Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Танат Вільям Еджворт Девід 28 січня 1858 року Сен Фаганс поблизу Кардіффа 28 серпня 1934 року Сідней австралійський геол

Еджворт Девід

Еджворт Девід

Танат Вільям Еджворт Девід (28 січня 1858 року Сен-Фаганс поблизу Кардіффа — 28 серпня 1934 року Сідней) — австралійський геолог і дослідник Антарктики, учасник першої експедиції Ернеста Шеклтона (1907—1909), учасник походу до Південного магнітного полюса.

Танат Вільям Еджворт Девід
image
Народився28 січня 1858(1858-01-28)[1][2][3]
d, Кардіфф, Уельс, Сполучене Королівство[1] або адміністративний поділ Уельсу, Велика Британія[4]
Помер28 серпня 1934(1934-08-28)[1][2][3] (76 років)
Сідней, Австралія[1]
Країнаimage Австралія
image Сполучене Королівство
Місце проживанняАвстралія
Діяльністьгеолог, полярний дослідник
Галузьгеологія і d[4]
Alma materНовий коледж Оксфорду і d
Відомі учніd
Знання мованглійська
ЗакладУніверситет Сіднея
УчасникПерша світова війна
ЧленствоЛондонське королівське товариство
У шлюбі зd
Дітиd
Нагороди

Біографія

Еджворт Девід народився поблизу Кардіффа в родині викладача богослов'я і античної історії. У 12 років Еджворт розпочав навчання в коледжі святої Магдалини у Оксфорді. У 1876 році отримав стипендію для вивчення античності. У 1878 році виїхав до Австралії і Канади на лікування. Коли повернувся в Оксфорд, почав вивчати геологію. У 1880 році отримав ступінь бакалавра мистецтв і наступні два роки вивчав геологію Уельсу. У 1882 році Еджворт Девід певний час навчався у Королівській гірській школі в Лондоні. Згодом поїхав до Австралії, де працював помічником геологічного інспектора в уряді колонії Новий Південний Уельс. З 1891 року Еджворт Девід працював професором геології в університеті Сіднея. На посаді викладача університету був до 1924 року. Серед досягнень професора — відкриття найбільшого вугільного басейну Хантер-Веллі у Новому Південному Уельсі в квітні 1886 року, відкриття родовищ олова, складання геологічної карти Сіднейсько-Ньюкасльського басейну. У 1892 займав посаду голови секції геології в Австралійській асоціації з розвитку науки. Займався дослідженням атолів, у тому числі в 1896 році атол Фунафуті. Еджворт Девід у 1907—1909 роках брав участь за запрошенням у першій експедиції Шеклтона. Після завершення експедиції виступав з лекціями про неї. У 1913 році Еджворт Девід став президентом Австралійської асоціації з розвитку науки. 25 жовтня 1915 року, під час Першої світової війни отримав звання майора і очолив Австралійський гірський корпус. Він прибув на Західний фронт у травні 1916 року. У вересні 1916 року отримав травми, впавши в траншею: були зламані два ребра і розірвано сечовий міхур. Девід лікувався в Лондоні, потім повернувся на фронт радником Британського експедиційного корпусу з земельних робіт і залишався на передовій до червня 1917 року. У 1921 році повернувся в Австралію, продовжив викладацьку діяльність. У 1921—1922 роках очолював Австралійську національно-дослідницьку раду. Вийшов у відставку в 1924 році, науковою роботою займався до кінця життя.

Антарктична експедиція

Головною метою експедиції Шеклтона було підкорення Південного полюса. Учасники досягли на китобійному пароплаві «Німрод» моря Росса і зупинилися на зимівлю у протоці Мак-Мердо. В ході експедиції Еджворт очолював з 5 по 11 березня 1908 року сходження на антарктичний вулкан Еребус. Також професор очолював загін експедиції, який першим досяг 16 березня 1909 года Південного магнітного полюса. В загоні, крім Девіда, були фізик Дуглас Моусон і лікар Аллістер Маккей. Десять тижнів вони йшли узбережжям, поповнювали запаси, полюючи на тюленів і пінгвінів. Потім повернули в глиб країни. Важкий шлях долали повільно: до кінця жовтня мандрівники подолали по узбережжю Землі Вікторії не більше 100 км. Вони залишили все, без чого можна обійтися. Інакше вони не змогли б форсувати льодовик Норденшельда і льодовик Дрігальского. Коли перетинали льодовик Дрігальського, 11 грудня Девід впав у тріщину, і був врятований Моусоном. 27 грудня загін досяг льодовик Рівза, тоді команда змогла проходити до 17 км щодня. З цього дня вони почали робити регулярні магнітні вимірювання. Через недосконалість приладів доводилося кілька разів повторювати 24-годинні цикли спостережень. 16 січня 1909 р полюс був досягнутий на 72 ° 25 'пд. ш., 155 ° 16 'східної довготи на висоті 2210 м над рівнем моря. Учасники Північного загону проголосили територію володінням Британської імперії. Дорогу назад, не дивлячись на виснаження — 400 миль — команда пройшла за 15 днів. 31 січня «Німрод» підійшов до берега, але не зміг наблизитися більше, ніж на 26 миль. 4 лютого, переживши снігопад і падіння в тріщини морського льоду, загін повернувся на судно. За час очікування вони встигли дослідити льодовик Феррара.

Відзнаки

  • Еджворт Девід у 1899 році був нагороджений медаллю Бігсбі Лондонським геологічним товариством
  • У 1900 році був обраний членом Лондонського Королівського товариства
  • У 1910 році отримав Орден Святого Михайла і Святого Георгія і почесний ступінь доктора наук від Оксфордського університету.
  • В листопаді 1918 року отримав звання підполковника.
  • У вересні 1920 року був нагороджений Орденом Британської імперії.

Примітки

  1. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
    d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Бібліографія

  • Vallance, T.G. David, Sir Tannatt William Edgeworth (1858—1934) Australian Dictionary of Biography Melbourne University Publishing, 1981
  • Mary Edgeworth. Professor David: The Life of Sir Edgeworth David, KBE DSO FRS MA DSC LLD | London, Edward Arnold. — 1937

Посилання

  • Стаття [ 14 грудня 2014 у Wayback Machine.] в Encyclopedia Britannica (англ.)
  • Стаття [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.] в старому виданні Австралійського біографічного словника (англ.)

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tanat Vilyam Edzhvort Devid 28 sichnya 1858 roku Sen Fagans poblizu Kardiffa 28 serpnya 1934 roku Sidnej avstralijskij geolog i doslidnik Antarktiki uchasnik pershoyi ekspediciyi Ernesta Shekltona 1907 1909 uchasnik pohodu do Pivdennogo magnitnogo polyusa Tanat Vilyam Edzhvort DevidNarodivsya28 sichnya 1858 1858 01 28 1 2 3 d Kardiff Uels Spoluchene Korolivstvo 1 abo administrativnij podil Uelsu Velika Britaniya 4 Pomer28 serpnya 1934 1934 08 28 1 2 3 76 rokiv Sidnej Avstraliya 1 Krayina Avstraliya Spoluchene KorolivstvoMisce prozhivannyaAvstraliyaDiyalnistgeolog polyarnij doslidnikGaluzgeologiya i d 4 Alma materNovij koledzh Oksfordu i dVidomi uchnidZnannya movanglijskaZakladUniversitet SidneyaUchasnikPersha svitova vijnaChlenstvoLondonske korolivske tovaristvoU shlyubi zdDitidNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 1926 Medal Bigsbi 1899 d 1917 d 1909 medal Vollastona 1915 d 1904 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaEdzhvort Devid narodivsya poblizu Kardiffa v rodini vikladacha bogoslov ya i antichnoyi istoriyi U 12 rokiv Edzhvort rozpochav navchannya v koledzhi svyatoyi Magdalini u Oksfordi U 1876 roci otrimav stipendiyu dlya vivchennya antichnosti U 1878 roci viyihav do Avstraliyi i Kanadi na likuvannya Koli povernuvsya v Oksford pochav vivchati geologiyu U 1880 roci otrimav stupin bakalavra mistectv i nastupni dva roki vivchav geologiyu Uelsu U 1882 roci Edzhvort Devid pevnij chas navchavsya u Korolivskij girskij shkoli v Londoni Zgodom poyihav do Avstraliyi de pracyuvav pomichnikom geologichnogo inspektora v uryadi koloniyi Novij Pivdennij Uels Z 1891 roku Edzhvort Devid pracyuvav profesorom geologiyi v universiteti Sidneya Na posadi vikladacha universitetu buv do 1924 roku Sered dosyagnen profesora vidkrittya najbilshogo vugilnogo basejnu Hanter Velli u Novomu Pivdennomu Uelsi v kvitni 1886 roku vidkrittya rodovish olova skladannya geologichnoyi karti Sidnejsko Nyukaslskogo basejnu U 1892 zajmav posadu golovi sekciyi geologiyi v Avstralijskij asociaciyi z rozvitku nauki Zajmavsya doslidzhennyam atoliv u tomu chisli v 1896 roci atol Funafuti Edzhvort Devid u 1907 1909 rokah brav uchast za zaproshennyam u pershij ekspediciyi Shekltona Pislya zavershennya ekspediciyi vistupav z lekciyami pro neyi U 1913 roci Edzhvort Devid stav prezidentom Avstralijskoyi asociaciyi z rozvitku nauki 25 zhovtnya 1915 roku pid chas Pershoyi svitovoyi vijni otrimav zvannya majora i ocholiv Avstralijskij girskij korpus Vin pribuv na Zahidnij front u travni 1916 roku U veresni 1916 roku otrimav travmi vpavshi v transheyu buli zlamani dva rebra i rozirvano sechovij mihur Devid likuvavsya v Londoni potim povernuvsya na front radnikom Britanskogo ekspedicijnogo korpusu z zemelnih robit i zalishavsya na peredovij do chervnya 1917 roku U 1921 roci povernuvsya v Avstraliyu prodovzhiv vikladacku diyalnist U 1921 1922 rokah ocholyuvav Avstralijsku nacionalno doslidnicku radu Vijshov u vidstavku v 1924 roci naukovoyu robotoyu zajmavsya do kincya zhittya Antarktichna ekspediciyaGolovnoyu metoyu ekspediciyi Shekltona bulo pidkorennya Pivdennogo polyusa Uchasniki dosyagli na kitobijnomu paroplavi Nimrod morya Rossa i zupinilisya na zimivlyu u protoci Mak Merdo V hodi ekspediciyi Edzhvort ocholyuvav z 5 po 11 bereznya 1908 roku shodzhennya na antarktichnij vulkan Erebus Takozh profesor ocholyuvav zagin ekspediciyi yakij pershim dosyag 16 bereznya 1909 goda Pivdennogo magnitnogo polyusa V zagoni krim Devida buli fizik Duglas Mouson i likar Allister Makkej Desyat tizhniv voni jshli uzberezhzhyam popovnyuvali zapasi polyuyuchi na tyuleniv i pingviniv Potim povernuli v glib krayini Vazhkij shlyah dolali povilno do kincya zhovtnya mandrivniki podolali po uzberezhzhyu Zemli Viktoriyi ne bilshe 100 km Voni zalishili vse bez chogo mozhna obijtisya Inakshe voni ne zmogli b forsuvati lodovik Nordenshelda i lodovik Drigalskogo Koli peretinali lodovik Drigalskogo 11 grudnya Devid vpav u trishinu i buv vryatovanij Mousonom 27 grudnya zagin dosyag lodovik Rivza todi komanda zmogla prohoditi do 17 km shodnya Z cogo dnya voni pochali robiti regulyarni magnitni vimiryuvannya Cherez nedoskonalist priladiv dovodilosya kilka raziv povtoryuvati 24 godinni cikli sposterezhen 16 sichnya 1909 r polyus buv dosyagnutij na 72 25 pd sh 155 16 shidnoyi dovgoti na visoti 2210 m nad rivnem morya Uchasniki Pivnichnogo zagonu progolosili teritoriyu volodinnyam Britanskoyi imperiyi Dorogu nazad ne divlyachis na visnazhennya 400 mil komanda projshla za 15 dniv 31 sichnya Nimrod pidijshov do berega ale ne zmig nablizitisya bilshe nizh na 26 mil 4 lyutogo perezhivshi snigopad i padinnya v trishini morskogo lodu zagin povernuvsya na sudno Za chas ochikuvannya voni vstigli dosliditi lodovik Ferrara VidznakiEdzhvort Devid u 1899 roci buv nagorodzhenij medallyu Bigsbi Londonskim geologichnim tovaristvom U 1900 roci buv obranij chlenom Londonskogo Korolivskogo tovaristva U 1910 roci otrimav Orden Svyatogo Mihajla i Svyatogo Georgiya i pochesnij stupin doktora nauk vid Oksfordskogo universitetu V listopadi 1918 roku otrimav zvannya pidpolkovnika U veresni 1920 roku buv nagorodzhenij Ordenom Britanskoyi imperiyi PrimitkiRalph J Nikischer T Hudson Institute of Mineralogy Mindat org The Mineral and Locality Database Keswick VA Coulsdon Surrey 2000 d Track Q15221937d Track Q6395268d Track Q2463831 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Czech National Authority Database d Track Q13550863BibliografiyaVallance T G David Sir Tannatt William Edgeworth 1858 1934 Australian Dictionary of Biography Melbourne University Publishing 1981 Mary Edgeworth Professor David The Life of Sir Edgeworth David KBE DSO FRS MA DSC LLD London Edward Arnold 1937PosilannyaStattya 14 grudnya 2014 u Wayback Machine v Encyclopedia Britannica angl Stattya 14 travnya 2011 u Wayback Machine v staromu vidanni Avstralijskogo biografichnogo slovnika angl Dzherelahttps books google com ua books id 8JYqDQAAQBAJ amp pg PA276 amp lpg PA276 amp dq Edzhuort Devid amp source bl amp ots fAUGalnQFS amp sig ACfU3U26Ubn9xynyLHCnvM2jtTLmjhGihg amp hl ru amp sa X amp ved 2ahUKEwjwjoLx7Z nAhVjmIsKHYTZCgwQ6AEwD3oECAkQAQ v onepage amp q Edzhuort 20Devid amp f falseDuglas Magidovich I P Magidovich V I Narisi z istoriyi geografichnih vidkrittiv M Prosvita 1986 s 306

Дата публікації:
Топ