Едмунд Гляйзе фон Горстенау, також відомий як Едмунд Гляйзе-Горстенау (нім. Edmund Glaise von Horstenau; нар. 27 лютого 1882 — пом. 20 липня 1946) — австрійський офіцер в Австро-Угорській армії, останній віце-канцлер Австрії перед аншлюсом у 1938 році, військовий історик і архіваріус, генерал Вермахту під час Другої світової війни.
Едмунд Гляйзе фон Горстенау | |
---|---|
нім. Edmund Glaise-Horstenau | |
Народився | 27 лютого 1882[1][4][…] Браунау-на-Інні, Верхня Австрія, Австрія[1] |
Помер | 20 липня 1946[1][2][3](64 роки) d, Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, Американська зона окупації Німеччини, Німеччина[1] |
Поховання | d |
Країна | Австрія |
Діяльність | політик, військовий історик, викладач університету, військовослужбовець, історик |
Знання мов | німецька[4][6] |
Заклад | Віденський університет |
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна |
Членство | СА |
Роки активності | з 1903 |
Посада | Віце-канцлер Австрії |
Військове звання | генерал від інфантерії, групенфюрер |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Вітчизняний фронт |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився у Браунау-на-Інні, син офіцера, навчався у Терезіанській академії, служив у Першу світову війну при Генеральному штабі австро-угорської армії, де з 1915 р. очолював відділ преси Верховного командування збройних сил. Після війни вивчав історію у Віденському університеті, паралельно працевлаштувавшись в Австрійському воєнному архіві (де був директором із 1925 по 1938 рік), а в 1934 році ще й дослужився до полковника в розвідувальній службі австрійських збройних сил.
Бувши на початку монархістом, став у середині та кінці 1930-х років другою за значенням людиною в ієрархії забороненої в Австрії нацистської партії після керівника країни Артура Зейсс-Інкварта. Щоб поліпшити відносини з нацистською Німеччиною, був призначений членом «державної ради» (Staatsrat) Федеральної Держави Австрії з 1934 року в ранзі міністра без портфеля, а з 1936 по 1938 рік — як федеральний міністр внутрішніх справ у кабінеті канцлера Курта Шушніга після свого призначення під тиском Гітлера. На зустрічі Гітлера з Шушнігом біля Берггофа у Берхтесгадені 12 лютого 1938 р. Німеччина вимагала, серед іншого, щоб Гляйзе-Горстенау зробили міністром війни в новому, нацистському уряді, і що він після цього встановить тісні оперативні відносини між німецькою та австрійською арміями, що вело в кінцевому підсумку до поглинання австрійської німецькою. Після того, як Шушнігу 11 березня довелося піти у відставку, Гляйзе-Горстенау протягом двох днів був віце-канцлером Австрії за врядування Зейсса-Інкварта.
Хорватія
Після аншлюсу вступив у Вермахт, а 14 квітня 1941 року призначений повноважним представником у Незалежній Державі Хорватії. Там він був шокований звірствами усташів (хорватські фашистські воєнізовані формування), які він неодноразово засуджував і яким протистояв. Ще 28 червня 1941 року він повідомив Німецькому верховному командуванню таке:
...за достовірними повідомленнями від незчисленних німецьких військових і цивільних спостерігачів, протягом останніх декількох тижнів усташі просто знавісніли. |
10 липня він додав:
Нашим військам доводиться бути німими свідками таких подій; це не позначається добре на їхній в інших випадках високій репутації ... Мені часто кажуть, що німецькі окупаційні війська мали б, нарешті, втрутитися у скоєння злочинів усташами. Це, кінець кінцем, може статися. Прямо зараз з наявними силами я не міг би просити таких дій. Принагідне втручання у поодиноких випадках могло б надати німецькій армії відповідального вигляду на тлі незліченних злочинів, яким вона не змогла запобігти в минулому. |
Недостатня реакція ОКВ на критику Гляйзе-Горстенау методів усташів дедалі більше засмучувала його і викликала глибоку напруженість у стосунках з поглавником (провідником) НДХ Анте Павеличем. До 1944 року його взяла така скруха від тих звірств, яким він був свідком, що він виявився серйозно замішаним у змові Лорковича-Вокича, націленій на повалення режиму Павелича та заміни його урядом, прихильним до західних союзників.
Подальший провал цієї спроби перетворив Гляйзе-Горстенау на «персону нон грата» як для хорватської керівної верхівки, так і для нацистів. Відтак протягом першого тижня вересня Павелич і німецький посол Зігфрід Каше змовилися і змістили його з посади 25 вересня. Відхід Гляйзе-Горстенау від справ відкрив двері для повальної політизації збройних сил Хорватії, яка відбулася упродовж наступних кількох місяців.
Після цього Гляйзе-Горстенау перейшов у «резерв фюрера» (Führer-Reserve) і йому дісталися нічим не примітні обов’язки військового історика Південного Сходу аж до його захоплення у полон армією США 5 травня 1945 року. Побоюючись екстрадиції в Югославію, він 20 липня 1946 року у військовому таборі Лангвассер поблизу Нюрнберга скоїв самогубство.
Звання
- Лейтенант (18 серпня 1903)
- Обер-лейтенант (1 травня 1909)
- Гауптман (1 травня 1913)
- Майор (1 листопада 1917)
- Оберст-лейтенант запасу (23 вересня 1921)
- Оберст запасу (29 вересня 1934)
- Генерал-майор запасу (30 червня 1938)
- Оберст (1 лютого 1941)
- Бригадефюрер СА (1 лютого 1941)
- Генерал-майор (1 березня 1941)
- Генерал-лейтенант (1 серпня 1942)
- Группенфюрер СА (1943)
- Генерал піхоти (1 вересня 1943)
Нагороди
- Ювілейний хрест
- Маріанський хрест
- Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами — нагороджений двічі.
- Орден Франца Йосифа, офіцерський хрест з військовою відзнакою
- Військовий Хрест Карла
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Орден Меджида 3-го ступеня з мечами
- Великий срібний почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» (25 січня 1932)
- Почесний доктор Мюнхенського університету (1932)
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
- Орден Відродження Польщі, командорський хрест
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- , великий хрест (1937)
- Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест
- Орден Меча, командорський хрест
- Орден «За військові заслуги» (Болгарія), великий офіцерський хрест
- , зірка
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (8 березня 1943)
- Орден Корони короля Звоніміра 1-го класу із зіркою
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (8 листопада 1944)
Публікації
- The collapse of the Austro-Hungarian empire, translated by Ian F.D. Morrow, London, Toronto: J.M. Dent, 1930 (Die Katastrophe, Die Zertrümmerung Österreich-Ungarns und das Werden der Nachfolgestaaten, Amalthea Verlag, Zürich-Leipzig-Wien, 1929)
- Edmund Glaise von Horstenau: Ein General im Zwielicht: die Erinnerungen Edmund Glaises von Horstenau, Volume 76, Böhlau, 1988,
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118539647 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- CONOR.Sl
- de Baets, Antoon (2002). Censorship of Historical Thought: A World Guide, 1945-2000. Greenwood Publishing Group. с. 31.
- Documents on German Foreign Policy, I, pp. 513-515
- Glaise von Horstenau, Edmund, v. Peter Broucek (1980). . Graz and Köln: Hermann Böhlaus Nachf. с. 168. ISBN . Архів оригіналу за 31 грудня 2009.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
() - Jonathan Gumz, German Counterinsurgency Policy in Independent Croatia, 1941-1944 [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.], The Historian, Vol. 61, 1998.
- Генерал Едмунд Гляйзе фон Горстенау Німецькому верховному командуванню, 10 липня 1941; донесення рейхсфюреру СС Гіммлеру від гестапо від 17 лютого 1942 р.
- Nada Kisić-Kolanović. NDH i Italija: političke veze i diplomatski odnosi. Hrvatski institut za povijest. Zagreb, 2001. (pg. 112)
- Kiszling, Rudolf (1956). Die Kroaten, Der Schicksalsweg eines Südslawenvolkes (The Croats: The Fateful Journey of a South Slavic People). Graz and Köln: Hermann Böhlaus Nachf. с. 210—11.
- Roberts, Walter R (1973). Tito, Mihailović, and the Allies, 1941-1945. Rutgers University Press. с. 111.
Джерела
- Rudolf Kiszling. Glaise von Horstenau, Edmund. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1964, Band 6, S. 423 f. (Digitalisat).
- (PDF). Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (німецькою) . Т. II. Відень: Австрійська академія наук. 1959. с. 1. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2018.
- Peter Broucek (Eingel. und hrsg.): Ein General im Zwielicht. Die Erinnerungen Edmund Glaises von Horstenau. Böhlau, Wien u.a. 1980 ff.
- Band 1: K.u.k. Generalstabsoffizier und Historiker (= Veröffentlichungen der Kommission für Neuere Geschichte Österreichs. Bd. 67). 1980, .
- Band 2: Minister im Ständestaat und General im OKW (= Veröffentlichungen der Kommission für Neuere Geschichte Österreichs. Bd. 70). 1983, .
- Band 3: Deutscher Bevollmächtigter General in Kroatien und Zeuge des Untergangs des "Tausendjährigen Reiches" (= Veröffentlichungen der Kommission für Neuere Geschichte Österreichs. Bd. 76). 1988, .
- Österreichisches Staatsarchiv, Mitteilungen des österreichischen Staatsarchivs, Band 47, 1999
- Prominente ohne Maske - Drittes Reich, FZ-Verlag 1998,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edmund Glyajze fon Gorstenau takozh vidomij yak Edmund Glyajze Gorstenau nim Edmund Glaise von Horstenau nar 27 lyutogo 1882 pom 20 lipnya 1946 avstrijskij oficer v Avstro Ugorskij armiyi ostannij vice kancler Avstriyi pered anshlyusom u 1938 roci vijskovij istorik i arhivarius general Vermahtu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Edmund Glyajze fon Gorstenaunim Edmund Glaise HorstenauNarodivsya27 lyutogo 1882 1882 02 27 1 4 Braunau na Inni Verhnya Avstriya Avstriya 1 Pomer20 lipnya 1946 1946 07 20 1 2 3 64 roki d Nyurnberg Serednya Frankoniya Bavariya Amerikanska zona okupaciyi Nimechchini Nimechchina 1 PohovannyadKrayina AvstriyaDiyalnistpolitik vijskovij istorik vikladach universitetu vijskovosluzhbovec istorikZnannya movnimecka 4 6 ZakladVidenskij universitetUchasnikPersha svitova vijna i Druga svitova vijnaChlenstvoSARoki aktivnostiz 1903PosadaVice kancler AvstriyiVijskove zvannya general vid infanteriyi grupenfyurerPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini i Vitchiznyanij frontNagorodiLicarskij Hrest Voyennih zaslug z mechami Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechamiYuvilejnij hrest Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Kavaler oficerskogo hresta ordena Franca Josifa Vijskovij hrest Karla Avstro Ugorshina Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Orden Medzhida 3 stupenya Velikij sribnij pochesnij znak Za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu Pam yatna vijskova medal Avstriya Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Orden Vidrodzhennya Polshi Komandorskij Hrest Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Velikij hrest ordena Zaslug Avstriya Velikij hrest ordena Zaslug Ugorshina Pochesnij znak Nimeckogo Chervonogo Hresta Sribnij nimeckij hrestMarianskij hrest Orden Koroni korolya Zvonimira Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u Braunau na Inni sin oficera navchavsya u Terezianskij akademiyi sluzhiv u Pershu svitovu vijnu pri Generalnomu shtabi avstro ugorskoyi armiyi de z 1915 r ocholyuvav viddil presi Verhovnogo komanduvannya zbrojnih sil Pislya vijni vivchav istoriyu u Videnskomu universiteti paralelno pracevlashtuvavshis v Avstrijskomu voyennomu arhivi de buv direktorom iz 1925 po 1938 rik a v 1934 roci she j dosluzhivsya do polkovnika v rozviduvalnij sluzhbi avstrijskih zbrojnih sil Buvshi na pochatku monarhistom stav u seredini ta kinci 1930 h rokiv drugoyu za znachennyam lyudinoyu v iyerarhiyi zaboronenoyi v Avstriyi nacistskoyi partiyi pislya kerivnika krayini Artura Zejss Inkvarta Shob polipshiti vidnosini z nacistskoyu Nimechchinoyu buv priznachenij chlenom derzhavnoyi radi Staatsrat Federalnoyi Derzhavi Avstriyi z 1934 roku v ranzi ministra bez portfelya a z 1936 po 1938 rik yak federalnij ministr vnutrishnih sprav u kabineti kanclera Kurta Shushniga pislya svogo priznachennya pid tiskom Gitlera Na zustrichi Gitlera z Shushnigom bilya Berggofa u Berhtesgadeni 12 lyutogo 1938 r Nimechchina vimagala sered inshogo shob Glyajze Gorstenau zrobili ministrom vijni v novomu nacistskomu uryadi i sho vin pislya cogo vstanovit tisni operativni vidnosini mizh nimeckoyu ta avstrijskoyu armiyami sho velo v kincevomu pidsumku do poglinannya avstrijskoyi nimeckoyu Pislya togo yak Shushnigu 11 bereznya dovelosya piti u vidstavku Glyajze Gorstenau protyagom dvoh dniv buv vice kanclerom Avstriyi za vryaduvannya Zejssa Inkvarta HorvatiyaZigfrid Kashe Gorstenau ta Ante Pavelich u Zagrebi Pislya anshlyusu vstupiv u Vermaht a 14 kvitnya 1941 roku priznachenij povnovazhnim predstavnikom u Nezalezhnij Derzhavi Horvatiyi Tam vin buv shokovanij zvirstvami ustashiv horvatski fashistski voyenizovani formuvannya yaki vin neodnorazovo zasudzhuvav i yakim protistoyav She 28 chervnya 1941 roku vin povidomiv Nimeckomu verhovnomu komanduvannyu take za dostovirnimi povidomlennyami vid nezchislennih nimeckih vijskovih i civilnih sposterigachiv protyagom ostannih dekilkoh tizhniv ustashi prosto znavisnili 10 lipnya vin dodav Nashim vijskam dovoditsya buti nimimi svidkami takih podij ce ne poznachayetsya dobre na yihnij v inshih vipadkah visokij reputaciyi Meni chasto kazhut sho nimecki okupacijni vijska mali b nareshti vtrutitisya u skoyennya zlochiniv ustashami Ce kinec kincem mozhe statisya Pryamo zaraz z nayavnimi silami ya ne mig bi prositi takih dij Prinagidne vtruchannya u poodinokih vipadkah moglo b nadati nimeckij armiyi vidpovidalnogo viglyadu na tli nezlichennih zlochiniv yakim vona ne zmogla zapobigti v minulomu Nedostatnya reakciya OKV na kritiku Glyajze Gorstenau metodiv ustashiv dedali bilshe zasmuchuvala jogo i viklikala gliboku napruzhenist u stosunkah z poglavnikom providnikom NDH Ante Pavelichem Do 1944 roku jogo vzyala taka skruha vid tih zvirstv yakim vin buv svidkom sho vin viyavivsya serjozno zamishanim u zmovi Lorkovicha Vokicha nacilenij na povalennya rezhimu Pavelicha ta zamini jogo uryadom prihilnim do zahidnih soyuznikiv Podalshij proval ciyeyi sprobi peretvoriv Glyajze Gorstenau na personu non grata yak dlya horvatskoyi kerivnoyi verhivki tak i dlya nacistiv Vidtak protyagom pershogo tizhnya veresnya Pavelich i nimeckij posol Zigfrid Kashe zmovilisya i zmistili jogo z posadi 25 veresnya Vidhid Glyajze Gorstenau vid sprav vidkriv dveri dlya povalnoyi politizaciyi zbrojnih sil Horvatiyi yaka vidbulasya uprodovzh nastupnih kilkoh misyaciv Pislya cogo Glyajze Gorstenau perejshov u rezerv fyurera Fuhrer Reserve i jomu distalisya nichim ne primitni obov yazki vijskovogo istorika Pivdennogo Shodu azh do jogo zahoplennya u polon armiyeyu SShA 5 travnya 1945 roku Poboyuyuchis ekstradiciyi v Yugoslaviyu vin 20 lipnya 1946 roku u vijskovomu tabori Langvasser poblizu Nyurnberga skoyiv samogubstvo ZvannyaLejtenant 18 serpnya 1903 Ober lejtenant 1 travnya 1909 Gauptman 1 travnya 1913 Major 1 listopada 1917 Oberst lejtenant zapasu 23 veresnya 1921 Oberst zapasu 29 veresnya 1934 General major zapasu 30 chervnya 1938 Oberst 1 lyutogo 1941 Brigadefyurer SA 1 lyutogo 1941 General major 1 bereznya 1941 General lejtenant 1 serpnya 1942 Gruppenfyurer SA 1943 General pihoti 1 veresnya 1943 NagorodiYuvilejnij hrest Marianskij hrest Bronzova medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu Orden Zaliznoyi Koroni 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami nagorodzhenij dvichi Orden Franca Josifa oficerskij hrest z vijskovoyu vidznakoyu Vijskovij Hrest Karla Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Orden Za zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami Orden Medzhida 3 go stupenya z mechami Velikij sribnij pochesnij znak Za zaslugi pered Avstrijskoyu Respublikoyu 25 sichnya 1932 Pochesnij doktor Myunhenskogo universitetu 1932 Pam yatna vijskova medal Avstriya z mechami Hrest Za vislugu rokiv Avstriya 2 go klasu dlya oficeriv 25 rokiv Orden Vidrodzhennya Polshi komandorskij hrest Pochesnij hrest veterana vijni z mechami velikij hrest 1937 Orden Zaslug Ugorshina velikij hrest Orden Mecha komandorskij hrest Orden Za vijskovi zaslugi Bolgariya velikij oficerskij hrest zirka Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go klasu z mechami Nimeckij hrest v sribli 8 bereznya 1943 Orden Koroni korolya Zvonimira 1 go klasu iz zirkoyu Licarskij hrest Hresta Voyennih zaslug z mechami 8 listopada 1944 PublikaciyiThe collapse of the Austro Hungarian empire translated by Ian F D Morrow London Toronto J M Dent 1930 Die Katastrophe Die Zertrummerung Osterreich Ungarns und das Werden der Nachfolgestaaten Amalthea Verlag Zurich Leipzig Wien 1929 Edmund Glaise von Horstenau Ein General im Zwielicht die Erinnerungen Edmund Glaises von Horstenau Volume 76 Bohlau 1988 ISBN 9783205087496PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118539647 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 CONOR Sl d Track Q16744133 de Baets Antoon 2002 Censorship of Historical Thought A World Guide 1945 2000 Greenwood Publishing Group s 31 Documents on German Foreign Policy I pp 513 515 Glaise von Horstenau Edmund v Peter Broucek 1980 Graz and Koln Hermann Bohlaus Nachf s 168 ISBN 3 205 08740 2 Arhiv originalu za 31 grudnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Jonathan Gumz German Counterinsurgency Policy in Independent Croatia 1941 1944 4 chervnya 2011 u Wayback Machine The Historian Vol 61 1998 General Edmund Glyajze fon Gorstenau Nimeckomu verhovnomu komanduvannyu 10 lipnya 1941 donesennya rejhsfyureru SS Gimmleru vid gestapo vid 17 lyutogo 1942 r Nada Kisic Kolanovic NDH i Italija politicke veze i diplomatski odnosi Hrvatski institut za povijest Zagreb 2001 pg 112 Kiszling Rudolf 1956 Die Kroaten Der Schicksalsweg eines Sudslawenvolkes The Croats The Fateful Journey of a South Slavic People Graz and Koln Hermann Bohlaus Nachf s 210 11 Roberts Walter R 1973 Tito Mihailovic and the Allies 1941 1945 Rutgers University Press s 111 DzherelaRudolf Kiszling Glaise von Horstenau Edmund Neue Deutsche Biographie Berlin 1964 Band 6 S 423 f Digitalisat PDF Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 nimeckoyu T II Viden Avstrijska akademiya nauk 1959 s 1 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 lyutogo 2018 Peter Broucek Eingel und hrsg Ein General im Zwielicht Die Erinnerungen Edmund Glaises von Horstenau Bohlau Wien u a 1980 ff Band 1 K u k Generalstabsoffizier und Historiker Veroffentlichungen der Kommission fur Neuere Geschichte Osterreichs Bd 67 1980 ISBN 3 205 08740 2 Band 2 Minister im Standestaat und General im OKW Veroffentlichungen der Kommission fur Neuere Geschichte Osterreichs Bd 70 1983 ISBN 3 205 08743 7 Band 3 Deutscher Bevollmachtigter General in Kroatien und Zeuge des Untergangs des Tausendjahrigen Reiches Veroffentlichungen der Kommission fur Neuere Geschichte Osterreichs Bd 76 1988 ISBN 3 205 08749 6 Osterreichisches Staatsarchiv Mitteilungen des osterreichischen Staatsarchivs Band 47 1999 Prominente ohne Maske Drittes Reich FZ Verlag 1998 ISBN 3924309396