Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Айкштедт науковий ступінь герб Егон фон АйкштедтНародився10 квітня

Егон фон Айкштедт

Егон фон Айкштедт
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Айкштедт.

Егон фон Айкштедт
image
Народився10 квітня 1892(1892-04-10)[1][2]
Єзериц, Німецька імперія
Помер20 грудня 1965(1965-12-20)[1][2](73 роки)
Майнц, ФРН[1]
Країнаimage Німеччина
Діяльністьracial theorist, антрополог, викладач університету
Alma materБерлінський, Франкфуртський університети
Галузьантропологія[3] і d[3]
ЗакладЛейпцизький університет
Майнцький університет
Вроцлавський університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[1]
ВійнаПерша світова війна

Е́гон фон А́йкштедт (нім. Egon von Eickstedt; 10 квітня 1892(18920410) — 20 грудня 1965) — німецький антрополог, расознавець, євгенік, доктор наук. Один із провідних спеціалістів у своїй галузі в часи Веймарської республіки і нацистської Німеччини. Представник німецького роду померанських фрайгерів (Ейкштедти). Народився у Єзериці, Позен, Німецька імперія. Вивчав медицину і фізичну антропологію в Берлінському (Гумбольтському) і Франкфуртському університетах (1913). Брав участь у Першій світовій війні як військовий медик. Займався дослідженням британських полонених сикхів (1916), чому присвятив свою дисертацію (1920). Одружився із Енжу да Коста-Маседу, громадянкою Бразилії (1916). Працював асистентом у Анатомічному інституті Фрайбурзького університету (1921) під керівництвом . Очолював відділ антропології Віденського природознавчого музею (1924). Брав участь у антропологічних експедиціях до Індії (1926, 1937), Китаю, Філіппін, Малайзії, Індонезії (1937—1939). Був редактором «Archiv für Rassenbilder» (1927) . Згодом працював у Бреслауському університеті (з 1928), де був габілітований (1929) і отримав звання доцента (1933); читав лекції про фізичну антропологію, расову гігієну та євгеніку. Почесний доктор Софійського університету (1938). Не зміг отримати повне професорство у Бреслауському університеті через захоплення Азією і політичну неблагонадійність (1940). Під час німецько-радянської війни евакуювався з Бреслау до Лейпцига (1945), де став головою Інституту антропології Лейпцизького університету (1945—1946). Під політичним тиском переїхав до Майнца, де став професором Майнцького університету (1946), головою катедри етнології. Член Німецького соціологічного товариства (DGS). Заснував журнал «Homo», присвячений питанням антропогенезу і біології людини (1949). Брав участь у наукових експедиціях до Іспанії, Магрибу і Близького сходу (1950—1961). Після виходу на пенсію (1961) залишився у Майнці, де й помер від серцевого нападу. Автор фундаментальної праці «Расознавство і расова історія людства» (1934), яка підсумувала досягнення расових студій кінця ХІХ — першої половини ХХ ст., а також короткого нарису «Расові основи німецького народу» (1934).

Біографія

image
Раси Європи за Айкштедтом.

Егон фон Айкштедт народився 10 квітня 1892 року в Позенській провінції Німецької імперії (нині, Польща). Він походив зі шляхетного німецького роду фон Айкштедів, що мав титул фрайгерів (баронів).

У юності Айкштедт хотів займатися медициною, плануючи вступити до медичного факультету якогось німецького університету. Проте йому погано давалася латина й він полишив свій задум. Саме у цей час Айкштедт став відвідувати на лекції віденського лікаря і антрополога (1854－1924) у Берлінському університеті Фрідріха-Вільгельма (сучасний Гумбольдський університет), внаслідок чого сильно зацікавився фізичною антропологією. Його кумир Лушан на той час завідував відділом Африки і Океанії Берлінського етнологічного музею і був одним із провідних експертів у расових студіях.

Під час Першої світової війни Айкштедт був військовим медиком і брав участь у антропометричних дослідженнях британських полонених — сикхів. На базі цих досліджень він захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня.

1916 року, в розпал війни, Айкштедт одружився із Енжу, громадянкою Бразилії португальського походження. У майбутньому вона стала його помічницею в науковій роботі та відрядженнях.

Айкштедт працював у Фрайбурзькому університеті, Віденському природознавчому музеї й Мюнхенській академії наук. 1926 року він вирушив у трирічну антропологічну експедицію до Індії. Результати цієї експедиції були видані у різних наукових журналах, проте єдиного цільного звіту про неї видано не було. В ході Другої світової війни більшість матеріалів Айкштедта, зібраних в Індії, загубилися або загинули.

Після повернення до Німеччині в 1929 році Айкштедт став викладачем Бреслауського університету (нині — Вроцлавський університет). 1933 року він отримав звання доцента.

1934 року Айкштедт видав у Штутгарті велику працю — «Расознавство і расова історія людства» (нім. Rassenkunde und Rassengeschichte der Menschheit). Вона стала універсальним оглядом роботи провідних антропологів кінця ХІХ ст. — першої половини ХХ ст. в галузі расових студій. Цю роботу високо оцінили тогочасні історики й антропологи усього світу.

Після утвердження в Німеччині влади НСДАП, у травні 1933 року Айкштедт подав заяву на вступ до цієї партії. Проте з невідомих причин його заяву не прийняли. Це згодом зіграло важливу роль у його кар'єрі після повалення в Німеччині нацистського режиму.

1935 року Айкштедт став редактором антропологічного журналу «Zeitschrift fur Rassenkunde».

У січні 1945 року, коли радянські війська розпочали наступ на Бреслау, Айкштедт виїхав із дружиною до Дрездена. Його наукова колекція з Бреслауського університету та дослідницькі дані, які він збирав протягом усього життя були втрачені (перевезені до СРСР).

Короткий час Айкштедт займав посаду професора антропології й етнології в Лейпцизькому університеті. Після капітуляції Німеччини у травні 1945 року він декілька разів повертався додому до Бреслау, що став польським Вроцлавом, де зміг врятувати частину фото, зразки і свою бібліотеку, які вивіз до Німеччини.

1946 року Айкштедта заарштувала радянська влада. Він деякий час пробув у ув'язненні, але зміг вислизнути з Лейпцига до Західної Німеччини. Він став професором етнології в Майнцькому університеті, який створили спеціально для нього. Там він став видавати науковий журнал «Homo» (колишній «Раса»), який займався питаннями антропології та етнології.

Айкштедт помер 20 грудня 1965 року в Майнці, у віці 73 років, під час підготовки наукової експедиції до Ірану. Його наступником в університеті стала німецький антрополог Ільза Швідецька (1907－1997).

Праці

Монографії
  • Eickstedt, E. Die rassischen Grundlagen des deutschen Volkes. Köln: Schaffstein Verlag, 1934.
  • Eickstedt, E. Rassenkunde und Rassengeschichte der Menschheit. Stuttgart: Ferdinand Enke Verlag, 1934. [1]
  • Eickstedt, E. Grundlagen der Rassenpsychologie. Stuttgart: Enke, 1936.
  • Eickstedt, E. Rassendynamik von Ostasien. China und Japan, Tai und Kmer von der Urzeit bis heute. Berlin: De Gruyter, 1944.
  • Eickstedt, E. Die Forschung am Menschen. 3 Bände. Stuttgart: Enke, 1940—1963.
  • Eickstedt, E. Türken, Kurden und Iraner seit dem Altertum. Probleme einer anthropologischen Reise. Stuttgart: Gustav Fischer, 1961.
Журнали
  • Zeitschrift für Rassenkunde und die gesamte Forschung am Menschen. 1935—1944.
  • Homo. Zeitschrift für die vergleichende Forschung am Menschen. 1949 ff.
Статті
  • Eickstedt, E. Rassenelemente der Sikh // Zeitschrift für Ethnologie. Band 52/53, 1920–21, S. 317—368.
  • Eickstedt, E. Beiträge zur Rassenmorphologie der Weichteilnase // Zeitschrift für Morphologie und Anthropologie. Band 25, 1925, S. 171—220.
  • Eickstedt, E. Die Negritos und das Negritoproblem // Anthropologischer Anzeiger. Band 4, 1927, S. 275—293.
  • Eickstedt, E. Die Negritos der Andamanen // Anthropologischer Anzeiger. Band 5, 1928, S. 251—268.
  • Eickstedt, E. Der Zentral-Dekkan und die Rassengliederung Indiens // Anthropologischer Anzeiger. Band 8, 1931, S. 89–103.
  • Eickstedt, E. Die anthropologische Stellung von Indochina // Zeitschrift für Morphologie und Anthropologie. Band 34, 1934, S. 79–83.
  • Eickstedt, E. Die Mediterranen in Wales // Zeitschrift für Rassenkunde. Band 1, 1935, S. 19–64.
  • Eickstedt, E. Ganzheitsanthropologie // Zeitschrift für Rassenkunde. Band 3, 1936, S. 1–10.
  • Eickstedt, E. Hormone und Boden. Die Stellung eines Problems // Landeskundliche Forschung. Festschrift für Norbert Krebs. Stuttgart 1936, S. 67–82.
  • Eickstedt, E. Rassen im schlesischen Raum. Sinn und Ergebnisse der RUS // Raumforschung und Raumordnung. Band 3, 1939, S. 424—436.
  • Eickstedt, E. Wie sahen die Hunnen aus? Eine anthropologisch-historische Untersuchung // Zeitschrift für Rassenkunde. Band 13, 1942, S. 217—250.
  • Eickstedt, E. Völkerbiologische Probleme der Sahara. Die Anthropologie der Tuareg und Tebu und die Rassengeschichte der antiken West-Aethiopier // Beiträge zur Kolonialforschung. Tagungsband I, 1943, S. 169—240.
  • Eickstedt, E. Biodynamik der Europiden // Historia Mundi. Band 1. München 1952, S. 115—134.
  • Eickstedt, E. Rassentypen und Typendynamik von Asien // Historia Mundi. Band 1, München 1952, S.-147–166.
  • Eickstedt, E. Der Ursprung der Inder // Indien und Deutschland. Nehru-Festschrift. 1956, S. 48–70.
  • Eickstedt, E. Anthropologie mit und ohne Anthropos // Homo. Band 14, 1963, S. 1–16.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #105237698 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Professorenkatalog der Universität Leipzig — 2006.
    d:Track:Q2111979
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Бібліографія

  • Heidrun Kaupen-Haas, C. Wissenschaftlicher Rassismus. Analysen einer Kontinuität in den Human- und Naturwissenschaften. Frankfurt am Main, 1999.
  • Hoßfeld, U. Geschichte der biologischen Anthropologie in Deutschland. Von den Anfängen bis in die Nachkriegszeit. Stuttgart, 2005.
  • Lüddecke, A. Rassen, Schädel und Gelehrte. Zur politischen Funktionalität der anthropologischen Forschung und Lehre in der Tradition Egon von Eickstedts. Bern, 2000.
  • Müller, K. Die Eickstedt-Sammlung aus Südindien: Differenzierte Wahrnehmungen kolonialer Fotografien und Objekte. Frankfurt, 2015.
  • Preuß, D. «Anthropologe und Forschungsreisender»: Biographie und Anthropologie Egon Freiherr von Eickstedts (1892—1965). München, 2009.
  • Schwidetzky, I. Egon Freiherr von Eickstedt // Homo. Band 3, 1952, S. 49–56.
  • Schwidetzky, I. Egon Freiherr von Eickstedt. Begriff und Gestalt des lebendigen Menschen. // Forscher und Wissenschaftler im heutigen Europa. 2. Mediziner, Biologen, Anthropologen. Stalling, Oldenburg 1955, S. 317—324
  • Schwidetzky, I. Egon Freiherr von Eickstedt 10.4.1892 — 20.12.1965. // Homo. Band 16, 1965, S. 197—200
  • Schwidetzky, I. Biographie Egon Freiherr von Eickstedt (10.4.1892– 20.12.1965). // Homo. Band 43, 1992, S. 3–28.

Посилання

  • Eickstedt, Egon Freiherr von // Deutsche Biographie

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ajkshtedt naukovij stupin gerb Egon fon AjkshtedtNarodivsya10 kvitnya 1892 1892 04 10 1 2 Yezeric Nimecka imperiyaPomer20 grudnya 1965 1965 12 20 1 2 73 roki Majnc FRN 1 Krayina NimechchinaDiyalnistracial theorist antropolog vikladach universitetuAlma materBerlinskij Frankfurtskij universitetiGaluzantropologiya 3 i d 3 ZakladLejpcizkij universitet Majnckij universitet Vroclavskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 1 VijnaPersha svitova vijna E gon fon A jkshtedt nim Egon von Eickstedt 10 kvitnya 1892 18920410 20 grudnya 1965 nimeckij antropolog rasoznavec yevgenik doktor nauk Odin iz providnih specialistiv u svoyij galuzi v chasi Vejmarskoyi respubliki i nacistskoyi Nimechchini Predstavnik nimeckogo rodu pomeranskih frajgeriv Ejkshtedti Narodivsya u Yezerici Pozen Nimecka imperiya Vivchav medicinu i fizichnu antropologiyu v Berlinskomu Gumboltskomu i Frankfurtskomu universitetah 1913 Brav uchast u Pershij svitovij vijni yak vijskovij medik Zajmavsya doslidzhennyam britanskih polonenih sikhiv 1916 chomu prisvyativ svoyu disertaciyu 1920 Odruzhivsya iz Enzhu da Kosta Masedu gromadyankoyu Braziliyi 1916 Pracyuvav asistentom u Anatomichnomu instituti Frajburzkogo universitetu 1921 pid kerivnictvom Ocholyuvav viddil antropologiyi Videnskogo prirodoznavchogo muzeyu 1924 Brav uchast u antropologichnih ekspediciyah do Indiyi 1926 1937 Kitayu Filippin Malajziyi Indoneziyi 1937 1939 Buv redaktorom Archiv fur Rassenbilder 1927 Zgodom pracyuvav u Breslauskomu universiteti z 1928 de buv gabilitovanij 1929 i otrimav zvannya docenta 1933 chitav lekciyi pro fizichnu antropologiyu rasovu gigiyenu ta yevgeniku Pochesnij doktor Sofijskogo universitetu 1938 Ne zmig otrimati povne profesorstvo u Breslauskomu universiteti cherez zahoplennya Aziyeyu i politichnu neblagonadijnist 1940 Pid chas nimecko radyanskoyi vijni evakuyuvavsya z Breslau do Lejpciga 1945 de stav golovoyu Institutu antropologiyi Lejpcizkogo universitetu 1945 1946 Pid politichnim tiskom pereyihav do Majnca de stav profesorom Majnckogo universitetu 1946 golovoyu katedri etnologiyi Chlen Nimeckogo sociologichnogo tovaristva DGS Zasnuvav zhurnal Homo prisvyachenij pitannyam antropogenezu i biologiyi lyudini 1949 Brav uchast u naukovih ekspediciyah do Ispaniyi Magribu i Blizkogo shodu 1950 1961 Pislya vihodu na pensiyu 1961 zalishivsya u Majnci de j pomer vid sercevogo napadu Avtor fundamentalnoyi praci Rasoznavstvo i rasova istoriya lyudstva 1934 yaka pidsumuvala dosyagnennya rasovih studij kincya HIH pershoyi polovini HH st a takozh korotkogo narisu Rasovi osnovi nimeckogo narodu 1934 BiografiyaRasi Yevropi za Ajkshtedtom Egon fon Ajkshtedt narodivsya 10 kvitnya 1892 roku v Pozenskij provinciyi Nimeckoyi imperiyi nini Polsha Vin pohodiv zi shlyahetnogo nimeckogo rodu fon Ajkshtediv sho mav titul frajgeriv baroniv U yunosti Ajkshtedt hotiv zajmatisya medicinoyu planuyuchi vstupiti do medichnogo fakultetu yakogos nimeckogo universitetu Prote jomu pogano davalasya latina j vin polishiv svij zadum Same u cej chas Ajkshtedt stav vidviduvati na lekciyi videnskogo likarya i antropologa 1854 1924 u Berlinskomu universiteti Fridriha Vilgelma suchasnij Gumboldskij universitet vnaslidok chogo silno zacikavivsya fizichnoyu antropologiyeyu Jogo kumir Lushan na toj chas zaviduvav viddilom Afriki i Okeaniyi Berlinskogo etnologichnogo muzeyu i buv odnim iz providnih ekspertiv u rasovih studiyah Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Ajkshtedt buv vijskovim medikom i brav uchast u antropometrichnih doslidzhennyah britanskih polonenih sikhiv Na bazi cih doslidzhen vin zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya 1916 roku v rozpal vijni Ajkshtedt odruzhivsya iz Enzhu gromadyankoyu Braziliyi portugalskogo pohodzhennya U majbutnomu vona stala jogo pomichniceyu v naukovij roboti ta vidryadzhennyah Ajkshtedt pracyuvav u Frajburzkomu universiteti Videnskomu prirodoznavchomu muzeyi j Myunhenskij akademiyi nauk 1926 roku vin virushiv u tririchnu antropologichnu ekspediciyu do Indiyi Rezultati ciyeyi ekspediciyi buli vidani u riznih naukovih zhurnalah prote yedinogo cilnogo zvitu pro neyi vidano ne bulo V hodi Drugoyi svitovoyi vijni bilshist materialiv Ajkshtedta zibranih v Indiyi zagubilisya abo zaginuli Pislya povernennya do Nimechchini v 1929 roci Ajkshtedt stav vikladachem Breslauskogo universitetu nini Vroclavskij universitet 1933 roku vin otrimav zvannya docenta 1934 roku Ajkshtedt vidav u Shtutgarti veliku pracyu Rasoznavstvo i rasova istoriya lyudstva nim Rassenkunde und Rassengeschichte der Menschheit Vona stala universalnim oglyadom roboti providnih antropologiv kincya HIH st pershoyi polovini HH st v galuzi rasovih studij Cyu robotu visoko ocinili togochasni istoriki j antropologi usogo svitu Pislya utverdzhennya v Nimechchini vladi NSDAP u travni 1933 roku Ajkshtedt podav zayavu na vstup do ciyeyi partiyi Prote z nevidomih prichin jogo zayavu ne prijnyali Ce zgodom zigralo vazhlivu rol u jogo kar yeri pislya povalennya v Nimechchini nacistskogo rezhimu 1935 roku Ajkshtedt stav redaktorom antropologichnogo zhurnalu Zeitschrift fur Rassenkunde U sichni 1945 roku koli radyanski vijska rozpochali nastup na Breslau Ajkshtedt viyihav iz druzhinoyu do Drezdena Jogo naukova kolekciya z Breslauskogo universitetu ta doslidnicki dani yaki vin zbirav protyagom usogo zhittya buli vtracheni perevezeni do SRSR Korotkij chas Ajkshtedt zajmav posadu profesora antropologiyi j etnologiyi v Lejpcizkomu universiteti Pislya kapitulyaciyi Nimechchini u travni 1945 roku vin dekilka raziv povertavsya dodomu do Breslau sho stav polskim Vroclavom de zmig vryatuvati chastinu foto zrazki i svoyu biblioteku yaki viviz do Nimechchini 1946 roku Ajkshtedta zaarshtuvala radyanska vlada Vin deyakij chas probuv u uv yaznenni ale zmig visliznuti z Lejpciga do Zahidnoyi Nimechchini Vin stav profesorom etnologiyi v Majnckomu universiteti yakij stvorili specialno dlya nogo Tam vin stav vidavati naukovij zhurnal Homo kolishnij Rasa yakij zajmavsya pitannyami antropologiyi ta etnologiyi Ajkshtedt pomer 20 grudnya 1965 roku v Majnci u vici 73 rokiv pid chas pidgotovki naukovoyi ekspediciyi do Iranu Jogo nastupnikom v universiteti stala nimeckij antropolog Ilza Shvidecka 1907 1997 PraciMonografiyiEickstedt E Die rassischen Grundlagen des deutschen Volkes Koln Schaffstein Verlag 1934 Eickstedt E Rassenkunde und Rassengeschichte der Menschheit Stuttgart Ferdinand Enke Verlag 1934 1 Eickstedt E Grundlagen der Rassenpsychologie Stuttgart Enke 1936 Eickstedt E Rassendynamik von Ostasien China und Japan Tai und Kmer von der Urzeit bis heute Berlin De Gruyter 1944 Eickstedt E Die Forschung am Menschen 3 Bande Stuttgart Enke 1940 1963 Eickstedt E Turken Kurden und Iraner seit dem Altertum Probleme einer anthropologischen Reise Stuttgart Gustav Fischer 1961 ZhurnaliZeitschrift fur Rassenkunde und die gesamte Forschung am Menschen 1935 1944 Homo Zeitschrift fur die vergleichende Forschung am Menschen 1949 ff StattiEickstedt E Rassenelemente der Sikh Zeitschrift fur Ethnologie Band 52 53 1920 21 S 317 368 Eickstedt E Beitrage zur Rassenmorphologie der Weichteilnase Zeitschrift fur Morphologie und Anthropologie Band 25 1925 S 171 220 Eickstedt E Die Negritos und das Negritoproblem Anthropologischer Anzeiger Band 4 1927 S 275 293 Eickstedt E Die Negritos der Andamanen Anthropologischer Anzeiger Band 5 1928 S 251 268 Eickstedt E Der Zentral Dekkan und die Rassengliederung Indiens Anthropologischer Anzeiger Band 8 1931 S 89 103 Eickstedt E Die anthropologische Stellung von Indochina Zeitschrift fur Morphologie und Anthropologie Band 34 1934 S 79 83 Eickstedt E Die Mediterranen in Wales Zeitschrift fur Rassenkunde Band 1 1935 S 19 64 Eickstedt E Ganzheitsanthropologie Zeitschrift fur Rassenkunde Band 3 1936 S 1 10 Eickstedt E Hormone und Boden Die Stellung eines Problems Landeskundliche Forschung Festschrift fur Norbert Krebs Stuttgart 1936 S 67 82 Eickstedt E Rassen im schlesischen Raum Sinn und Ergebnisse der RUS Raumforschung und Raumordnung Band 3 1939 S 424 436 Eickstedt E Wie sahen die Hunnen aus Eine anthropologisch historische Untersuchung Zeitschrift fur Rassenkunde Band 13 1942 S 217 250 Eickstedt E Volkerbiologische Probleme der Sahara Die Anthropologie der Tuareg und Tebu und die Rassengeschichte der antiken West Aethiopier Beitrage zur Kolonialforschung Tagungsband I 1943 S 169 240 Eickstedt E Biodynamik der Europiden Historia Mundi Band 1 Munchen 1952 S 115 134 Eickstedt E Rassentypen und Typendynamik von Asien Historia Mundi Band 1 Munchen 1952 S 147 166 Eickstedt E Der Ursprung der Inder Indien und Deutschland Nehru Festschrift 1956 S 48 70 Eickstedt E Anthropologie mit und ohne Anthropos Homo Band 14 1963 S 1 16 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 105237698 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Professorenkatalog der Universitat Leipzig 2006 d Track Q2111979 Czech National Authority Database d Track Q13550863BibliografiyaHeidrun Kaupen Haas C Wissenschaftlicher Rassismus Analysen einer Kontinuitat in den Human und Naturwissenschaften Frankfurt am Main 1999 Hossfeld U Geschichte der biologischen Anthropologie in Deutschland Von den Anfangen bis in die Nachkriegszeit Stuttgart 2005 Luddecke A Rassen Schadel und Gelehrte Zur politischen Funktionalitat der anthropologischen Forschung und Lehre in der Tradition Egon von Eickstedts Bern 2000 Muller K Die Eickstedt Sammlung aus Sudindien Differenzierte Wahrnehmungen kolonialer Fotografien und Objekte Frankfurt 2015 Preuss D Anthropologe und Forschungsreisender Biographie und Anthropologie Egon Freiherr von Eickstedts 1892 1965 Munchen 2009 Schwidetzky I Egon Freiherr von Eickstedt Homo Band 3 1952 S 49 56 Schwidetzky I Egon Freiherr von Eickstedt Begriff und Gestalt des lebendigen Menschen Forscher und Wissenschaftler im heutigen Europa 2 Mediziner Biologen Anthropologen Stalling Oldenburg 1955 S 317 324 Schwidetzky I Egon Freiherr von Eickstedt 10 4 1892 20 12 1965 Homo Band 16 1965 S 197 200 Schwidetzky I Biographie Egon Freiherr von Eickstedt 10 4 1892 20 12 1965 Homo Band 43 1992 S 3 28 PosilannyaEickstedt Egon Freiherr von Deutsche Biographie

Дата публікації:
Топ