 березня 2014.
  12. . Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 30 березня 2014.
  13. . Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 30 березня 2014.
  14. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 30 березня 2014.

Посилання

  • Bahrain Economic Development on the Open Directory Project [ 29 січня 2014 у Wayback Machine.]
  • University of Bahrain [ 26 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  • Map of oil and gas infrastructure in Bahrain [ 1 травня 2014 у Wayback Machine.]
  • Daily Star (Beirut), 6 January 2006, Bahrain's 'honesty' keeps its economy freest in region [ 19 листопада 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bahrejn odna z najbilsh rozvinenih krayin Blizkogo Shodu maye vidkritu ekonomiku Z kincya 20 go stolittya krayina vklala znachni koshti v bankivsku sistemu ta turizm U stolici krayini Manami znahodyatsya materinski kompaniyi bagatoh velikih finansovih struktur Finansova industriya Bahrejnu duzhe uspishna U 2008 roci Bahrejn buv nazvanij finansovim centrom najshvidshim za zrostannyam vidpovidno do Indeksu svitovih finansovih centriv Bankivskij ta finansovij sektori Bahrejnu osoblivo islamskij banking otrimali vigodu z regionalnogo zrostannya obumovlenogo popitom na naftu Najbilshe z Bahrejnu eksportuyetsya nafti na yaku pripadaye 60 eksportnoyi viruchki 70 derzhavnih dohodiv i 11 VVP Alyuminij ye drugim najbilsh eksportovanim produktom Dali eksport finansiv i budivelnih materialiv Ekonomika BahrejnuManama stolicya BahrejnuValyutaBahrejnskij dinar BHD Finansovij rik1 lipnya 30 chervnyaOrganizaciyiWTOStatistikaVVP 64 8 mlrd 2015 za PKS Zrostannya VVP 3 2 2015 VVP na dushu naselennya 50 100 2015 za PKS VVP za sektoramiSilske gospodarstvo 0 3 promislovist 35 3 poslugi 64 4 2015 Inflyaciya ISC 1 8 2015 Naselennya poza mezheyu bidnostinemaye danihIndeks Dzhini32 1 2010 Robocha sila759 400 2015 Robocha sila za sektoramiSilske gospodarstvo 1 promislovist 32 poslugi 67 2004 Bezrobittya4 1 2014 Galuzi virobnictvavidobutok nafti i yiyi pererobka viplavka alyuminiyu granulyuvannya zaliza virobnictvo dobriv islamska ta ofshorna bankivska sprava strahuvannya sudnoremont turizmZovnishnya diyalnistEksport14 08 mlrd 2015 Eksportni tovarinafta i naftoprodukti alyuminij tekstilPartneri Saudivska Araviya 3 6 OAE 2 3 SShA 2 2 2015 Import 8 791 mlrd 2015 Importni tovarisira nafta obladnannya himikatiPartneri Saudivska Araviya 28 7 SShA 9 4 KNR 7 4 Yaponiya 6 5 Avstraliya 5 Indiya 4 8 2015 Derzhavni finansiBorg 18 75 mlrd 66 7 vid VVP 2015 Dohodi 5 149 mlrd 2015 Vitrati 9 257 mlrd 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Vidpovidno do Indeksu ekonomichnoyi svobodi skladenogo u 2011 roci Bahrejn maye najbilsh vilnu ekonomiku na Blizkomu Shodi ta u Pivnichnij Africi i ye desyatoyu vilnoyu ekonomikoyu u sviti Alternativnij indeks opublikovanij Institutom Frejzera stavit Bahrejn na 44 misce razom iz 7 inshimi krayinami Ekonomika Bahrejnu viznana Svitovim bankom yak ekonomika z visokim rivnem dohodiv Istoriya rozvitku ekonomikiBahrejn vidomij z antichnih chasiv yak centr torgivli V oazah selyani viroshuvali finikovu palmu ta inshi plodovi a takozh kormovi kulturi ta ovochi rozvodili ovec kiz veliku rogatu hudobu i kurej Naselennya zajmalosya budivnictvom odnoshoglovih suden i vidobutkom perlin Prote vsi ci vidi gospodarskoyi diyalnosti vidijshli na zadnij plan pislya togo yak v 1932 v Bahrejni bula znajdena nafta i pochalasya ekspluataciya naftovih rodovish U 1935 buv pobudovanij pershij naftopererobnij zavod Pik vidobutku nafti pripav na 1970 1972 odnak do pochatku 1980 h rokiv yiyi zapasi silno visnazhilisya v danij chas skladayut ne bilshe 27 mln t i obsyag vidobutku znizivsya U seredini 1990 h rokiv buv zapushenij novij naftopererobnij kompleks po produktivnosti zajmaye 2 e misce na Serednomu Shodi na yakomu pereroblyayetsya importna nafta sho nadhodit po pidvodnomu truboprovodu z Saudivskoyi Araviyi Vidobutok i pererobka nafti zabezpechuyut 60 valyutnih nadhodzhen vid zovnishnotorgovelnih operacij 60 derzhavnogo byudzhetu i 30 VVP Yak opornij punkt tranzitnoyi torgivli v Zatoci Bahrejn maye nastilki zh dovgu istoriyu yak i v roli odnogo z oseredkiv perlovogo promislu Do vidkrittya nafti dohodi pov yazani z tranzitnim obslugovuvannyam vantazhiv stanovili osnovu nadhodzhen do byudzhetu derzhavi Shist krayin Bahrejn Katar Kuvejt Oman OAE Saudivska Araviya z 1981 r ob yednanih u Radu spivrobitnictva arabskih derzhav Perskoyi zatoki RSADPZ yaki stanovlyat sut ponyattya Zatoka zajmayut osoblive misce na ekonomichnij i yak naslidok politichnij karti svitu Ce misce viznachayetsya koncentraciyeyu tut najvishoyi proporciyi zapasiv vuglevodnevoyi sirovini planeti 46 pri majzhe 20 chastci v svitovomu naftovidobutku Region ye ne tilki golovnim postachalnikom energonosiyiv a j najbilshim dzherelom finansovih resursiv dlya zoni OESR Organizaciya ekonomichnogo spivrobitnictva ta rozvitku sho ob yednuye po terminologiyi OON promislovo rozvineni krayini z rinkovoyu ekonomikoyu U 1925 r anglijska kompaniya Istern end Dzheneral Sindi kejt Limitid otrimala naftovu koncesiyu na Bahrejni 1 serpnya 1930 pislya p yatirichnih zusil yij vdalosya pidpisati ugodu z firmoyu operatorom yakim stala specialno zasnovana dlya cogo Bahrejn Petroleum Kompani BAPKO zi 100 vidsotkovim amerikanskim kapitalom i shtab kvartiroyu v Kanadi Naskilki vidomo ce buv pershij vipadok podibnogo vtorgnennya amerikanciv do sferi interesiv Britaniyi v zoni Perskoyi Persha nafta v Araviyi bula viyavlena v 1932 r i stala dobuvatisya v 1936 r v Bahrejni Ce sho zavzhdi bude vidriznyati cyu krayinu v istorichnij retrospektivi Zatoki Obstavini ekonomichnogo socialnogo psihologichnogo poryadku zigrali svoyu rol u tomu sho v Manami vzhe na rannomu etapi prijshlo usvidomlennya neobhidnosti nadati bilsh riznomanitnu strukturu narodnomu gospodarstvu Poryad z tak bi moviti standartnimi krokami v bik industrializaciyi Bahrejn z uspihom zadiyav svij dosvid i nacionalni osoblivosti na inshih napryamah Osoblivu uvagu bulo pridileno najbilsh progresivnim z ekonomichnoyu ta socialno istorichnoyi tochok zoru sektoram U rezultati krayina zokrema stala viznanim liderom u Zatoci u bankivsko finansovij sferi v galuzi telekomunikacij Dvi nazvani galuzi buli po suti spravi yedino znachushimi sektorami gospodarstva v donaftovu eru Zagalnij oglyad ekonomikiBahrejn maye bagato velikih finansovih ustanov i vidomij yak dilova stolicya zatoki Z jogo visokorozvinenimi komunikacijnimi i transportnimi zasobiv Bahrejn ye centrom dlya chislennih transnacionalnih kompanij z biznesom v Perskij zatoci Znachna chastka eksportu skladayetsya z naftoproduktiv vigotovlenih z importnoyi sirovini Bahrejn takozh maye znachni obsyagi virobnictva alyuminiyu Bezrobittya osoblivo sered molodi i visnazhennya yak nafti tak i pidzemnih vodnih resursiv ye osnovnimi dovgostrokovimi ekonomichnimi problemami Bahrejn ye najpotuzhnishih mizhnarodnih finansovih centriv i zokrema ofshornim finansovim centrom Bankivskij sektor zajmaye 2 ge misce v ekonomici krayini zabezpechuyuchi blizko 20 VVP korolivstva Centralne misce v strukturi finansovo kreditnoyi sistemi zajmaye Centralnij bank Bahrejnu U 2001 roci finansova sistema Bahrejnu vklyuchala v sebe 19 komercijnih bankiv u tomu chisli 2 specializovanih 13 islamskih bankiv 48 ofshornih bankiv 33 investicijnih banku 36 predstavnictv 5 brokerskih agentstv 19 obminnih punktiv U 2001 yih zagalnij oborot sklav 102 700 mlrd dol SShA z nih 88 370 mlrd dol SShA pripadalo na ofshorni banki 3883 mlrd dol SShA na komercijni banki 4034 mlrd dol SShA na investicijni banki Bahrejn ye providnim centrom islamskogo bankingu na Serednomu Shodi Rozvitok Bahrejnu yak golovnogo finansovogo centru Blizkogo shodu zumovlenij potuzhnoyu diversifikaciyeyu virobnictva v krayini Mizhnarodni finansovi instituti pracyuyut v Bahrejni bez pereshkod U 2001 roci Centralnij bank Bahrejnu vipustiv 15 novih licenzij Ponad 100 ofshornih pidrozdiliv ta predstavnictv sogodni roztashovani v Bahrejni a takozh 65 amerikanskih firm Mizhnarodnij aeroport Bahrejnu ye odnim z najzhvavishih v Perskij zatoci mayuchi 22 pereviznika Suchasnij port proponuye postijni perevezennya v SShA Yevropu i na Dalekij Shid Do mizhnarodno viznanih kompanij Bahrejnu nalezhit Investcorp firma venchurnogo kapitalu zv yazok yakoyi pripisuyut do Gucci U 2008 roci Fondovij rinok kapitalizaciyi lizingovih kompanij v Bahrejni Svitovim bankom buv ocinena v 21176 mln Bahrejn yak pravilo ce krayina yaka vidkrita dlya stvorennya unikalnoyi ekonomiki yaka shvidko zrostaye i vidkrita dlya vsih z mozhlivostyami vedennya biznesu Dinamika makroekonomichnih pokaznikiv Tendenciya valovogo vnutrishnogo produktu Bahrejnu za rinkovimi cinami rozrahovana Mizhnarodnim valyutnim fondom v miljonah bahrejnskih dinar Rik Spivvidnoshennya 1 Amer dolar Dinar VVP Indeks inflyaciyi 2000 100 1980 0 37 1 158 79 1985 0 37 1 375 97 1990 0 37 1 703 94 1995 0 37 2 199 100 2000 0 37 2 996 100 2005 0 37 4 859 104 Serednya zarobitna plata sklala 19 81 dol SShA za lyudino godinu v 2009 roci Platizhnij balans Saldo potochnih rahunkovih operacij Bahrejnu harakterizuyetsya nadlishkom v torgivli tovarami i mizhnarodnimi poslugami a takozh velikij deficit v odnostoronnih perekazah yaki pov yazuyutsya z vidpravkoyu chastini zaroblenih koshtiv priyizhdzhoyu robochoyu siloyu v yihni ridni krayini U 2003 ta 2004 rokah platizhnij balans buv pokrashenij u zv yazku iz zrostannyam cin na naftu i zbilshennyam nadhodzhen vid sektora poslug U rezultati saldo rahunku potochnih operacij zareyestrovanij nadlishok 219000000 dolariv SShA v 2003 roci i z proficitom 442 mln dol SShA v 2004 roci porivnyano z deficitom u 35 mln dol SShA v 2002 roci Valovi mizhnarodni rezervi Bahrejnu istotno zrosli v 2004 roci do 1 6 mlrd dol SShA v porivnyanni z 1 4 mlrd dol SShA protyagom poperednih troh rokiv Diversifikaciya ekonomiki Nezvazhayuchi na te sho u 1980 h rokah VVP na dushu naselennya skorotivsya na 2 4 v 1990 h vin pidris do 36 v rezultati uspishnih iniciativ z diversifikaciyi ekonomiki Ce pov yazano z ekonomichnoyu liberalizaciyu zadlya diversifikaciyi ekonomiki vid svoyih obmezhenih postavok nafti Na vidminu vid svoyih susidiv po Perskij zatoci Bahrejn maye nevelike naftove bagatstvo i ekonomika rozshirilasya v bankivskij sferi vazhkij promislovosti rozdribnij torgivli ta turizmovi Korolivstvo Bahrejn ye osnovnim bankivskim centrom dlya Perskoyi zatoki ta centrom dlya islamskih finansiv iz zaluchennyam silnoyi normativnoyi bazi dlya galuzi Za ocinkoyu Mizhnarodnogo valyutnogo fondu stabilnosti finansovoyi sistemi v Bahrejni opublikovanoyu 6 bereznya 2006 roku ekonomika Bahrejnu harakterizuyetsya tak Finansova sistema nini maye visoki pokazniki rozvitku za spriyatlivih obstavin i jmovirno ce stane prichinoyu podalshogo zagalnogo zrostannya Osnovnij rizik pov yazanij z potencijnim peregrivom v ekonomici regionu isnuye ale sistema ochikuyetsya povinna buti stijkoyu do mozhlivih potryasin Podalshe rozshirennya islamskogo finansovogo sektora rozvitok zhitlovogo finansuvannya i pogliblennya rinkiv cinnih paperiv mayut vazhlive znachennya dlya majbutnogo zrostannya finansovoyi sistemi Bahrejnu U bankivskomu ta strahovomu sektorah v kincevomu rahunku maye vidbutisya konsolidaciya sil U 2005 roci u Bahrejni pidpisano Ugodu mizh SShA i Bahrejnom pro vilnu torgivlyu Takim chinom Bahrejn stav pershoyu krayinoyu Perskoyi zatoki yaka pidpisala taku dvostoronnyu torgovelnu ugodu iz SShA Sogodni vidbuvayetsya masshtabna programa z privatizaciyi klyuchovih derzhavnih aktiviv komunalni poslugi banki finansovi poslugi i telekomunikaciyi pochali prihoditi pid kontrolem privatnogo sektora Zgodom ekonomika pochala otrimuvati dodatkovi dohodi otrimani v regioni zavdyaki stijkih visokih cini na naftu z 2002 roku U sichni 2006 roku Ekonomichna i socialna komisiya OON dlya Zahidnoyi Aziyi nazvala Bahrejn najbilsh shvidko zrostayuchoyu ekonomikoyu v arabskomu sviti U period z 1981 po 1993 rik derzhavni vitrati Bahrejnu zbilshilisya na 64 Za cej zhe chas derzhavni dohodi zbilshilisya lishe na 4 Bahrejn otrimav znachnu byudzhetnu pidtrimku ta subsidiyi na proekti z Saudivskoyi Araviyi Kuvejtu ta Ob yednanih Arabskih Emirativ Uryad vikoristav svoyi skromni dohodi vid prodazhu nafti shob pobuduvati rozvinenu infrastrukturu transportu ta zv yazku Bahrejn vikoristav situaciyu z naftovim bumom z 2001 roku i otrimav ekonomichne zrostannyam v 5 5 Do cogo vdalosya zaluchati investiciyi vid inshih krayin Perskoyi zatoki ta vikoristovuvav dohodi naftovogo bumu 1970 h rokiv Z 80 h rokiv Bahrejn pochav investuvati v rozvitok infrastrukturi ta inshi proyekti z polipshennya rivnya zhittya ohoroni zdorov ya osviti tosho U ramkah svoyih zusil zi stvorennya suchasnoyi ekonomiki Bahrejn iniciyuvav seriyu trudovih reform pid egidoyu ministra praci Madzhid Al Alavi shob privesti rinok praci u vidpovidnist z mizhnarodnimi standartami Bahrejn maye namir rozshiriti svoyu industriyu visokih tehnologij vkladati investiciyi v naukovi doslidzhennya i rozrobki a takozh posiliti svoyi konkurentni perevagi v ramkah globalnoyi ekonomiki U 2006 roci bulo ogolosheno sho Bahrejn stvoryuye naukovo tehnologichnij park Manama stolicya Bahrejnu Opodatkuvannya Misceve opodatkuvannya ta inozemni zakoni odnakovo spivmirni v Bahrejni a inozemni investori povinni vidpovidati tim zhe vimogam ta zakonodavstvu yak i miscevi kompaniyi Naftovi i gazovi kompaniyi mayut splachuvati podatok 46 vidsotkiv na dohid otrimanij vid prodazhu vuglevodniv i pohidnih produktiv Pributkovogo podatku v Bahrejni nemaye Robotodavci ta pracivniki povinni splachuvati vneski na socialne strahuvannya nastupnim chinom na dopomogu pensioneram invalidam i sim yam sho vtratili goduvalnika dlya rezidentiv Bahrejnu robotodavci platyat 10 vid zarplati pracivniki 5 vid zarplati dlya nerezidentiv Bahrejnu robotodavci platyat 3 vid sumi zarplati pracivnika na dopomogoyu z bezrobittya z 1 chervnya 2007 roku vsi zarplati opodatkovuyutsya u 2 splacheni porivnu mizh robotodavcem i pracivnikom yaki u vidnoshenni yak gromadyan i negromadyan krayini i dopovneni uryadovim vkladom 1 Ce robit Bahrejn pershoyu z krayin Perskoyi zatoki sho realizuye shemu interfejsu PromislovistNafta i prirodnij gaz ye yedinimi znachushimi prirodnimi resursami v Bahrejni Cherez obmezhenist zapasiv Bahrejn pracyuvav nad tim shob diversifikuvati svoyu ekonomiku za ostannye desyatilittya Na sogodni vidobutok nafti u Bahrejni stabilizuvalasya priblizno do 40 tisyach bareliv 6400 m v den zapovnyuyuchi rezervi i v takih obsyagah vidobutok trivatime vid 10 do 15 rokiv Krayina maye neznachni zapasami nafti yaki znahodyatsya na mezhi visnazhennya Nini galuz povnistyu kontrolyuyetsya naftogazovim derzhkoncernom Bahrejn Petroleum Ko BAPKO Naftopererobnij zavod derzhavnogo koncernu buv zbudovanij v 1935 roci maye potuzhnist pererobki blizko 250 000 bareliv 40 000 m v den i ye pershim zavodom yakij pobuduvali u Perskij zatoci U 1980 roci vidbuvsya prodazh 60 NPZ u derzhavnu vlasnist kompaniyi National Oil Company Na sogodni amerikanska kompaniya Caltex volodiye 40 akciyami pidpriyemstva Saudivska Araviya zabezpechuye bilshu chastinu nafti dlya roboti NPZ po truboprovodu Bahrejn takozh otrimuye bilshu chastinu chistoyi produkciyi i dohodi vid Abu Saafa ofshornogo rodovisha Saudivskoyi Araviyi Krim nafti Bahrejn maye velichezni zapasi prirodnogo gazu U Bahrejni pracyuye nacionalna gazova kompaniya yaka zajmayetsya zridzhennyam gazu Pidpriyemstvo vikoristovuye gaz yakij nadhodit po trubah bezposeredno z rodovish Bahrejnu Zapasiv gazu povinno vistachiti priblizno na 50 rokiv pri ninishnih tempah spozhivannya Sered inshih galuzej promislovosti shirokij rozvitok otrimali alyuminiyeva pracyuye na avstralijskomu glinozemi i sudnobudivna promislovosti Bahrejnskij alyuminiyevij kombinat ALBA odne z najbilshih pidpriyemstv z virobnictva alyuminiyu v sviti jogo virobnicha potuzhnist 509 tis t na rik Takozh ye pidpriyemstva z obrobki zaliznoyi rudi virobnictva stali sudnobuduvannya i sudnoremontu The Gulf Petrochemical Industries Company GPIC ye spilnim pidpriyemstvom z naftohimichnoyi promislovosti Kuvejtu Saudivskoyi Araviyi i uryadu Bahrejnu Zavod pobudovanij v 1985 roci viroblyaye amiak metanol i karbamid na eksport Sudnoremontna promislovist krayini predstavlena Arabskoyu sudnobudivnoyu ta sudnoremontnoyu kompaniyeyu ASRY U Bahrejni funkcionuye najbilshij v sviti suhij dok yakij zdatnij prijmati supertankeri vodotonnazhnistyu 500 tis ton Vedetsya perlovij promisel yakij v danij chas faktichno nadanij samomu sobi TurizmBahrejn vidviduyut ponad 8 miljoniv turistiv na rik Bilshist z nih zhiteli susidnih arabskih krayin Odnak zrostaye i chislo turistiv z za mezh regionu Yih privablyuye istorichna spadshina krayini a takozh reputaciya suchasnoyi ta liberalnoyi derzhavi Korolivstvo ob yednuye arabsku kulturu blisk zatoki i arheologichna spadshina p yati tisyach rokiv civilizaciyi Velikogo znachennya nabuvaye inozemnij turizm U Bahrejni buduyut pershij musulmanskij Disnejlend park rozvag U stvorennya Disnejlendu bude vkladeno blizko 8 mlrd Na dumku ekspertiv park stane serjoznim konkurentom podibnih misc v Parizhi Gonkonzi i Tokio Mizhnarodnij avtodrom vikoristovuyetsya dlya gonok Formula 1 ta in Trasa vartistyu 150 mln bula pobudovana do Gran pri Bahrejnu 2004 roku Dohodi vid provedennya Gran Pri Formuli 1 dosyagayut 500 mln shorichno Za kilka tizhniv do pochatku Gran Pri i pislya jogo provedennya vidbuvayetsya zrostannya miscevoyi ekonomiki Bagato v chomu ce pov yazano z tim sho na gonku priyizhdzhaye bagato turistiv z krayin Blizkogo Shodu ta reshti svitu Navkolo trasi stvorena vidpovidna infrastruktura pobudovani goteli a zaraz vedetsya budivnictvo vistavkovogo centru Avtodrom vikoristovuyetsya praktichno cilij rik provodyatsya festivali miscevi gonochni chempionati dreg rejsing vse ce robit pozitivnij vpliv na ekonomiku Turizm v Bahrejni na pidjomi 2007 rik stav rekordnim dlya turindustriyi krayini na 15 perevishivshi pokaznik minulogo roku Takozh v 2011 v krayinu i region hlinuli novi investicijni potoki U najblizhchi tri roki za informaciyeyu Reed Exhibitions v Bahrejni OAE Kuvejti Omani ta Katari bude pobudovano 174 novih goteli na 48940 nomeri Velika chastina cih goteliv budut p yatizirkovimi U samomu Bahrejni vidkriyutsya 15 goteliv na 3615 nomeriv Zgidno z danimi Vsesvitnoyi Turistichnoyi Organizaciyi turizm odna z najbilsh shvidko rozvivayutsya galuzej regionu Do 2020 roku na Blizkij Shid bude priyizhdzhati 68 5 mln turistiv shorichno Osnovni ekonomichni pokaznikiTorgovi organizaciyi OPEK RSADPZ Rada spivrobitnictva Arabskih derzhav Perskoyi zatoki Valyuta Bahrejnskij dinar VVP 33 63 mln 2012 rik Rist VVP 3 91 2012 rik VVP na dushu naselennya 29 200 2012 rik VVP po sektoram Silske gospodarstvo 0 4 promislovist 51 3 sfera poslug 48 4 2012rik Inflyaciya Indeks spozhivchih cin 2 8 2012 Trudovi resursi 705 900 Struktura zajnyatosti trudovih resursiv Silske gospodarstvo 1 promislovist 79 sfera poslug 20 1997 Golovni galuzi Vidobutok ta pererobka nafti viplavka alyuminiyu zaliza virobnictvo mineralnih dobriv strahuvannya sudnoremontna galuz bankivska diyalnist turizm Eksport 21 4 mln 2012 Osnovni eksportni tovari Nafta naftoprodukti alyuminij tekstil Golovni eksportni partneri SA 3 Indiya 2 OAE 2 Pivdenna Koreya 1 9 2012 Import 15 7 mln 2012 Osnovni importni tovari Sira neobroblena nafta mashinobudivna produkciya ustatkuvannya tovari himichnoyi galuzi Golovni importni partneri SA 26 8 SShA 9 7 Kitaj 9 6 Yaponiya 6 4 Indiya 4 9 Franciya 4 7 2012 Derzhavnij borg 27 12 mln 2012 Nadhodzhennya 8 37 mln 2012 Vitrati 8 67 mln 2012 Kreditni rejtingi BBB Vnutrishnij BBB Zovnishnij BBB ocinkaT amp C Standard amp Poor s PrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Arhiv originalu za 5 travnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2014 Arhiv originalu za 29 grudnya 2010 Procitovano 30 bereznya 2014 Arhiv originalu za 9 sichnya 2015 Procitovano 3 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2014 Procitovano 3 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2014 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2014 Procitovano 30 bereznya 2014 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2014 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2014 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2015 Procitovano 30 bereznya 2014 Arhiv originalu za 13 serpnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2014 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 30 bereznya 2014 PosilannyaBahrain Economic Development on the Open Directory Project 29 sichnya 2014 u Wayback Machine University of Bahrain 26 lyutogo 2014 u Wayback Machine Map of oil and gas infrastructure in Bahrain 1 travnya 2014 u Wayback Machine Daily Star Beirut 6 January 2006 Bahrain s honesty keeps its economy freest in region 19 listopada 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ