Едрік Дикий

Едрік Дикий (англ. Eadric the Wild) - англо-саксонський землевласник, один з очільників спротиву англійців норманському завоюванню протягом 1068-1070 років.

Після завоювання Англії армією Вільгельма Завойовника, Едрік відмовився присягнути тому, тож потрапив під удар норманських військ під командою , що базувались у . Уклавши союз із принцом уельських королівств Гвінет та Повіс та його братом , Едрік безуспішно атакував Херефорд у 1067 році. Після невдалої атаки, повстанці відійшли до Уельсу, щоб підготуватись до нових нападів. У 1069-1070 роках, коли Англією прокотилася хвиля протинорманських повстань, сили Едріка спалили місто Шрюзбері та безуспішно тримали облогу , цього разу вони були підтримані не тільки своїми старими уельськими союзниками, але й іншими англійськими повстанцями з Чеширу.

Імовірно, це їх об'єднані сили були вщент розгромлені Вільгельмом у бою біля міста Стаффорд наприкінці 1069 року. Принаймні, є свідчення, що Едрік присягнув королю Вільгельму у 1070 році та пізніше брав участь у вторгненні вільгельмових військ у Шотландію у 1072 році. За іншими джерелами, він був захоплений після тривалого бою, та переданий королю на пожиттєве ув'язнення, частина його земель була потім успадкована .