Едвард Чарлз Пікерінг (англ. Edward Charles Pickering; 19 липня 1846 — 3 лютого 1919) — американський астроном, член Національної АН.
Едвард Чарлз Пікерінг | |
---|---|
Edward Charles Pickering | |
Народився | 19 липня 1846 Бостон |
Помер | 3 лютого 1919 (72 роки) Кембридж (Массачусетс) |
Місце проживання | Кембридж (Массачусетс) |
Країна | США |
Діяльність | астроном, астрофізик, викладач університету |
Alma mater | Гарвардський університет |
Галузь | астрономія |
Заклад | Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут |
Вчене звання | професор |
Аспіранти, докторанти | Вільяміна Флемінг |
Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук d Петербурзька академія наук Прусська академія наук Національна академія наук США AAVSO |
Брати, сестри | Вільям Генрі Пікерінг |
Нагороди | |
Автограф | |
Едвард Чарлз Пікерінг у Вікісховищі |
Життєпис
Народився у Бостоні, старший брат астронома Вільяма Генрі Пікерінга. 1865 року закінчив Гарвардський університет. У 1865—1867 викладав математику в Гарварді, в 1867—1877 — професор фізики у Массачусетському технологічному інституті. З 1877 — директор Гарвардської обсерваторії, професор астрономії Гарвардського університету.
Наукові роботи належать до і астроспектроскопії. Був організатором і керівником робіт зі складання відомих фотометричних і спектральних каталогів Гарвардської обсерваторії. Удосконалив методику візуальної фотометрії (запропонував як стандарт використовувати зірки Північного Полярного ряду, встановив нуль-пункт шкали зоряних величин), сконструював меридіанний фотометр, в якому досліджувана зірка порівнюється за допомогою поляризаційного пристрою з Полярною зіркою. У 1880-х роках взявся до масового застосування фотографії; вперше почав застосовувати об'єктивну призму для масового фотографування спектрів зірок.
1884 видав каталог «Гарвардська фотометрія», що охоплював 4260 зір від північного полюсу світу до схилення −30°; 1908 року з'явилося друге видання цього каталогу, в якому Пікерінг переглянув величини зір, яскравіших 6,5m; 1913 видано зведений каталог, що охоплював усе зоряне небо. З двох мільйонів спостережень, потрібних для цієї роботи, більше половини було здійснено самим Пікерінгом. У 1886—1889 роках Пікерінг зі співробітниками склав «Дреперівскій каталог зоряних спектрів», що містить спектри 10 351 зір, яскравіших 8-ї величини зі схиленням північніше −25° (видано 1890 року). 1897 року додатково було видано каталог південних зір. Класифікацію, застосовану у цих каталогах, було розроблено в Гарвардській обсерваторії, вона застосовується і досі. Продовженням робіт, розпочатих Пікерінгом, стало створення його співробітницею Енні Джамп Кеннон фундаментального каталога Генрі Дрейпера (1918—1924), що містить спектри майже 400 000 зірок.
Великими є заслуги Пікерінга у вивченні змінних зір. 1880 року він створив першу математичну теорію зміни блиску Алголя і вперше вказав, що фотометрична крива блиску дає можливість визначити розміри компонентів. Розробив класифікацію змінних зір за типами, що послужила основою сучасної класифікації. Розробив інтерполяційний метод оцінок блиску зірок («метод Пікерінга»). 1889 року відкрив існування спектрально-подвійних зірок. Запровадив у Гарварді та на спостережній станції Гарвардської обсерваторії в Арекіпа (Перу) систематичне фотографічне патрулювання всього неба ширококутними камерами для пошуку і вивчення змінних зір. За часів Пікерінга в Гарвардській обсерваторії було відкрито 3435 змінних зір. Створив Американську асоціацію спостерігачів змінних зір, що об'єднує кваліфікованих аматорів астрономії.
Відзнаки і нагороди
- Почесний член багатьох наукових товариств
- член Лондонського королівського товариства (з 1907)
- член-кореспондент Петербурзької АН (з 1908)
- Премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1891)
- дві золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1886, 1901),
- Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1908),
- медаль Дрейпера Національної АН США
На честь братів Пікерінгів названо кратери на Місяці і на Марсі, та астероїд 784 Пікерінгія.
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Пикеринг Эдуард Чарлз. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edvard Charlz Pikering angl Edward Charles Pickering 19 lipnya 1846 3 lyutogo 1919 amerikanskij astronom chlen Nacionalnoyi AN Edvard Charlz PikeringEdward Charles PickeringNarodivsya19 lipnya 1846 1846 07 19 BostonPomer3 lyutogo 1919 1919 02 03 72 roki Kembridzh Massachusets Misce prozhivannyaKembridzh Massachusets Krayina SShADiyalnistastronom astrofizik vikladach universitetuAlma materGarvardskij universitetGaluzastronomiyaZakladGarvardskij universitet Massachusetskij tehnologichnij institutVchene zvannyaprofesorAspiranti doktorantiVilyamina FlemingChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk d Peterburzka akademiya nauk Prusska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA AAVSOBrati sestriVilyam Genri PikeringNagorodipremiya Zhulya Zhansena 1908 medal Genri Drejpera 1888 medal Ketrin Bryus 1908 premiya Rumforda 1891 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 6 chervnya 1907 Avtograf Edvard Charlz Pikering u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pikering ZhittyepisNarodivsya u Bostoni starshij brat astronoma Vilyama Genri Pikeringa 1865 roku zakinchiv Garvardskij universitet U 1865 1867 vikladav matematiku v Garvardi v 1867 1877 profesor fiziki u Massachusetskomu tehnologichnomu instituti Z 1877 direktor Garvardskoyi observatoriyi profesor astronomiyi Garvardskogo universitetu Naukovi roboti nalezhat do i astrospektroskopiyi Buv organizatorom i kerivnikom robit zi skladannya vidomih fotometrichnih i spektralnih katalogiv Garvardskoyi observatoriyi Udoskonaliv metodiku vizualnoyi fotometriyi zaproponuvav yak standart vikoristovuvati zirki Pivnichnogo Polyarnogo ryadu vstanoviv nul punkt shkali zoryanih velichin skonstruyuvav meridiannij fotometr v yakomu doslidzhuvana zirka porivnyuyetsya za dopomogoyu polyarizacijnogo pristroyu z Polyarnoyu zirkoyu U 1880 h rokah vzyavsya do masovogo zastosuvannya fotografiyi vpershe pochav zastosovuvati ob yektivnu prizmu dlya masovogo fotografuvannya spektriv zirok 1884 vidav katalog Garvardska fotometriya sho ohoplyuvav 4260 zir vid pivnichnogo polyusu svitu do shilennya 30 1908 roku z yavilosya druge vidannya cogo katalogu v yakomu Pikering pereglyanuv velichini zir yaskravishih 6 5m 1913 vidano zvedenij katalog sho ohoplyuvav use zoryane nebo Z dvoh miljoniv sposterezhen potribnih dlya ciyeyi roboti bilshe polovini bulo zdijsneno samim Pikeringom U 1886 1889 rokah Pikering zi spivrobitnikami sklav Dreperivskij katalog zoryanih spektriv sho mistit spektri 10 351 zir yaskravishih 8 yi velichini zi shilennyam pivnichnishe 25 vidano 1890 roku 1897 roku dodatkovo bulo vidano katalog pivdennih zir Klasifikaciyu zastosovanu u cih katalogah bulo rozrobleno v Garvardskij observatoriyi vona zastosovuyetsya i dosi Prodovzhennyam robit rozpochatih Pikeringom stalo stvorennya jogo spivrobitniceyu Enni Dzhamp Kennon fundamentalnogo kataloga Genri Drejpera 1918 1924 sho mistit spektri majzhe 400 000 zirok Velikimi ye zaslugi Pikeringa u vivchenni zminnih zir 1880 roku vin stvoriv pershu matematichnu teoriyu zmini blisku Algolya i vpershe vkazav sho fotometrichna kriva blisku daye mozhlivist viznachiti rozmiri komponentiv Rozrobiv klasifikaciyu zminnih zir za tipami sho posluzhila osnovoyu suchasnoyi klasifikaciyi Rozrobiv interpolyacijnij metod ocinok blisku zirok metod Pikeringa 1889 roku vidkriv isnuvannya spektralno podvijnih zirok Zaprovadiv u Garvardi ta na sposterezhnij stanciyi Garvardskoyi observatoriyi v Arekipa Peru sistematichne fotografichne patrulyuvannya vsogo neba shirokokutnimi kamerami dlya poshuku i vivchennya zminnih zir Za chasiv Pikeringa v Garvardskij observatoriyi bulo vidkrito 3435 zminnih zir Stvoriv Amerikansku asociaciyu sposterigachiv zminnih zir sho ob yednuye kvalifikovanih amatoriv astronomiyi Vidznaki i nagorodiPochesnij chlen bagatoh naukovih tovaristv chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva z 1907 chlen korespondent Peterburzkoyi AN z 1908 Premiya Rumforda Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk 1891 dvi zoloti medali Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1886 1901 Medal Ketrin Bryus Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva 1908 medal Drejpera Nacionalnoyi AN SShA Na chest brativ Pikeringiv nazvano krateri na Misyaci i na Marsi ta asteroyid 784 Pikeringiya DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Pikering Eduard Charlz Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros