Езана (* ዒዛና, д/н — 356) — цар Аксуму, Саби, Хим'яру, Зу Райдана в 333—356 роках. Ефіопська православна церква вважає його разом з його братом Сезаной святими, їх день святкується 1 жовтня.
Езана | |
---|---|
Народився | Аксум |
Країна | Аксумське царство |
Діяльність | монарх |
Посада | d |
Конфесія | християнство |
Батько | Усана I |
Мати | d |
|
Життєпис
Син царя Усани та Софії. Близько 325 року оголошенено співцарем батька. Успадкував трон 333 року. деякий час регентом була його мати. Виховувався християнином з Єгипету Фрументієм. Спочатку був поганином, але між 141 та 346 роками хрестився.
Езана призначив Фрументія очільником Аксумітської церкви. Зберігся лист римського імператора Констанція II адресований Езану і його братові Сезане, де римлянин вимагав відправити Фрументія до Олександрії для перевірки його доктринальних помилок. Езана відмовився задовольнити цю вимогу або проігнорував її.
Сприяв розвитку літератури мовою гєез, проводиться реформа писемності — встановлюється позначення голосних. З ім'ям Езани зв'язується зведення в Аксуме першого храму Святої Марії Сіонської.
Проводилась успішна зовнішня політика, внаслідок чого вдалося розширити владу на узбережжі Південної Аравії і знову підпорядкувати царства Геез і Мерое, а також племена беджа. Два написи мовою гєез були знайдені в Мерое, які вважаються доказом проведення військової кампанії в IV столітті. Одні дослідники тлумачать ці написи як доказ знищення аксумітами царства Куш, інші відзначають, що археологічні свідчення вказують на економічний і політичний занепад в Мерое близько 300 року. Втім можливо походи Езани свідчать про придушення потужного повстання кушитів. Саме на честь перемоги над ворогом в місці злиття річко Нілу і Атбари звів стелу.
Зберігав під владою Сабею на Аравійському півострові. Йомовірно царства Хим'яр і Зу Райдан визнали зверхність Аксуму. Посольства дозволили йому звільнити ув'язненого єпископа в Персії.
На деяких його монетах викарбовано девіз грецькою мовою «TOYTOAPECHTHXWPA» («Нехай це догодить народу»). Низку викарбуваних монет з його ім'ям було виявлено наприкінці 1990-х років на археологічних розкопках в Індії, вказуючи на наявність торговельних зв'язків з цією країною. Характерною рисою монет є перехід від поганського мотиву з сонцем і місяцем до малюнка із зображенням хреста. Також Езані приписується зведення споруд та обелісків.
Помер близько 356 року. Йому спадкував син Мехадей.
Джерела
- Sergew Hable Sellassie. Ancient and Medieval Ethiopian History to 1270 (Addis Ababa: United Printers, 1972).
- Yuri M. Kobishchanov. Axum (Joseph W. Michels, editor; Lorraine T. Kapitanoff, translator). University Park, Pennsylvania: University of Pennsylvania, 1979.
- African Zion, the Sacred Art of Ethiopia, (New Haven: Yale University Press, 1993).
- Paul B. Henze (trad. Robert Wiren), Histoire de l'Éthiopie : L'œuvre du temps [« Layers of Time. A History of Ethiopia »], Paris, Moulin du Pont, 2004 (1re éd. 2000), 383 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ezana ዒዛና d n 356 car Aksumu Sabi Him yaru Zu Rajdana v 333 356 rokah Efiopska pravoslavna cerkva vvazhaye jogo razom z jogo bratom Sezanoj svyatimi yih den svyatkuyetsya 1 zhovtnya EzanaNarodivsyaAksumKrayinaAksumske carstvoDiyalnistmonarhPosadadKonfesiyahristiyanstvoBatkoUsana IMatid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin carya Usani ta Sofiyi Blizko 325 roku ogolosheneno spivcarem batka Uspadkuvav tron 333 roku deyakij chas regentom bula jogo mati Vihovuvavsya hristiyaninom z Yegipetu Frumentiyem Spochatku buv poganinom ale mizh 141 ta 346 rokami hrestivsya Ezana priznachiv Frumentiya ochilnikom Aksumitskoyi cerkvi Zberigsya list rimskogo imperatora Konstanciya II adresovanij Ezanu i jogo bratovi Sezane de rimlyanin vimagav vidpraviti Frumentiya do Oleksandriyi dlya perevirki jogo doktrinalnih pomilok Ezana vidmovivsya zadovolniti cyu vimogu abo proignoruvav yiyi Spriyav rozvitku literaturi movoyu gyeez provoditsya reforma pisemnosti vstanovlyuyetsya poznachennya golosnih Z im yam Ezani zv yazuyetsya zvedennya v Aksume pershogo hramu Svyatoyi Mariyi Sionskoyi Provodilas uspishna zovnishnya politika vnaslidok chogo vdalosya rozshiriti vladu na uzberezhzhi Pivdennoyi Araviyi i znovu pidporyadkuvati carstva Geez i Meroe a takozh plemena bedzha Dva napisi movoyu gyeez buli znajdeni v Meroe yaki vvazhayutsya dokazom provedennya vijskovoyi kampaniyi v IV stolitti Odni doslidniki tlumachat ci napisi yak dokaz znishennya aksumitami carstva Kush inshi vidznachayut sho arheologichni svidchennya vkazuyut na ekonomichnij i politichnij zanepad v Meroe blizko 300 roku Vtim mozhlivo pohodi Ezani svidchat pro pridushennya potuzhnogo povstannya kushitiv Same na chest peremogi nad vorogom v misci zlittya richko Nilu i Atbari zviv stelu Zberigav pid vladoyu Sabeyu na Aravijskomu pivostrovi Jomovirno carstva Him yar i Zu Rajdan viznali zverhnist Aksumu Posolstva dozvolili jomu zvilniti uv yaznenogo yepiskopa v Persiyi Na deyakih jogo monetah vikarbovano deviz greckoyu movoyu TOYTOAPECHTHXWPA Nehaj ce dogodit narodu Nizku vikarbuvanih monet z jogo im yam bulo viyavleno naprikinci 1990 h rokiv na arheologichnih rozkopkah v Indiyi vkazuyuchi na nayavnist torgovelnih zv yazkiv z ciyeyu krayinoyu Harakternoyu risoyu monet ye perehid vid poganskogo motivu z soncem i misyacem do malyunka iz zobrazhennyam hresta Takozh Ezani pripisuyetsya zvedennya sporud ta obeliskiv Pomer blizko 356 roku Jomu spadkuvav sin Mehadej DzherelaSergew Hable Sellassie Ancient and Medieval Ethiopian History to 1270 Addis Ababa United Printers 1972 Yuri M Kobishchanov Axum Joseph W Michels editor Lorraine T Kapitanoff translator University Park Pennsylvania University of Pennsylvania 1979 ISBN 0 271 00531 9 African Zion the Sacred Art of Ethiopia New Haven Yale University Press 1993 Paul B Henze trad Robert Wiren Histoire de l Ethiopie L œuvre du temps Layers of Time A History of Ethiopia Paris Moulin du Pont 2004 1re ed 2000 383 p