Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Евфемія Адлерсфельд нім Eufemia von Adlersfeld 18 серпня 1854 26 квітня 1941 німецька письменниця графиня уроджена фон Б

Евфемія Адлерсфельд

Евфемія Адлерсфельд

Евфемія Адлерсфельд (нім. Eufemia von Adlersfeld; 18 серпня 1854 — 26 квітня 1941) — німецька письменниця, графиня уроджена фон Баллестрем ді Кастелленго (нім. von Ballestrem di Castellengo).

Евфемія Адлерсфельд
нім. Anna Eufemia Carolina von Adlersfeld-Ballestrem
image
Народилася18 вересня 1854(1854-09-18) або 18 серпня 1854(1854-08-18)[1][2]
Ратибор, Оппельн[d], Сілезія, Королівство Пруссія, Німецький союз[1]
Померла26 квітня 1941(1941-04-26)[1][3] (86 років)
Мюнхен, Третій Райх[1]
Країнаimage Німецький Райх
Діяльністьписьменниця, письменниця-романістка
Мова творівнімецька
image Евфемія Адлерсфельд у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Народилася в місті Ратиборі (Сілезія), яке тепер входить до складу Польщі і має назву Racibórz.

Евфемія була п'ятою дитиною в графській родині, отримала домашню освіту і провела безтурботне дитинство в Гіршбергу, тепер Єленя Гура (пол. Jelenia Góra). Батько Александр Карл Вольфганг з любов'ю плекав у ній проявлений літературних хист, але дівчинка мала ще і гарний голос рідкісного діапазону, тому нею впродовж років займалося кілька найкращих вчителів Сілезії і Саксонії. Коли у 1881 році батько помер, вона з мамою поїхала до Італії і там близько трьох років мешкала у Римі, Флоренції, Мілані і Венеції. Тут у неї проявився ще і малярський талант і вона зробила непоганий успіх у портретному живописі, була навіть прийнята до Італійської художньої академії. Після повернення з Італії Евфемія так само з мамою жила у Бреслау (тепер Вроцлав), де познайомилася з майором Йозефом фон Адлерсфельдом, з яким одружилася у травні 1884 р. Через рік народила донькк Дагмар. Подальше життя письменниці пройшло у постійних переїздах, бо чоловіка часто переводили на нове місце служби. Навіть після того, як він вийшов на пенсію, родина кілька разів переїжджала. Коли Йозеф помер у 1907 році, Евфемія перебралася у Карлсруе, а після Першої світової війни — у Мюнхен, де і померла.

Похована у старій частині лісового цвинтару. Її могила з масивним камінним хрестом стоїть десь на узбіччі.

Літературна творчість

Евфемія Адлерсфельд була одною з небагатьох німецьких авторів 19-го століття, яка не писала твори під псевдонімом. Перший твір «Небога кардинала» вона опублікувала вже у 17-тирічному віці під своїм дошлюбним прізвищем. Після цього за ціле життя вона написала величезну кількість віршів, оповідань, гуморесок і чотири десятки романів. До того ж, вона писала для дамських та сімейних часописів.

Спочатку найбільший успіх мали її збірки гуморесок «Комтесса Катруся» (Komtesse Käthe), яка за перші 10 років витримала близько 30 видань. Заохочена цікавістю читачів до історій маленької графині, вона написала продовження «Комтесса Катруся у шлюбі» (Komtesse Käthe in der Ehe), яке користувалося не меншою популярністю.

На початку 900-х років Евфемія Адлерсфельд перейшла до більш поважної тематики і щороку до самої смерті публікувала хоча б по одній книзі, але вони також не були позбавлені гумору, навіть при кримінальній чи любовній тематиці. З другого боку, мотиви детективного жанру були присутні в її творчості майже завжди, так само як і химерні, завдяки чому її романи насичені інтригою і напругою. Великим успіхом користувалися її романи «Сокільничі з Сокільників» (Die Falkner vom Falkenhof) — більше 40 видань, «Трікс» (Trix) — близько 70 видань, але найбільший успіх мав роман «Білі рози з Равенсбергу» (Die weißen Rosen von Ravensberg)

Роман «Білі троянди з Равенсбергу»

Цей бестселер свого часу був написаний у 1896 р. і витримав 120 видань, був двічі екранізований. Фантазія письменниці в ньому сягає вищої межі. Як завжди, з добрим і тонким гумором вона малює безконечну картину європейського суспільства у напружених психологічних стосунках. Дія роману відбувається в замку на морському узбережжі і вводить читача у інтернаціональне життя Флоренції, в якому разом зустрічаються німецький аристократ, італійський маркіз та молода багата американка. Глибока таємниця лежить у прибутті графині Іріс Ерленштайн, про долю якої головно і розповідається в романі. Проникливими очима авторки читач виразно бачить, як в житті тісно сусідять любляче і ненависне, істинне і помилкове, він заглядає у прірву людської душі, але так само пізнає силу віри і кохання.

Оцінка критики

Тогочасна критика досить-таки ганила, навіть з елементами опльовування, творчість Евфемії Адлерсфельд, характеризуючи її як застарілий Бідермаєр-стиль. Однак десь з 1890-х років письменниця з технічної точки зору писала ретельною, професійною прозою, яка виділялася у значно кращий бік на солодкуватому фоні інших німецьких письменниць. Однак «кіч» її творів був менше у літературній формі, як у зображенні картини станового суспільства. Усі літературні герої її публікацій часів Ваймарської республіки діють в рамках традиційного ще феодального порядку, з якого дух часу у великій мірі вже виріс. В часи «німецького економічного дива» до початку 80-х років її твори виходили під іншими назвами у наново редагованій і скороченій формі. Ескапічні моменти її творчості, тобто втеча у світ станового суспільства, у котрому пульсувала як аристократична, так і менш шляхетна кров, припадали до смаку мрійливим читачкам, але вони не могли протидіяти рішучій переміні статевих ролей у суспільстві.

Відзнаки

Творчість Евфемії Адлерсфельд була відзначена досить високо. Крім членства у Художньої академії Італії, вона була також почесним членом Паризького Товариста археологів, а з рук короля Вюртембергу Карла отримала золоту медаль для митців і науковців за біографічний роман «Марія Стюарт королева Шотландії» (Maria Stuart, Königin von Schottland).

Вибрані твори

Оповідання

  • Blätter im Winde. 1876. — «Листя на вітру»
  • Verschlungene Pfade. 1876. — «Проковтнута стежина»
  • Um eine Königskrone und andere Novellen. 1890 — «Про королівську корону на інші оповідання»
  • Komtesse Käthe. 1894. — «Комтесса Катруся»
  • Komtesse Käthe in der Ehe. 1899. — «Комтесса Катруся у шлюбі»
  • Windbeutel und andere heitere Geschichten. 1900. — «Вітряний мішок та інші історії»
  • Tiere und Menschen. Heitere Geschichten. 1904. — «Люди і звірі. Веселі історії».
  • Zigeunerblut und andere Novellen. 1905. — «Циганська кров та інші оповідання».
  • Djavahir. Luzifers Träne. 1906. — «Джавахір», «Сльози Люцифера». Два оповідання.

Повісті

  • Diplomaten. Ein Roman in 45 Stunden (1907) — «Дипломати».
  • Weiße Tauben (1912) — «Білі голуби».
  • Das wogende Licht (1914) — «Хитке світло».
  • Wenn der Teufel kutschiert (1916) — «Коли кучерує чорт»
  • Die Fliege im Bernstein (1919) — «Мухи у буршиті»

Кримінальні і любовні романи

  • Das Erbe der zweiten Frau (1878) — «Спадок другої дружини»
  • Die Falkner vom Falkenhof (1890) _ «Сокільники з Сокільників»
  • Die weißen Rosen von Ravensberg (1896) — «Білі рози з Равенсбергу»
  • Trix (1903) — «Ешч»
  • Ihre Majestät (1910) — «Ваша величність»
  • Schloß Monrepos (1911) — «Замок Мнрепо».
  • Der grüne Pompadour (1913) — «Зелений Помпадур»
  • Die Rechnung ohne den Wirt (1919) — «Рахунок без господаря»
  • Die Nichte aus Florida (1922)
  • Die Herzogin von Santa Rosa (1924) — «Герцогиня і Санта Роза»
  • Schwarze Opale (1938) — «Чорний опал»

Фантастичні романи і оповідання

  • Maria Schnee. Der Roman eines Rätsels (1907) — «Марія-Сніг. Роман-загадка»
  • Die Dame in Gelb. Eine sonderbare Geschichte (1908) — «Дама у жовтому. Дивовижна історія»
  • Margarita Margaritarum. Der Roman einer Perle (1927) — «Маргарита і Маргитарій. Роман одної перлини»
  • Gefüllte Datteln (1930) — «Фаршировані фініки»

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116008512 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Kürschners Deutscher Literatur-Kalender Nekrolog 1936–1970 / Hrsg.: W. Schuder — B, NYC: Verlag Walter de Gruyter, 1973. — S. 3.
    d:Track:Q64d:Track:Q60d:Track:Q16705761d:Track:Q123516144d:Track:Q59531474d:Track:Q98818
  3. Filmportal.de — 2005.
    d:Track:Q15706812

Джерела

  • Lexicon der deutschen Dichter und Prosaisten des neunzehnten Jahrhunderts. Gearbeitet von Franz Krümer. Leipzig. Verlag von Philipp Reclam jun.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Evfemiya Adlersfeld nim Eufemia von Adlersfeld 18 serpnya 1854 26 kvitnya 1941 nimecka pismennicya grafinya urodzhena fon Ballestrem di Kastellengo nim von Ballestrem di Castellengo Evfemiya Adlersfeldnim Anna Eufemia Carolina von Adlersfeld BallestremNarodilasya18 veresnya 1854 1854 09 18 abo 18 serpnya 1854 1854 08 18 1 2 Ratibor Oppeln d Sileziya Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuz 1 Pomerla26 kvitnya 1941 1941 04 26 1 3 86 rokiv Myunhen Tretij Rajh 1 Krayina Nimeckij RajhDiyalnistpismennicya pismennicya romanistkaMova tvorivnimecka Evfemiya Adlersfeld u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahBiografiyaNarodilasya v misti Ratibori Sileziya yake teper vhodit do skladu Polshi i maye nazvu Raciborz Evfemiya bula p yatoyu ditinoyu v grafskij rodini otrimala domashnyu osvitu i provela bezturbotne ditinstvo v Girshbergu teper Yelenya Gura pol Jelenia Gora Batko Aleksandr Karl Volfgang z lyubov yu plekav u nij proyavlenij literaturnih hist ale divchinka mala she i garnij golos ridkisnogo diapazonu tomu neyu vprodovzh rokiv zajmalosya kilka najkrashih vchiteliv Sileziyi i Saksoniyi Koli u 1881 roci batko pomer vona z mamoyu poyihala do Italiyi i tam blizko troh rokiv meshkala u Rimi Florenciyi Milani i Veneciyi Tut u neyi proyavivsya she i malyarskij talant i vona zrobila nepoganij uspih u portretnomu zhivopisi bula navit prijnyata do Italijskoyi hudozhnoyi akademiyi Pislya povernennya z Italiyi Evfemiya tak samo z mamoyu zhila u Breslau teper Vroclav de poznajomilasya z majorom Jozefom fon Adlersfeldom z yakim odruzhilasya u travni 1884 r Cherez rik narodila donkk Dagmar Podalshe zhittya pismennici projshlo u postijnih pereyizdah bo cholovika chasto perevodili na nove misce sluzhbi Navit pislya togo yak vin vijshov na pensiyu rodina kilka raziv pereyizhdzhala Koli Jozef pomer u 1907 roci Evfemiya perebralasya u Karlsrue a pislya Pershoyi svitovoyi vijni u Myunhen de i pomerla Pohovana u starij chastini lisovogo cvintaru Yiyi mogila z masivnim kaminnim hrestom stoyit des na uzbichchi Literaturna tvorchistEvfemiya Adlersfeld bula odnoyu z nebagatoh nimeckih avtoriv 19 go stolittya yaka ne pisala tvori pid psevdonimom Pershij tvir Neboga kardinala vona opublikuvala vzhe u 17 tirichnomu vici pid svoyim doshlyubnim prizvishem Pislya cogo za cile zhittya vona napisala velicheznu kilkist virshiv opovidan gumoresok i chotiri desyatki romaniv Do togo zh vona pisala dlya damskih ta simejnih chasopisiv Spochatku najbilshij uspih mali yiyi zbirki gumoresok Komtessa Katrusya Komtesse Kathe yaka za pershi 10 rokiv vitrimala blizko 30 vidan Zaohochena cikavistyu chitachiv do istorij malenkoyi grafini vona napisala prodovzhennya Komtessa Katrusya u shlyubi Komtesse Kathe in der Ehe yake koristuvalosya ne menshoyu populyarnistyu Na pochatku 900 h rokiv Evfemiya Adlersfeld perejshla do bilsh povazhnoyi tematiki i shoroku do samoyi smerti publikuvala hocha b po odnij knizi ale voni takozh ne buli pozbavleni gumoru navit pri kriminalnij chi lyubovnij tematici Z drugogo boku motivi detektivnogo zhanru buli prisutni v yiyi tvorchosti majzhe zavzhdi tak samo yak i himerni zavdyaki chomu yiyi romani nasicheni intrigoyu i naprugoyu Velikim uspihom koristuvalisya yiyi romani Sokilnichi z Sokilnikiv Die Falkner vom Falkenhof bilshe 40 vidan Triks Trix blizko 70 vidan ale najbilshij uspih mav roman Bili rozi z Ravensbergu Die weissen Rosen von Ravensberg Roman Bili troyandi z Ravensbergu Cej bestseler svogo chasu buv napisanij u 1896 r i vitrimav 120 vidan buv dvichi ekranizovanij Fantaziya pismennici v nomu syagaye vishoyi mezhi Yak zavzhdi z dobrim i tonkim gumorom vona malyuye bezkonechnu kartinu yevropejskogo suspilstva u napruzhenih psihologichnih stosunkah Diya romanu vidbuvayetsya v zamku na morskomu uzberezhzhi i vvodit chitacha u internacionalne zhittya Florenciyi v yakomu razom zustrichayutsya nimeckij aristokrat italijskij markiz ta moloda bagata amerikanka Gliboka tayemnicya lezhit u pributti grafini Iris Erlenshtajn pro dolyu yakoyi golovno i rozpovidayetsya v romani Proniklivimi ochima avtorki chitach virazno bachit yak v zhitti tisno susidyat lyublyache i nenavisne istinne i pomilkove vin zaglyadaye u prirvu lyudskoyi dushi ale tak samo piznaye silu viri i kohannya Ocinka kritikiTogochasna kritika dosit taki ganila navit z elementami oplovuvannya tvorchist Evfemiyi Adlersfeld harakterizuyuchi yiyi yak zastarilij Bidermayer stil Odnak des z 1890 h rokiv pismennicya z tehnichnoyi tochki zoru pisala retelnoyu profesijnoyu prozoyu yaka vidilyalasya u znachno krashij bik na solodkuvatomu foni inshih nimeckih pismennic Odnak kich yiyi tvoriv buv menshe u literaturnij formi yak u zobrazhenni kartini stanovogo suspilstva Usi literaturni geroyi yiyi publikacij chasiv Vajmarskoyi respubliki diyut v ramkah tradicijnogo she feodalnogo poryadku z yakogo duh chasu u velikij miri vzhe viris V chasi nimeckogo ekonomichnogo diva do pochatku 80 h rokiv yiyi tvori vihodili pid inshimi nazvami u nanovo redagovanij i skorochenij formi Eskapichni momenti yiyi tvorchosti tobto vtecha u svit stanovogo suspilstva u kotromu pulsuvala yak aristokratichna tak i mensh shlyahetna krov pripadali do smaku mrijlivim chitachkam ale voni ne mogli protidiyati rishuchij peremini statevih rolej u suspilstvi VidznakiTvorchist Evfemiyi Adlersfeld bula vidznachena dosit visoko Krim chlenstva u Hudozhnoyi akademiyi Italiyi vona bula takozh pochesnim chlenom Parizkogo Tovarista arheologiv a z ruk korolya Vyurtembergu Karla otrimala zolotu medal dlya mitciv i naukovciv za biografichnij roman Mariya Styuart koroleva Shotlandiyi Maria Stuart Konigin von Schottland Vibrani tvoriOpovidannya Blatter im Winde 1876 Listya na vitru Verschlungene Pfade 1876 Prokovtnuta stezhina Um eine Konigskrone und andere Novellen 1890 Pro korolivsku koronu na inshi opovidannya Komtesse Kathe 1894 Komtessa Katrusya Komtesse Kathe in der Ehe 1899 Komtessa Katrusya u shlyubi Windbeutel und andere heitere Geschichten 1900 Vitryanij mishok ta inshi istoriyi Tiere und Menschen Heitere Geschichten 1904 Lyudi i zviri Veseli istoriyi Zigeunerblut und andere Novellen 1905 Ciganska krov ta inshi opovidannya Djavahir Luzifers Trane 1906 Dzhavahir Slozi Lyucifera Dva opovidannya Povisti Diplomaten Ein Roman in 45 Stunden 1907 Diplomati Weisse Tauben 1912 Bili golubi Das wogende Licht 1914 Hitke svitlo Wenn der Teufel kutschiert 1916 Koli kucheruye chort Die Fliege im Bernstein 1919 Muhi u burshiti Kriminalni i lyubovni romani Das Erbe der zweiten Frau 1878 Spadok drugoyi druzhini Die Falkner vom Falkenhof 1890 Sokilniki z Sokilnikiv Die weissen Rosen von Ravensberg 1896 Bili rozi z Ravensbergu Trix 1903 Eshch Ihre Majestat 1910 Vasha velichnist Schloss Monrepos 1911 Zamok Mnrepo Der grune Pompadour 1913 Zelenij Pompadur Die Rechnung ohne den Wirt 1919 Rahunok bez gospodarya Die Nichte aus Florida 1922 Die Herzogin von Santa Rosa 1924 Gercoginya i Santa Roza Schwarze Opale 1938 Chornij opal Fantastichni romani i opovidannya Maria Schnee Der Roman eines Ratsels 1907 Mariya Snig Roman zagadka Die Dame in Gelb Eine sonderbare Geschichte 1908 Dama u zhovtomu Divovizhna istoriya Margarita Margaritarum Der Roman einer Perle 1927 Margarita i Margitarij Roman odnoyi perlini Gefullte Datteln 1930 Farshirovani finiki PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116008512 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Kurschners Deutscher Literatur Kalender Nekrolog 1936 1970 Hrsg W Schuder B NYC Verlag Walter de Gruyter 1973 S 3 d Track Q64d Track Q60d Track Q16705761d Track Q123516144d Track Q59531474d Track Q98818 Filmportal de 2005 d Track Q15706812DzherelaLexicon der deutschen Dichter und Prosaisten des neunzehnten Jahrhunderts Gearbeitet von Franz Krumer Leipzig Verlag von Philipp Reclam jun

Дата публікації:
Топ